Сутність, склад, та проблеми розвитку

3.1. Сутність та значення інфраструктури товарного ринку в ринковій економіці

Ефективне функціонування ринкової економіки обумовлюється чіткою взаємодією всіх її складових: виробництва, розподілу, обігу та споживання.

Під інфраструктурою розуміють сукупність видів діяльності та відповідних суб`єктів, зайнятих обслуговуванням суспільного виробництва. Виникнення інфраструктури є результатом розвитку продуктивних сил суспільства, поглиблення суспільного поділу праці. Високий рівень розвитку інфраструктури дає змогу з максимальною повнотою, комплексно використати весь виробничий потенціал, скоротити час перебування речовинних чинників в процесі виробництва та прискорити надходження товарів до сфери обігу, довести матеріальні блага до споживача та задовольнити його попит.

Розрізняють виробничу, соціальну і ринкову (сфери обігу) інфраструктуру.

Виробнича інфраструктура - це сукупність видів діяльності та матеріальних об`єктів, які створюють сприятливі умови для нормального ходу процесу виробництва.

До соціальної інфраструктури відносяться суб`єкти сфери виробництва послуг та духовних благ: послуги у галузі права, безпеки, виховання, освіти, культури, соціального забезпечення, охорони здоров`я, житлового будівництва і т.п. Зважаючи на те, що основним суб`єктом, на який спрямована діяльність соціальної інфраструктури є людина, її часто називають соціально-побутовою інфраструктурою.

Ринкова інфраструктура – це сукупність спеціальних господарюючих суб`єктів, діяльність яких спрямована на здійснення обігу товарів та послуг, забезпечення безперебійного функціонування ринкового механізму та їх інтенсифікацію. Вона покликана забезпечити загальні умови та правила діяльності ринкових суб`єктів. Її елементи не нав`язані суб`єктам зовні, а породжені самими ринковими відносинами. Суб`єкти ринкової інфраструктури організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси: взаємний пошук суб`єктами ринкових відносин один одного, фізичне переміщення товарів, їх складування та зберігання, обмін товарів на гроші, рух грошових та інших платіжних засобів, а також виробничо-збутову та фінансову діяльність ринкових структур.

До основних функцій ринкової інфраструктури відносяться: правове та економічне консультування підприємців та захист їх інтересів у державних та приватних структурах, фінансова підтримка, кредитування, лізинг, страхування ризиків, регулювання руху робочої сили, маркетингове, рекламне та інформаційне обслуговування.

Інфраструктура формується в кожному конкретному виді ринку. В складі інфраструктури сфери обігу особливе місце займає інфраструктура товарного ринку.

Інфраструктура товарного ринку (в подальшому ІТР) – це сукупність видів діяльності та суб`єктів господарювання, які забезпечують безперебійний обіг речовинних чинників виробництва і товарів кінцевого споживання та надають комплекс послуг з метою підвищення ефективності товарного обігу та раціонального споживання товарів, більш повного задоволення потреб та попиту споживачів.

Вона створює умови для більш швидкого обороту товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв`язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.

Завдяки діяльності суб`єктів інфраструктури товарного ринку виробники мають можливість сформувати ефективні канали розподілу, щоб представити свій товар на ринку. Суб`єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів. Вони сприяють подоланню розбіжності в часі, місці та праві власності, які відділяють товари та послуги від споживачів, для яких вони призначені. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом та пропозицією товарів. Більшість виробників випускає у великій кількості обмежений асортимент продукції, а внаслідок діяльності суб`єктів ІТР він трансформується в споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.

Від ефективної діяльності суб`єктів ІТР залежить загальний обсяг та рівень витрат обігу, стан та швидкість обертання товарних запасів на всіх стадіях кругообігу товарів.

Слід підкреслити, що сфера діяльності інфраструктури товарного ринку виходить далеко за його межі. Вона здійснює безпосередній вплив на виробництво та раціональне використання товарних ресурсів, тісно співпрацює з іншими підсистемами інфраструктури сфери обігу.

