Урок № 47. Тема: Бурі, червоні та діатомові водорості

Тема: Бурі, червоні та діатомові водорості

Мета: сформувати знання про особливості екології, будови і процесів життєдіяльності представників відділів; дати їх порівняльну характеристику;

сприяти розвитку логічного мислення, уваги, пам’яті;

виховувати любов до природи.

Обладнання: живі та гербарні зразки водоростей, фото, малюнки або мультимедійна презентація по різноманітності водоростей, препарувальний набір, мікроскоп, живі або фіксовані нитки улотриксу, спірогіри.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Прийому «Пінг – понг»: до дошки виходять два учні і по черзі ставлять один одному питання за домашнім завданням. Учитель оцінює їх відповіді.

2. Вправа. Знайди помилку.

Зелені водорості поширені переважно у прісних водоймах. Ми знаємо таких представників зелених водоростей: хламідомонада, хлорела, саргасум, ламінарія. Хламідомонада — прісноводна макроскопічна одноклітинна водорість грушоподібної форми. На її задньому кінці розташовані два джгутики, за допомогою яких вона ловить собі здобич. Поблизу основи джгутика є синя пляма — вічко, що бере участь у пошуках їжі. Хлорела, як і хламідомонада, поширена тільки у прісних водоймах. Ця водорість не має скоротливих вакуоль, джгутика, але має вічко.

3. Виберіть ознаки, які характерні для даних рослин.

Хламідомонада

Спірогіра

1. Одноклітинна

2. Багатоклітинна

3. Живе в прісній воді

4. Живе в солоній воді

5. Населяє зволожені ділянки ґрунту

6. Є органи

7. Немає органів

8. Є хлорофіл

9. Хлоропласт чашоподібний

10. Хлоропласт спіралеподібний

11. Ядро вільно розташоване в цитоплазмі

12. Ядро підтримується тяжами

13. Є джгутики

14. Є світлочутливе вічко

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Демонстрація малюнків “Діатомові водорості”. Подивіться уважно на ці дивовижні утвори. Як ви думаєте, що це може бути? Це не космічні кораблі й не фантастичні будинки казкових героїв. Але це не менш складний і незбагненний твір природи — панцирі водоростей, що називаються Діатомові. Ці панцирі складаються з так званого кремнезему, або іншими словами піску. Черепашки діатомових водоростей нагромаджуються на дні водойм, де вони мешкають і здатні утворювати осадові породи.

Часто спеціалісти порівнюють діатомові водорості з ювелірними виробами. Кремнеземні стулки охоплюють клітини коробочкоподібним утвором. Одну з них, меншу, називають гіпотекою, вона входить у більшу стулку (епітеку). Самі стулки дуже різноманітні за формою і настільки інкрустовані, що справді нагадують ювелірні вироби. Стулки можуть бути округлими, еліптичними, трикутними, видовженими тощо. Між собою вони зростаються, утворюючи характерні шви та вузлики. У всіх випадках стулки утворюють правильну геометричну фігуру з чіткою симетрією.

А хто з вас не ласував смачним і корисним мармеладом? Думаю, ніхто не здогадується, що деякі його сорти виробляють із особливої речовини, отриманої із водоростей, які належать до відділу Бурі.

Ще один відділ водоростей, який ми розглянемо сьогодні, це — Червоні, або Багрянки. А тепер детальніше.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Відділ Бурі водорості
2. Відділ Червоні водорості
3. Відділ Діатомові водорості

1. Розповідь з демонстрацією малюнків, фото або слайдів.

Відділ Бурі водорості.

Відомо близько 1, 5 тис. видів. До них належать: ламінарія, саргасум, фукус, макроцистис, лесонія та ін. Назва відділу походить від назви того, що вони містять, крім хлорофілу: коричневі та жовті пігменти, поєднання яких зумовлює бурий колір водоростей.

Бурі водорості — найбільші. Це переважно морські багатоклітинні водорості, які розповсюджені в береговій зоні. Саме тіло вищих представників бурих водоростей — ламінарії і фукуса — почленоване на листкоподібні, стеблоподібні й коренеподібні частини. Коренеподібні частини — ризоїди — обхоплюють каміння, яке лежить на дні. Найдовша водорість, яка досягає від 60 до 100 м — макроцистис, трапляється в Тихому океані. Фукус утворює кущики заввишки до 1 м.

