Коткування.

До посівне коткування проводять для вирівнювання поверхні, ущільнення не злежаного ґрунту, у зв’язку з пізнім глибоким обробітком і створенням однорідного за щільністю шару ґрунту на глибині загортання насіння. Все це забезпечує високу якість сівби.

Післяпосівне коткування ущільнює верхній шар ґрунту, що поліпшує контакт насіння з ґрунтом, збільшує надходження вологи з нижніх шарів ґрунту, сприяє швидкій і дружній появі сходів.

Вирівняна поверхня поля після коткування дає змогу збільшити швидкість агрегатів на наступних технологічних операціях, поліпшує якість їх виконання. На прикоткованому полі поліпшується водіння агрегатів, тому, що краще видно сліди маркерів.

Агротехнічні вимоги до коткування полягають в рівномірному ущільненні ґрунту на потрібну глибину і створені по поверхні поля розпушеного мульгованого шару; на ґрунтах нормальної вологості розміри грудок не повинні перевищувати 5 см; не можна надмірно ущільнювати перезволожені ґрунти і розпилювати грудки на пересохлих ґрунтах.

4. Суцільна культивація

При цій операції здійснюють розпушування верхнього шару ґрунту на глибину 6-12 см, підрізають бур’яни і вирівнюють поверхню поля. Це обов’язкова передпосівна операція і одна з основних операцій огляду за чистими (чорними) парами.

Агротехнічні вимоги

- розпушений шар повинен мати дрібно грудкову структуру;

- глибина розпушування – рівномірна відхилення середньої глибини від заданої не більш ±1 см, а окремих значень глибини від середньої – в межах 2 см;

- висота гребенів обробленого поля – не більше 3-4 см;

- робочі органи не повинні підіймати на поверхню нижній вологий шар;

- бур’яни повністю підрізати;

- огріхи і пропуски – недопустимі.

Тема 3.5. Технологія і організація робіт з виробництва зернових та зернобобових культур.

1. Особливості основного і передпосівного обробітку ґрунту.

2. Посів зернових.

3. Система захисту рослин від шкідників і хвороб. Підживлення.

4. Збирання зернових. Технологічні схеми. Комплекси машин.

1. Особливості основного і передпосівного обробітку ґрунту.

Серед агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур, особливе місце займає обробіток ґрунту: нагромадження поживних речовин, вологи, знищення бур’янів, загортання ґрунтом поживних решток, вирівнювання поверхні поля, що сприяє впровадженню роботи агрегатів на підвищених швидкостях руху.

Основний обробіток ґрунту – це лущення стерні, внесення добрив, оранка, боронування, культивація і передпосівні операція, коткування поля. Структура і кількість операцій залежить від попереднього, по якому вирощують культуру.

Після стерньових культур проводять післяжнивне лущення лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 6-8 см, якщо поля засмічені багаторічним бур’янами – на глибину 10-12 см, а якщо засмічені пирієм то лущать у двох напрямках на глибину 10-12 см.

Після з’явлення сходів бур’яну грунт переорюють на глибину 20-22 см.

У підвищені врожаю культур значну роль відіграють органічні та мінеральні добрива. Залежно від агротехніки вирощування сільськогосподарських культур органічні добрива вносяться як під попередник (вирощування цукрових буряків), так і безпосередньо під культуру, яку вирощують.

Після проведення оранки проводять суцільну культивацію культиватором типу КПС-4, поперек оранки.

Останнім часом (на протязі кількох років) застосовують обробіток ґрунту дисковою бороною БДВП-6, 3 з трактором К-701 у двох напрямках та глибину 20-22 см з наступною культивацією (особливості передпосівного обробітку комбінованими агрегатами).

• При вирощуванні озимої пшениці.

Після кукурудзи на силос і других непарових попередників з пізніми строками збирання (кукурудза на зерно, баштанні та інші просапні культури).

Після попередника який збирається пізно застосовується поверхневий обробіток ґрунту на глибину 6-8см. В два сліди борони БДТ-7, БДТ-10, БДВП-6, 3 і без розриву культивація чизелем ЧКУ-4 із стрілчатими лапами або КІШІ-5, КІШІ-9, КПЭ-3, 8 в агрегаті з котками 3ККШ-6 при сухому ґрунті або боронами БИГ-3 при вологому, доводячи поле до стану пригодного для посіву озимих.

• Ярий ячмінь після кукурудзи на зерно, овочів, баштану.

Після збирання попередника поле дискують в два сліди (ЛДГ-10), вносять добрива і проводять оранку на глибину 22-25см. Рано весною при достигані грунту поле боронують, проводять передпосівну культивацію (КПС-4) на глибину 6-8см з боронами і проводять посів.

