Урок 52

Тема: Практична робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

Мета: поглибити знання про особливості будови мохів, папоротей і покритонасінних (квіткових) рослин, удосконалювати навички порівняння будови цих рослин, вдосконалювати знання про основи систематики рослин, закріпити вміння складати морфологічний опис рослин; розвивати пізнавальний інтерес до предмета; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: гербарні екземпляри рослин, фотографії рослин.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Створення емоційного настрою.

– Доброго дня, діти! Я щиро рада бачити усіх вас на уроці.

Давайте один одному всміхнемось

Із усмішки натхнення зачерпнемо

Із настроєм почнемо працювати

І перешкоди будь-які долати

Отже, діти, сподіваймося що успіх у наших руках,

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Графічний диктант

Вибрати правильні і неправильні вирази (правильні вирази позначаються T, неправильні –)

1. Квітка та плід – генеративні органи рослин.

2. Квітки всіх рослин зібрані в суцвіття.

3. До відділу Покритонасінних належать два класи – Однодольні та Дводольні.

4. Плід утворюється із зав‘язі маточки після запліднення.

5. Кістянка – однонасінний плід.

6. Усі живі організми поділяють на царства: Рослини, Гриби, Бактерії, Тварини.

7. Усередині плода міститься насіння.

8. Запилення – процес злиття статевих клітин.

9. Найвищою систематичною одиницею є вид.

10. Злакові рослини відносяться до класу Однодольні.

11. Найпоширеніші на земній кулі є Голонасінні рослини.

12. Найхарактернішою ознакою квіткових рослин є наявність листків.

13. Зозулин льон складається з стебла, листків, ризоїдів.

14. Папороть розмножується за допомогою квітки.

15. Мохи розмножуються спорами.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Уже приблизно 70 млн. років на нашій планеті панують покритонасінні рослини, а не вищі спорові рослини. чому так сталося, ви зможете відповісти, виконавши практичну роботу.

ІV. Виконання практичної роботи №3.

Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

Мета: порівняти будову мохів, папоротей, покритонасінних рослин; встановити особливості ускладнення будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин.

Обладнання та матеріали: живі або гербарні екземпляри моху, папороті, покритонасінних рослин, лупа, мікроскоп.

Інструктивна карта.

1. Розгляньте за допомогою лупи живі (гербарні) екземпляри мохів, папоротей та покритонасінних рослин.

2. Зверніть увагу на підземні частини рослин.

3. Дослідіть наземні частини рослин. Зверніть увагу на форму, будову, розташування листків на стеблі. Віднайдіть органи спороношення (за наявності) або статевого розмноження.

4. Розгляньте під мікроскопом готові мікропрепарати «Зозулин льон» (або «Сфаг­нум»), «Сорус папороті», «Листок камелії», «Поперечний переріз стебла липи». Зверніть увагу на мікроскопічну будову окремих органів вищезгаданих рос­лин.

5. На основі досліджень заповніть таблицю «Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин».

Порівняння будовимохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

6. Зробити висновок про ускладнення будови папоротей порівняно з мохами, покритонасінних порівняно з папоротями.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф в підручнику.

Урок 53

Тема: Визначення видів кімнатних рослин придатних для вирощування в певних умовах.

Мета: поглибити знання про основи систематики рослин і удосконалювати навички визначення рослин за допомогою визначальних карток, навчити розпізнавати кімнатні рослини; розвивати уміння порівнювати та визначити квіткові рослини; розвивати пізнавальний інтерес до предмета; виховувати бережливе ставлення до рослин своєї місцевості та планети.

Обладнання: кімнатні рослини, гербарні зразки.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Психологічне налаштування на урок.

Учитель: Добрий день! Вітаю вас із ще одним чудесним днем. Ви звичайно, можете заперечити, тому пояснюю: я хочу, щоб цей день зробили чудесним ваш і мій настрій – наша спільна продуктивна робота.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Встанови відповідність» (на дошці прикріплені назви сільськогосподарських рослин: картоплі, буряка, часнику, редиски, цибулі, соняшнику, салату, хрону. Учні повинні вибрати із своїх карток, які їм роздав вчитель, яку частину рослини ми вживаємо в їжу).