Відділ Червоні водорості.

Відомо близько 4 тис. видів. До цього відділу належать: філофора, делесерія, порфіра, бангія та ін. Назва відділу походить від того, що вони містять, крім хлорофілу: червоні та жовті пігменти, різні поєднання яких зумовлюють різноманітне забарвлення слані — від червоного до жовтого. Червоні пігменти можуть вловлювати дуже слабке світло. У порфіри клітини утворюють пластинки, які віддалено нагадують листки. Делесерія містить частини слані, які нагадують корені, стебло і листки. Поширені в солоних водоймах, на мілководдях у прісних водоймах і навіть на вологому ґрунті суходолу.

Відділ Діатомові водорості.

Відомо 15 тис. видів. До них належать: мелозіра, хетоцерос, циклотела, астеріонела та ін. Це одноклітинні або колоніальні організми. У діатомових водоростей кожна окрема особина оточена тонкою клітинною стінкою, просоченою кремнеземом — речовиною, з якої складається пісок і виготовляють скло. Кремениста клітинна стінка утворює своєрідний панцир, який складається з двох половинок. Панцир має щілини, крізь які відбувається обмін речовин з оточуючим середовищем. Діатомові водорості поширені по всій земній кулі, живуть у прісних та солоних водоймах, ґрунті.

Мул, утворений рештками діатомових водоростей, дістав назву «діатоміт». Його висушують та просочують певними речовинами, отримуючи вибухівку — динаміт, який винайшов наприкінці ХХ ст. шведський інженер Нобель. Частину прибутків від виробництва вибухівки він заповів на підтримку найвидатніших науковців, письменників і політиків. Так з’явилася славнозвісна Нобелівська премія.

a. Робота з підручником у групах.

Самостійне з’ясування відповіді на запитання:

- Яке значення водоростей у природі та житті людини?

І група. Значення у природі.

ІІ група. Значення для людини.

Фізкультхвилинка

Під мовний супровід учителя діти виконують вправи (4 рази)

«Раз» – підняти руки вгору,

«Два» – натягнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

«Три-чотири» – прямо стати,

Будемо знову починати

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Заповнення таблички

Порівняльна характеристика водоростей

2. Розв’язати кросворд.

Запитання.

1. Колоніальна водорость.
2. Водорость, що надзвичайно швидко синтезує білок.
3. Водорость зі світлочутливою органелою – стигмою.
4. Бурі водорості, що живуть компактно в Атлантичному океані.
5. Орган кріплення деяких водоростей до дна.
6. Попарне злиття гамет.
7. Не почленоване на органи тіло водоростей.
8. Прісноводна нитчаста зелена водорість.
9. Інша назва морської капусти.

Відповіді. 1. Вольвокс. 2. Хлорела. 3. Хламідомонада. 4. Саргасові. 5. Ризоїди. 6. Зигота. 7. Слань. 8. Улотрикс. 9 Ламінарія.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити відповідний параграф підручника

Урок № 48

Тема: Мохи, хвощі, плауни.

Лабораторне дослідження № 12. Будова моху.

Мета: ознайомити учнів із різноманітністю вищих спорових рослин – мохами, хвощами, плаунами, особливостями їхньої будови і життєдіяльності; виявити риси пристосованості до різних середовищ існування;

розвивати поняття про різноманітність і ускладнення у процесі еволюції, продовжити формування умінь і навичок роботи з текстом підручника, малюнками, фото;

виховувати любов до природи.

Обладнання: гербарні зразки, малюнки, фото, лупа, мікроскоп, препарувальні голки, мікропрепарат " Спорангії зозулиного льону".

Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь і навичок

Хід уроку

І. Організація класу

Вправа " Кольоропис"

Учитель прикріплює кольорові смужки на дошці і роздає на кожну парту.

Колір – умовний знак емоційного стану учня. Наприклад: червоний – радісний, оранжевий – теплий, жовтий – приємний, зелений – врівноважений, синій – сумний, фіолетовий – напружений, чорний – зневіра, білий – важко відповісти.

(Учні піднімають смужку того кольору, який відповідає їхньому настрою, на початку і в кінці уроку).

ІІ. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота по темі: Водорості.

1. Зелений пігмент знаходиться в:

а) цитоплазмі; б) хлоропластах; в) ядрі.