• Горох по озимій пшениці і кукурудзи на силос.

Після збирання попередника проводять дворазове лущення стерні (6-8 і 10-12см) ЛДГ-10, ЛДГ-15. Поле засмічене осотом і другими кореневідприсковими бур'янами обробляють амінною сіллю 2, 4Д 5-6л/га. Через 10 днів після внесення гербіциду повторне лущення на глибину 10-12см. Мінеральні добрива вносять під оранку РУМ-8, МВУ-5 і т.д. Оранка на глибину 25-27см ПЛН-5-35, в агрегаті з котками при сухому ґрунті або боронами при вологому. Пізно восени проводять обробіток чизель-культиватором ЧКУ-4 на глибину 14-18см.

3.Посів зернових

Зернові і зернобобові – основні культури, що займають значні площі в більшості зон країни. Їх насіння, як і насіння інших культур, повинна чистоту, енергію проростання, масу 1000 штук зерен та інше.

Насіння зернових і зернобобових культур висівають такими способами:

- рядковим з шириною міжрядь 130-150 мм;

- вузькорядним з шириною міжрядь 70-80 мм;

- перехресно – рядковим у двох напрямках.

Сівалки для суцільної сівби зернових культур забезпечують найбільш рівномірний розподіл насіння по полю і кращу площу живлення рослин, застосовують також сівалки точного висіву (по довжині рядка).

Агротехнічні вимоги до посіву.

До виконання цієї операції ставлять такі основні вимоги:

- нетривалі строки сівби – для ярових 4 дні, для озимих 6-9 днів;

- висів потрібної норми на 1 га придатного насіння;

- допустимі відхилення від норми висіву ±1, 5-2, 5%;

- відхилення суміжних міжрядь для сусідніх сівалок ±2-3 см;

для суміжних проходів ±5-6 см;

- рівномірний розподіл насіння уздовж рядка;

- загортання на потрібну глибину і рівномірність розподілу насіння по глибині – відхилення середньої глибини від заданої не більше ±1 см, а розкид окремих насінин від середньої глибини в межах ±2 см;

- збереження ширини основних і стикових міжрядь відсутність огріхів і пересівань;

- обробіток (обсівання) кінців поля із зменшеною нормою висіву, щоб запобігти загущенню рослин.

При відомий оптимальній нормі висіву насіння А (мм. шт..) абсолютній масі 1000 зерен Д польове проростання насіння Вп (%) норма висіву (кт/га) визначається:

Н=100АД/Вп;

Задану кількість зерен на 1 м рядка знаходять з виразу

N=mH/Д;

m – відстань між рядками, см.

Виконують посів сівалками типу СЗ-3, 6 (зерно тукова СЗ-3, 6) вузькорядна СЗУ-3, 6 і т. д.)

Для агрегатування сівалок з потужними тракторами (К700, Т-150, Т-130) застосовують зчіпки СП-16, ДТ-75М, ДТ-75 – зчіпки СП-11.

Організація роботи агрегатів у полі щоб не допустити простоїв з організаційних причин, слід визначати потребу в заправних засобах, місця і час підходу хі до агрегатів.

Довжина шляху агрегату між заправками, м.

V – місткість насіннєвого ящика однієї сівалки,

- щільність насіння, кг/

Кв – коефіцієнт використання місткості насіннєвого ящика (0, 85-0, 90)

Н – норма висіву кг/га;

b – ширина захвату машини, м;

Кількість кругів пройдених агрегатом за час між заправками.

= довжина гонів між контрольними борознами, м

Відстань між місцями заправки на одному боці ділянки, м

Кількість насіння потрібна для заправки, кг

Час між заправками

- час чистої роботи агрегату між заправками, хв;

- час, що витрачається на повороти, хв..

3. Система захисту рослин від шкідників і хвороб. Підживлення

Особливість боротьби з шкідниками, хворобами і бур’янами полягає у додержані обережності обслуговуючим персоналом, ретельному дозуванні отрутохімікатів, забезпеченні певного ступеня розпилення робочої рідини (діаметр крапель має бути не меншим за 100 мкм. при обприскуванні системи отрутами з поглинанням їх тканинами рослин і не більше 60 мкм. при обприскуванні контактними отрутами); виконані робіт у суворо фіксовані строки з урахуванням фаз розвитку рослин, біологічних властивостей шкідників і характеру хвороб.

Пошкодженість культурних рослин не повинна перевищувати 0, 5%. Дотримання цього перевіряють пробним обробітком на невеликій ділянці поля.

