Застосування глави 4

1. Як відступ від частин 1 та 2 статті 4.01, безпечний зазор дверей та отворів, що не є люками трюмів, для суден, що плавають водними шляхами зони 4, зменшується таким чином:

(a) для отворів, що є бризкозахищеними та стійкими до атмосферних впливів, - до 150 мм;

(b) для отворів, що не є бризкозахищеними та стійкими до атмосферних впливів, - до 200 мм.

2. Як відступ від статті 4.02, мінімальний надводний борт суден, що плавають водними шляхами зони 4, становить 0 мм, якщо безпечний зазор відповідно до частини 1 дотриманий.

ГЛАВА 20

КОНКРЕТНІ ВИМОГИ, ЗАСТОСОВНІ ДО МОРСЬКИХ СУДЕН

(Залишено незаповненим)

ГЛАВА 21

КОНКРЕТНІ ВИМОГИ, ЗАСТОСОВНІ ДО ПРОГУЛЯНКОВИХ ПЛАВЗАСОБІВ

Стаття 21.01

Загальні положення

До конструкції та обладнання прогулянкових плавзасобів застосовуються лише статті 21.02 та 21.03.

Стаття 21.02

Застосування частини ІІ

1. Прогулянкові плавзасоби мають відповідати таким вимогам:

(a) з глави 3:

стаття 3.01, пункт (а) частини 1 та частина 2 статті 3.02, пункт (а) частини 1 та частина 6 статті 3.03, частина 1 статті 3.04;

(b) глава 5:

(c) з глави 6:

частина 1 статті 6.01 та стаття 6.08;

(d) з глави 7:

частини 1 та 2 статті 7.01, стаття 7.02, частини 1 та 2 статті 7.03, частина 1 статті 7.04, частина 2 статті 7.05, стаття 7.13, якщо кермова рубка розрахована на радіолокаційну навігацію однією особою;

(e) з глави 8:

частини 1 та 2 статті 8.01, частини 1 та 2 статті 8.02, частини 1 та 3 статті 8.03, стаття 8.04, частини 1-10 та 13 статті 8.05, частини 1, 2, 5, 7 та 10 статті 8.08, частина 1 статті 8.09, стаття 8.10;

(f) з глави 9:

частина 1 статті 9.01, з відповідними змінами;

(g) з глави 10:

частини 2, 3 та 5-14 статті 10.01, пункти (а)-(с) частини 1 та пункти (а) та (е)-(h) частини 2 статті 10.02, пункти (a), (b) та (d) частини 1 статті 10.03: разом з тим, на судні має бути щонайменше два вогнегасники; частини 2-6 статті 10.03, стаття 10.03а, стаття 10.03b та стаття 10.05;

(h) глава 13;

(i) глава 14.

2. Для прогулянкових плавзасобів, на які поширюється дія Директиви 94/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 червня 1994 року про наближення законів, нормативних актів та адміністративних положень держави-членів про прогулянкові плавзасоби ([11]), перший огляд та регулярні огляди охоплюють лише:

(a) статтю 6.08, якщо наявний індикатор кутової швидкості;

(b) частину 2 статті 7.01, статтю 7.02, частину 1 статті 7.03 та статтю 7.13. якщо кермова рубка розрахована на радіолокаційну навігацію однією особою;

(c) частина 2 статті 8.01, частина 1 статті 8.02, частина 3 статті 8.03, частина 5 статті 8.05, частина 2 статті 8.08 та стаття 8.10;

(d) частини 2, 3, 6 та 14 статті 10.01, пункти (b) та (с) частини 1 та пункти (а), (е)-(h) частини 2 статті 10.02, пункти (b) та (d) частини 1 та частини 2-6 статті 10.03 та стаття 10.07;

(e) глава 13;

(f) з глави 14:

(aа) стаття 14.12;

(bb) стаття 14.13; приймальне випробування після введення в експлуатацію установки скрапленого газу проводиться відповідно до вимог Директиви 94/25/ЄС, і органу з проведення оглядів надається звіт про приймання;

(cс) статті 14.14 та 14.15; установка скрапленого газу має відповідати вимогам Директиви 94/25/ЄС;

(dd) глава 14 повністю, якщо установка скрапленого газу встановлена після випуску у продаж прогулянкового плавзасобу.

Стаття 21.03

(Залишено незаповненим)

ГЛАВА 22

ОСТІЙНІСТЬ СУДЕН, ЩО ПЕРЕВОЗЯТЬ КОНТЕЙНЕРИ

Стаття 22.01

Загальні положення

1. Положення цієї глави застосовуються до суден, що перевозять контейнери, якщо необхідні документи по остійності відповідно до застосовних вимог органу з судноплавства, чинних у державах-членах.

