Збирання гречки, проса. Комплекс машин. Агровимоги.

Збирання гречки

Технологія збирання врожаю гречки має свої особливості на відмінну від зернових культур. Достигає її врожай протягом 25-35днів. На рослині бувають зерна в різній фазі стиглості і вибір строку збирання в значній мірі зумовлює рівень урожаю, тому найбільшою мірою відповідає роздільне збирання - спочатку скошують у валки, а згодом обмолочують. Самоосипання зерен починається при 75%-му достиганні. Отже коли сформована основна маса врожаю 85-95%, а самоосипання ще не істотне, доцільно гречку скосити, коли відносна вологість повітря не менше 50%, а також у хмарну погоду.

Неполеглу середньо і високорослу гречку скошують начіпними жатками ЖСБ-4.2С, ЖСК-4А, ЖРБ-4.2, а також причіпною ЖРС-4.9, яку агрегатують з тракторами МТЗ-80, Т-70С. Полеглі забур'янені посіви краще скошувати жатками ЖРБ-4.2, ЖНУ-4.0, а низькорослі - ЖВН6- А, ЖВР-10.

Висота скошування 15-20см., а при високому стеблистої (понад 60см.) -до 25см. На такій стерні валок швидко просушується. Валки на звичайних рядкових посівах укладають впоперек або під кутом до напрямку посіву на широкорядних - тільки впоперек. Залежно від величини та вологості скошеної маси і метеорологічних факторів гречка у валках перебуває 3-5 днів. Обмолот починають коли вологість зерна становить 15-17%, стебел і листків - 30 - 36%, використовуючи СК- 5М, СКД-6, ДОН - 1200, ДОН - 1500. Щоб запобігти втратам зерна комбайни перевіряють і ущільнюють всі щілини на шляху зерна від жатки до бункера. Частоту обертання барабану зменшують до 400-600 обертів на хвилину. У комбайнів СК -5 і СКД-6 шківи барабану і котрприводу міняють місцями.

Підбирають валки підбирачами транспортерного типу ППТ-ЗА або ПГТ-4 і пристроєм ПКК-5.

Збирають гречку в нічні години, щоб до мінімуму зменшити втрати зерна. Щоб запобігти зігріванню і зниженню якості зерна, слід відразу провести первину його обробку на високопродуктивних машинах і довести до товарних кондицій.

Просо.

У зв'язку з неодночасним достиганням зерен у різних частинах волоті, схильності до осипання та через підвищенну вологість всієї рослинної маси збирання проводиться роздільним способом. Коли достигання досягає 80-85% зерна, косять жатками ЖВС-6, ЖРБ-4.9 - які
агрегатуються з тракторами МТЗ-80, МТЗ-82, ЮМЗ-6, а також начіпними жатками ЖВР-10, ЖВН-6А, ЖРБ-4.2, ЖСБ-4.2 з комбайнами СК-5М «Нива» та іншими. Висота скошування низькорослих (до 90см.) - 12-15см., високорослих (понад 110см.) - 20см., швидкість руху на звичайних рядкових посівах - 9.5-10-км/год., на широкорядних - 7.5-8 км/год.

Скошування завершити за 3-4 дні.

Підбирають і обмолочують валки через 3-5 днів, коли вологість зерна зменшиться до 15-16%, і завершують збирання за 3-5 днів. Оберти молотильного барабану 700-800 об. на хвил., міняють містами шківи валів барабана та кантрприводу.

Комбайни комплектують підбирачами ППТ-ЗА та пристроєм для збирання круп'яних культур ПКК-5. Зазор між планками підбарабання і валками барабану на вході 12-18, а на виході 4-7мм.

ТЕМА 3.11. Технологія і організація робіт по вирощуванню і збиранню овочів.

1. Особливості підготовки ґрунту.

2. Посів овочів.

3. Догляд за посівами.

4. Збирання овочів.

5. Сучасні методи збирання овочів.

6. Контроль якості робіт.

Технологія вирощування томатів.

Після збирання попередника проводиться лущення в 1-2 сліди на глибину 6-8см., ЛДГ-10. Мінеральні добрива вносять з урахуванням вмісту поживних речовин в ґрунті МВУ-6. Оранку зябу проводять з передплужниками на глибину 27-30см. ПЛН-5-35. Восени проводять 1-2 культивації зябу на глибину 10-12см. для знищення бур'янів і створення належної аерації ґрунту. Закінчується осінній обробіток ґрунту чизелюванням на глибину 15-16см.ЧКУ-4.

Весняний обробіток ґрунту полягає в боронуванні важкими боронами в 2 сліди впоперек і вздовж напряму посіву. Передпосівна культивація на глибину 3-4см.

За місяць до посіву насіння калібрують в 5% розчині кухонної солі з наступною промивкою в воді. Потім їх висушують і протравлюють ТМТД із розрахунку 8г на 1 кг насіння. Перед посівом коткування ґрунту гладкими котками без води, впоперек напряму посіву, 3КВГ-1.8.