3.2. Особливості діяльності суб`єктів інфраструктури товарного ринку

Головною відмінністю праці в інфраструктурі товарного ринку від діяльності виробничих галузей є відсутність її продукту в матеріально-речовій формі.

Суб`єкти інфраструктури товарного ринку в значній мірі приймають безпосередню або опосередковану участь в суспільному виробництві, але не створюють кінцевий продукт. Їх функціональне призначення заключається в тому, що вони продовжують процес виробництва в сфері обігу, а праця, яка при цьому витрачається, збільшує вартість сукупного продукту хоч і не змінює матеріально-речової форми товару. Тому діяльність більшості суб`єктів ІТР відноситься до продуктивної, а продуктом цієї діяльності є послуги.

Послуга – це конкретний результат економічно корисної діяльності, яка проявляється у вигляді товару, або безпосередньо у вигляді діяльності. Економічна корисність робить послуги об`єктом торгівлі. Продуктом діяльності інфраструктури товарного ринку частіше всього є “інтегрований товар”, продаж якого супроводжується наданням комплексу послуг. Головна відмінність послуг, які пов`язані з продажем та використанням товару в матеріально-речовій формі від інших видів послуг заключається в тому, що вони невіддільні від цього товару, не існують окремо від нього. Товар може продаватись без надання послуг, але послуги без товару неможливі. Основні властивості послуг інфраструктури товарного ринку приведені на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Властивості послуг інфраструктури товарного ринку

Праця по наданню послуг в процесі фізичного обігу товарів в матеріально-речовій формі є продуктивною, а суб`єкти, які їх надають, продовжують процес виробництва у сфері обігу. Продуктом цієї праці є послуга у вигляді корисної дії, або вигоди, яку може отримати споживач.

В теорії маркетингу послуги, які надаються при продажу товару або пов`язані з його використанням, тобто направлені на реальний товар, називають матеріальними.

Другу велику групу складають нематеріальні послуги.

Властивості послуг інфраструктури товарного ринку обумовлюють необхідність формування її суб`єктів на різних рівнях господарської ієрархії – регіональному, галузевому та на рівні підприємства.

Суб`єкти ІТР обслуговують різних товаровиробників, так як продукт їхньої праці має загальний характер. Адже, щоб товар став дійсно корисним, тобто реальною вартістю, він повинен бути доставленим у вказане місце, у визначений час та обумовленій кількості та якості, тобто у повній відповідності із побажаннями споживача, незалежно від того, хто ним являється.

Особливу роль в цьому процесі відіграють нематеріальні послуги інфраструктури товарного ринку (інформаційне обслуговування, консультування тощо).

3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку

Для глибшого розуміння ролі інфраструктури товарного ринку, виконуваних нею функцій та характеристики її діяльності, необхідно розглянути її елементний склад.

В економічній теорії елементи ринкової інфраструктури, через які реалізуються її функції, розділяють на три блоки (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Основні елементи ринкової інфраструктури.

Значна частина елементів загальної інфраструктури відноситься до складу спеціалізованої інфраструктури товарного ринку (див. рис. 3.3).

Рис. 3.3 Елементний склад інфраструктури товарного ринку

Елементи інфраструктури доцільно розділити на групи за ознакою спорідненості завдань та виконуваних функцій щодо забезпечення функціонування товарного ринку:

- організаційна складова – оптові та торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові та інші посередницькі організації, власні комерційні структури великих промислових підприємств та галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;

- матеріальна складова – складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні та транспортні системи;

- інформаційна складова – інформаційні та довідкові системи щодо продукції, її виробниках та споживачах, умовах поставки, цінах, маркетингові та консалтингові фірми;

- кредитно-розрахункова складова - фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки, які забезпечують безперебійність розрахунків при купівлі-продажу товарів та послуг, фінансують створення необхідних товарних запасів та матеріальних резервів, а також інвестиції для розвитку матеріально-технічної бази;

- кадрова складова – фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, з яких формуються трудові колективи господарюючих суб`єктів ринкової інфраструктури, спеціалізовані навчальні заклади по підготовці робітників та фахівців для сфери товарного обігу.