Документи по остійності перевіряє орган з проведення оглядів та належним чином ставить на них печатку, або ж вони подаються до іншого органу для перевірки.

2. Документи по остійності мають містити вичерпну інформацію для судноводія з остійності судна для кожної з умов навантаження.

Документи по остійності включають принаймні таке:

(a) інформацію про допустимі коефіцієнти остійності, допустимі значення чи допустимі висоти для центру тяжіння вантажу;

(b) дані про простори, які можна наповнити баластною водою;

(c) форми для перевірки остійності;

(d) інструкції з користування та приклад розрахунку для судноводія.

3. Для суден, де контейнери можуть перевозитися закріпленими та незакріпленими, мають бути представлені окремі методи розрахунку для підтвердження остійності при перевезенні як незакріплених, так і закріплених контейнерних вантажів.

4. Контейнерний вантаж вважається закріпленим лише тоді, коли кожен окремий контейнер надійно прикріплений до корпусу судна за допомогою циліндричної проводки чи закріплювального обладнання, і його положення не може змінюватися під час руху.

Стаття 22.02

Граничні умови та метод розрахунку для підтвердження остійності при перевезенні незакріплених контейнерів

1. Для усіх методів розрахунку остійності судна у випадку незакріплених контейнерів мають задовольнятися такі граничні умови:

(a) Метацентрична висота не повинна бути меншою за 1, 00 м.

(b) При спільній дії відцентрових сил, спричинених повертанням судна, тиском вітру та вільними поверхнями рідин, кут нахилу не має перевищувати 5°, а кромка палуба не повинна бути зануреною.

(c) Плече нахиляючого моменту, зумовленого відцентровою силою, спричиненою повертанням судна, визначається за такою формулою:

h_KZ = c_KZ · , м,

де:

с_KZ – параметр (с_KZ = 0, 04), с²/м;

v – максимальна швидкість судна відносно води, м/с;

- висота центру тяжіння навантаженого судна над його основою, м;

Т’ – посадка навантаженого судна, м.

(d) Плече нахиляючого моменту, спричиненого тиском вітру, визначається за такою формулою:

h_KW = c_kW · , м,

де:

с_KW – параметр (с_KW = 0, 025), т/м²;

А’ – бокова площина над відповідною площиною посадки навантаженого судна, м²;

D’ – тоннажність навантаженого судна, т;

l_W – висота центру тяжіння бокової площини А’ над відповідною площиною посадки, м;

Т’ – посадка навантаженого судна, м.

(e) Нахиляючий момент, зумовлений вільними поверхнями дощової та залишкової води у трюмі чи подвійному днищі, визначається за такою формулою:

h_KfO = , м,

де:

с_KfO – параметр (с_KfO = 0, 015), т/м²;

b – ширина трюму чи відповідної ділянки трюму, м; (*)

l – довжина трюму чи відповідної ділянки трюму, м; (*)

D’ – тоннажність навантаженого судна, т.

(f) Для кожної умови навантаження слід враховувати половину запасів палива та прісної води.

2. Остійність судна, що перевозить незакріплені контейнери, вважається достатньою, якщо ефективна не перевищує , обчисленої за наведеними нижче формулами. обчислюється для різних тоннажностей, що охоплюють весь діапазон посадок.

(a) , м.

Для не приймається жодне значення, менше за 11, 5 (11, 5 = 1/tan5”).

(b) , м.

Вирішальним є найменше значення відповідно до формули (а) чи (b).

У цих формулах:

- максимальна допустима висота центру тяжіння навантаженого судна над його основою, м;

- висота метацентру над основою, м, відповідно до наближеної формули, наведеної у частині 3;

F - відповідний ефективний надводний борт за 1/2L, м;

Z – параметр для відцентрової сили, спричиненої повертанням:

Z =

v – максимальна швидкість судна відносно води, м/с;

Т_m – відповідна середня посадка, м;

h_KW – плече нахиляючого моменту, спричиненого тиском бокового вітру, відповідно до пункту (d) частини 1, м;

h_KfO – сума плечей нахиляючих моментів, спричинених вільними поверхнями рідин, відповідно до пункту (е) частини 1, м.

3. Наближена формула для

Якщо діаграма з гідростатичними кривими відсутня, значення для розрахунку відповідно до частини 2 та частини 2 статті 22.03 можуть бути визначені за такою наближеною формулою:

(a) для суден у формі понтона:

, м;

(b) для інших суден:

, м.