Посів проводять в 1-2 декаді квітня по схемі 90 / 50 поперек напряму оранки норма висіву 3 кг/га, глибина заробки 3-4см, для штамбових сортів 2-3см, СКОН-4.2 з нарізанням слідопоказних борозен.

Вслід за посівом коткування 3ККШ-6. Досходова культивація на глибину 5-7см., КРН-5, 6. Густота рослин формується в фазі 4-5 справжніх листочків проріджувачем УСКМ-5, 4 із розрахунку ранньостиглі 30тис.шт. на га, середньостиглі 20-25 тис. шт.. на га.

По мірі появи бур'янів по слідопоказним борознам проводиться сліпа культивація міжрядь; перша на глибину 18-10см, друга 10-12 см, наступні 12-14см. Позакореневе підживлення: 0, 05%-им розчином сірчанокислої міді, сірчанокислого цинку і сірчанокислого марганцю в період формування плодів. Боротьба із шкідниками і хворобами полягає в обробці 80% хлорофосом (1, 5 кг на га), метафосом (1, 0кг на га) проти колорадського жука, 1% бордоською рідиною, 0, 4% розчином хлор окису міді, 0, 5%-ким розчином цинеба проти фітофторозу. Перший обробіток проводиться через 15 днів після повних сходів, наступні через кожні 10-15 днів ОН-400-1.

Збирання томатів проводиться не менше одного разу в 3-4 дні, тоді врожайність збільшується.

Технологія вирощування огірків.

Після збирання попередника - лущення стерні на глибину 6-8см -ЛДГ-10. Полив перед оранкою нормою 300 куб.м/га Передпланувальна оранка на глибину 16-18см без передплужників ПЛН-5-35. Планування проводиться в трьох напрямках - 2 по діагоналях і поперек напрямку оранки 5-4. Перед зяблевою оранкою органіка 30-40 тон на га, з одночасною заробкою в два сліди на глибину 8-10см - ЛДГ-10

Мінеральні добрива вносяться з розрахунку Н60-90, Р60-90, К60 -МВУ-6. Зяблива оранка на глибину 27-30см з передплужниками ПЛН 5-35. По маломерзлому ґрунті внесення гіпсу 2-3 тони на гектар, МВУ-8. Передпосівний обробіток ґрунту включає ранньовесняне боронування в два сліди важкими боронами, шлейфування і культивацію: перша на глибину 10-12см, друга - 5-6см.

Підготовка насіння до посіву.

Для посіву використовують двох- трьохрічне повновагове насіння. Позитивний вплив на схожість здійснює прогрівання протягом 2-3 годин при температурі 55-60 градусів. Проти хвороб і шкідників насіння обробляють ТМТД-0, 4кг фентіураном, 0, 3 кг на центнер насіння. Перед посівом вноситься гербіцид Ридеон 4-6 кг/га на глибину 4-6см, з одночасною заробкою в ґрунт.

Посів проводиться коли температура верхнього шару ґрунту досягає 10-12 градусів.

В літній період огірки висівають не пізніше 20 червня. Норма висіву 6-8кг на га, глибина загортання 5-6см. Схема посіву 90/50 або 120/60см. Густота для довгов'язих сортів 60-70, коротковязих - 80тис. рослин на га, сорти машинного збирання 200-250тис шт. на га. Після посіву коткування 3ККШ-6.

Вегетаційні поливи проводяться із розрахунку підтримки вологи ґрунту не нижче 80% НВ, норми 300-400 куб метрів на га. Перші два поливи до створення зав'язі в жаркий період -1-2рази на тиждень в нічний час. Освіжуючі поливи нормою 100-250 куб. метрів на га. До повного сполучення в'язів проводять 3-4 розпушування міжрядь, 1 на глибину 6-8см, наступні 8-10см, КРН-4, 2.

Технологія вирощування моркви.

Осінній цикл робіт включає лущення ґрунту після попередника на глибину 6-8см, оранку на глибину 28-30см, з попереднім внесенням мінеральних добрив, експлуатаційного планування ґрунту в двох напрямках з наступним розпущенням зябу чизель - культиватором на глибину 14-16см і поверхневим внесенням по мерзлоталому ґрунті гіпсу 1, 5-2кг/га.

Ранньою весною боронують в два сліди, і в кінці березня - початку квітня посів моркви з використанням широкосмугових сошників або одно стрічково з міжряддям 45см. Норма висіву насіння першого класу 6-8кг/га, глибина загортання 2-3см. з обов'язковим посівним і післяпосівним коткуванням.

Для боротьби з бур'янами на 3-5 день після посіву вносять прометрин 3-4кг/га, з заробкою в ґрунт легкими боронами, після появи 2-3 справжніх листків вносять лінурин 3-4кг/га. Розхід робочого розчину гербіцидів -300-400л/га. В період вегетації моркви проводять 4-5 розпушувань міжрядь, глибина перших двох - 5-6см., при наступних поступово збільшуються до 12-14см. Поливають моркву при зниженні вологості 0, 5 метрового шару ґрунту до 80% НВ. В період від появи сходів до початку формування коренеплодів, 70% НВ - в період інтенсивного росту і розвитку коренеплодів.

