До уваги тренера! Визначення кризи може базуватися на характеристиці загальних проблем сімей, що лежать в основі визначення стану сімей

Визначення кризи може базуватися на характеристиці загальних проблем сімей, що лежать в основі визначення стану сімей, а саме:

соціально-демографічні проблеми (неповні, багатодітні, батьки розлучаються, батьки дуже молоді і т.п.);

матеріально-побутові (малозабезпечені, живуть у незадовільних житлово-побутових умовах, втратили роботу, тривалий час не отримують заробітну плату і т.п.);

медико-соціальні (батьки є інвалідами, алкоголіками, наркоманами, психічнохворими, з хронічними соматичними захворюваннями);

психологічні і соціально-педагогічні (в сім'ї несприятливий психологічний мікроклімат, емоційно-конфліктні взаємини, педагогічна безпорадність батьків і т.п.);

соціально-правові проблеми (батьки ведуть аморальний, паразитичний, криміногенний спосіб життя; в сім'ї проживають особи, які повернулися з місць позбавлення волі, і т.п.).

До ситуацій кризи в житті дитини належить також: бездоглядність, безпритульність, жебракування дитини; різновиди насильства у сім’ї; криміногенний та аморальний спосіб життя членів сім’ї, адитивна поведінка батьків; суїцидальні наміри когось із членів сім’ї; експлуатація людини; дитяча праця, яка шкодить розвитку та здоров’ю дитини; торгівля людьми; вагітність у неповнолітніх дівчат, які не перебувають у шлюбі; втеча дитини з дому.

2 етап. Обговорення ситуації.

Тренер зачитує текст з описом ситуації:

Звернення педагога школи до центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді: хлопчик з „нормальної” сім’ї став пропускати уроки. Педагог зустріла тренера, який сказав, що хлопчик перестав відвідувати спортивну секцію. Вчителька звернулась до батьків за допомогою. Батько активно включився в вирішення проблеми, оскільки після звільнення з роботи, мав достатньо часу. Мати вболівала за сина, але на довірливі розмови не завжди вистачало часу, бо вона змушена була підробляти. Ситуація не поліпшувалася. Хлопчик став знервованим. Одного дня він прийшов до школи з синяком. Вчителька вирішила, що він „попав у дурну компанію”.

Тренер пропонує обговорити ситуацію, а саме – виявити, яка ключова проблема у ній висвітлена. Учасники висловлюють свої варіанти бачення ситуації.

Тренер пропонує дізнатися, що було насправді:

- сім’я випала з соціальних відносин: батько втратив роботу, матеріальний стан сім’ї погіршився. Саме тому, син відмовився від занять у спортивній секції;

- контакти сім’ї звужуються: батьки заборонили запрошувати друзів, самі не ходять в гості, члени сім’ї ізолюються від світу (якщо немає такої ізоляції, то з’явиться почуття особистісної безперспективності);

- сім’я „вариться у власному соку”: проблема не зникла, але замовчується, батько став пити. У сім’ї шок, бо саме батько виконував економічну функцію;

- хлопчик починає шукати причину негараздів в собі, в нього з’являється почуття провини;

- хлопчик починає неадекватно поводитися в школі;

- положення ускладнюється – сім’я не визнає своєї проблеми (всі навколо винні): на емоційному рівні – компенсація за рахунок дитини: батько починає активно стежити за навчанням дитини, наказувати його.

Ключова проблема полягала в тому, що батько залишився без роботи.

3 етап. Тренер повідомляє, що для виявлення ключової проблеми соціальному працівнику проблеми необхідно: знати особливості різних сімей і володіти певними уміннями.