Перелік картин і літографій

1) Кароль Ауер. Львів. Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви, 1837 р.

2) Літографія з малюнка Наполеона Орди. Вид на Жовкву з північного заходу, сер. ХІХ ст.

3) Літографія Кароля Ауера. Жовква. Ринкова площа, сер. ХІХ ст.

4) Кароль Ауер. Львів. Монастир і костел Бернардинів, 1830–1840‑ ві роки.

5) Гравюра Кароля Ауера. Вид Львова з півночі, 1840 р.

6) Літографія Кароля Ауера. Львів. Військова школа плавання на Пелчинському ставі, сер. ХІХ ст.

7) Літографія Кароля Ауера. Львів. Ратуша та Головна площа, 1830‑ ті рр.

8) Літографія Кароля Ауера. Львів. Костел домініканців, сер. ХІХ ст.

[1]Плебанія – садиба священика (Тут і далі приміт. авт.).

[2]Вул. Святої Анни – район церкви Св. Анни. В ХІХ ст. забудова переважно дерев’яна, мешкали в основному українці.

[3]Гицлівська гора – Гора Страчення. Навпроти теперішнього Краківського базару. До середини ХІХ ст. тут відбувалися страти злочинців. Поряд стояли будинки, де мешкав міський кат, а потім гицлі.

[4]Кортумова гора – гора над північними околицями міста (374 м). Спочатку на цій околиці був фільварок із садом та залишки козацьких окопів, а в середині ХІХ ст. австрійським військом побудовано шанці та стрілецькі фоси. Район вул. Клепарівської і Ветеранів.

[5]Парк Герхта – Єзуїтський город (парк ім. І. Франка).

[6]Друкарня Піллерів – видавничо‑ друкарська фірма середини ХІХ ст. у Львові.

[7]Площа Фердинанда – назва з 1843 року. Тепер пл. Адама Міцкевича.

[8]Твіндек – азартна гра в карти, яка вимагає п’яти гравців.

[9]Креденс – буфет для посуду.

[10]Сокаль – містечко за 85 км від Львова.

[11]Сепарація – шлюб не розривається, проте подружжя мешкає окремо і фактично припиняє спілкування. Дозвіл на сепарацію надає Церковний трибунал. Новий шлюб неможливий. Хіба після визнання не чинним попереднього.

[12]Натяк на польське повстання шляхти проти уряду в лютому 1846 року. Селяни‑ мазури пішли проти повстанців‑ шляхтичів, нападали на маєтки, грабували та вбивали. Загинули сотні шляхтичів.

[13]Куликів – містечко за 15 км від Львова. Відоме від початку ХІV ст. Найвідоміша пам’ятка – готичний костел Св. Миколая, один із найстаріших в околицях Львова.

[14]Кацабайка – верхній одяг польських і русинських жінок Галичини. З широкими рукавами, яскравого кольору, обшитий хутром.

[15]Хорунщизна – місцевість між р. Полтвою, Калічою та Шембековою горами.

[16]Готель «De La Rus» – готель «Жорж» (колишній «Інтурист»).

[17]Респектована панна – незаміжня дівчина, яка постійно проживає у когось і має безкоштовне утримання з огляду на власні чи родинні заслуги.

[18]Новий міський театр – нині театр ім. М. Заньковецької. Збудований коштом графа Станіслава Скарбка у 1832–1842 рр.

[19]Площа Каструм (castrum – замок) – площа, що залишилася на місці Низького замку.

[20]Костел Св. Антонія – з 1786 р. парафіяльний для римо‑ католиків Личаківського передмістя.

[21]Гранат – дорогоцінний камінь. Особливо цінується яскраво‑ червоний чеський гранат (піроп). Дуже модним був у ХІХ ст.

[22]Сиктуська вулиця – нині вул. Дорошенка.

[23]Книгарня Карла Вільда знаходилася на площі Ринок і мала першу у Львові випозичальню книг та аристократичний салон. У книгарнях тих часів не лише продавали книжки, але й передплачували газети та журнали, купували ноти, папір, приладдя для писання, квитки до театру, антикваріат, твори мистецтва.

[24]Гетьманські вали – нині центральна алея проспекту Свободи.

[25]Площа Святого Духа – тепер площа Івана Підкови, в середині ХІХ ст. там була будівля гауптвахти.

[26]На поч. і в сер. ХІХ ст. кольорова білизна вважалася неелегантною і навіть аморальною.

[27]Головна площа – площа Ринок.

[28]Аптека «Під золотим оленем» – пл. Ринок, 18. Існувала з поч. ХІХ ст. Належала родині Зенткевичів, яка займалася аптекарською справою ще з ХVІ ст.

[29]Вул. Жидівська – входила до складу єврейської дільниці. Євреї мали право мешкати лише в гетто до 1868 року.

[30]Зброївня – міський арсенал. У сер. ХІХ ст. вулиця при ньому називалася За Зброївнею бічною і належала до єврейської дільниці.

[31]Байки – давня назва місцевості в районі вул. Котляревського, Глибокої, Київської, Генерала Чупринки. В сер. ХІХ ст. напівсільська оселя.

[32]Новий Світ – назва з’явилася на поч. ХІХ ст. і закріпилася за шляхом, що зв’язував Сокільницьку дорогу з рогаткою на Городоцькій дорозі.

[33]Маєрівська вулиця – теперішня вул. Січових стрільців. Прокладена у 1840‑ х рр. серед садів, що належали Маєру.

[34]Кастелівка – в сер. ХІХ ст. місцевість поблизу сучасної вул. Сахарова.

[35]Широка вул. – вул. Коперніка. При ній знаходилася греко‑ католицька Духовна семінарія і церква Св. Духа.

[36]Пелчинський став знаходився під узгір’ями Цитаделі. Зараз це площа навпроти входу в парк ім. Б. Хмельницького. У середині ХІХ ст. – улюблене місце прогулянок львів’ян, при ньому була військова школа плавання, відбувалися святкові забави.

[37]Оссолінеум – тепер наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Заснована 1823 року.

[38]Гора Вроновських разом із Калічою та Пелчинською горою утворюють комплекс Цитаделі.

[39]Літні контракти починалися з початку червня і збігалися з двома ярмарками. Справи фінансові та господарські поєднувалися з розвагами і балами.

[40]Вали – місце прогулянки львів’ян у ХІХ ст. Виникли на місці валу та засипаного рову в кінці ХVІІІ ст. Зараз алея на проспекті Свободи.

[41]Дезабільє – ранковий одяг епохи кринолінів.

[42]На день св. Сильвестра припадає святкування Нового року.

[43]Князь Меттерніх – всевладний канцлер уряду, головний творець Священного союзу 1815 року.

[44]Фестини – святкова забава, фестиваль (діал., заст.).

[45]Бюрко – письмовий стіл (діал., заст.).

[46]Вул. Куркова – сучасна Лисенка. Після того, як 1848 року згоріли редутові зали, редути переселилися на Стрільницю при вул. Курковій.

[47]Стеаринові свічки набули поширення в середині ХІХ ст., але так яскраво світили, що виникло побоювання, ніби вони шкідливі для очей, а тому перед ними ставили екрани та абажури.