Поливні норми в перший період розвитку рослин 300-350, в другий 450-500 куб.метрів/га. За період вегетації проводиться 5-6 вегетаційних поливів.

Збирають моркву коренезбиральною машиною теребильного типу ЕМ-11 або переобладнаним бурякозбиральним комбайном РКС-6.

Технологія вирощування пізньої капусти.

Найкращими попередниками для пізньої капусти є: люцерна, бобові, пасльонові культури і коренеплоди.

Після збирання попередника проводиться основний обробіток ґрунту: лущення, внесення добрив: 30тонн органіки і мінеральних добрив N-120, Р-120, K-60/га. Оранка на глибину 27-30см. Для боротьби з бур'янами проводять 1-2 культивації зябу чизель - культиватором. По мало- мерзлому ґрунті в листопаді-грудні внести гіпс. Пізню капусту добре садити після редиски, зеленого горошку, травосуміші на З/К другою культурою. Передпосівний обробіток залежить від попередника, але вимагає проведення в стислі строки: переоранка, волого зарядний полив 500-600м/га. Після достигання ґрунту проводять культивацію на глибину 10-12см., а перед посадкою чи посівом чизелюванням на глибину до 15 см.

Розсада вирощується в відкритих розсадниках на грядках, посів проводиться сівалками СЛН-20, або ПРСМ-7, або на рівній поверхні звичайною зерновою сівалкою (1га розсади на 10га посадки). На початку третьої декади квітня 30-35 денна розсада висаджується на плантації до 10 червня. Оптимальні строки посіву пізньої капусти -19-20 травня. Для знищення бур'янів на посівах застосовується внесення триплана за 3-4 доби до висадки розсади або посіву 1-2кг/га по діючій речовині або рамрод 4, 5 та 6, 5кг/га. Через 1-2 тижні після висадки розсади або в фазі 4-5 листків, у посівних застосовуються самерон 0, 4-0, 6 кг/га по діючій речовині. Схема посадки (90/50)·35-70см.

Догляд за посівами полягає в ретельному післяпосівному розпушуванні міжрядь, 3-4 культивації і два підгортання капусти сприяють додатковому розвитку кореневої системи.

Через 10-15 днів після висадки розсади або при появі 4-5 справжніх листків у посівної капусти необхідно підживить 1ц селітри на гектар. На 20-21 день доцільно підкормити повторно. Вологість ґрунту необхідно підтримувати на рівні 70-80%.

Поливи проводять: два поливи для приживання розсади, в фазі розетки-два підчас зав'язування качана -2-3 і в період достигання 3-4 полива нормою 300-400 м³/га.

При збиранні капусти застосовують транспортер ТН-12, підвищує продуктивність в 2 рази порівняно з ручним збиранням.

Технологія вирощування цибулі.

Після збирання попередника- лущення на глибину 8-10 см. з наступним внесенням мін. добрив і оранкою на глибину 28-30см. з передплужниками.

Поверхню поля вирівнюють в 1-2 сліди планувальником П-4, з наступним розпушенням чизель - культиватором ЧКУ-4 на глибину 14-16 см. Ранньою весною проводиться подвійне боронування зябу в агрегаті із шлейфами. Перед посівом ґрунт котується гладкими котками.

Насіння цибулі висівають в перші дні початку весняно-польових робіт широкострічковим способом з міжряддям 45 см. При ширині смуг 6-8 см, або багатострічковим способом по схемі 60-20-20-20 см. норма висіву насіння 8-10 кг/га, глибина заробки 2, 5-3 см.

Після посіву ґрунт коткують і вносять гербіциди (рамрод 8-10 кг/га при витраті робочої рідини 400л/га) з наступним боронуванням легкими боронами. В фазі 2-3 справжніх листків боронування повторюють для боротьби з проростками бур'янів і одночасно проріджують сходи (оптимальна густота рослин цибулі 600-700 тис. шт./га.)

Для знищення бур'янів в період вегетації цибулі в фазі 3-5 листків застосовують хинурин. Норма внесення 1, 2-1, 5 кг/га при витраті робочого розчину 300-400 л/га.

Поливний режим в період появи сходів і наступні 3 тижні 250 м³/га. Далі до початку полягання пера, вологість 0.5 метрового шару ґрунту підтримується на рівні не нижче 80% НВ. Цибулю поливають 1 раз на 6-10днів нормою 350-400 м³/га. За 2-3 тижні до збирання поливати перестають.

