Задачі та їхня роль у навчанні і вихованні учнів допоміжної школи

СПЕЦІАЛЬНА МЕТОДИКА

ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ

ЗМІСТ

1. Методика розв'язування арифметичних задач....................................

1.1.Задачі та їх роль у навчанні і вихованні учнів допоміжної школи.....

1.2.Типи простих задач та їхня мета............................................................

1.3.Труднощі розв'язування арифметичних задач учнями допоміжної школи та помилки, які вони при цьому допускають.........................................

1.4.Організація роботи учнів над розв'язуванням арифметичних задач

1.5.Навчання учнів самостійному складанню задач.................................

1.6.Перехід від розв'язування простих задач до складених....................

2.Усна лічба на уроках математики в допоміжній школі....................

2.1.Значення усної лічби для учнів допоміжної школи............................

2.2.Форми і прийоми усної лічби...............................................................

2.3.Види вправ з усної лічби.........................................................................

2.4.Організація занять усною лічбою.........................................................

3. Методика вивчення 1-го десятка............................................................

3.1.Причини виділення першого десятка в окремий концентр...............

3.2.Нумерація чисел в межах 1-го десятка.................................................

3.3.Арифметичні дії (+ і -)з числами 1-го десятка...................................

4. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в межах 2-го десятка..........................................................................................................

4.1. Причини виділення другого десятка в окремий концентр.............

4.2.Вивчення нумерації чисел в межах 20................................................

4.3.Додавання і віднімання в межах 20....................................................

4.4.Розв'язування арифметичних задач у 2-му класі.............................

5.................................................................... Методика вивчення сотні у допоміжній школі.................................

5.1.Причини виділення сотні в окремий концентр..................................

5.2.Труднощі, які виникають в учнів допоміжної школи при вивченні сотні та наочні посібники, які при цьому використовуються..........................

5.3.Вивчення нумерації чисел в межах 100.................................................

5.4.Вивчення дій додавання і віднімання в межах 100.............................

6. Методика вивчення множення і ділення................................................

6.1.Формування у розумово відсталих поняття про множення і ділення

6.2.Навчання табличного множення і ділення в межах 100..................

6.3. Позатабличні випадки множення і ділення.......................................

6.4. Розв'язування задач у 3-4-му класах.......................................................

7. Методика вивчення тисячі..................................................................

7.1.Причини виділення 1000 в окремий концентр та труднощі його вивчення..............................................................................................................................

7.2.Усна і письмова нумерація чисел в межах 1000...................................

7.3.Обчислення прикладів на додавання і віднімання в межах тисячі..

8................................................................... Вивчення метричної системи мір.........................................................

8.1..Метрична система мір та основні труднощі її засвоєння розумово відсталими школярами......................................................................................

8.2.Перетворення чисел, які виражаються метричними мірами...........

8.3.Виконання дій додавання і віднімання з числами, вираженими метричними мірами.............................................................................................

9.Методика вивчення мір часу.............................................................

9.1. Час та особливості його вивчення учнями допоміжної школи...............

9.2. Перетворення чисел, виражених мірами часу і арифметичні дії з ними..................................................................................................................

Методика розв'язування арифметичних задач

Задачі та їхня роль у навчанні і вихованні учнів допоміжної школи

У викладанні математики значне місце займають арифметичні задачі. На цей розділ виділяється майже половина часу, який дається на предмет за навчальним планом. Успіх учнів в навчанні математики оцінюється не стільки вмінням обчислювати приклади, скільки вмінням розв'язувати арифметичні задачі. Висока оцінка такого вміння пояснюється великим значенням цього виду математичної роботи. Арифметичні задачі мають велике загальноосвітнє, корекційно-виховне та практичне значення для учнів з інтелектуальними вадами.

Уже в пропедевтичний період під час перших бесід, спосте­режень за діяльністю дітей, спеціальних уроків учитель, виявляючи підготовленість учнів до вивчення систематичного курсу математики, звертається до простих задач.