Найбільший обсяг робіт по формуванню та забезпеченню обігу товарів та послуг, здійсненню актів купівлі-продажу виконують суб`єкти організаційної складової. Їхня діяльність сприяє формуванню системи комерційних зв`язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу та раціональному використанню ресурсів. Матеріальна складова відіграє важливу роль як в діяльності самих суб`єктів інфраструктури товарного ринку, так і в забезпеченні руху товарів в процесі обігу. Транспорт здійснює фізичне переміщення товарів в матеріально-речовій формі. Складське господарство забезпечує умови для належного оброблення товарів та їх зберігання, його таропакувальна система сприяє збереженню якості та підвищенню конкурентоспроможності товарів. Інформаційні структури сприяють прискоренню товарного обігу, надаючи суб`єктам товарного ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги та структуру попиту та пропозиції.

Суб`єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують ефективне функціонування товарного ринку завдяки не тільки своєчасному та безперебійному проведенню фінансово-розрахункових операцій, але й пошуку та залученню інвестиційних ресурсів. Це дозволяє суб`єктам інфраструктури реалізовувати інноваційну політику, впроваджувати в свою діяльність досягнення науково-технічного прогресу. Кадрова складова відіграє значну роль в процесі формування та реалізації трудової політики на товарному ринку. Специфіка товарного ринку вимагає від працівників інфраструктури не тільки комерційних знань, але й глибокого знання товарів, вміння налагоджувати ділові стосунки між суб`єктами ринку, підтримувати та розвивати їх.

3.4. Функції інфраструктури

Ринкова інфраструктура через свої елементи виконує різноманітні функції. Їх можна класифікувати по спрямованості діяльності на окремі складові процесу товарного обігу (див рис. 3.4). Суттєвою класифікаційною ознакою для поділу функцій є склад та характер послуг, які надаються при їх виконанні. За цією ознакою можна виділити наступні групи функцій:

- торговельно-посередницькі;

- посередницькі;

- інформаційні та організаційно-комерційні;

- виробничо-технологічні;

- транспортно-експедиторські (логістичні);

- орендні (лізингові);

- розрахунково-кредитні;

- страхові, аудиторські, тощо.

Рис. 3.4 Функції інфраструктури товарного ринку стосовно складових процесу товарного обігу.

В сучасних умовах найбільша питома вага припадає на торговельно-посередницькі функції. До них, як правило, відносять закупівлю товарів у виробників та продаж їх споживачам; визначення попиту на товари та розміщення замовлень на їх виготовлення серед товаровиробників; закупівлю товарів на замовлення споживачів; дрібнооптову та роздрібну торгівлю; продаж товарів споживачеві в формі спеціально скомплектованих партій товару; продаж товарів та забезпечення ними споживачів за погодженим графіком і т.п.

Посередницька - це діяльність господарських суб`єктів, які знаходяться між двома іншими суб`єктами товарного ринку по встановленні між ними взаємозв`язку з приводу обміну товарами або у формі інформаційно-комерційних послуг. Посередник здійснює зв`язок з товаровиробником необхідних споживачеві товарів та послуг, отримує інформацію про їх наявність, умови продажу та створює умови для проведення торговельних переговорів та укладення відповідних угод. Важливою функцією посередника є пошук вільних виробничих потужностей по виконанню спеціальних високотехнологічних видів робіт та надання цієї інформації зацікавленим суб`єктам господарювання. Виконання посередницьких функцій безпосередньо не пов`язане із здійсненням актів купівлі-продажу, але робить цей процес впорядкованим, надійним та взаємовигідним.

Інформаційні та організаційно-комерційні функції включають діяльність по наданню суб`єктам ринкових відносин комерційної інформації, яка включає відомості, необхідні для організації закупок та збуту продукції і, насамперед, інформацію про потенційних виробників товару, ціну товару, способи доставки вантажів і т.п.

