Методика проведення констатувального експерименту.

Проаналізувавши праці вчених, і врахувавши досягнення сучасної логопедичної науки в методичну систему по розвитку зв'язного мовлення дошкільників із ЗНМ засобами арт-терапії доцільно включати два розділи роботи: ігрову казкотерапію та спеціальні заняття по навчанню переказу й придумуванню казок.

Перший розділ передбачає слухання та творче відтворення казок за допомогою різних видів художньої та мистецької діяльності: малювання, музики та драматизації. Тобто, відбувається інтенсивне пропрацювання сюжету казки в різних видах діяльності, проникнення у світ емоцій, саморозкриття і самоусвідомлення. Другий розділ покликаний забезпечити навчання точному й грамотному переказу казок на основі детального аналізу подій, персонажів, вчинків з опорою на наочність та попередню роботу; розвивати усі компоненти мовленнєвої системи, звуковимову, лексику, граматику, діамонологічне мовлення, просодику. Також, метою цього розділу є навчання придумування початку чи закінчення казки, моделювання казки на основі об’єднання героїв різних казок, складання психологічних портретів героїв у проблемних ситуаціях, розвиток фантазії за допомогою створення уявних образів неіснуючих персонажів, виховання зацікавленості до усної народної творчості та багато ін. Дані розділи не впроваджуються поступово, а реалізуються в методичній системі паралельно, в залежності від індивідуальних особливостей дітей та етапу корекції. Для опрацювання кожної казки відводиться по чотири заняття; 1) слухання та бесіда за мотивами казки з ілюстраціями, відповідним музичним супроводом, оформленням казкової „таємничої атмосфери", елементами декорації та ін.; 2) активне пропрацьовування казки засобами арт-терапії, обговорення відчуттів які виникають у процесі роботи над казкою; 3) переказ казки по частинах, за ролями, пригадування початку чи кінця, інсценізація за допомогою різних видів театру; 4) моделювання казки за допомогою введення нового персонажу, або зміни подій, складання роздумів дітей про те, як би вчинили вони на місці героя казки, створення психотерапевтичних етюдів та ін. Окрім розвитку усного мовлення, дана методична система розвиває й особистісні якості дошкільників із ЗНМ, що проявляються суто в мовленнєвій комунікації:

- прояв самооцінки в спілкуванні з людьми;

- риси характеру, що забезпечують успішність взаємодії;

- ціннісні орієнтації, пов'язані з людиною;

- широта і дієвість мотивів спілкування.

Особливість застосування казкотерапії в корекційній освіті полягає в тому, що розвиток особистості дошкільника відбувається в гармонії і співвідношенні з успішним оволодіння грамоти і зв’язного мовлення. Казкотерапія – інтегративна діяльність, у якій образи уявної ситуації пов’язані з реальним спілкуванням, скерованими на активність, самостійність, творчість, регулювання дитиною власних емоційних станів.

Методичні прийоми на основі арт-терапії, що використовуються в роботі над текстами казок у казкотерапії можна розділити на 3 групи відповідно до завдань:

1) Прийоми для налаштування дитини на заняття. Для „казкового" настрою, що дозволяє вести глибоку, зацікавлену роботу з казками, необхідний „розігрів”. Для „розігріву” можуть використовуватися тексти казок, ігри, предмети, малюнки, музика, пісні, що створюють відповідну атмосферу. 2) Прийоми для пробудження зацікавлення до казки. При переході до роботи над казкою логопед може „змінити зовнішність, додавши яку-небудь „казкову" деталь, або обіграти будь-який наявний предмет як казковий. Можна запропонувати дитині змінити обстановку в приміщенні, створивши з меблів або будь-яких перегородок „ліс", „замок”, „місто”, або підготувати символи, що позначають місце дії. Якщо казкотерапія триває протягом декількох занять, то можна зробити „пропуск в Казку”, який дитина повинна одержати яким-небудь незвичайним способом.

3) Прийоми для кращого усвідомлення, запам’ятовування та розповідання казки. Ще до роботи з основною казкою можна вибрати яку-небудь іншу, всім добре відому и спробувати з нею „пограти. в ігровій фермі можна застосувати виклад казки з іншої точки зору.

Також, звертається увага на моральну основу казок. Майже будь-який текст в уявному вигляді несе в собі певний тип духовності, який виявляє більш менш яскраво і впливає на дітей, навіть якщо вони про це не замислюються