Вживання. Past Participle має лише одну форму і є пасивним дієприкметником

Past Participle має лише одну форму і є пасивним дієприкметником. Він уживається тоді, коли іменник чи займенник, до якого він відноситься, позначає об’єкт вираженої ним дії:

A written letter. Написаний лист.

The machines made in France. Машини, виготовлені у Франції.

Здебільшого Past Participle позначає дію, що передує дії, вираженій присудком речення:

We looked at the destroyed bridge. Ми дивилися на зруйнований міст.

Але Past Participle може позначати дію, одночасну з дією, вираженою дієсловом-присудком, а також дію, безвідносну до будь-якого часу:

He is a doctor loved and respected Він – лікар, якого всі люблять і

by everybody. поважають.

Функції

Past Participle у реченні найчастіше буває означенням. У цій функції Past Participle ставиться звичайно перед означуваним іменником. Past Participle із залежними від нього словами (participle phrase) в англійській мові завжди ставиться після означуваного іменника. Проте Past Participle у сполученні з прислівником способу дії звичайно ставиться перед означуваним іменником:

He is a well-known writer. Він відомий письменник.

The children danced round the Діти танцювали навколо чудово

beatifully decorated fir-tree. прикрашеної ялинки.

Past Participle також вживається в ролі обставини (часу, причини, мети, способу дії і порівняння) із сполучниками when, if, as if, as though, though:

Frightened by the dog, the child Злякавшись собаки, дитина поча-

began to cry. ла плакати.

When praised, he was ill at easе. Коли його хвалили, він почував

себе ніяково.

Past Participle вживається в реченні у функції предикатива:

When I came into the room the Коли я зайшов до кімнати, вікно

window was broken. було розбите.

Незалежний дієприкметниковий зворот має свій власний підмет, який входить до самого звороту, і не залежить від підмета речення. У реченні виконує функцію обставини і може перекладатись сурядним (якщо стоїть в кінці речення) або підрядним реченням (якщо стоїть на початку речення).

Dinner being served, they Коли обід було подано, вони

came into the dining-room. зайшли до їдальні

The tray removed, she asked Коли піднос прибрали, вона

us to the tea. запросила нас до чаю.

The new method was tried, Спробували використати новий

Better results being obtained. метод і кращі результати були отримані

Не walked away, his farewell Він вийшов, на його прощання

unanswered. ніхто не відповів.

Як відрізнити дієприкметник від герундія

Форми дієприкметника збігаються з формами герундія, але за змістом вони відрізняютьсяя. Дієприкметник має властивості дієслова та прикметника, у реченні вживається у функції означення чи обставини, а герундій має властивості дієслова та іменника, у реченні виконує функції іменника.

Прийменник вживається тільки перед герундієм. Коли ж герундій у функції означеня вживається без прийменника, його легко відрізнити від дієприкметника за змістом: дієприкметник вказує на дію, яка виконується особою, що позначена іменником, а герундій вказує на призначення предмета, позначеного іменником. Так, a reading boy (хлопець, який читає) -дієприкметник, reading material (матеріал для читання) - герундій.

У всіх інших функціях, де герундій вживається без прийменника (підмет, прямий додаток та ін.), дієприкметник не вживається.

Перед герундієм може стояти займенник або іменник у присвійному або загальному відмінку, а перед дієприкметником - ні.

ІНФІНІТИВ