Значну роль в реалізації цих функцій відіграють рекламні фірми та виставкові центри. Реклама дозволяє споживачеві отримати широку та об`єктивну інформацію про якість, ціну, способи використання та інші деталі, які покупцям треба знати, щоб зробити правильний вибір. Подібні завдання виконують і виставкові центри. Вони інформують зацікавлених суб`єктів про те, що існує певний товар, з певної марки, що він характеризується певними якісними та споживчими показниками, показують його відмінності та переваги над аналогами в процесі використання. Великим попитом користується маркетингова інформація, яка містить результати аналізів і прогнози кон`юнктури ринку певного виду товару, ціни, прогнозні обсяги попиту та пропозиції товару, його асортимент, рівень конкуренції і інші показники стану ринкового механізму.

Виробничо-технологічні функції пов`язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу. Це функції по наданню товарам підвищеної виробничої готовності, по попередній підготовці матеріальних ресурсів до споживання, по запровадженню ресурсозберігаючих технологій, тощо.

Ця група функцій тісно пов`язана з транспортно-експедиторськими, які включають транспортування товарів до місць споживання, формування оптимальних маршрутів перевезення та вибір раціональних видів транспорту, укладання договорів на перевезення товарів згідно з погодженими графіками і т.п.

Лізингові функції пов`язані з розвитком прокату технічних засобів, наданням в довгострокову оренду товарів виробничо-технічного призначення тривалого використання.

Розрахунково-кредитні та страхові функції включають такі види діяльності як фінансові розрахунки, товарне кредитування, страхування комерційних ризиків.

3.5. Маркетингові посередники як основа інфраструктури

товарного ринку, їх типи

Інфраструктура товарного ринку являється однією з важливих діючих сил в системі сучасного маркетингу.

Рис. 3.5. Головні діючі сили та суб`єкти в системі сучасного маркетингу.

Кожна із складових системи маркетингу впливає на збільшення споживчої цінності товару. Успіх товаровиробника значною мірою залежить від того, наскільки повно його потреби та потреби кінцевого споживача задовольняються суб`єктами інфраструктури – маркетинговими посередниками.

Маркетингові посередники – це спеціалізовані ланки організаційної складової інфраструктури товарного ринку, які сприяють у просуванні, продажу та розподілі товару серед кінцевих споживачів.

Маркетингових посередників сучасного товарного ринку можна розділити на окремі типи за такими основними класифікаційними ознаками:

1) функціональне призначення;

2) обсяг операцій купівлі-продажу;

3) рівень обслуговування та спеціалізації;

4) організаційно-правові форми.

Виділяють наступні типи маркетингових посередників (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Класифікація маркетингових посередників

3.6. Показники оцінки стану та розвитку інфраструктури товарного ринку

Формування сучасної інфраструктури товарного ринку адекватної вимогам створення конкурентноспроможної економіки інноваційного типу потребує чіткої оцінки її стану та перспектив розвитку. Для цього використовується система економічних показників, які можна розділити на дві великі групи:

- макроекономічні показники товарного ринку;

- показники стану та розвитку складових інфраструктури товарного ринку.

Найбільш важливим макроекономічним показником товарного ринку та його інфраструктури є товарооборот.

Товарооборот являється основою для розрахунків цілої низки показників – це і обсяг товарної маси; величина розміру торговельного підприємства; фінансовий результат торговельної діяльності; обсяг витрат покупців на придбання товарів та ін. Крім того, показники продажу окремих товарних груп використовуються при розрахунках структури товарного ринку, індексів цін, тощо.

Товарооборот вимірюється у вартісних одиницях та в натуральному обчисленні.

У вартісному обчисленні величина товарообороту залежить від кількості проданих (відпущених, відвантажених) товарів та продажної ціни одиниці товару і може бути представлено формулою:

, (3.1.)

