Урок 50

Тема: Голонасінні. Лабораторне дослідження №15

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою різноманітних голонасінних рослин, показати особливості життєвого циклу голонасінних на прикладі сосни звичайної та переваги голонасінних над споровими рослинами; сформувати поняття про основні ознаки голонасінних; розвивати пізнавальні інтереси; вміння працювати самостійно; виховувати екологічно свідому особистість.

Обладнання: малюнки різних видів голонасінних, гербарні екземпляри голонасінних рослин.

Тип уроку: засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Психологічне налаштування на урок:

Вправа «Усе про тебе»

1. Якщо ви вважаєте, що потрібно оберігати природу, плесніть в долоні.

2. Якщо не смітите на вулицях – встаньте.

3. Якщо ви вимикаєте світло – підстрибніть.

4. Якщо ви допомагаєте батькам – тупніть.

5. Якщо вам не подобається запах бруду – махніть рукою.

– Бачите, які ми єдині в думках. Тож давайте будемо так само дружно працювати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Діти, не так давно ми зустрічали з вами свято – Новий рік. Хто з вас зустрів свято із зеленою ялинкою. Чи раді ви були, коли в кімнаті відчули запах хвої?

Милує зір густа зелена барва. Сьогодні в нас в гостях – сосна звичайна.

– А з чого виросла ця рослина?

– Скільки минуло часу, доки вона виросла?

– Чому вона вічнозелена?

Відповіді на ці питання ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Виникнення голонасінних

2. Поширення

3. Класифікація

4. Особливості будови та розмноження

Розповідь вчителя з елементами бесіди та демонстрація.

1. Кілька мільйонів років тому в умовах вологого й теплого клімату процвітали спорові рослини. Однак з часом клімат Землі став більш посушливим і холодним. Посилились сухі вітри, зменшилася вологість повітря, почали висихати водойми. Унаслідок цього майже всі деревоподібні вищі спорові рослини вимерли.

На зміну їм прийшли насінні рослини, які змогли краще пристосуватись до нових умов. Це були голонасінні рослини.

2. Поширені вони по всій земній кулі, але найбільша їх різноманітність спостерігається по периметру Тихого океану, в Австралії і на прилеглих островах. Сучасних голонасінних нараховується близько 800 видів з 12 родин. З них в Україні зростає в природному стані 21 вид.

3. Класифікація голонасінних

Демонстрація малюнків різних видів голонасінних.

4. Особливості будови та розмноження.

Вчитель на прикладі сосни звичайної розповідає про будову і життєвий цикл голонасінних.

Після цього виділяють основні ознаки, за якими сосна звичайна відрізняється від вищих спорових рослин.

– розмножується насінням

– насіння утворюється з насінних зачатків, які лежать відкрито на лусках жіночих шишок (мегастробілах);

– на кожній лусці жіночої шишки є по два насінні зачатки;

– запліднення відбувається в насінному зачатку;

– жіночий гамето фіт ніколи не пориває зв‘язку з материнською клітиною і не живиться самостійно;

– жіночий галитофіт є первинними ендоспермом з архегоніями;

– в архегоніях розвивається по одній яйцеклітинні;

– чоловічі шишки (мікростробіли) містять пилкові зерна;

– чоловічий галитофіт – пилкове зерно (мікроспора);

– пилкове зерно містить два спермії та сифоногенну клітину.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Виконання лабораторного дослідження №15.

Тема: Будова голонасінних

Мета: Ознайомитися з будовою голонасінних рослин на прикладі сосни та ялини.

Обладнання: гербарні екземпляри голонасінних рослин (ялини, сосни), лупа, мікроскоп, пінцет, шишки голонасінних.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Вчитель: Ми сьогодні на уроці вивчили голонасінні рослини. Який висновок можна зробити? Що нового ви дізналися? (учні говорять про те, що голонасінні:

1. дерев‘янисті рослини

2. розмножуються насінням

3. вітрозапильні

4. листки – хвоя, голкоподібні

5. запліднення без води

6. насіння лежить відкрито

7. вічнозелені

8. коренева система – стрижнева

9. не мають квіток).

VІІ. Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф у підручнику.