Для захисту рослин від ґрунтових шкідників насіння перед посівом протравлюють фентіураном- 4кг/га. З появою перших яйцекладок цибульної мухи (друга половина травня) рослини обприскують 0, 2% емульсією метафосу (0, 8 кг/га) або 0, 2% фосфамідом (0, 8кг/га) при витраті робочої рідини 400л/га.

Збирають цибулю при масовому поляганні пера-збиральною машиною ЛКГ-1, 4 або переобладнаним комбайном СКГ-2, ККУ-6.

Сучасні методи збирання овочів.

Випускається універсальна платформа ПОУ-2 для транспортування на край поля неодночасно достигаючих культур. Для грядок створено збирально-сортувальний агрегат АУС-15.

Для збирання капусти застосовують збиральний однорядний комбайн НСК-1 агрегатується з тракторами класу 1, 4. самохідний комбайн для рівної поверхні СКК-3 (капуста), збирання на грядках машинами УКМ-1, УКМ-2.

Потокове збирання моркви комплекс складається збиральна машина ЕМ-11 і сортувальний пункт ПСК-6, - агрегатується з тракторами класу 1.4 із ходозменшувачами, швидкість 2.6 км/год. Огірки збирають комбайном КОМ -1, 5 злінією післязбиральної обробки ЛДО-З. Збирають томати комбайном СКГ-2А і КТУС-200. Солодкий перець збирають машиною МП-2 з лінією для переробки ЛДП-5.

ТЕМА 3.12. Технологія і організація робіт по заготівлі сіна та сінажу.

1. Механізація збирання трав та сіна. Фортуна с.251-253

2. Технологічні схеми збирання і заготівлі сінажу і силосу. Фортуна с.257.

3. Збирально-транспортні комплекси. Фортуна с.254.

4. Техніка безпеки при заготівлі кормів. Фортуна с.260.

1. Механізація збирання трав на сіно.

Міцна кормова база - основа інтенсифікації тваринництва. Тому вирішення цієї проблеми надається особлива увага, здійснюються заходи, щодо докорінного поліпшення кормовиробництва і забезпечення потреб у кормах громадського тваринництва, а також худоби і птиці, що перебуває в особистій власності громадян.

Сіно заготовляють у розсипчастому не подрібненому вигляді, подрібненому і пресованому вигляді. Найбільш поширене (70-80% від обсягу заготівель) приготування не подрібненої маси. У цьому разі виробничий процес складається з таких основних операцій:

-скошування трав в покоси чи валки (залежно від зони і погодних умов);

-ворушіння;

-згрібання у валки;

-обертання валків;

-складання в копиці;

-підбирання кіп;

-транспортування;

-укладання в стіжки (скирти).

Технологія заготівлі подрібненого сіна передбачає скошування трав з обов'язковим плющенням (бобових), ворушіння і згрібання підсушеної трави у валки (при вологості 55-60%), підбирання валків (при вологості 35-45%) підбирачами-подрібнювачами або силосозбиральними комбайнами, оснащеними підбирачами, підрібнення на частки завдовжки 8-12см., транспортування маси і досушування її в місці зберігання в скиртах і сінних башнях із застосуванням активного вентилювання (до вологості 18-20%).

При заготівлі пресованого сіна траву скошують в покоси або валки, перевертають і згрібають у валки, преспідбирачем підбирають і формують тюки. При такій схемі виключається операція з згрібанням, утворення стіжків і копиць, які необхідні при заготівлі розсипного сіна.

Однією з основних операцій технології одержання розсипного і пресованого сіна є скошування; від своєчасності і якості його виконання залежить поживність заготовленого корму.

Висота скошування багаторічних сіяних і природних трав при першому косінні має бути у межах 5-6; при другому - 6-7см; багаторічних сіяних трав першого року використання 9-10, однорічних трав і їх сумішок 4-6, а високостеблових 10-12см.

В умовах волого клімату сіно сушать переважно в покосах багато разів перевертають. За сухих погодних умов на ділянках з високим урожаєм скошену траву протягом кількох годин також сушать у покосах, але не перевертають.

В районах з вологим кліматом добре зарекомендувало себе сушіння на вішалах. З початку траву прив'ялюють у покосах до вологості 45-50%, потім згрібають у валки, підбирають і укладають на вішала.

При сушінні сіна в покосах, після того як вологість знизиться до 30-35%, його згрібають у валки. Сіно висушене у валках укладають у копи.

Тепер дедалі більшого поширення набуває заготівля пресованого сіна, яка значно економить працю і засоби при перевезенні корму і забезпечує умови для кращого його зберігання. У цьому разі зберігаються листки і суцвіття рослин, тобто найбільш поживна частина. Після згрібання сіна у валки, їх підбирають прес-підбирачем і пресують у тюки, які потім збирають у причіплений до пресу причеп. Якщо тюки залишаються у полі, то їх укладають у штаби, а потім перевозять до місця зберігання. При підвищенні вологості тюків сіно досушують активним вентилюванням у штабелях під накриттям.

2. Технологічні схеми збирання і заготівлі сінажу та силосу.

