Клавіатура та маніпулятор «миша».

Приймаючи до уваги кількість часу праці яка буде виконуватись за ПК, доцільно буде використати ігрову клавіатуру. Даний вибір обумовлено тим, що ігрові клавіатури розраховані на довший термін роботи та мають кращу зносостійкість.

Клавіатура Acme Expert Gaming Keyboard Be Fire, мембранного типу, має USB-інтерфейс для підключення до ПК. Також клавіатура має 4 режими підсвічування.

Рисунок 3.3.1 – Клавіатура Acme Expert Gaming Keyboard Be Fire

За подібними критеріями обираємо і мишу.

ZM-GM1 – це лазерна ігрова мишка від Zalman, яка забезпечить високу точність наведення з роздільною здатністю 6000 dpi завдяки точному сенсору Avago 9500 LaserStream. Маніпулятор має 6 клавіш і підключається до пк за допомогою USB.

Рисунок 3.3.2 – Маніпулятор Zalman ZM-GM1

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спря­мованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Відповідно до статті 18 Закону України " Про охорону праці", працівник зобов'язаний " знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".

Дія закону «Про охорону праці» поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності, на всіх працюючих громадян, а також притягнених до праці на цих підприємствах. Для забезпечення охорони праці широко упроваджені досягнення науки і техніки: автоматизація шкідливих і небезпечних виробничих процесів, вживання нових безпечних матеріалів, конструктивних рішень і новітніх засобів захисту. Крім того, збереження здоров'я працівників забезпечує збереження витрат по виплаті лікарняних листів і гарантує задану продуктивність. І взагалі, охороняючи здоров'я працюючих, держава охороняє своє майбутнє.

5.1.1 Організації робочого місця користувача електронно-обчислювальною машиною

Встановлене устаткування: системний блок комп'ютера, монітор, необхідні периферійні пристрої.

На робочому місці працює один системотехнік, який має фахову підготовку.

Проводяться роботи, що по енергетичних витратах організму відносяться до легких фізичних робіт категорії 1а, при яких витрати енергії складають 139 Вт.

Зорова робота відноситься до категорії малої точності - 5 розряд зорової напруги, найменший розмір розпізнавання об'єкту від 1, 0 до 5, 0 мм.

Робоче місце, має розмір 3, 5 х 3 х 3 м³. Площа, виділена для робочого місця з відеотерміналом та персональною ЕОМ складає 10, 5м², а об’єм – 31, 5 м³, що відповідає санітарним нормам.

5.1.2 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів робочої зони

Працівник, який працює з ЕОМ, постійно перебуває під впливом небезпечних та шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів, інфрачервоного та іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики. Крім цього, працівник піддається значному розумовому та психоемоційному навантаженню, напрузі зорової та м’язової діяльності.

Впродовж робочої зміни передбачено перерви для відпочинку та вживання їжі (обідні перерви). Через кожні дві години роботи за ВДТ передбачається 15 хвилин на перерва для відпочинку очей. Для психологічного розвантаження працівників, що виконують роботи з обслуговуванням ЕОМ, створена кімнатах психологічного розвантаження під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня.

5.1.3 Мікроклімат робочої зони

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочому місці, оснащеному відеотерміналом, відповідають вимогам, що наведені у таблиці 5.1 та 5.2.

Таблиця 5.1.3.1 Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ

Таблиця 5.1.3.2 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

5.1.4 Ергономіка та виробнича естетика робочого місця

Організація робочого місця передбачає: правильне розташування робочого місця у виробничому приміщенні; вибір виробничих меблів; раціональне компонування комп’ютерного обладнання на робочому місці; урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Конструкція робочого місця користувача відео терміналу забезпечує підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град, до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град, відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град, відносно вертикальної площини.

Все вказане обладнання розміщується на основному робочому столі з лівого боку.

Висота робочої поверхні столу для відео терміналу 680 - 800мм, а ширина - забезпечує можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Розміри столу: висота – 725мм, ширина - 600 - 1400мм, глибина - 800 -1000мм. Робочий стіл для відео терміналу обладнаний підставкою для ніг шириною 400мм з можливістю регулювання по висоті. Підставка має рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння користувача відео терміналу та персональної ЕОМ має такі основні елементи: сидіння, спинку та знімні підлокітники. Робоче сидіння є підйомно-поворотним, регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки. Поверхня сидіння є плоскою, передній край -заокруглений.