Відповідь:

Картопля – бульба " видозмінений пагін

Буряк – коренеплід " видозмінений корінь

Часник – цибулина " видозмінений пагін

Редиска – коренеплід " видозмінений корінь

Цибуля – цибулина " видозмінений пагін

Соняшник – насіння з однонасінного сухого плоду сім‘янки

Салат – листки

Хрін – кореневище " видозмінений підземний пагін.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

На нашій планеті існує 2-5 млн. видів живих організмів, і, мабуть, не менше 500 млн. видів вимерло в попередні геологічні епохи. Пізнанням цього безкрайнього різноманіття виявів життя і займається систематика.

Сьогодні ми з вами поглибимо знання про основи систематики, засновником якої став Карл Лінней, та спробуємо визначити види кімнатних рослин.

ІV. Виконання практичної роботи №4 «Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах»

Мета: навчитися розпізнавати найпоширеніші види кімнатних рослин.

Обладнання: кімнатні рослини (алое, амариліс, бегонія, драцена, колеус, монстера, сансев‘єра, традесканція, хлорофітум, циперус зонтичний) та їх зображення з підписами назв цих рослин і відповідної родини: довідковий матеріал.

Хід роботи

1. Уважно розгляньте поставлені перед вами живі кімнатні рослини. Спробуйте охарактеризувати їхні стебла, листки, квіти (якщо є).

2. Розгляньте зображення кімнатних рослин на запропонованих вам картках.

3. Знайдіть відповідність між живою рослиною, її назвою і назвою її родини.

4. Використовуючи додатковий матеріал опишіть рослини за планом: а) назва; б) родина; в) батьківщина рослини; г) у яких природних кліматичних умовах зростає; д) умови догляду за рослиною при вирощуванні в кімнаті.

5. Заповнити таблицю

6. Зробити висновки та оформити звіт про виконану роботу.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф в підручнику.

Урок 54

Тема: Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури)

Мета: ознайомити учнів з екологічними групами рослин у залежності від освітленості, температури, вологості; розкрити значення пристосувальних рис рослин до різних екологічних умов; розвивати вміння порівнювати біологічні процеси та екологічні чинники довкілля, робити висновки; розвивати вміння логічно мислити, спостерігати та узагальнювати вивчене; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Обладнання: малюнки рослин, гербарні зразки рослин.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Психологічне налаштування на урок.

Вправа-розвантаження: учні заплющують очі. Вчитель говорить слова: Я прийшов до школи вчитися. Треба бути уважним. Треба бути спокійним. Навколо мене друзі. Всі вони мене люблять. Сонячний промінчик торкається моїх очей і я прокидаюся.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Навесні першими у лісі зацвітають блакитна проліска дволиста, білоцвітий підсніжник сніговий, також розпускається ряст порожнистий, який виграє ліловим, пурпуровим, червонуватим і білим забарвленням, запрошуючи бджіл приступити до роботи. Всі ці квіти звуть передвісниками весни і тепла, але чому їх ще звуть світлолюбними?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося про деякі екологічні групи рослин, які виділяються на основі їхнього ставлення до світла, тепла і вологи.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Екологічні групи рослин стосовно освітленості

Розповідь з елементами бесіди. Пригадайте з курсу «Природознавство», на які групи поділяють рослин стосовно світла. Відповідно до потреб в освітленості рослини поділяють на світлолюбних, тіньовитривалих та тіньолюбних.

До світлолюбних видів належать мешканці відкритих, добре освітлених місцезростань. Як правило, вони мають добре розвинену кореневу систему, вище стебло порівняно з видами, що мешкають у затінку, розсічені листкові пластинки тощо (береза, сосна та ін.). Вчитель демонструє малюнки цих рослин.

Тіньолюбні рослини розвиваються за умов недостатнього освітлення і не терплять яскравого світла (плаун булавоподібний, квасениця звичайна, смерека). До них належать види, розміщені в нижніх ярусах фітоценозу, а також рослини печер, розщелин, скель, водних глибин, деякі ґрунтові водорості тощо. Для тіньолюбів характерні: слабко розвинена коренева система, витягнуті міжвузля, досить широкі, тонкі, м'які листкові пластинки, що утворюють мозаїку тощо.

У тіньовитривалих рослин (дуб, липа, бузок, тонконіг, костриця, суниці), які можуть зростати як на відкритих, добре освітлених місцях, так і витримувати певний ступінь затінку, спостерігаються пристосування, властиві як світлолюбним, так і тіньолюбним видам.