Силосування кормів.

Силос - соковитий цінний корм, що являє собою зелену масу, законсервовану дією молочної кислоти, що виробляється молочнокислими бактеріями.

Для приготування високоякісного силосу, слід дотримуватися таких вимог: силосувати треба в період найбільшого вмісту в рослинах поживних речовин при вологості 65-80%, висота зрізування при збиранні силосної маси косарками не більше 10см для товстостеблових культур в межах 6см для трав (при збиранні комбайнами відповідно 15, 18см); призначену для силосування масу потрібно добре подрібнити, подрібнену масу при закладанні в силосні місткості - добре ущільнити; силосні споруди повинні бути непроникними для повітря і води.

Косіння і подрібнення маси, перевезення, закладання і ущільнення здійснюють безперервним потоком, завантаження окремої силосної місткості завершують, як правило, протягом одного дня.

Силос закладають у спеціальні споруди: наземні у вигляді майданчиків і башт, напівзаглиблені і заглиблені траншеї.

Найбільш поширений вид зберігання силосу - траншейний. Тут масу розрівнюють і ущільнюють бульдозером начепленим на трактор. Після заповнення сховища силос негайно вкривають, щоб у нього не проникали повітря, атмосферні опади, тепло і холод. Затримка з вкриванням на 2-3дні збільшує втрати корму на 7-10%. Кращий спосіб зберігання силосної маси - в траншеях під плівкою (полетилевою чи хлорвініловою).

Виробництво сінажу.

Рослини з невеликим вмістом цукру (наприклад бобові чи злакові трави) мало придатні для силосування. Якщо їх порізати на частки розміром 10-25мм (при вологості 50-55%) і в такому стані законсервувати, тобто ізолювати від навколишнього середовища, можна мати один із видів поживного корму - сінаж.

Закладають сінаж у герметизовані башні, облицьовані траншеї і кургани.

Технологія заготівлі сінажу залежно від зони включає такі операції:

1. скошування трав у покоси чи валки;

2. ворушіння, плющення в покосах;

3. плющення з утворенням валка;

4. скошування з одночасним плющенням;

5. подрібнення пров'яленої маси і завантаження у транспортні засоби;

6. доставка і вивантаження маси у сховища, розрівнювання її, ущільнення і герметизація.

При закладанні сінажу у траншеї для укладання і розрівнювання, трамбування використовують гусеничний трактор з бульдозером. Роботу необхідно проводити безперервно не більш 3-4 днів. На прив'ялену масу треба покласти шар свіжескошеної трави 30-50см і вкрити поліетиленовою плівкою. Плівку зверху посипають шаром вапна 1см завтовшки (для захисту від гризунів). Потім кладуть шар ґрунту 20-30см, торфу 30-40см і шар соломи 50см.

Баштовий сінаж, якщо він приготовлений з додержанням усіх вимог технологій, за поживними властивостями кращий, затрати на його виробництво в 2-3 рази менше порівняно з траншейними. При цьому капітальне вкладення на будівництво башти і траншеї однакових вмістокостей практично однаково.

3.Збирально транспортні комплекси.

Заготівля сіна.

На невеликих сінокісних ділянках, а також при скошуванні високоврожайних трав з полеглим та переплутаним травостоєм використовують вузькозахватні агрегати і косарки КС-2.1 и К-2.1М.

У степових районах на великих площах з рівним мікрорельєфом застосовують самохідні п’ятибрусні косарки СКП-10, причіпні трибрусні КТП-6, начепні КНУ-6Н, двобрусні-КДП-4. Для скошування і одночасного плющення косарки-плющілки КПРН 32 - КПС-2Г «Слав’янка»

У всіх зонах, крім гірських районів сіно згрібають у валки, перевертають їх і ворушать масу в покосах боковими універсальними граблями ГБУ-6 і ГВК-6А в агрегаті з тракторами Т-25 і Т-40 і МТЗ-80/82 та іншими, а також поперечними граблями ГП-10, ГПП-6, ГПФ-16 в агрегаті відповідно з тракторами Т-40, МТЗ-80 і ЮМЗ-6. Для згрібання і ворушіння сіяних трав застосовують ворушили ВЦН-Ф-3. При заготівлі розсипного сіна з копнуванням застосовують підбирач-копнувач ПК-1, 6А, КПЛ-1, 6, зформовані копи перевозять універсальним копицевозом КУН-10 з трактором МТЗ-80.

Перевозять до місць годівлі тварин або скиртування автомобілями і тракторними причепами 2-ПТС-4-887. При заготівлі розсипного сіна із стогуванням застосовують підбирач стогоутворювач СПТ-60 в агрегаті з трактором Т150К і самохідний СНГ-60 і перевозять копиці стоговозом СПУ-4 до колісного трактору класу 1.4.

При скиртуванні на сінокісних ділянках сіно перевозять волокушами-ВНШ-3, ВУ-400 і копновозами КУН-10, скиртують сіно стогоутворювачами СНУ-0, 5 і ПФ-0, 5.