Екран відео термінала розташовуються на оптимальній відстані від очей користувача (800 мм).

Розташування екрану відео терміналу забезпечує зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +-30 град, від лінії зору працівника.

Клавіатура розміщена на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури складає 10 град.

Колір є найбільш ефективним засобом естетичного рівня виробничого інтер’єру. За допомогою кольору вирішуються питання: забезпечення психофізіологічного комфорту; емоційно-естетичний вплив на працівника.

На робочому місці стіни фарбують у світлий колір. Що сприяє працездатності працівника, зменшує втому очей.

5.1.5 Опалення та вентиляція

Приміщення обладнане системою опалення для підтримки температури повітря не нижче встановленої. Для приміщень з електронно-обчислювальною технікою передбачено центральне опалення. Застосовують кондиціювання на робочому місці, а також природне провітрювання.

5.1.6 Захист від випромінювань

Електромагнітне випромінювання монітора відповідає нормам, а саме: напруженість змінного електричного поля не перевищує 10 В/м на відстані 0, 3 м від центру екрану та 1 В/м при 0, 5 м навколо монітора; напруженість змінного магнітного поля не перевищує 200мА/м на відстані 0, 3 м від центру екрану та 20мА/м при 0, 5 м навколо монітора.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ. Рівень інфрачервоного випромінювання має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 і не перевищувати 35... 100 Вт/м² залежно від опромінюваної площі тіла.

Допустима інтенсивність ультрафіолетового випромінювання не має перевищувати величини, які визначені СН 4557-88 та ДСанПіН 3.3.2.007-98:

- випромінювання в області С (220...280 нм) – 0.001 Вт/м²;

- в області В (280...320 нм) – не перевищувати 0, 01 Вт/ м²;

- в області А (320...400 нм) – 10, 0 Вт/м².

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях із ВДТ мають відповідати нормативним значенням ГОСТ 12.1.006-84 і ДСанПіН 3.3.2.007-98.

5.1.7 Захист від шуму та вібрації

Рівні шуму під час виконання робіт з ЕОМ у виробничому приміщенні не перевищують 60 дБ.

На робочому місці присутня незначна вібрація, яка гаситься за рахунок віброізоляції. Віброізоляція реалізовується за допомогою спеціальної прокладки під системний блок, що послаблює передачу вібрацій робочому столу. Рівні вібрації під час виконання робіт на ЕОМ у виробничих приміщеннях не мають перевищувати допустимих значень, які визначені ДСанПіН 3.3.2.007-98.

5.1.8 Електробезпека під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

Електромережа живлення має бути трипровідною з фазовим, нульовим робочим і нульовим захисним провідниками, площа перерізу яких має бути не меншою площі перерізу фазового провідника. Нульовий захисний провідник використовують для заземлення електрообладнання, але використовувати, як нульовий робочий його не можна. Підключення нульового робочого і нульового захисного провідників до одного контактного затискача щита живлення заборонено. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі, її навантаженню, умовам навколишнього середовища, температурному режиму, типам апаратури та вимогам ПУЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатують або обслуговують більше п’яти ЕОМ, встановлюють аварійний вимикач, який може вимкнути електроживлення всього приміщення за винятком освітлення. Штепсельні з’єднання й електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для підключення нульового захисного провідника. їх конструкція має забезпечити приєднання нульового захисного провідника раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого. Порядок їх роз'єднання у разі відключення має бути зворотним. Слід унеможливити з'єднання контактів фазового та нульового захисного провідників. Недопустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі й з використанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з'єднання і електророзетки для напруги у 12 В і 36 В як за своїм кольором, так і за конструкцією мають вирізнятись від штепсельних з’єднань, які розраховані на напругу 127 В і 220 В. Штепсельні з'єднання й електророзетки слід виконувати за магістральною схемою 3...6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