2. Хламідомонада – це водорість:

а) одноклітинна; б) багатоклітинна; в) колоніальна.

3. Спірогіра – це водорість:

а) одноклітинна; б) багатоклітинна; в) колоніальна.

4. Вольвокс – це водорість:

а) одноклітинна; б) багатоклітинна; в) колоніальна.

5. Клітини безстатевого розмноження:

а) спори; б) гамети; в) зигоспори.

6. За статевого розмноження утворюються:

а) спори; б) гамети; в) зиготи.

7. Запасна поживна речовина бурих водоростей:

а) крохмаль; б) ламінарин; в) багрянковий крохмаль.

8. Чим пояснюється різне забарвлення водоростей:

а) маскуванням; б) пристосуванням до фотосинтезу.

9. До якого відділу водоростей належить улотрикс:

а) Зелені; б) Бурі; в) Червоні; г) Діатомові.

10. Значення ламінарії в життєдіяльності людини:

а) очищення води; б) Утворення кисню в атмосфері; в) джерело йоду для людини.

11. Яка зелена водорість схожа на хламідомонаду, але не має джгутиків, вічка і скоротливих вакуолею?

а) спірогира; б) хлорела; в) улотрикс; г) хара.

12. Чим кріпляться багатоклітинні водорості до субстрату?

а) коренями; б) ризоїдами; в) кореневищами.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь.

Ми закінчили вивчати нижчі рослини – водорості. А тепер переходимо до вивчення вищих рослин, саме вони представлені різними життєвими формами: гігантськими деревами, кущами, тендітними травами, саме вони утворили зелений килим нашої планети. Нижчі рослини були для нас незнайомими, бачили їх лише на малюнках підручника та у мікроскоп. Прийшов час вивчити рослини, що нас оточують. Де б ми не були, скрізь побачимо велике різноманіття форм, барв, розмірів. Саме вони прикрашають наше життя, надихають поетів і художників.

- Чи знаєте ви, з чого утворилося кам’яне вугілля?

Наукові дослідження свідчать, що в давні часи такі рослини, які зараз представлені переважно трав'янистими формами: плауни, хвощі та папороті, були основою лісів. Саме з цих рослин після їхнього відмирання утворилось кам'яне вугілля. (Демонстрація малюнків підручника або таблиці з деревоподібними хвощами і плаунами.)

В сучасному рослинному царстві плауноподібні та хвощеподібні займають значно скромніше місце. У деякий період еволюції нашої планети їх витіснили покритонасінні рослини, значно краще пристосовані до умов середовища.

Але з пізнавальної точки зору це надзвичайно цікаві рослини. Крім того, багато представників цих відділів є лікарськими рослинами.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1). Сьогодні ми з вами вирушимо в уявну подорож до країни Вищі спорові рослини. Ми ознайомимося з її представниками: мохами, хвощами, плаунами.

Отже, в дорогу!

Наша зупинка – це своєрідні міста, що мають назви такі самі, як і наші представники. (Напис на дошці)

Зупинка 1. Мохи.

Розповідь з елементами бесіди.

Мохоподібні найбільш примітивні з листостеблових рослин. Це єдина група, у якої в життєвому циклі переважає гаметофіт. У більшості випадків це трав’янисті рослини, що ростуть у середовищі з підвищеною вологістю — на болотах, сирих луках і в лісах. Є види, що ростуть лише у воді. Часто ростуть на деревах, зазвичай на нижній частині стовбура. Багато мохоподібних здатні добре переносити посуху й навіть тривале (протягом декількох років) висушування.

Вегетативне тіло представлено сланню або розчленовано на стебло й листя (у більшості видів). Усмоктування води і прикріплення до субстрату здійснюється ризоїдами (виростами епідермісу). Внутрішня будова проста. Частково відособлені асиміляційна, провідна і механічна тканини.

Статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління існують на одній рослині. Органи розмноження — антеридії й архегонії. Спермії мають два джгутики. Вони можуть рухатися до яйцеклітини лише в рідкому середовищі. Спорофіт представлений спеціалізованим утворенням — спорогоном. Розвиток гаметофіта починається з утворення маленького ланцюжка клітин — протонеми.

Зупинка 2. Хвощі

Розповідь

Хвощеподібні — це багаторічні трав’янисті рослини. Серед вимерлих хвощеподібних відомі деревоподібні форми. Усього нараховується 32 сучасні види хвощеподібних, які представляють єдиний рід — хвощ.