Поряд із звичайними обпилювачами – обприскувачами (ОН-4000, ОН-4000-1, ПОУ, ОВТ) застосовують аерозольні генератори АГ-УД-2, ГБА-2Б, які дають змогу поліпшити якість обробки, скоротити витрату отрутохімікатів і підвищити продуктивність праці.

При вирощуванні пшениці за інтенсивною технологією за колією 1800 мм гербіциди та інші хімічні речовини вносять на посіви за допомогою машин ПОМ-630, ОПШ-15; а також високопродуктивного обприскувача ОП-2000.

На великих масивах для виконання операцій захисту рослин широко застосовують авіацію.

4. Збирання зернових. Технологічні схеми. Комплекси машин.

В наший час широке застосування отримало два види збирання зернових:

- пряме комбайнування (однофазне збирання);

- роздільне збирання (двофазне).

Визначення строків і вибір способів збирання. Основні вимоги до збирання врожаю полягають у тому, що його треба провести в оптимальні строки і з найменшими втратами. Передчасне скошування у валки призводить до зменшення врожаю внаслідок одержання плоского і неповноцінного зерна, а пізнє збирання супроводжується великими втратами від само обсипання культур.

Роздільним способом слід збирати в першу чергу культури схильні до обсипання і полягання, що мають густоту стеблостою не менше 300 рослин на 1 і висоту не нижче 60 см, а також нерівномірно дозріваючі культури і посіви з великою кількістю бур’янів.

При роздільному збиранні скошування хлібів у валки розпочинають на 5-10 днів раніше ніж пряме комбайнування, завдяки чому запобігають втратам від обсипання, а збір зерна збільшується на 8-15%.

При скошуванні у валки і підбирання валків продуктивність агрегатів вища, ніж при прямому комбайнуванні відповідно у 2-2, 5 і 1, 2-1, 3 рази. При обмолоті валків одержують до 80% кондиційного зерна, яке не треба досушувати і доочищати, що скорочує трудомісткість після збирального обробітку.

Проте не всі культури можна збирати роздільним способом.

Високоврожайні сорти за несприятливих умов не можна укладати у валки вони бувають товстими і погано просихають. Роздільний спосіб не слід застосовувати при частих і затяжних дощах тому, що рослини швидше висихають на корені ніж у валках. Такі культури, а також рівномірно достигаючі, зріджені посіви з кількістю рослин менше 300 шт на 1 , низькорослі і з підсівом трав слід збирати прямим комбайнуванням.

Збирання проводять у короткі строки, скошувати хлібну масу у валки починають, коли основна маса зерна перебуває у фазі початку воскової стиглості (його вологість 20-22%), за 5-8 днів. Основна вимога – мінімальні втрати при високій якості роботи і продукції.

В результаті удосконалення технології виник потоковий спосіб збирання – найбільш ефектна організація праці. Потокову технологію можна використовувати як при роздільному збирані, так і при прямому комбайнуванні. Для збирання зернових культур застосовують кілька комплексів машин. Найбільш поширений український комплекс. При цьому хліб з кореня чи з валків обмолочується, а солома подрібнюється і разом з половою спрямовується у причіплений до комбайна візок, після наповнення візок від’єднується, а на його місце причіплюється інший. Наповнений візок відвозять трактором до тваринницьких ферм. Солому складають у скирти за допомогою універсального скиртоклада. Зерно відвозять на тік.

Склад збиральної ланки:

- комбайн – 1 шт.

- авто під зерно – 1 шт

- трактор під солому – 1 шт

- причеп 45м³ - 2 шт

- жниварка ЖВН-6 – 1 шт

- комбайн з підбирачем – 1 шт

В інституті механізація розроблено експериментальну схему трифазного збирання зернових. За цією схемою хлів скошують у валки, потім, після підсихання підбирають, подрібнюють і відвозять у візках на стаціонарний тік, де обробляють доставлений ворох. У цій технологічній схемі збирають урожай без комбайна.

Існують інші способи збирання зернових культур, наприклад. Таганрозький комплекс і другі.

Збирально – транспортні комплекси

Продуктивність збиральних агрегатів залежить від раціональної організації сумісної роботи комбайнів і транспортних засобів. Часто втрати часу транспортних засобів при завантаженні перевищують 35-40% всієї зміни, а простої комбайнів у чекані вивантаження бункерів – 25-35%, загальної тривалості їх роботи. Аналіз використання техніки показав, якщо в полі перебуває не один, а група агрегатів то при цьому полегшується їх обслуговування, підвищується оперативність управління.