Якщо ЕОМ, периферійні пристрої та устаткування розташовують уздовж стін приміщення, то електромережу для їх живлення прокладають підлогою поряд із стінами у металевих трубах і гнучких рукавах відповідно до затвердженого плану. Якщо розташовувати до 5 ЕОМ по периметру приміщення і використовувати при цьому трипровідниковий провід або кабель з негорючого чи важкогорючого матеріалу, дозволяють прокладати електромережу живлення і без металевих труб і гнучких металевих рукавів. У разі розташування ЕОМ у центрі приміщення електромережу живлення прокладають під знімною підлогою в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, які заземлюють. Заборонено відкрите прокладання кабелів, застосування проводів і кабелів в ізоляції з вулканізованої гуми та інших матеріалів, які містять сірку. Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконують безпосередньо в місцях встановлення устаткування.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Недопустимими є:

- експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією або з такою, що втратила захисні функції, та залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими провідниками;

-застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ до переносних електропроводок;

- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

-користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

-підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх із знятими ковпаками (розсіювачами);

-використання електроапаратури та приладів в умовах, то не відповідають рекомендаціям підприємств-виготовлювачів.

5.1.9 Вимоги безпеки при роботі обумовлюють наступне:

Перед початком роботи необхідно:

- впорядкувати робоче місце; очистити екран відео терміналу від пилу та інших забруднень; відрегулювати освітленість на робочому місці, упевнитись в відсутності відбиття на екрані; упевнитись в наявності захисного заземлення та підключення екранного провідника до корпусів системного блока, відео терміналу; включити комп’ютер.

Під час виконання роботи неприпустимими діями являється:

- зберігання біля відео термінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації; забороняється торкатися одночасно екрана монітора та клавіатури; торкатися задньої панелі системного блока при включеному живленні; переключати роз’єднувачі інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні; допускати потрапляння вологи на поверхню системного блоку, ВДТ, клавіатуру та інших пристроїв; самостійно відкривати та ремонтувати обладнання.

Після закінчення роботи необхідно:

- вимкнути електроживлення ЕОМ у порядку, який встановлений Інструкцією користувача ЕОМ, від’єднати шнури електроживлення та кабелів від електромережі; вимкнути вилку силового кабелю з розетки, після чого витерти апаратуру вологою серветкою; прибрати робоче місце.

Аварійна ситуація:

- коротке замикання у мережі електроживлення обладнання з можливим загоранням; ураженням працівника електричним струмом.

При ураженні працівника електричним струмом відключити електромережу, звільнити потерпілого від контакту із струмопровідними частинами, застосовуючи діелектричні захисні засоби.

Оживлення організму необхідно проводити до повного відновлення дихання потерпілим або до прибуття лікаря.

5.2 Запобігання побутового шуму

Можна виділити три основні механізми, що приводять до утворення звукового фону в студіях. Перший з них - це вентиляційні шуми, обумовлені роботою моторів вентиляторів і процесами поширення звуку в повітроводах. Другий - це так званий повітряний шум. Даний механізм пов'язаний з проникненням звуку через студійні огорожі. Джерелами повітряного шуму можуть бути транспортні шуми (якщо огорожу студії є зовнішньою стіною будівлі), звук працюючих в суміжній апаратної контрольних агрегатів, розмови в суміжних зі студією коридорах і приміщеннях і т.п. Нарешті, третій механізм, структурний звук, пов'язаний з поширенням звукових хвиль по перекриттях і огорож будівлі при порушенні їх у формі вібраційних навантажень. Типовими прикладами джерел структурного звуку є кроки в суміжних зі студією коридорах і розташованих над студією приміщеннях, а також хлопки при закритті дверей. Структурні шуми можуть також виникати при роботі ліфтів та іншого технологічного обладнання.

Боротьба з усіма зазначеними джерелами шумів повинна проводитися в комплексі. Досвід показує, що принципово важливо правильно вибрати об'ємно-планувальне рішення апаратно-студійних приміщень в будівлях. Тому у випадку будівництва нового апаратно-студійного комплексу доцільно фахівця-акустика залучати до проектування на самій ранній його стадії, коли складаються поверхові плани майбутньої будівлі. Тільки в цьому випадку вдається вибрати оптимальне розміщення студій, що забезпечує їх захист від шуму при мінімальних капітальних витратах.