Стаття 22.03

Граничні умови та метод розрахунку для підтвердження остійності при перевезенні закріплених контейнерів

1. Для усіх методів розрахунку остійності судна у випадку закріплених контейнерів мають задовольнятися такі граничні умови:

(a) метацентрична висота не має бути меншою за 0, 50 м;

(b) жоден отвір у корпусі не має бути занурений при спільній дії відцентрових сил, спричинених повертанням судна, тиском вітру та вільними поверхнями рідин;

(c) плечі нахиляючих моментів, зумовлених відцентровими силами, спричиненими повертанням судна, тиском вітру та вільними поверхнями рідин, визначаються за формулами, зазначеними у пунктах (с)-(е) частини 1 статті 22.02;

(d) для кожної умови навантаження слід враховувати запаси палива та питної води.

2. Остійність судна, що перевозить закріплені контейнери, вважається достатньою, якщо ефективна не перевищує , обчислену за наведеними нижче формулами для різних тоннажностей, що охоплюють весь діапазон посадок.

(a) , м.

Для не приймається жодне значення, менше за 6, 6, а для - жодне значення, менше за 0.

(b) , м.

Вирішальним є найменше значення відповідно до формули (а) чи (b).

У цих формулах, окрім позначень, визначених раніше:

l – поперечний момент інерції площі ватерлінії за Т_m, м⁴ (наближена формула наведена у частині 3);

і – поперечний момент інерції площі ватерлінії, паралельної основі, за висоти , м⁴;

- водотоннажність судна за Т_m, м³;

F’ – ідеальний надводний борт F’ = H’ – T_m, м, або F’ = , м, вирішальним є найменше значення;

а – відстань по вертикалі між нижньою кромкою отвору, що першим занурюється у разі нахилу, та ватерлінією для вертикального положення судна, м;

H’ – ідеальна бокова висота H’ = H + , м;

q – сума об’ємів палубних рубок, люків, тронкових палуб та інших надбудов до максимальної висоти 1, 0 м над Н або до найнижчого отвору у приміщенні, що розглядається; вирішальним є найнижче значення. Частини об’ємів, розташованих у радіусі 0, 05L від крайніх точок судна, не враховуються, м³.

3. Наближена формула для l

Якщо діаграма з гідростатичними кривими відсутня, значення поперечного моменту інерції l площі ватерлінії можна обчислити за такою наближеною формулою:

(a) для суден у формі понтону:

, м⁴;

(b) для інших суден:

, м⁴.

Стаття 22.04

Процедура оцінки остійності на борту судна

Процедура оцінки остійності може бути визначена за допомогою документів, зазначених у частині 2 статті 22.01.

ГЛАВА 22а

КОНКРЕТНІ ВИМОГИ, ЗАСТОСОВНІ ДО ПЛАВЗАСОБІВ ДОВЖИНОЮ БІЛЬШЕ 110 М

Стаття 22а.01

Застосування частини І

Окрім вимог, встановлених у частині 3 статті 2.03, орган з проведення оглядів, який видає сертифікат Співтовариства, має бути повідомлений власником чи його представником про спорудження плавзасобу довжиною понад 110 м, за винятком морських суден, до початку такого спорудження (спорудження нового судна або розширення судна, що вже працює). Орган з проведення оглядів проводить огляди на етапі спорудження. Він може не проводити огляди на етапі спорудження, якщо до його початку надається документ про те, що затверджене класифікаційне товариство заявляє, що воно здійснюватиме контроль за процесом спорудження.

Стаття 22а.02

Застосування частини ІІ

Окрім частини ІІ, статті 22а.03-22а.05 застосовуються до плавзасобів, довжина яких перевищує 110 м.

Стаття 22а.03

Міцність

Достатня міцність корпусу відповідно до пункту (а) частини 1 статті 3.02 (повздовжня, бокова та локальна міцність) мають бути засвідчені сертифікатом, виданим затвердженим класифікаційним товариством.

Стаття 22а.04

Плавучість та остійність

1. До суден довжиною понад 110 м, за винятком пасажирських суден, застосовуються частини 2-9.

2. Має бути засвідчене підтвердження достатньої міцності, в тому числі остійності після пошкодження, для найбільш несприятливої умови навантаження.

Основні значення для розрахунку остійності, маса судна у ненавантаженому стані та знаходження центру тяжіння, визначаються:

- за допомогою випробування нахилу, або

- за допомогою детального розрахунку мас і моментів; у цьому випадку маса судна у ненавантаженому стані засвідчується шляхом перевірки посадки, з допустимим відхиленням ± 5% між масою, визначеною за допомогою розрахунку, та тоннажністю, визначеною за позначками посадки.

