Розділ 1. Теоретичні основи розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ

Казкотерапія як засіб розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ

ЗМІСТ

ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ 1.1.Дослідження проблеми розвитку зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ у спеціальній методичній літературі. 1.2. Специфіка зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ1.3.Застосування казкотерапії в процесі навчально-виховної діяльності дошкільників із ЗНМ.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРЕМЕНТУ 2.1. Характеристика рівня розвитку зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ ІІІ рівня 2.2. Методика проведення констатувального експерименту. 2.3. Інтерпретація результатів дослідження. РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ І ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРЕМЕНТУ 3.1. Обгрунтування методики формувального експеременту.3.2. Результати формуючого експеременту.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Мова – соціальне явище, що існує незалежно від того чи іншого індивідуума. Своєчасне оволодіння мовою - основа розумового розвитку дитини. Запорука повноцінного її спілкування з навколишніми людьми. Різні відхилення мовленєвого розвитку негативно позначаються на сприйманні мови, висловлюванні власних думок, оволодінні знаннями та формуванні особистості дитини. Мовлення дитини формується в спілкуванні з дорослими. В процесі спілкування виявляється його пізнавальна і наочна діяльність. Оволодіння мовленням зміцнює всю психіку дитини. Дозволяє йому сприймати явища більш усвідомлено і довільно. Великий російський педагог К.Ушинський говорив, що рідне слово є основою всякого розумового розвитку і скарбницею всіх знань. Тому так важливо піклуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу її чистоті й правильності. Чим багатше і правильніше мовлення дитини, тим легше їй висловлювати свої думки, тим ширша її можливість в пізнанні дійсності, змістовніші й повно цінніші взаємини з дітьми і дорослими, тим активніше відбувається її психічний розвиток. Будь-яке порушення мовлення може відбитися на діяльності і поведінці дитини. Діти, що погано розмовляють, починають усвідомлювати свій недолік, стають мовчазними, сором’язливими, нерішучими. Особливо важливе значення має розвиток зв’язного мовлення дошкільника. Адже зв’язне мовлення – це вища форма мовномисленної діяльності, яка оприділяє рівень мовленєвого і розумового розвитку дитини. Оволодіння зв’язним мовленням складає найважливішу умову успішної підготовки дитини до навчання, передбачає самостійний вибір дітьми структури висловлення (тематична спрямованість, логічна послідовність, композиційна цілісність), відповідного мовленнєвого оформлення (лексико-граматичні, синтаксичні й емоційно-виразні засоби) і використання власного досвіду; воно може містити нові, незвичайні для сприйняття співрозмовника моментів (творчий компонент) (А. Бородич, В. Глухов, М. Львов, О.Ушакова й ін.), що представляє значні труднощі для дітей із порушеннями мовлення. Учені дослідили різновиди та особливості розвитку зв’язного мовлення у дітей (діалогічного і монологічного; ситуативного і контекстного). Д. Богоявленський, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Лурія, Н. Менчинська, С. Рубінштейн, К. Ушинський, Є. Соботович, В. Тарасун довели взаємозв’язок та єдність процесів мислення та мовлення. Є. Тихеєва основне завдання у формуванні мовлення дитини вбачає у тому, щоб навчити її самостійно мислити та логічно й послідовно виражати свої думки. І. Синиця зауважує, що зв’язність мовлення великою мірою залежить від зв’язності мислення. Л. Виготський підкреслює нерозривність мовленнєвої діяльності від мислення. Структура мовленнєвого акту за Л. Виготським є рухом від думки до її зовнішнього вираження − слова. Роль проміжної ланки між думкою та розгорнутим мовленнєвим висловлюванням грає внутрішнє мовлення, яке є основою думки, яке починає розвиватися в середньому дошкільному віці Розвиток зв’язного мовлення є одним із важливих завдань в загальні системи роботи з розвитку мовлення з дітьми із ЗНМ. Навчання зв’язному мовленню одночасно є метою і засобом практичного опанування мовою. Воно має надзвичайне значення для розвитку інтелектуального розвитку дитини, позитивно впливає на формування комунікабельності, доброзичливості, ініціативності, креативності та компетентності.

У дітей із загальним недорозвиненням мовлення на фоні системних мовленнєвих порушень затримується розвиток психічних процесів і не формуються комунікативні навички. Їх недосконалість не забезпечує процес спілкування, а значить і не сприяє розвитку мовленнєвої та пізнавальної діяльності, перешкоджає оволодінню знаннями. Так у дітей із ЗНМ виникають перешкоди в засвоєнні рідної мови, її звукової системи, граматичного ладу, лексичного складу.

Спостереження показують, що традиційний процес формування зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ базується здебільшого на переказуванні та розповіданні за наслідуванням. Функція дитини на такому занятті виконавча, а не розвиваюча. Діти відмежовані від самостійного вибору способів виправлення помилок і невдач, оцінюючого етапу результатів навчання. Це перешкоджає розвитку таких особливостей особистості дитини, як самостійність, активність, творчість. Відсутність системи роботи не дає можливості дошкільникам задовольнити комунікативну потребу, проявити творчу активність через обмеження на заняттях часу, що відводиться на переказ або творчу розповідь. На сьогоднішній день логопедія як наука набуває значного розвитку та розширення міждисциплінарних зв’язків. Тому поряд із традиційними логокорекційними методиками активно застосовуються інноваційні методи психокорекційного впливу, які значно доповняють логопедичний процес і дають можливість логопеду досягнути кращого результату та ефективності в роботі з дітьми-логопатами. Одним із таких методів є арт-терапія, яка включає в себе такий метод як казкотерапія. Завдяки казці відбувається процес пізнання навколишнього світу. Осмислюючи сюжети творчості, ми вчимося бачити самого себе в діях, думках героїв, що живуть на сторінках казки. Ми формуємо певну думку про різні типи відносин, людських характеру. Образи героїв запрошують нас взяти участь у процесі самопізнання.

Казка представляє собою потужний засіб психокорекції. Дитина вчиться знаходити власні помилки у поведінці, спілкуванні, діяльності, моделювати ситуації їх зміни. Таким чином, працюючи з казкою, можна здійснити певний вплив як на психічний так і на мовленнєвий розвиток дитини, що позитивно відобразиться на її подальшому розвитку і становленні як особистості.

Проблема розвитку зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ займає одне з основних напрямів в сучасній логопедії. Тому особливо важливим є своєчасне виявлення й усунення порушень розвитку зв’язного мовлення у дітей із ЗНМ. Це й зумовило вибір нами теми дипломного дослідження: " Казкотерапія як засіб розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ". Об’єкт дослідження: мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ. Предмет дослідження: розвиток зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ засобами казкотерапії. Мета: розробити меодику подолання порушень зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ засобами казкотерапії. Завдання дослідження: 1. Здійснити аналіз вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних літературних джерел з проблеми розвитку зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ. 2. Виявити структурні компоненти мовлення й охарактеризувати їх особливості у дітей дошкільного віку із ЗНМ. 3. Визначити педагогічні умови застосування казкотерапії для роботи з дошкільниками із ЗНМ. 4. Розробити критерії та методику розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ засобами казкотерапії.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