Для заготівлі пресованого сіна (тюки прямокутної форми) застосовують прес підбирачі ПС-1, 6, ППЛ-Ф-1, 6, К-453 та інші в агрегатні з тракторами класу 1, 4. Підбирають тюки за допомогою підбирача-укладача тюків ГУТ-2, 5А.

Для заготівлі пресованого сіна використовують також прес-підбирачі ПРП-1.6, ПРФ-750 і пристрої для навантаження і укладання рулонів ППУ-0.5 і ПГ-Ф-500.

Для скирдування сіна і соломи застосовують навантажувач ПФ-0.5, для навантаження великих тюків і рулонів - пристрій ПГ-Ф-300, який чіпляється на раму навантажувача ПКУ-0.8 або ПФ-0.5.

З метою досушування розсипного, пресованого і подрібненого сіна в

скиртах застосовують вентиляційні установки УВС-10М, УВС-16, пересувні повітропідігрівачі ВПТ-400, ВПТ-600, а для досушування сіна в місцях зберігання - високопродуктивну промислову вентиляційну установку УДС-300.

Заготівля силосу і сінажу.

Для збирання силосних культур застосовують самохідні і причіпні комбайни КСК-100, КСГ-70, КПКУ-75, Е-281, КСС-2.6, КНИ-2.4, КС-1.8 «Вихор» в агрегаті з тракторами МТЗ-80, Т-150К, ДТ-75, Т-70С.

Для перевезення силосної маси на відстань до 5 км застосовують колісні трактори з причепами, на великі відстані - автомобілі самоскиди і бортові.

При заготівлі сінажу траву скошують з одночасним плющенням косаркою-плющінкою КПС-5Г, Е-301, КПРН-3М, потім згрібають у валки греблями ГВК-6, прив'ялену траву з валка підбирають з подрібненням Е281, КСК-100 і силосними комбайнами з підбирачами.

Широко практикується заготівля кормів механізованими загонами, ця форма організації праці найбільш раціональна і ефективна. Використання механізованих загонів дає змогу заготовити корми в оптимальні агротехнічні строки, збільшити їх кількість і поліпшити якість, підвищити продуктивність технічних засобів при зниженні затрат праці і собівартості продукції. Загони можуть бути спеціалізовані чи комплексні. Розмір і склад загонів залежить від обсягу заготівлі кормів, строку і умов виконання робіт, місткості сховища, змінної продуктивності технічних засобів і кваліфікації механізаторів.

4. Техніка безпеки при заготівлі кормів.

Начіплювати на трактор і знімати з нього сінозбиральні машини, ремонтувати, регулювати, змащувати механізми і запобіжні пристрої можна тільки при зупиненому двигуні і виключеному ВВП.

Забороняється перебувати в радіусі повертання кранового скирто- укладача, а також піднімати людей на його решітці і працювати під ним.

При скиртуванні категорично забороняється:

1. перебувати стороннім особам на скирті або в зоні роботи навантажувача;

2. палити цигарки на скирті або на відстані менше 25м від неї у місцях не обладнаних пристроями для тушіння огарків;

3. їсти або відпочивати в обідню перерву на скирті або в копицях біля скирти;

4. працювати під час грози;

5. ховати людей під піднятою грабельною решіткою (платформою) під час дощу.

У процесі роботи преспідбирача забороняється підштовхувати сіно на підбирач виправляти, регулювати і очищувати робочі органи, змащувати машину.

Сіносушильний агрегат має бути укомплектованим первинними засобами пожежогасіння і пожежним інвентарем.

У процесі досушування і зберігання сіна забороняється:

- заправляти автомобілі і трактори, зберігати паливо близько від місця досушування сіна;

- застосовувати відкритий вогонь у сховищах, а також близько біля них.

Під високовольтними лініями електропередач можна працювати тільки під прямим кутом до проводів.

TEMA 3.13. Механізація робіт в садівництві.

1. Підготовка ґрунту під посадку садів. Фортуна ст.. 262. Войтюк ст. 372.

2. Механізація садіння дерев, винограду. Фортуна ст.. 263. Войтюк ст. 374.

3. Опереції по догляду за садом. Фортуна ст.. 263. Войтюк ст. 375-376.

4. Механізація збирання плодів. Фортуна ст.. 265. Войтюк ст.. 380-381.

1. Підготовка ґрунту під посадку садів.

У садівництві важливе значення має організація території плодово-ягідних насаджень, яка передбачає створення умов для найбільш раціонального використання земельної ділянки, сільськогосподарської техніки, скорочення транспортних перевезень і підвищення продуктивності праці. Помилки допущені при організації території для багаторічних насаджень, надалі дуже важко виправити.