Для звукоізоляції студій майже повсюдно використовуються легкі багатошарові огороджувальні конструкції. При цьому широко застосовуються закріплені по металевому каркасу в кілька шарів гіпсові обшивальні листи. Наявність пружних прокладок між цими листами забезпечує ефективне ослаблення структурного звуку. В останні роки став широко рекламуватися модульний принцип пристрою студій. Він виходить з застосування згаданих багатошарових огороджень, конструкція яких дуже ретельно відпрацьована. Подібна студія може бути вписана в будь-яке приміщення досить великих розмірів. Відомо кілька конструктивних підходів. Досить часто на стіни вихідного приміщення кладуть гумові кубики, що виконують роль амортизаторів і послаблюють передачу вібрацій на стіни майбутньої студії. На ці кубики кладуть панелі, кріплять металевий каркас, а потім обшивають його панелями, що утворюють стіни та перекриття студії. Передбачені стінові панелі зі заздалегідь вбудованими оглядовим вікном і вхідними студійними дверима. Всі необхідні для спорудження такої студії матеріали досить легкі і можуть транспортуватися в звичайному вантажівці. Ряд виробників з гордістю повідомляє, що подібна студія може бути повністю змонтована і здана в експлуатацію за кілька годин.

При проектуванні музичних студій необхідно застосовувати достатню кількість звукорозсіюючих конструкцій, чергуючи їх зі звукопоглинальними матеріалами. Проведені дослідження показують, що більша кількість звукорозсіюючих конструкцій повинна розміщуватись на стелі студії. Добре зарекомендували себе на практиці конструкції у формі призм і пірамід, які виготовляються у вигляді окремих об'ємних модулів, що кріпляться потім до стелі. При виборі даних конструкцій слід враховувати їх діаграми розсіювання звуку на різних ділянках звукового діапазону. Розрахунок подібних діаграм зустрічає серйозні математичні складності. Доводиться орієнтуватися на експериментальні дані, отримані, в основному, методом масштабного моделювання. Зазвичай звукорозсіюючі конструкції виготовляються у вигляді дерев'яного каркаса, який обшивається фанерними листами. Відомі також приклади, коли їх вдавалося робити з гіпсу при використанні армування і спеціальних відливальних форм.

Дотримуючись даних вимог проектування приміщення студії можна запобігти шкідливого впливу шуму на працівників студії. Також це дає змогу негативного впливу небажаних шумів, які можуть впливати на якість запису звуку.

5.3 Розрахунок запобіжника для блоку живлення комп’ютера.

Провести розрахунок запобіжника блока живлення комп’ютера потужністю.

Для захисту комп’ютера від коротких замикань, а також від значних перевантажень використовуються запобіжники з плавкими вставками. Враховуючи втрати потужності, головним чином, в інтегральному стабілізаторі та трансформаторі, загальна споживна потужність блока живлення буде:

де P - Вт – потужність блока живлення,

ККД = 0, 85 – коефіцієнт корисної дії.

Знайдемо струм у електричному колі запобіжника:

де – коефіцієнт запасу; U – напруга живлення.

Вибиремо запобіжник із ряду стандартних, розрахований на силу струму 5 А.

ВИСНОВОК

Метою моєї курсової роботи було створення локальної комп’ютерної мережі з доступом до інтернет на основі технології Fast Ethernet.

Було розглянуто технологію Fast Ethernet, основні її характеристики, переваги над технологією Ethernet, переваги та недоліки, обладнання сумісне з даною технологією.

Для двоповерхової будівлі була спроектована схема побудови локальної мережі з доступом до мережі Інтернет на основі даної технології, підібрано топологію, обладнання, розглянуто характеристики обраного обладнання та прописана адресація мережі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Сайт www.ixbt.com [Електронний ресурс] /Режим доступу https://www.ixbt.com/comm/tech-fast-ethernet.shtml

2 Сайт www.4pda.ru [Електронний ресурс] /Режим доступу https://4pda.ru/2014/11/26/187677/

3 Сайт www.citforum.ck.ua [Електронний ресурс] /Режим доступу https://citforum.ck.ua/nets/protocols2/2_06_01.shtml

4 Сайт www.compbegin.ru [Електронний ресурс] /Режим доступу https://www.compbegin.ru/articles/view/_100

5 Сайт www.nastroisam.ru [Електронний ресурс] /Режим доступу https://nastroisam.ru/optovolokno/

6 Сайт www.life-prog.ru [Електронний ресурс] /Режим доступу https://life-prog.ru/view_zam2.php? id=3& cat=2& page=1