Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Організація роботи учнів над розв'язуванням арифме­тичних задач






В задачі потрібно розрізняти дві сторони:

а) проблему, приховану в ній;

б) її математичне оформлення.

Перш ніж почати розв'язування арифметичної задачі, учні повинні зрозуміти проблему і усвідомити, що це за проблема. Розу­мово відсталі діти майже не дають собі відповіді в тому, що проблема існує, не відрізняють проблеми від загадки. Наведемо приклад такого помилкового розуміння і неправильної роботи вчителя по його подоланню.

Вчитель, прагнучи підвести дітей до розуміння того, як по­трібно знайти невідоме число в дії  + 2 = 6, використовує таку конкретизацію: він вкладає в конверт листочки і потім говорить що якщо до тих листочків, які вже є в конверті, прибавити ще два, то всього буде в конверті шість листочків. Перш ніж задати запитання " Скільки листочків є в конверті? ", вчитель, бажаючи пояснити дітям, що вони зможуть порахувати те, що до цього часу не могли, піднімає конверт і говорить: " Тут листочки, скільки - не знаєте". В цю ж хвилину починають підніматися руки і діти навмання вгадують число.

Навіть розв'язавши таку задачу, учні часто не усвідомлюють того, що вони вирішили якусь проблему. їм здається, що вони просто " вгадали" і тому інші задачі часто починають також вгадувати. Немає нічого дивного в тому, що питання достатності або недостатності даних для розумово відсталих дітей просто не існує.

Учням потрібно усвідомити: задачі, які вони розв'язували на уроці - це не загадки, які потрібно відгадати. Розв'язати задачу - це значить розповісти (пояснити), які дії потрібно виконати над даними в ній числами, щоб після цього отримати число, яке потрібно визна­чити. Записати розв'язок задачі - показати за допомогою цифр і знаків дій, що треба зробити, щоб знайти невідоме число і відповісти на запитання задачі.

Отже, головні елементи задачі - це умова і запитання. Числові (буквені) дані - це елементи умови. Шукане завжди міститься в запитанні. Але потрібно також враховувати і те, що в деяких задачах запитання включено в умову, або навпаки, містить у собі частину Умови, або вся задача викладена в формі запитання. Усе це необхідно враховувати, навчаючи розумово відсталих школярів вмінню розв'язу­вати задачі. Діти повинні вміти робити аналіз задачі, при цьому звер­тати увагу не лише на виділення даних і шуканого, викладені в тексті задачі, але й на зв'язки між ними.

До кожного з цих елементів ставляться певні вимоги:

1) числовий матеріал має відповідати, в першу чергу, рівню арифме­тичної підготовки учнів, а також їхнім віковим та психофізичним

можливостям;

2) умова задачі повинна бути сформульована чітко, точно, ясно,
зрозумілою мовою і не містити в собі зайвих елементів, які б
розсіювали увагу школярів і за своєю суттю не впливали на її

розв'язання.

3) запитання задачі формулюється лаконічно, коротко і може місти­тися як в кінці задачі, так і на її початку або в середині, вказувати
на зв'язок між числовими даними.

Навчити розумово відсталу дитину розв'язувати арифметичні задачі - це означає сформувати в неї вміння встановлювати взаємо­зв'язок між даними і шуканим, намітити шляхи для правильної відповіді на головне запитання.

Центральне місце у курсі математики допоміжної школи посі­дають прості задачі. Вони складають ту основу, на якій базується навчання розв'язування складених задач.

На початковому етапі знайомства учнів з простою задачею перед учителем стоять декілька проблем. Перша - це навчити учнів читати задачу так, щоб вони зрозуміли математичну термінологію, усвідомили такі поняття, як умова, питання, відповідь тощо. Друга – бачити в задачі числові дані і шукане, встановлювати між ними зв'язки. Третя - навчити свідомо вибирати арифметичні дії. Четвер­та - записувати розв'язування задачі та її відповідь.

Незалежно від того, як буде організована робота над задачею (у наочно-дійовому плані чи шляхом внутрішніх умовиводів) обов'яз­ковою виступає постійна словесна опора. А словесні тексти, як відмі­чалось вище, для розумово відсталих учнів недостатньо зрозумілі. Тому на скільки свідомо, ясно, чітко уявлять собі учні зміст задачі, на стільки ж буде залежати успіх у її розв'язанні.

Робота над простою текстовою задачею має здійснюватись у
такій послідовності:

а) підготовча робота до розв'язування арифметичних задач;

б) ознайомлення учнів з поняттям " арифметична задача";

в) робота над змістом задачі;

г) пошук розв'язку задачі;

ґ) розв'язування, запис задачі та формулювання відповіді;

д) перевірка розв'язаної задачі;
є) закріплення розв'язаної задачі;

є) подальша робота над розв'язаною задачею.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.