3. Підтвердження плавучості після пошкодження має бути засвідчене для повністю навантаженого плавзасобу.

Для цієї потреби за допомогою розрахунків встановлюється підтвердження достатньої остійності для критичних проміжних стадій затоплення та для останньої стадії затоплення. Від’ємні значення остійності на проміжних стадіях затоплення можуть бути прийняті компетентним органом, якщо засвідчується достатня остійність на наступних проміжних стадіях.

4. Для пошкодженого стану приймаються такі допущення:

(a) Ступінь бортового пошкодження:

повздовжній розмір: щонайменше 0, 10L,

поперечний розмір: 0, 59 м,

вертикальний розмір: від базової лінії угору без обмеження;

(b) Ступінь пошкодження днища:

повздовжній розмір: щонайменше 0, 10L,

поперечний розмір: 3, 00 м,

вертикальний розмір: від базового 0, 39 м угору, за винятком мастиловідстійника.

(c) Будь-які перегородки у межах пошкодженої площі вважаються пошкодженими, що означає, що має бути обрана така розбивка, щоб судно залишалося на плаву після затоплення двох чи більше сусідніх відсіків у повздовжньому напрямку.

Для основного машинного відділення необхідно враховувати лише одновідсіковий стандарт, оскільки кінцеві перегородки такого машинного відділення вважаються непошкодженими.

Для пошкодження днища сусідні поперечні перегородки також вважаються затопленими.

(d) Водопроникність

Приймається допущення, що водопроникність становить 95%.

Як відступ від цього допущення, може бути допущена така водопроникність:

Якщо розрахунки підтверджують, що середня водопроникність будь-якого відсіку є нижчою, можна використовувати обчислене значення.

(e) Нижня кромка будь-яких водопроникних отворів (приміром, дверей, ілюмінаторів, оглядових люків) на останній стадії затоплення має знаходитися не менш ніж у 100 мм над ватерлінією пошкодженого судна.

5. Остійність після пошкодження є достатньою, якщо, виходячи з допущень частини 4:

(a) на останній стадії затоплення безпечний зазор не менше 100 мм залишається, а кут нахилу плавзасобу не перевищує 5°; або

(b) розрахунки відповідно до процедури розрахунку остійності пошкодженого судна, встановленої у частині 9 ADNR, дають додатній результат.

6. Якщо наявні отвори перехресного чи низового затоплення для зменшення асиметричності затоплення, час вирівнювання не має перевищувати 15 хвилин, якщо на проміжних стадіях затоплення засвідчена достатня остійність пошкодженого судна.

7. Якщо отвори, через які можуть бути затоплені й непошкоджені відсіки, є водонепроникними у зачиненому стані, запірні пристрої мають бути позначені відповідно до інструкції з експлуатації.

8. Підтвердження за допомогою розрахунків відповідно до частин 2-5 вважається наданим, якщо представлені розрахунки остійності пошкодженого судна відповідно до частини 9 ADNR з додатнім результатом.

9. Якщо це необхідно для виконання вимог частини 2 чи 3, площина максимальної посадки має бути встановлена наново.

Стаття 22а.05

Додаткові вимоги

1. Плавзасоби довжиною понад 110 м:

(a) мають бути оснащені багаторушійною тяговою системою, з щонайменше двома незалежними двигунами однакової потужності та носовим двигуном малої тяги, що управляється з кермової рубки та працює також тоді, коли плавзасіб знаходиться у ненавантаженому стані; або

повинні мати однорушійну тягову систему та носовий двигун малої тяги, що управляється з кермової рубки, з власним джерелом живлення, який також працює тоді, коли плавзасіб знаходиться у ненавантаженому стані, та уможливлює рух плавзасобу за допомогою власної рушійної сили у разі виходу з ладу основної тягової системи;

(b) мають бути оснащені системою радіолокаційної навігації, а також індикатором кутової швидкості відповідно до частини 1 статті 7.06;

(c) повинні мати стаціонарну трюмно-осушувальну систему відповідно до статті 8.08;

(d) мають відповідати вимогам частини 1.1 статті 23.09.

