Порядок виконання роботи. 1.Засвоїти призначення та будову обладнання для транспортування сировини тари і продукції (домашня підготовка).

1.Засвоїти призначення та будову обладнання для транспортування сировини тари і продукції (домашня підготовка).

2.3асвоїти процес роботи транспортерів (домашня підготовка).

3.Засвоїти регулювання транспортерів.

4.Ознайомитися з вимогами техніки безпеки при роботі.

5.Провести часткове розбирання та технічне обслуговування транспортерів.

6.Провести регулювальні роботи та налаштувати на технологічну лінію.

7.Підготовити транспортер до роботи.

8.При можливості випробувати транспортер при різних режимах роботи.

9. Оформити звіт.

Методичні рекомендації

Обладнання для транспортування сировини, тари і продукції відноситься до загальнозаводського обладнання, яке забезпечує безперервність і ритмічність роботи технологічних ліній.

До транспортуючих машин відносяться: транспортери і елеватори в гнучким і жорстким тяговим органом (стрічкові, ланцюгові, гвинтові та ін.), обладнання пневматичного, гідравлічного транспорту підйомно-транспортне обладнання. Робота цих машин характеризується тим, що в залежності від характеру продукту вантажний потік може транспортуватися безперервне у вигляді суцільної маси продукту, а також у вигляді окремих порцій продукту чи окремих штучних вантажів. Транспортуючі машини легко піддаються автоматизації. Переміщення продукту проводиться на переробних підприємствах горизонтально під кутом і вертикально.

Стрічковий транспортер (мал.1) складається з двох барабанів привідного 1 та веденого-натяжного 5, на які натягується безкінечна стрічка 3. Для

Мал.1 Стрічковий транспортер.

1. привідний барабан 6. Натяжний пристрій

2. опорні ролики 7. станина

3. стрічка 8. електродвигун

4. опорні ролики 9. редуктор

5. ведений барабан 10. ланцюгова передача

запобігання прогинання робочої і холостої вітки стрічки під нею встановлюються опорні ролики 2 і 4. Привід транспортера здійснюється від електродвигуна 8 через редуктор 9 через ремінну, ланцюгову або зубчату передачу 10. Всі елементи транспортера монтуються на опорній станині 7, яка виготовляється із конструкційної стажі кутового або швелерного профілю. Станини транспортерів більшої довжини виготовляються у вигляді окремих секцій, які можуть з'єднуватися між собою болтами, заклепками або зваркою.

Елемент стрічкового транспортера, який складається в привідного. барабана 1, приводи і опорної станини, називається привідною станцією, а елемент, який складається з веденого барабана 5 і натяжного пристрою 6 - натяжною станцією. Привідна станція встановлюється в кінці транспортера, де проходять вивантаження продукту.

В якості гнучкого тягового органу в стрічкових транспортерах застосовуються бавовняні, прогумовані. гумові і металеві стрічки. Стрічки вибираються в залежності від роду вантажу, температури і вологості середовища. Бавовняні-стрічки застосовують для транспортування вантажів в сухих середовищах при температурі не вище 45 С. Найбільш широке використовують прогумовані стрічки, основою яких є бавовняна тканина - бельтинг та шнурова тканина, прошарована, вулканізованою гумою - ці стрічки можуть використовуватися у середовищі з підвищеною температурою і вологістю; при необхідності переміщення вантажів у гарячих середовищах (до 300 ⁰С) застосовуються стальні суцільні стрічки, стрічки з нержавіючої сталі, товщиною 0, 6-1, 4 мм.

Ширина транспортерної стрічки повинна бути на 50-100 мм. більше ширини вантажу, який переміщується. Швидкість стрічки залежить від продуктивності транспортера, виду вантажу і умов роботи та знаходиться в межах 0, 1-1, 5 м/с.

Для створення необхідного зчеплення стрічки з привідним барабаном, компенсації витягування стрічки і відповідно зменшення її провисання між опорними роликами застосовуються гвинтові і вагові натяжні пристрої, які встановлюються в місцях мінімального натягу стрічки або там, де зручніше їх обслуговувати. Гвинтові пристрої застосовують в транспортерах довжиною до
50 м. Вини більш компактні, але потребують періодичного натягування стрічки, обертанням гвинта. Вагові пристрої застосовуються в транспортерах більше 50 м. Вони більм громіздкі, але забезпечують постійний натяг стрічки.

В залежності від напряму переміщення вантажу, а також завантажувач і вивантаження матеріалу стрічкові транспортери можуть бути горизонтальними, похилими, горизонтально-похилими з декількома перегинами стрічки і т.д. Для переміщення вантажів під кутом до горизонту, який перевищує кут тертя для даного вантажу, на транспортній стрічці закріплюють металеві або дерев’яної накладки.