Спорофіти хвощів мають членисту будову. Їхні пагони складаються з вузлів, від яких відходять листки й гілки, і міжвузлів. Міжвузля мають ребра (гребені), в яких у клітинах епідермісу відкладається кремнезем. Стебла зелені, виконують функцію фотосинтезу. У деяких видів стебла двох типів: зелені фотосинтезуючі вегетативні й безхлорофільні спороносні. Є кореневища. Спорангії розташовані уздовж краю зонтикоподібних структур — спорофілів, які зібрані на верхівці стебла й утворюють стробіл.

Гаметофіти зелені, дуже маленькі. Органи розмноження — антеридії й архегонії. Спермії мають багато джгутиків. Вони можуть рухатися до яйцеклітини лише в рідкому середовищі.

Хвощі дуже поширені, але ростуть переважно у північній півкулі. Зазвичай трапляються біля води або у вологих місцях. Використовуються в медицині та, іноді, у різних видах господарської діяльності. Молоді пагони хвощів їстівні. Більшість видів — пасовищні бур’яни.

Зупинка 3. Плауни.

Розповідь.

Плауноподібні — це багаторічні трав’янисті вічнозелені рослини, рідше напівкущі. Серед вимерлих плауноподібних відомі деревоподібні форми. Усього нараховується близько 450 сучасних видів плауноподібних.

У життєвому циклі домінує спорофіт. Спорофіти у більшості видів складаються з розгалуженого кореневища, від якого відходять наземні гілки й додаткові корені. Спорангії розташовані на верхній поверхні видозмінених листків (спорофілів), які можуть збиратися у стробіли. Гаметофіти можуть бути як одностатевими, так і двостатевими, підземними або надземними. Трапляються безхлорофільні гаметофіти, які живляться за рахунок мікоризи або поживних речовин спори. Органи розмноження — антеридії й архегонії. Спермії мають два джгутики. Вони можуть рухатися до яйцеклітини лише в рідкому середовищі.

Плауноподібні дуже поширені. Вони використовуються в медицині, а їх спори, крім того, у піротехніці й металургійній промисловості.

2). Виконання лабораторного дослідження

Тема: Будова моху.

Хід дослідження знаходиться в зошитах з друкованою основою.

Фізкультхвилинка — гра «Чапля»

Оголошується конкурс на найкращу «чаплю». За сигналом діти повинні праву ногу зігнути в коліні, повернути її на 90° до лівої ноги і притиснути ступню до стегна лівої ноги якомога вище. Руки на поясі. Очі заплющені. Необхідно протриматися в такому положенні якомога довше.

Ця вправа-гра тренує вестибулярний апарат і розвиває здатність концентрувати увагу, а також завжди дуже смішить дітей.

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Відгадування віршованих загадок:

Серед лісів прекрасної Землі,

зустрінеш ти рослини ці малі.

Їх не їдять ні коні, ні корови.

Плетуть у лісі вони килими чудові.

Тінь полюбляють, там завжди вони ростуть.

Ботаніки їх як звуть? (Плавунами.)

Ні листок, ані стебло —

Не придатні ні на що.

А трава живуча-живуча.

В полі всіх вона замучила. (Хвощ.)

2. Знайди помилку.

Навколо суцільне болото безкрає, купини, пеньки, стовбурці і якісь там рослини. А поміж ними килим із сивим пушком, над яким стирчать-гойдаються колосок за колоском.

М. Холодковський

— Якої помилки припустився автор вірша? (У вірші мова йде про сфагнум, який не має колосків, а має коробочки.)

3. Біологічні задачі.

1. Вологі дернини сфагнуму важать у 30 разів більше, ніж сухі. Поясніть чому.

2. Береза в лісах досягає 20–30 м заввишки, а на торф’яних болотах вона не перевищує 5–10 м. І взагалі на болотах більшість рослин є низькорослими. Поясніть це явище.

4. Робота у зошиті з підручником

Завдання. Заповнити табличку у зошиті зі сторінки 181 підручника.

VІ. Підсумок уроку.

Метод " Кольоропису"

- Чи змінився ваш настрій в кінці уроку?

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.

Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підготувати легенди та міфи про папороть.

2. Скласти сенкани на теми «Хвощі», «Плавуни», " Мохи".