2. Для плавзасобів, за винятком пасажирських суден, довжиною понад 110 м, які, на додаток до частини 1,

(a) можуть бути розділені навпіл у випадку аварії у середній третині судна без використання важкого аварійно-рятувального обладнання, і при цьому окремі частини судна залишаються на плаву після розділення;

(b) мають сертифікат, виданий затвердженим класифікаційним товариством, стосовно плавучості, диференту та остійності окремих частин судна, із зазначенням ступеня навантаження, вище якого плавучість двох частин судна не забезпечується;

(c) збудовані як судна з подвійним корпусом відповідно до ADNR, якщо для моторних суден застосовуються секції 9.1.0.91-9.1.0.95, а для танкерних суден – секції 9.3.2.11.7 та 9.3.2.13-9.3.2.15 частини 9 ADNR;

(d) оснащені багатогвинтовою тяговою системою відповідно до першої половини речення пункту (а) частини 1;

у позиції 52 сертифікату Співтовариства зазначається, що вони відповідають вимогам пунктів (а)-(d).

3. Для пасажирських суден довжиною понад 110 м, які, на додаток до частини 1,

(a) збудовані або перетворені за їх найвищим класом під наглядом затвердженого класифікаційного товариства; в цьому випадку відповідність підтверджується за допомогою сертифікату, виданого класифікаційним товариством, тоді як теперішній клас не є необхідним;

(b) або

мають подвійне днище висотою щонайменше 600 мм та розбивку, що забезпечують, у разі затоплення будь-яких двох сусідніх водонепроникних відсіків, занурення судна не більше ніж до граничної лінії занурення та наявність залишкового безпечного зазору у 100 мм,

або

мають подвійне днище висотою щонайменше 600 мм та подвійний корпус, з відстанню між боковою стінкою судна та повздовжньою перегородкою щонайменше 800 мм;

(c) оснащені багатогвинтовою тяговою системою з принаймні двома незалежними двигунами однакової потужності та системою носового двигуна малої тяги, якою можна управляти з кермової рубки та яка працює як у повздовжній, так і в поперечній площині;

(d) забезпечують можливість управління кормовим якорем безпосередньо з кермової рубки;

у позиції 52 сертифікату Співтовариства зазначається, що вони відповідають усім вимогам пунктів (а)-(d).

Стаття 22а.06

Застосування частини IV у разі перетворення

Орган з проведення оглядів може застосовувати главу 24 до плавзасобів, перетворених зі збільшенням довжини до понад 110 м, лише на підставі конкретних рекомендацій Комітету.

ГЛАВА 22b

КОНКРЕТНІ ВИМОГИ, ЗАСТОСОВНІ ДО ШВИДКІСНИХ СУДЕН

Стаття 22b.01

Загальні положення

1. Швидкісні судна не повинні бути споруджені як судна з каютами.

2. На швидкісних суднах забороняється наявність таких установок:

(a) прилади, оснащені пальниками відповідно до статті 13.02;

(b) випаровуючі плитки-пальники відповідно до статей 13.03 та 13.04;

(c) опалювальні прилади, що працюють на твердому паливі, відповідно до статті 13.07;

(d) установки скрапленого газу відповідно до глави 14.

Стаття 22b.02

Застосування частини І

1. На додаток до положень статті 2.03, швидкісні судна мають бути споруджені та класифіковані під наглядом та у відповідності до застосовних правил затвердженого класифікаційного товариства, яке має спеціальні правила стосовно швидкісних суден. Клас має бути збережений.

2. Як відступ від статті 2.06, сертифікати Співтовариства, видані відповідно до положень цієї глави, є дійсними впродовж максимум п’яти років.

Стаття 22b.03

Застосування частини ІІ

1. Незважаючи на частину 2 та частину 2 статті 22b.02, глави 3-15 застосовуються до швидкісних суден, за винятком таких положень:

(a) другий абзац частини 6 статті 3.04;

(b) друге речення частини 2 статті 8.08;

(c) друге та третє речення частини 4 статті 11.02;

(d) друге речення частини 4 статті 12.02;

(e) друге речення пункту (а) частини 3 статті 15.06.

2. Як відступ від частини 9 статті 15.02 та частини 7 статті 15.15, усі двері у водонепроникних перегородках мають управлятися за допомогою пристрою дистанційного управління.

3. Як відступ від частини 1 статті 6.02, у разі виходу з ладу або несправності привідного агрегату рульового механізму має вступити в роботу без затримки другий автономний привідний агрегат рульового механізму чи привідний агрегат з ручним управлінням.

4. Окрім вимог частини ІІ, швидкісні судна мають відповідати вимогам статей 22b.04-22b.12.

Стаття 22b.04

Сидіння та ремені безпеки

Мають бути наявні сидіння для максимальної допустимої кількості пасажирів на судні. Сидіння мають бути оснащені ременями безпеки. Ремені безпеки не є обов’язковими, якщо забезпечений належний захист від ударів або якщо вони не є необхідними відповідно до глави 4 частини 6 Кодексу HSC 2000 року.

Стаття 22b.05