де - товарооборот у вартісному обчисленні;

- обсяг і -го товару, у фізичних одиницях виміру відпущеного (відвантаженого) покупцям;

- ціна реалізації одиниці і -го товару;

- тип товарної одиниці, (і = 1, 2...... n);

j – суб`єкт інфраструктури, який здійснює продаж товарів, (j= 1, 2.... m).

Таким чином, товарооборот – це синтетичний показник, який відображає всю сукупність актів купівлі-продажу товарів на товарному ринку. В процесі аналізу його ділять на окремі структурні складові для оцінки обсягів обороту окремих підприємств, ринків і субринків. Так, зокрема, виділяються та самостійно розглядаються:

- загальний товарооборот підприємств оптової торгівлі;

- роздрібний товарооборот торгової мережі;

- роздрібний товарооборот ресторанного господарства (громадського харчування) тощо.

Загальний товарооборот підприємств оптової торгівлі зведений на рівні регіону, держави включає обсяг продажу товарів кожним торговим посередником, тому його називають валовим товарооборотом ().

Продаж товарів оптово-торговельними посередниками один одному для кожного з них будуть чистим товарооборотом, але для всієї сукупності посередників він є внутрішнім товарооборотом. Тобто загальна сума такого продажу являє собою повторний рахунок, який при аналізі повинен бути виключений із загального товарообороту підприємств оптової торгівлі.

Валовий товарооборот залежить від обсягу проданих товарів кожним торговельним посередником і кількості посередників, тобто ланок товароруху. Це означає, що він не відображає реального обсягу проданих товарів, оскільки включає повторний рахунок.

Валовий товарооборот, звільнений від повторного рахунку, називають чистим товарооборотом. Таким чистим товарооборотом завжди є роздрібний товарооборот, який характеризує обсяг продажу товарів кінцевим споживачам.

Основними показниками, які характеризують стан організаційної складової, являються:

- вартість основних фондів (в тому числі їх складових елементів) в цілому та по видах економічної діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, тощо);

- питома вага основних фондів ринкової інфраструктури в загальному обсязі виробничих основних фондів;

- кількість підприємств оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, матеріально-технічного забезпечення, тощо;

- розподіл торгових підприємств по типах та видах (продовольчі, непродовольчі, змішані, кіоски та палатки роздрібної мережі, тощо).

Стан розвитку матеріальної складової оцінюється системою показників, які характеризують кількість та потужність складського, тарного та транспортного господарства. До них відносяться:

- площа складських будівель, споруд;

- площа закритих складів, кількість складів-холодильників, ємність їх холодильних камер; місткість газосховищ, місткостей для рідини, місткостей для сипучих товарів;

- середня відстань перевезень однієї тони вантажів по видах транспорту та продукції, обсяг вантажообороту окремих видів транспорту; рівень механізації вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт і т.п.

Інформаційна складова характеризується кількістю інформаційних, виставкових центрів, рекламних агенцій, обсягом послуг, які ними надаються, кількістю та якістю наявної в них інформації про стан кон”юнктури товарного ринку, обсяги пропонування та споживання товарів, виробників та споживачів, ціни, умови реалізації та поставки, тощо.

Для оцінки стану та розвитку кредитно-розрахункової складової визначається кількість, середній розмір та загальний обсяг кредитів, отриманих суб`єктами інфраструктури, обсяг інвестицій фінансово-кредитних установ в інфраструктуру, обсяг розрахункових операцій по товарному ринку, як окремих банківських установ, так і великих банківських організацій.

Для характеристики кадрової складової використовуються показники:

середньооблікова чисельність працівників, зайнятих в інфраструктурі товарного ринку та на окремих підприємствах;

питома вага кількості працівників, зайнятих в інфраструктурі товарного ринку в загальному обсязі зайнятого населення;

продуктивність праці та ін.

Названі показники дають змогу оцінити загальний стан окремих елементів інфраструктури товарного обігу. Але для прогнозування її розвитку необхідна загальна оцінка рівня забезпеченості суб`єктів ринкових відносин інфраструктурним комплексом.