Ставлення рослин до температури

Які рослини зростають у пустелі, тайзі, високо в горах? На які групи поділяють рослин за ставленням до температури? Види, для існування яких оптимальною є низька температура, називають холодостійкими. До них належать деякі бактерії, лишайники, мохи, членистоногі тощо. Вони мають певні пристосування до існування в умовах низьких температур. Щодо рослин, то до холодостійких належать мешканці тундри, високогір'я. Для більшості з них характерне низьке стебло, яке часто стелиться по землі. В їхньому клітинному соку накопичуються цукри, що знижують точку замерзання цитоплазми.

Теплолюбними називають рослини, що добре ростуть і розвиваються в областях тропічного, субтропічного та помірного поясів за умов високих температур. Окремі частини рослини можуть нагріватися до +60... + 65 °С (інколи протягом тривалого періоду), наприклад, наскельні лишайники. Найвища температура, при якій знайдено живі організми, зокрема синьо-зелені водорості, становила до +85 °С у термальних водах. А деякі бактерії виживають і при +88 °С. Вищі рослини в термальних водах відсутні. В природі ж уже при +40 °С більшість видів виявляють ознаки пригніченості. Які пристосування мають рослини до життя при високих температурах? У процесі еволюції види, що живуть у місцях з постійно високими температурами, набули цілого ряду пристосувань. У них спостерігаються зменшення поверхні листків, поява волосків і ефірних залозок тощо.

Ставлення рослин до вологи

За ставленням до вологи виділяють такі групи вищих рослин: вища водяна рослинність, вологолюбні та посухостійкі.

Вища водяна рослинність — це рослини, які повністю або частково ростуть у воді елодея, ряска, латаття) і поза водним середовищем існувати не можуть.

Вологолюбні рослини існують в умовах підвищеної вологості на болотах, вологих ґрунтах тінистих лісів тощо (росичка, зозулин льон, бальзамін).

Посухостійкі рослини населяють посушливі місця і здатні переживати сухі періоди (ковила, типчак, кактуси). У вищих рослин посушливих місцезростань коренева система або здатна проникати на значну глибину (сосна звичайна, верблюжа колючка), що дає змогу використовувати підґрунтові води, або ж добре розгалужена у поверхневих шарах ґрунту (кактуси), що забезпечує ефективне вбирання вологи зі значної площі під час короткочасних дощів. У них зменшується площа листкових пластинок, потовщується кутикула, зменшується кількість продихів, часто листки видозмінюються на голки, лусочки тощо, а функцію фотосинтезу бере на себе зелене стебло (кактуси, верблюжа колючка). Деякі багаторічні рослини здатні накопичувати вологу в листках (алое, молодило) або стеблах (кактуси) і потім її економно витрачати (є кактуси, здатні запасати до 3 т води).

Багаторічні трав'яні рослини переживають посушливий період у вигляді підземних видозмінених пагонів (кореневищ, цибулин), тоді як їхня надземна частина відмирає. Дерева і кущі зменшують випаровування в посушливий період, скидаючи листя.

Проміжне положення між вологолюбними та посухостійкими належить рослинам, які зростають в умовах достатньої, але не надлишкової зволоженості ґрунтів і можуть витримувати нетривалу посуху: ясен, клен, дуб тощо.

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Контрольно-оцінна бесіда.

Що таке екологічна група рослин? Які рослини називають світлолюбними, тіньолюбними, тіньовитривалими? На які групи поділяють рослини за ставленням до тепла? Порівняйте холодостійкі та теплолюбні рослини. В чому їхня відмінність? Які рослини утворюють групу вищих водяних рослин, вологолюбних рослин, посухостійких?

2. Виконання завдань практикуму.

А) Поясніть ситуацію. Уявіть собі, що ви, гуляючи в лісі, знайшли дуже гарну рослину, яку захотіли викопати і посадити у себе на земельній ділянці біля дому. На які запитання ви повинні знайти відповідь, перш ніж це зробити?

(Рідкісна це рослина чи ні? До якої екологічної групи вона належить? Чи відповідають умови вашого подвір'я умовам, необхідним для росту цієї рослини?)

Б) Знайдіть рослини, опираючись на знання про їхнє пристосування до світла. Читати можна у різних напрямках.

V. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.