ВНП – показник, що характеризує рівень прибутковості інвестиційного проекту, виражений ставкою дисконта , при якій ЧПВ дорівнює нулю.

За економічним змістом ВНП відображає максимальний рівень доходності, який може забезпечити інвестиційний проект за умови реінвестування отриманих у ході реалізації проекту коштів під ставку, що дорівнює ВНП.

Згідно визначення, ВНП - це величина ставки дисконта r при якій виконується рівняння:

(4.3)

Рівняння (5.3) вирішується методом підбору, шляхом декількох послідовних ітерацій.

Якщо при обраній ставці r, отримане позитивне значення ЧПВ, то розрахунок повторюється з більшою ставкою (з меншою, якщо у попередній ітерації отримане від’ємне значення).

Складність рівняння ЧПВ (r) = 0 полягає в тому, що воно не обов'язково має один позитивний корінь. Воно може взагалі не мати коренів, або мати декілька позитивних.

Не існує ВНП проектів, чистий дохід яких не позитивний (ЧД 0).

ВНП може бути визначена графічно.

Рисунок 4.3 – Графічне знаходження значення ВНП.

ВНП — це величина ставки дисконтування, що відповідає точці, в якій крива ЧПВ перетинає горизонтальну вісь. Спадаючий характер графіка ілюструє той факт, що з ростом відсоткової ставки ЧПВ знижується, що є справедливим для стандартних інвестицій.

Також з графіку випливає, що при будь-якій ставці, меншій за ВНП, ЧПВ буде позитивною, і навпаки – при ставці більшій за ВНП, ЧПВ буде від’ємною.

Точне значення ВНП можна визначити за формулою:

(4.6)

де r₁ - значення ставки дисконтування, при якій ЧПВ позитивна;

r₂ - значення ставки дисконтування, при якій ЧПВ негативна; тобто на інтервалі (r_1; r₂) функція ЧПВ (і) змінює знак.

Точність розрахунків обернено пропорційна довжині інтервалу. Задовільна точність досягається за умови, коли r₁ та r₂ відрізняються не більше, ніж на 1% (згідно інших джерел та практичних розрахунків інтервал у 5% прийнятний).

Як критерій оцінки інвестицій ВНП використовується аналогічно показникам чистої поточної вартості та рентабельності, а саме встановлює економічну межу прийнятності інвестиційних проектів.

Формально ВНП визначається як такий коефіцієнт дисконтування, при якому ЧПВ дорівнює нулю, тобто інвестиційний проект не забезпечує зростання цінності фірми, але і не веде до її зниження. Саме тому у літературі внутрішню норму прибутку іноді називають перевірочним дисконтом: вона дозволяє знайти граничне значення норматива дисконтування, що розділяє інвестиції на прийнятні та неприйнятні. Для цього ВНП порівнюють з тим рівнем окупності вкладень, який інвестор вибирає для себе як стандартний з урахуванням того, за якою ціною підприємство отримало капітал для інвестування і який «чистий» рівень прибутковості хотіло б мати під час його використання. Цей стандартний рівень бажаної рентабельності вкладень часто називають бар'єрним коефіцієнтом БК (k, HR). Принцип порівняння цих показників такий:

- якщо ВНП БК — проект прийнятний; ≥

- якщо ВНП< БК — проект неприйнятний;

У літературі порівнюють ВНП із WACC (середньозваженою вартістю капіталу).

, (4.7)

де – ціна – го джерела капіталу;

– питома вага -го джерела у загальній структурі капіталу;

– кількість джерел капіталу.

Принцип порівняння: ВНП > . У інших випадках від проекту відмовляються.

Рисунок 4.4 – Оцінка значення ВНП на фінансових профілях проекту.

На фінансовому профілі проекту показати ВНП неможливо, оскільки на профілі представлені лише часові та вартісні показники проекту, а ВНП вимірюється у відсотках. Але оцінити приблизне значення ВНП можливо (рис.5.4) за наступним принципом: оскільки при ставці 5% ЧПВ позитивна, то ставка ВНП більша за 5%; оскільки при ставці 15 відсотків ЧПВ від’ємна, то ВНП менша за 15%. Отже ВНП аналізованого проекту належить інтервалу (5; 15)%.

Переваги методу ВНП:

1). Цей показник також може служити індикатором рівня ризику за проектом: чим більшою мірою IRR перевищує прийнятий фірмою бар'єрний коефіцієнт (стандартний рівень окупності), тим більший запас міцності проекту;

2). ВНП є найбільш об’єктивним показником, оскільки не потребує для свого розрахунку обґрунтування ставки дисконтування.

Недоліки методу ВНП:

1). складність розрахунку;

2). у деяких випадках можливе виникнення протиріччя між ЧПВ та ВНП;

3). неможливість встановлення бази порівняння для ВНП при відсутності стабільної ціни капіталу;

4). при оцінці проекту з нестандартними грошовими потоками проект може мати декілька значень ВНП (проблема множинності ВНП або проблема Лорі-Сєвиджа).