Улаштування нагульного ставу. Підготовка до зариблення і зариблення нагульних ставків

Кожен став повинен бути обладнаний донним водоспуском, який призначається для повного опорожнення водойми з метою вилову риби і проведення культурно-технічних заходів. Для скидання лишків води під час повені влаштовують повеневі водоскиди. Донні водоспуски і водоскиди обладнують решіткам для затримування риби.

Ложе нагульних ставів повинно бути рівним, без ям. вільним від пеньків і ін. Тільки в цьому випадку забезпечується повний вилов риби. З цією метою на ложе става прокладають осушувальну (рибозбірну сітку) у вигляді каналів шириною по дні 0, 5-1, Ом. і глибиною 0, 5-1, 0м.

Підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби

Товарну рибу вирощують у нагульних ставах, для будівництва яких відводять різноманітні ділянки землі з різними грунтами. Будують стави шляхом одамбовування великих ділянок чи перегороджуванням балок, русел річок греблями. Для товарного рибництва, як правило, відводять малопродуктивні землі (піщані, супіщані, суглинкові, солончакові, заплавні, підзолисті) і лише в рідких випадках – плодючі (чорноземні, каштанові). Джерелами водопостачання можуть бути атмосферні опади, джерела, річки, озера, іригаційні канали і скидні води з іригаційних систем. Площі і глибини ставів визначаються рельєфом місцевості і господарським призначенням.

Залежно від конкретних умов слід передбачати пропускання повеневих вод. Крім того, необхідно вживати всіх заходів, щоб з повеневими водами в стави не потрапили отрутохімікати, призначені для обробки полів.

Пропускання повеневих вод через гідротехнічні споруди ставу – одна з основних робіт перед зарибленням ставів. У кінці січня – на початку лютого у кожному господарстві організовують спеціальну бригаду, яка повинна налагодити зв’язки із районною комісією по боротьбі з повенями. Згідно з одержуваними відомостями про погоду, розміри і характер повені, рівень води бригада виконує необхідні роботи, встановлюючи їх певну черговість.

Перш за все очищають від снігу і льоду водоспуски, водозливи, труби різного призначення, водоскидні канали. Ретельно перевіряють і оглядають службовий місток і механізми для піднімання щитів, стояки, греблі, очистивши їх від снігу. Якщо на греблі знайшли поздовжню тріщину, то вздовж неї необхідно викопати траншею шириною до 1м на 15-20см глибше, ніж глибина тріщини, забити її суглинком і ретельно утрамбувати. Поперечну тріщину слід перерізати траншеєю і також забити глиною чи суглинком.

До лютого біля ставів заготовляють глину, пісок, бутовий камінь, гній, лопати; ломи, сокири, барги, вила, дріт, мотузки, ліхтарі, човни. Для спостереження за горизонтом води біля споруди встановлюють мірну рейку. У міру танення снігу воду пропускають через гідроспоруди, відкриваючи щити, і стежать за тим, щоб рівень води не перевищував планового. Відкриваючи стави, необхідно відразу ж вставляти решітки, щоб риба не вийшла зі ставу. Встановлювати решітки можна лише на тих спорудах, де не буде проходити лід. Якщо біля водоспуску (водозливу) він нагромаджується, його розбивають баграми і пропускають між стояками. При проходженні весняних вод на головних спорудах водопостачаючих ставів повинні бути постійні чергові.

При заповненні обробленого ставу водою необхідно передбачити рибо- і сміттєзахист, можливість вносити у потік негашене вапно, яке випадає в осад по всьому ложу ставу.

Пропустити повінь через стави, які не мають повеневого водоскиду, складніше. Щоб зберегти греблю чи уникнути значних руйнувань, в обхід плеча греблі проривають аварійний земляний канал. Він повинен починатись широким входом, поступово звужуючись, дно каналу – не крутіше 1: 1, 5. Кінець каналу виводиться і обладується у вигляді швидкотоку з кам’яним укріпленням чи фашинами.

В одамбованих ставах, де заповнення водою регулює господарство, підготовчі роботи на ложі розпочинають ще восени. Після вилову риби розчищають магістральний канал, щоб краще висушити грунт. Якщо на ложі залишаються блюдця, ями, мокрі місця, їх обробляють аміачною водою і вапном. Коли ж застосовувались зелені добрива, збирають залишки рослинності, розчищають і вапнують кормові місця. Якщо грунт просохне так, що зможе пройти трактор, бажано окремі ділянки обробити культиватором чи важкими боронами, прибережну зону засіяти озимими культурами. На грузькому ложі меліоративні роботи виконують після підмерзання грунту.

Таким чином, підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби зводяться до підготовки ложа нагульного ставу, правильної експлуатації і своєчасного ремонту гідротехнічних споруд, заповнення ставу водою в оптимальні строки в обов’язковому порядку через різні фільтри.

Кількість мальків, цьогорічок(15-25г) для вирощування дворічок (400-500гр) для зариблення ставу визначається так:

Х= ,

де Х-шукана величина посадки; П- природна рибопродуктивність ставу; В –запланована середня вага риби(штуки)на осінь в кг (350-400г приблизно); Р –запланований вихід цьогорічок восени в %; Г – площа ставу, га

Нормальний вихід цьогорічок 75-80%

б)Для визначення кількості посадки дворічок у нагульний став(для вирощування трьохрічок) є формула:

Х= ,

де в- середня вага дворічок при посадці в кг

Осінній відхід товарної риби - 5-10% від кількості посаджених річняків

В одному ставку можна вирощувати мальків і товарну рибу у співвідношенні 3: 1. На природну кормову базу водойми, яка залежить від багатьох факторів (якості води, грунтів, наявності біогенних матеріалів, органічних речовин, температури води), в ставок можна посадити на 1 га 1, 5-3 тисячі мальків і 500-800 річняків. У ряді водойм з несприятливим кисневим режимом виправдовує себе посадка срібного карася (60-80 відсотків). Зариблення ставків річняками слід проводити в квітні, а мальками - у червні-липні. При цьому потрібно пам’ятати що при спільному вирощуванні риб різного віку у них з'являється канібалізм, тому до річняків краще підсаджувати підрощених мальків.

Зариблення нагульних ставів.

Зариблюють нагульні стави відразу після звільнення зимувальних ставів від льодового покриву і проходження повені. Збільшення щільності посадки риб і порушення їхнього видового співвідношення, зазвичай, призводить до розбалансування екосистеми

ставів, погіршення природної кормової бази, гідрохімічного режиму, що

негативно позначиться на рості риб і рибопродуктивності водойми. Рибопосадковий матеріал перевозять у спеціальних машинах з написом " Жива риба", ці машини мають аераційні установки для збагачення води киснем і підтримують низьку температуру води. Ще рибу можна перевозити в брезентових чанах. В цьому випадку на дорозі потрібно доливати воду і добавляти лід.

Для виявлення відходу після перевезення рибу необхідно посадити у тимчасові пакети (садки) розміром 1, 5 х 1, 5м., які установлюють в ставах. В такі пакети поміщають по 10 тис.шт. після двогодинної витримки в пакетах і відбраковки хворих, мальків впускають в водойму.