До складу комплексів вимагають такі ланки:

1. для підготовки полів до збирання;

2. комбайно – транспортні ланки;

3. для збирання не зернової частини врожаю;

4. для первинної обробки (лущення) ґрунту;

5. для технічного обслуговування основних машин (комплексу);

6. для культурно – побутового обслуговування механізаторів.

Очолює комплекс начальник з числа спеціалістів господарства, який на весь період збирання звільнюється від виконання інших службових обов’язків.

Ланки комплексу укомплектовують для двозмінної роботи. Завданням великих механізованих комплексів є досягнення високої якості роботи і найвищої продуктивності праці. Використання виробничих комплексів дає змогу завершувати виконання робіт у короткі строки із високою якістю, збільшити на 20% час чистої роботи комбайнів, скоротити на 25-30% потребу в транспорті.

ТЕМА 3.6. Технологія і організація робіт по вирощуванню і збиранню кукурудзи на зерно, силос та зелену масу.

1. Особливості основного та передпосівного обробітку ґрунту.

2. Посів кукурудзи.

3. Основні операції по догляду за посівами.

4. Збирання кукурудзи на з/к, силос та зерно.

5. Технологічна наладка МТА для посіву, догляду та збирання.

6. Збирально-транспортний комплекс (ЗТК).

1. Особливості основного та передпосівного обробітку ґрунту.

Кукурудза на зерно (індустріальна та механізована технологія).Після збирання попередника проводиться подвійне лущення на глибину 6-10 і 10-12 см з інтервалом 12-14 днів лущильником ЛДГ-10 ЛДГ-15 або дисковими боронами БДТ-7. Внесення органічних добрив машинами ПРТ-10, РОУ-6 і мінеральних МВУ-5 (РУМ-5). Оранка проводиться на глибину 28-30см плугами ПЛН-4-35 та іншими. Культивація оранки проводиться чизель- культиваторами ЧКУ-4 на глибину 16-18 см.

Ранньо - весняне боронування боронами ЗБЗС-1. Культивація КПС-4 з боронами ЗБЗС-1 на глибину 8-10см КПС-4 з боронами.

КУКУРУДЗА НА СИЛОС (ІНДУСТРІАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ)

Після збирання попередника лущення ЛДГ-10 або дисковою бороною на глибину 6-8 см в два сліди. Через 20-25 днів повторне лущення, якщо поле засмічене кореневідприсковими бур’янами. Гербіциди можна вносити після першого лущення, коли проростають багаторічні бур'яни.

Внесення добрив під оранку МВУ-8 (РУМ-8). Зяблева оранка на глибину 28-29см (ПТК-9, ПЛН5-35). Чизелювання на глибину 16-18 см (ЧКУ-4). Весною поле вирівнюють волокушами або планіровщиками (ВП-8, ВПН-5, 6) або боронами під кутом 45-50' в 1-2 сліди, якщо поле вирівняно з осені, застосовують важкі борони.

Передпосівну культивацію проводять на глибину заробки насіння. Добру підготовку ґрунту забезпечують культиватори з пружинними боронами, обладнанні вирівнюючими дисковими і ребристими роторними котками, можна застосовувати комбіновані агрегати типу РВК-3, КАПП-8, 8.

ПОЖНИВНА КУКУРУДЗА НА 3/К

Вслід за збиранням попередника лущення на 8-10 см -ЛДГ-10 і т.д., внесення розрахункових норм добрив - РУМ-8, передпосівний полив нормою 450-500 куб.м./га. Передпосівна культивація на глибину 6-7см -КПС-4, РВК-3, 6 та інші.

2. Посів кукурудзи.

Посів кукурудзи проводиться такими способами: -широкорядним (однострічковим чи стрічковим) -квадратно-гніздовим (прямокутно-гніздовим) –пунктирним.

Висівають кукурудзу на рівній поверхні, на гребені (гряди) або в борозни, (на гребені в районах надмірної вологи, в борозни - в засушливій зоні з великими вітрами) Посів проводиться сівалками:

СУПН-6, СУПН-8, СПЧ-6М на глибину 6-8 см зі швидкістю 5-6 км/год, міжряддям 70 см з одночасним внесенням фосфорних добрив районованими гібридами після посіву обов'язкове коткування котками 3ККШ-6, посів проводиться при прогріванні ґрунту на глибину заробки насіння до 10-12℃.

На з/корм кукурудзу сіють пожнивно не пізніше 15-20 липня з нормою висіву кондиційного насіння 380-400 тис, або 100-110 кг/га сівалками СЗ-3, 6 (через сошник на 30 см) або СЗС - 2, 1).

АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

До сівби кукурудзи ставляться такі додаткові вимоги порівняно з сівбою зернових:

-більш точні жорсткі строки початку робіт, що залежать від температури ґрунту на глибині загортання насіння;

-прямолінійності поздовжніх (а для квадратно-гніздового - і поперечних) рядків, радіус їх кривизни має бути не менше десятикратного значення робочого захвату посівного агрегату (при Вр=5, 6м радіус кривизни-> 56м);

- допустимі відхилення ширини внутрішніх міжрядь стикових 3%, зовнішніх 7%

-для квадратно-гніздового посіву - висів потрібної кількості насіння у гніздо, видовженість окремого гнізда не більше 10см;

-для пунктирних сівалок точного висіву - забезпечення заданного кроку пунктиру, відхилення до 10%

АГРЕГАТУВАННЯ

Як правило для сівби просапних культур в т.ч. і кукурудзи використовують агрегат із трактора з однією сівалкою чи комбіновану машину.

Для пунктирного посіву кукурудзи застосовують сівалки СУПН-8А, СКПП-12, СПС-12, СПС-24-3. Вони агрегатуються з тракторами класу 0.9; 1.4; 2, а СПС-24 - класу-3.

3. Основні операції по догляду за посівами.

Основні завдання операції догляду - забезпечити найбільш сприятливі умови розвитку культурних рослин від сівби до їх збирання.

При вирощуванні культур за індустріальною технологією і при високій якості проведення технологічних процесів обробітку ґрунту і сівби, а також при повному виконанні передбачених агротехнікою прийомів багато операцій з догляду немає потребипроводити.

Проте за несприятливих умов (бур'яни, хвороби, шкідники) треба проводити такі роботи:

-Боронування до появи сходів і по сходах чи руйнування кірки ротаційними мотиками для зберання вологи.

-Культивація або розпушування міжрядь на заданій глибині

-Прополювання у рядках із знищенням бур'янів, з обробкою гербіцидами в захисній зоні

-Підгортання

-Підкормка

-Прорідження чи букетування для належної густоти рослин

-Обпилювання і обприскування для боротьби з шкідниками і хворобами

-Нарізування борозен або щілин для поливу

-Десифікація (підсушування листків перед збиранням рису і соняшнику).

-Мульчування сходів і міжрядь (покриття посівів дрібним сипким матеріалом - торфом тирсою тощо для збереження вологи)

АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

До більшості перелічених операцій ставлять такі вимоги:

-Точний вибір моменту початку і закінчення операцій

-Мінімальне пошкодження рослин

-Встановлення і забезпечення диференційованої глибини обробітку

-Забезпечення необхідних розмірів захисних зон для надземної і підземної частини рослин (у межах 60-160 мм)

-Відсутність борозен, які можуть висушувати ґрунт у зонах недостатнього зволожування

-Точність дозування добрив і гербіцидів (відхилення від норми 3%) і рівномірність розподілу їх по площі (нерівномірність не більше 5%)

Для всіх МТА, які виконують операції догляду в міжряддях просапних культур, треба забезпечити вертикальну і горизонтальну прохідність.

При вертикальній прохідності створюється достатній просвіт між ґрунтом і складальним елементом агрегату. Для тракторів слід розрізняти транспортний просвіт - під найнижчим його елементом (картер заднього мосту) і агротехнічний - під передньою віссю і рукавами півосей кінцевих передач. (МТЗ-80 - транспортний просвіт -470мм, агротехнічний-650мм) У більшості гусеничних тракторів транспортний і агротехнічний просвіт збігаються.

Допустима ступінь прогинання рослин визначається коефіцієнтом стійкості

К_ст = (h_o-П) / h_o

П - агротехнічний превіт агрегату, мм.

h_o - середня висота рослин на момент обробки, мм.

Знаючи К_ст і П, можна знайти шіред, при якому допускається обробіток

h_пред = П / (1- К_ст).

Коеффіцієнт стійкості для:

-кукурудзи Кст=0, 35

-картоплі Кст=0, 25

-соняшнику Кст=0, 22

-буряків Кст=0, 28

Щоб запобігти ламанню стебел поле необхідно обробляти в другій половині дня, коли рослина прив'яла.

ГОРИЗОНТАЛЬНА прохідність забезпечується, якщо під час руху агрегату робочі органи машин, колеса або гусениці трактора проходять в рядках, не потрапляючи в зону рослин і не пошкоджуючи їх. Цього досягають правильним розставленням робочих органів машин, гусениць і коліс (створенням захисної зони для рослин), застосуванням захисних щитків-гичковідхилювачів.