3.7. Маркетингова концепція розвитку суб`єктів інфраструктури

Сучасна концепція маркетингу суб`єктів інфраструктури товарного ринку включає виконання ряду робіт:

1. Маркетингові дослідження та збір необхідної інформації. Маркетингові дослідження проводяться з метою визначення цільового ринку та позиціювання на ньому. При цьому важливо визначити та вибрати найбільш суттєві ознаки, які характеризують цільову групу клієнтів, ступінь їхньої зацікавленості в даній послузі. Дослідження можуть охоплювати стан кон`юнктури ринку, економічний стан, товарну та цінову політику товаровиробників, збутову та рекламну діяльність. Особливу увагу приділяють дослідженню конкурентів на товарному ринку.

2. Планування асортименту товарів та послуг, формування цін на них. Головне для суб`єктів інфраструктури сформувати такий асортимент товарів, який найбільш повно задовольнить потреби споживачів, запропонувати такий комплекс послуг, які сприяють закріпленню стосунків з покупцями. Ціноутворення також представляє собою важливий фактор діяльності господарюючих суб`єктів. Для того, щоб привернути нових клієнтів, зберегти стосунки з давніми партнерами, необхідно шукати нові, нетрадиційні методи ціноутворення.

3. Просування товару. Згідно з теорією маркетингу до складових комплексу просування відносяться: стимулювання збуту, реклама, персональний продаж, прямий маркетинг, зв`язки з громадськістю. Суб`єкти інфраструктури з метою розширення кола клієнтів, збільшення обсягів реалізації та отримання стабільних прибутків повинні прикласти значні зусилля по вирішенню проблем щодо торгової реклами, симулювання збуту, персонального продажу та прямого маркетингу, зв`язків з громадськістю.

4. Місце розташування суб`єктів інфраструктури та організація товароруху. Зважаючи на особливості продукту діяльності цих суб`єктів, їхнє розміщення безпосередньо пов`язане з розташуванням споживачів. Суттєве значення має рівень розвитку транспортних мереж, обсяги споживання товарів, середній радіус доставки товарів та ін. Щоб відповідати сучасним вимогам, суб`єкти інфраструктури створюють автоматизовані склади, формують розвинене тарно-пакувальне господарство, впроваджують комп`ютерні системи оперативного управління замовленнями, запасами та товарорухом. Маркетингова концепція передбачає, що суб`єкти інфраструктури цілеспрямовано працюють з цільовими споживачами для узгодження послуг, які вони їм надають, а також шукають можливі шляхи зниження витрат на здійснення своєї діяльності.

3.8. Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку

Формування товарного ринку адекватного вимогам соціально-орієнтованої ринкової економіки вимагає подальшого вдосконалення його інфраструктури.

Для сучасного етапу розвитку інфраструктури характерні недостатній рівень культури ринкових відносин, великі транспортні витрати, відсутність надійної та повної інформації про функціонування товарного ринку, недостатній розвиток тарно-пакувальної бази, різке скорочення обсягу та асортименту виробничо-технологічних та транспортно-експедиторських послуг.

Недостатній розвиток інфраструктури перешкоджає зниженню рівня трансакційних витрат та підвищенню ефективності товарних ринків. Необхідно раціонально розмістити на території держави торговельних посередників та складське господарство, визначити оптимальні форми посередницького, складського, транспортного та інформаційного обслуговування товарного обігу, підвищити якість рекламного забезпечення.

Створення прогресивної інфраструктури товарного ринку вимагає вирішення комплексу завдань, які стосуються всіх її елементів.

Перш за все, необхідно сформувати оптимальну мережу торговельно-посередницьких організацій, складського господарства для здійснення ефективної оптової торгівлі, подрібнення партій поставок, надання послуг по зберіганню, фасуванню, комплектуванню замовлень та їх доставці з найменшими витратами.

Актуальним є створення транснаціональних корпорацій по оптово-посередницькій діяльності, а також мережі складів-готелів, консигнаційних та митних складів.