Організація території включає вирішення комплексу агробіологічних і економічних питань, з яких для правильного використання техніки мають значення такі:

1. вибір земельної ділянки, поділ її на квартали;

2. розміщення порід і сортів плодово-ягідних культур, садозахисних насаджень;

3. розміщення дорожньої мережі і гідромеліоративних споруд в саду;

4. розміщення бригадних станів, пакувальних приміщень та плодосховищ.

У зв'язку з тим що плодоношення плодово-ягідних насаджень триває десятиріччями, треба виконувати всі агротехнічні вимоги до передсадивного обробітку; здійснити глибоку плантажну оранку з внесенням органічних і мінеральних добрив, вапнування і гіпсування ґрунту, сівбу багаторічних трав для підвищення родючості.

Зміст arpoвимог: забезпечення заданої глибини обробітку з урахуванням допусків, загортання рослинних решток злитість оранки, а на схилах - оранку в поперечному напрямку або по горизонталях.

Обробіток ґрунту перед садінням саджанців плодових дерев або винограду проводиться плантажними плугами ППН-40, ППН-50, ППУ-50 на глибину до 60см.

Якщо ґрунти важкі, засмічені камінням, рештками деревини, то попередньо проводиться глибоке розпушування ґрунту глибокорозпушувачем РН-80Б на глибину до 80см, який агрегатується з трактором Т-130, робоча швидкість 2, 3 км/год. продуктивність-0, 19га/год.

2. Механізація садіння дерев і винограду.

Ями для садіння саджанців готують ямокопачами КЯУ-100М і КПЯШ-60. Застосовують машини МПС-1 для садіння саджанців і начіпну саджалку шкілки СШН-3, призначену для садіння сіянців, ягідників і живців і перші шкілки після розсадників.

Для садіння винограду використовують машину ВПМ-2, для прополювання саджанців плуг ВПН-2, а також машини для заготівлі і калібрування живців і для прищеплювання (МЗКУ-3, МП-7).

Робочим органом ямокопача КЯУ-100 є гвинтовий бур, який приводиться в дію від ВВП трактора. Під час роботи бура, ґрунт зрізається лемешем, а гвинтовими стрічками піднімається вгору і розкидається навколо ями, глибина ями 60см, діаметр бурів 30, 60, 80 і 100см.

Робочий процес машини МПС-1 відбувається так. Під час руху агрегату ніж борозноутворювача розрізає ґрунт, а щоки змішують його в сторони, утворюючи борозну шириною 4 см. і глибиною до 40см. Робітник встановлює саджанці вертикально над язичком бачка для води, а коли поперечна маркерна лінія на колі суміститься з міткою на борозноутворювачі, він опускає саджанець за язичок бачка. Бачок перевертається і вода виливається у борозну.

Вода надходить в бачок з резервуарів по трубопроводу. Саджанець присипається ґрунтом загортачами.

3. Операції по догляду за садом.

Якість обробітку ґрунту в садах, ягідниках і виноградниках впливає на ріст і плодоношення рослин, закладання бруньок, зав'язування і нормальний розвиток плодів, а також підготовку рослин до зими.

У садах застосовують спеціальну систему, яка включає впровадження чорного пару, короткочасне культурне задерніння ґрунту шляхом сівби суміші бобових і злакових багаторічних трав протягом двох років, літньої сівби на зелене добриво, внесення мінеральних і органічних добрив, снігозатримання, а при потребі і полив.

Додаткові агротехнічні вимоги до проведення зазначених операцій, а також при догляді за рослинами такі:

1. не допустити пошкодження рослин машинами;

2. максимально скорочувати ширину пристовбурних, прикущових смуг і кількість розвальних борозен та звальних гребенів.

Інші вимоги в основному такі самі, як при виконанні технологічних операцій при вирощуванні польових культур.

Машини по догляду за садами і виноградниками.

Фреза садова ФА-0, 76 призначена для обробітку ґрунту, знищення бур'янів у міжстовбурних полосах плодових дерев. Агрегатується з тракторами Т-70В, МТЗ-80.

Під час руху агрегату ротор фрези рухається у міжстовбурній полосі і ножами розпушує ґрунт, знищує бур'ян. При зустрічі щупа з стовбурем дерева переміщується золотник гідророзподільника і масло надходить в гідро циліндр, який переміщує ротор фрези у поперечному напрямі. Робоча швидкість 1-4км/год, ширина захвату 0, 76м.

Між стовбуроми, (між рядами) розпушується ґрунт і знищуються бур'яни та у міжряддях ягідників фрезою ФСН-0, 9 яка агрегатується з

трактором Т-25 або Т-16М.

Для виконання комплексу робіт при догляді за виноградниками застосовується плуг-розпушувач виноградниковий ПРВМ-3, який агрегатується з тракторами класу 3; 4. Для контурного обрізування двох напіврядків плодових дерев призначена машина НКО-3. Машина начіплюється на вантажувач ПФ-05, який встановлюється на тракторах МТЗ.

Різальні апарати можна встановлювати вертикально, під кутом для обрізування крон дерев та горизонтально верху для обрізування вершини крони. Максимальна висота зарізу крони 5м.