Мал.2 Скребковий транспортер

1. натяжна станція 4. привідна станція

2. ланцюг 5. засувка

3. скребки 6. жолоб

Ланцюгові транспортери застосовуються для переміщення сипких і штучних вантажів: борошна, цукрового піску, напівфабрикатів, готових виробів і тари у вигляді лотків і ящиків. Часте ланцюгові транспортери застосовуються для виконання технологічних функцій: для випікання і сушіння виробів і т.п.

Тяговим органом ланцюгових транспортерів є ланцюги різного типу, які натягуються на ведучі і ведені зірочки. Привід здійснюється від електродвигуна через циліндричний або черв’ячний редуктор і зубчасту або ланцюгову передачу. Привідна станція встановлюється з того боку куди переміщується вантаж.

Натяжний пристрій в ланцюгових транспортерах переважно гвинтовий.

По характеру робочих органів транспортери поділяються на скребкові, ковшові, люлькові, пластинчаті.

Скребковий транспортер для переміщення сипких матеріалів /Мал.2/ складається з привідної 4 і натяжної 1 станцій, між якими розміщується тяговий шарнірний ланцюг 2 зі скребками 3. Робочою може бути як верхня так і нижня вітки /на малюнку тільки нижня/. Скребки переміщують вантаж у жолобі 6 до розвантажувальних отворів, які перекриваються засувками 5. Конфігурація скребка і ж доба повинні відповідати один-одному. Найкращою конструкцією скребкового транспортера є така, в якій тяговий орган не занурений в продукт що транспортується. Зазор між стінками жолоба і скребками не повинен перевищувати 3-6 мм.

Мал.3 Гвинтовий транспортер.

1. привід 6. гайка

2. вал 7. жолоб

3. кришка 8. вал

4. хомут 9. вікна

5. патрубок

Гвинтові транспортери /шнеки/ широко використовуються для переміщення сипких і в'язких матеріалів /борошно, цукровий пісок, тісто/ в горизонтальному і похилому напрямах.

Робочим органом транспортера /Мал.3/ є гвинт з правим або лівим напрямом витків, які закріплюються на валу 8 і приводяться в рух від приводу 1. Гвинт розміщується в трубі або жолобі 7, виготовленому з листової стаді товщиною 1, 5-2 мм. Гвинти транспортерів, які мають довжину більше 2, 5 м. Виготовляють у вигляді окремих секції довжиною 1, 5-3 м., які з'єднуються між собою валиком і болтами. Жолоб закривається кришкою 3, яка затягується болтами через ущільнюючі прокладки. Продукт подається через патрубок 5 а вивантаження в любій точці по довжині транспортера через вікна 9 у дні жолоба.

Гвинтові транспортери застосовують як індивідуальні транспортуючі пристрої, довжиною до 60 м. і у вигляді елементів технологічного обладнання /тістомісильні машини безперервної дії, змішувачі і т.п./, виконуючи в певних випадках технологічні операції.

Технічна характеристика транспортерів

Основні технологічні вимоги до конструкцій транспортного обладнання:

До обладнання, яке застосовується в зернопереробній, плодово- овочевопереробній та м'ясопереробній промисловості, висуваються такі технологічні вимоги:

1. Забезпечення поточності виробництва.

2. Простота і легкість конструкції.

3. Можливість регулювання швидкості руху тягового органу.

4. Безпека обслуговування.

5. Зручність монтажу, ремонту й експлуатації.

6. Забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов обробки продукції і переміщення вантажів.

7. Робочі органи, вузли машин не повинні деформуватися під впливом діючих на них допустимих зовнішніх навантажень.

Розрахунок продуктивності транспортерів.

Продуктивність стрічкового транспортера П (т/год.) визначаємо за формулою:

П=3600FrJ

де, F – площа поперечного перерізу матеріалу на стрічці, м;

r - густина матеріалу, т\м³;

J - швидкість стрічки, м/с.

Продуктивність скребкового транспортера П (т/год.) визначаємо за формулою:

П=ВhyrJк

де, В – ширина скребка, м;

h – висота скребка, м;

y - коефіцієнт наповнення жолобу, y=0, 8;

J - швидкість транспортера, м/с;

r - густина матеріалу, т\м³;

к – коефіцієнт завантаження.

Звіт

1. Технічна характеристика транспортерів.

2. Зобразити схему транспортера (стрічкового, скребкового, роликового, гвинтового) та вказати його позиції.

3.Описати будову, наладку і регулювання натягу транспортера та технологічний процес роботи.

4. Провести розрахунок продуктивності вибраного транспортера.

Контрольні запитання

1. Які є типи робочих органів транспортерів?

2. Які операції проводять при технологічній наладці стрічкового, скребкового, роликового, гвинтового транспортерів?

3. В якій послідовності проводять розрахунок продуктивності транспортерів?

4. Для яких видів сировини використовуються які транспортери?