Б) ознайомлення учнів з поняттям арифметична задача.

У 1-му класі допоміжної школи учні розв'язують задачі тільки двох типів: на знаходження суми двох чисел і на знаходження остачі. Під час пропедевтичного періоду школярі проводили різні ма­ніпуляції з предметами, збільшували або зменшували їхню кількість і таким чином знайомились з сутністю таких арифметичних дій, як до­давання і віднімання. Зрозуміло, що самостійно розумово відсталі діти не можуть прийти до висновку, що являють собою задачі. Ці поняття у своєму мовленні використовує вчитель, а школярі повторюють їх під час роботи з множинами, хоч зі знаками " плюс" (+), " мінус" (-), " до­рівнює" (=) вони знайомляться лише при вивченні числа і цифри 2. Щоб розв'язати просту задачу, дитині необхідно її зрозуміти. А це означає, що вона повинна перш за все встановити зв'язок між питанням задачі і її даними.

Заняття з математики у першому класі повинні бути направ­лені на вироблення в учнів розуміння самого слова " задача" і на те, що вона складається з умови і запитання. Визначення, що таке задача, розумово відсталим учням не дається. Знайомити їх з цим терміном можна починати тоді, коли вчитель на основі наочного сприймання предметних дій складає текст задачі і здійснює її розв'язання за Допомогою математичних знаків. Робота може організовуватись таким чином: Вчитель бере зі столу у ліву руку 3 олівці і говорить: " У лівій руці у мене 3 олівці", далі бере у праву руку ще 2 олівці і говорить: " А в правій руці у мене ще 2 олівці. Скільки олівців у мене ^в руках? Давайте порахуємо". Учні рахують і виясняють, що всього олівців 5. " Як ми взнали, що олівців 5? " (До 3 олівців додали 2). " Правильно, діти. Ось ми розв'язали з вами задачу. Давайте ми розв'я­жемо ще одну задачу". Так, поступово, з великою кількістю повто­рень, у розумово відсталих учнів формується поняття " задача".

Одночасно з цим можна переходити до складання і розв'язу­вання задач за малюнками і числами. Вчитель пропонує учням розв'язувати задачу і розповідає її текст: " У вазі лежало 4 яблука. Мама поклала туди ще 3 яблука. Скільки яблук стало у вазі? " На дошці педагог вивішує набірне полотно у вигляді вази, вставляє туди малюнок з 4-х яблук і просить учнів відповісти на наступні запитання: " Скільки яблук лежить у вазі? Давайте порахуємо. (Чотири). Покладіть на парту 4 яблука. Знайдіть у себе у цифровій касі, будь ласка, цифру 4, покажіть мені і покладіть її під чотирма яблуками". Вчитель на набірному полотні під малюнком вставляє цифру 4. Потім він бере ще 3 яблука і проводить бесіду: " Скільки яблук мама поклала у вазу? (Три). Зараз я покладу у вазу 3 яблука (він бере малюнок з 3 яблуками і ставить у набірне полотно вази біля 4 яблук). Відкладіть у себе на партах ще 3 яблука. Знайдіть у цифровій касі цифру 3, покажіть мені і покладіть її під трьома яблуками. Скільки всього стало яблук у вас на парті і в мене у вазі? Яблук стало більше чи менше? (Більше). Чому їх стало більше? Як ми це взнали? (Додали до 4-х яблук 3). Так скільки стало яблук у вазі? (Сім). Покажіть цю цифру і покладіть її з боку. У вас на парті лежать цифри 4 і 3. Який знак ми повинні помістити між ними, щоб яблук стало більше? (Плюс). Помістіть його між числами.

4 + 3 =

Давайте тепер взнаємо, скільки яблук стало у вазі?

4 + 3 = 7

Правильно, у вазі стало 7 яблук. От ми з вами розв’язали ще одну задачу.

одну задачу”.

Після формування вміння знаходити суму з учнями розв’язується задача вивішує на дошці малю­ється задача на знаходження остачі. Вчитель вивішує на дошці малюнок яблуні, прикріплює до неї 7 яблук і читає задачу: „На яблуні висіло 7 яблук. Дівчинка 2 яблука зірвала. Скільки яблук залишилося на яблуні? " Спочатку він виясняє з дітьми, скільки яблук було на яблуні, пропонує знайти у числовій касі число 7 і покласти перед собою на парті. Табличку з цифрою 7 він виставляє на набірному полотні. Потім викликає до дошки ученицю і пропонує їй " зірвати" 2 яблука. Подальшу роботу він продовжує у такому плані: " Скільки яблук зірвала Оля з яблуні? Знайдіть цифру 2 і покладіть її поруч з цифрою 7. (Цифра 2 виставляється на набірному полотні) Скільки яблук залишилося на яблуні? (5) Як ви це визначили? Складіть дію з даних чисел".

7 – 2 = 5

Після цього учням можна запропонувати і термін " Розв'я­зування задачі". Використовуючи отримані числові дані, вчитель повідомляє: " У мене на дошці, а у вас на парті ми склали з чисел розв'язок задачі. Давайте повторимо її розв'язання. Якою дією була розв'язана задача? (Відніманням). Так на яку арифметичну дію була задача? (На віднімання). Яке число ми отримали при виконанні цій дії? (5)". Учням повідомляється, що отримане число є відповіддю задачі. Це поняття треба закріпити, вимагаючи від учнів повного її коментування. Розв'язок задачі записується в зошиті. 7 ябл. – 2 ябл. = 5 ябл.

У вихованців допоміжної школи необхідно формувати не тільки поняття " задачі", а й виробити у них розуміння того, що вона складається з умови і питання. Ці поняття розумово відсталі учні засвоюють дуже важко і повільно.

Для того, щоб діти краще усвідомили це, можна застосовувати такий прийом. Їм пропонується послухати два тексти: перший - неповний, тільки умову задачі, другий - повний, умову задачі з питанням.

Текст 1. На дереві було три пташки. До них прилетіла ще 1 пташка.

Текст 2. На дереві було 3 пташки. До них прилетіла ще 1 пташка. Скільки пташок стало на дереві?

Учитель проводить аналіз обох текстів. Спочатку читається перший, виділяються його числові дані. Потім читається другий і проводиться його порівняння з першим. Учні переконуються у тому, що в обох текстах говориться про птахів і що їх одна і та ж кількість. Але у другому тексті стоїть питання, на яке треба дати відповідь. Дітям повідомляється, що текст з питанням зветься задачею.

При повторному читанні задачі вчитель виділяє її умову і питання: " Зараз я прочитаю вам умову задачі: " На дереві було 3 пташки. До неї прилетіла ще 1 пташка". Про кого говориться в умові задачі? Скільки пташок було на дереві? Скільки пташок прилетіло. А зараз я зачитаю вам питання цієї задачі: Скільки пташок стало на дереві? Яку дію потрібно виконати, щоб відповісти на питання задачі. (Додавання) Скажіть мені відповідь задачі."

Для усвідомлення учнями допоміжної школи суті понять " умова задачі" і " питання задачі" вчитель пропонує одному прочитати умову, другому - повторити її, третьому - прочитати питання задачі.

Розвитку навичок диференціації арифметичних задач у дітей з інтелектуальними вадами краще будуть сприяти картки-тексти.

Наприклад:

Текст 1. В одні вазі груші, а у другій вазі яблука.

Текст 2. В одні вазі 3 груші, а у другій вазі 3 яблука.

Текст 3. В одні вазі 3 груші, а у другій вазі 3 яблука. Скільки фруктів у двох вазах?