4. Механізація збирання плодів.

Для розгойдування дерев застосовують машини вібраційних типів: наприклад, ВСО-25 до тракторів класу 06, його використовують для збирання кісточкових (слива, вишня, тощо) і горіхів.

Смородину і аґрус збирають ягодозбиральною машиною ЗЯМ-200-8 для трактору класу 0, 6, мобільними платформами ПОС-05, ПКО-07, які агрегатуються з тракторами класу 1, 4.

Плодозбиральний комбайн КПУ-2А призначений для збирання плодів кісточкових, насіннячкових та горіхів при ширині міжрядь до 6м.

Надалі збиральні роботи в садах будуть механізовані за допомогою плодозбиральних машин МПУ-1А, ВУН-15А. Створено контейнеровіз ВУК-3 для трактору класу 1, 4 лінію товарної обробки плодів ЛТО-6. Для збирання ягід у систему машин влючено ягодозбиральний комбайн МПЯ-1А. Проводяться роботи по створенню комбайна для збирання суниць.

ТЕМА 3.14 Механізація меліоративних робіт.

3.14.1.Основні види робіт.

3.14.2.Підготовка поля до зрошення.

3.14.3.Способи зрошення.

3.14.4.Механізація осушення земель.

3.14.5.Снігозатримання.

1. Основні види робіт.

Меліорація - це сукупність організаційно-господарчих і технічних заходів щодо корінного поліпшення земель. Умовно меліоративні роботи поділяють на:

1. гідротехнічні;

2. культурно-технічні (до них відносяться і будівельні);

3. лісотехнічні (садіння і догляд за полезахисними смугами).

Гідротехнічні роботи:

До них відносять три групи операцій:

1. зрошення;

2. обводнення;

3. осушення.

Зрошення і підготовка до нього включають такі операції, як будівництво каналів, водозливів і дамб; будівництво земляних гребель насипним і наливним способами, будівництво закритих зрошувальних систем, протифільтраційні роботи на зрошувальних каналах; будівництво закритої колекторно-дренажної мережі на зрошувальних землях, експлуатаційні і зрошувальні роботи в зонах зрошення, будівництво шахтних трубчатих колодязів і водоприймачів.

Обслуговування зрошувальних систем складається з таких операцій: нарізування і зарівнювання тимчасової зрошувальної мережі для поверхневих поливів, вологозарядки і промивання засолених земель, очищування зрошувальних каналів, водойм і обводнювальних систем, поливання різними способами.

Обводнення земель, як правило, проводять одночасно з роботами по зрощенню.

Осушення - будівництво і очищення осушувальних систем що включають такі процеси: регулювання річок-водоприймачів і будівництво магістральних та ловильних каналів; будівництво відкритої регулювальної осушувальної мережі, відкритої провідної осушувальної мережі, закритого дренажу з метою осушення; обвалування річок і осушувальних площ, ремонт і утримання відкритої осушувальної мережі; ремонт і очищення закритих осушувальних систем.

Культурно-технічні роботи.

Ці роботи як комплекс заходів з поліпшення природних кормових угідь і освоєння нових земель поділяють на дві групи:

Заходи з підготовки освоювання земель до дальшої обробки -корчування лісу і пеньків, розчищення кущів, очищення орного шару від деревини валків, знищення купин, збирання камінь і планування.

Заходи з окультурення ґрунту, поліпшення лук і пасовищ шляхом первинного освоєння і обробітку ґрунту, внесення добрив, залуження тощо.

Крім того, як у зонах зрошення, так і в зонах осушення виконують великий обсяг робіт з будівництва доріг на меліоративних землях.

Окреме місце в меліорованих роботах займає рекультивація і відновлення родючості земель що стали безплідними в наслідок негативної діяльності людини.

2. Підготовка поля до зрошення.

Для проведення поливу створюють зрошувальні системи, до яких належать:

1. джерело зрошення;

2. головний водозабір;

3. постійні канали (магістральні і дільничі);

4. тимчасові зрошувачі;

5. дренажна і водозливна мережі;

6. дороги, мости шириною не менше 7м, лісосмуги і лінії зв'язку. Підготовка площі до зрошування полягає в плануванні використання будівельної (бульдозери, скрепери, грейдери), експлуатаційної (планувальники Д-719, П-4) і в разі потреби передпосівної (маловирівнювач МВ-6) техніки.

Одночасно ведеться очищення каналів від мулу, бур'янів (каналоочищувачі ВК-1.2; КН-0.6 та ін.).

Для поліпшення використання МТА на зрошуваних площах слід по можливості закріплювати поливні ділянки і надавити їм правильної форми (прямокутника чи квадрата).

Довжина і ширина поливної ділянки, якщо треба проводити перехресний обробіток ґрунту, мають бути не менше 400м. Із зменшенням довжини гонів різко знижується продуктивність МТА, а витрати часу на повороти значно збільшуються.