Розв'язування арифметичних задач значно впливає на розумовий розвиток учнів, на розвиток їх мислення, мови, уваги, уявлення, пам'яті, спостережливості тощо. Вони сприяють формуван­ню системи математичних знань, умінь і навичок.

Для розв'язування будь-якої арифметичної задачі учень повинен виконати її аналіз: виявити дані, намітити шукане, відокре­мити питання. Складання плану розв'язування задачі вимагає від учнів уміння використовувати процеси синтезу: уявити умову задачі, визначити арифметичні дії, абстрагуючись від конкретної ситуації. Як бачимо, розв'язання задачі не можливе без застосування таких пізнавальних процесів, як аналіз та синтез.

Арифметичні задачі виступають тим конкретним матеріалом, який дозволяє встановити різноманітні числові співвідношення у явищах, які діти спостерігають, закріпити обчислювальні навички, з’ясувати взаємозв'язок " між словом і символом, між символом і поняттям. Розв'язуючи задачу, учні спираються на уявлення про предмети, які згадуються" [1]. Вони вчаться переводити відношення між предметами і величинами на математичну мову.

Задачі у курсі математики допоміжної школи з одного боку становлять специфічний розділ програми, матеріал якого учні мають засвоїти, а з другого - виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів.

Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь і навичок на різних етапах їх засвоєння. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над предметними множинами. Засобом переходу від операцій над множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі. Розв'язуючи задачі, учні опираються на уявлення про предмети, які згадуються в умові, але оперують уже числами.

Текстові задачі, які відображають конкретні життєві ситуації, використовуються для ознайомлення розумово відсталих школярів з певними математичними поняттями та закономірностями, для з’ясування взаємозв'язків між словом і символом. У деяких випадках формування теоретичних знань через задачі може бути організоване у вигляді проблемної форми навчання.

Навчальні функції задач виявляються також у здійсненні принципу політехнізації та в процесі контролю знань і математичного розвитку учнів. Самостійне розв'язування задач як засіб оберненого зв'язку (учень - вчитель) дає змогу виявляти вміння правильно обирати і виконувати арифметичні дії, робити висновок про корекцію та розвиток інтелектуальних функцій школярів.

Виховні функції задач спрямовані на формування в учнів умінь контролювати свої дії, наполегливості, акуратності, цілеспря­мованості, подоланню труднощів, розвитку зацікавленості до мате­матики, формують у них свідоме ставлення до навчання, почуття товариськості, дружби, взаємодопомоги тощо.

Під корекційно-розвивальними функціями задач розуміють такі, що спрямовані на формування в учнів мисленнєвої діяльності. У процесі розв'язування задач школярі виконують різні розумові операції (аналіз, синтез, конкретизація, абстрагування, порівняння, узагальнення), висловлюють судження і міркування.

Виконання задач озброює учнів умінням здійснювати різнома­нітні обчислення, які постійно зустрічаються у житті і дають можли­вість реалізувати один з основних дидактичних принципів - зв'язок теорії з практикою. Кожна арифметична задача відображає певну життєву ситуацію. Зміст багатьох з них описує працю дітей і дорос­лих, досягнення України у галузі народного господарства тощо.

Знання, які отримують учні допоміжної школи при розв'язуванні задач, сприяють більш успішному оволодінню професією, що посилює зв'язок математики з професійно-трудовим навчанням. При виконанні завдань практичного характеру учні вчаться вимірю­ванню відрізків, обчисленню периметра та площі фігур, об'єму гео­метричних тіл, що посилює практичне значення задач.

Що ж таке задача? Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і просторових форм. Задача - це сформульоване запитання, відповідь на яке можна знайти за допомогою арифметичних дій.

Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дані числові значення інших величин і існує залежність, яка пов'язує їх як між собою, так і з шуканою.

Всі задачі поділяються на складні і прості. Задача, для розв'язування якої треба виконати одну арифметичну дію, називається простою. Якщо ж для розв'язування треба виконати дві і більше дій - це складена задача.