Діюче складське господарство підлягає реконструкції та оновленню, з одночасним вдосконаленням технологій складського оброблення товарів, впровадженням нових видів обладнання, механізацією та автоматизацією складських робіт.

Важливим є розвиток інфраструктури виставково-ярмаркової діяльності.

Вдосконалення складського господарства безпосередньо пов`язане з розвитком тарно-пакувального обслуговування. Для цього необхідно:

- створити науково-технічну базу виробництва нових видів тарно-пакувальних матеріалів та обладнання, а також перероблення використаної тари та упаковки;

- розвивати виробничу базу виготовлення конкурентоспроможних тарно-пакувальних матеріалів та обладнання;

- розширення виробництва конкурентоспроможної тари та упаковки;

- розвиток виробництва обладнання для збирання та перероблення використаної тари і упаковки та створення системи її збирання і перероблення.

Розвиток транспортно-експедиторського обслуговування товарного ринку передбачає:

- створення та розвиток транспортних потужностей і засобів за допомогою яких забезпечується виконання вантажно-розвантажувальних операцій та безперервність торговельно-складських і збутових процесів;

- створення торговельно-транспортних фірм;

- створення та розвиток транспортних терміналів, здатних забезпечити комплексне обслуговування транспортом, складськими приміщеннями, вантажно-розвантажувальними засобами, розвантажувальними, фасувальними цехами, тарно-пакувальними засобами, торговельними площами і т.п.;

- скорочення строків доставки вантажів та забезпечення збереження товарів в процесі транспортування.

Інформаційне забезпечення товарних ринків передбачає:

- створення загальнодоступної системи забезпечення виробників, торговельних посередників та покупців оперативною інформацією;

- створення загальноукраїнського та мережі регіональних інформаційно-маркетингових центрів;

- розроблення та впровадження інформаційно-аналітичних мереж по стратегічному маркетингу, використання геоінформаційних систем для передавання та оброблення інформації;

- формування системи спостереження за станом товарних ринків та механізмів розповсюдження інформації і реклами;

- розроблення методичного та програмного забезпечення, формування інформаційних банків даних.

Вдосконалення кредитно-розрахункового страхового забезпечення товарних ринків передбачає:

- організацію раціонального товарного обігу на основі безготівкових грошових розрахунків по товарних поставках, скорочення до мінімуму бартерних операцій між суб`єктами ринку;

- розроблення оптимальних схем лізингу, експортних поставок;

- розвиток різноманітних видів кредитування;

- створення методичної бази ціноутворення у суб`єктів інфраструктури товарного ринку;

- розвиток страхування фінансових ризиків при торговельних операціях, діяльності інвесторів та кредиторів суб`єктів інфраструктури.

Кадрове забезпечення суб`єктів інфраструктури передбачає:

- організацію підготовки висококваліфікованих кадрів;

- об`єднання на добровільній основі суб`єктів інфраструктури товарного ринку в асоціації для підготовки та перепідготовки персоналу, проведення наукових досліджень економічного та соціального спрямування, обміну інформацією, підготовку та видання професійної літератури, вироблення загальної стратегії розвитку на перспективу;

- розроблення нормативно-методичних документів по торгівельній та постачальницько-збутовій діяльності.

Реалізація цих напрямів вдосконалення інфраструктури товарного ринку дозволить створити організаційно-технічні, економічні, соціальні та нормативно-правові умови функціонування сучасного товарного ринку. Це, в свою чергу, виступає підґрунтям для розбудови у вітчизняній економіці ефективної ринкової системи господарювання.

Питання для самоконтролю

1. Окресліть головні підходи до визначення ІТР.

2. У чому виявляються властивості послуг ІТР?

3. Назвіть головні складові елементи ІТР.

4. Охарактеризуйте функції ІТР стосовно складових елементів товарного обігу.

5. Розкрийте сутність та роль маркетингових посередників як основи ІТР.

6. Які найважливіші показники оцінки стану ІТР?

7. Розкрийте роль сучасного маркетингу в розвитку суб`єктів інфраструктури.