ПЕРЕДМОВА. Методичні рекомендації з окремих аспектів діяльності

Методичні рекомендації з окремих аспектів діяльності

Практичних психологів і консультантів ПМПК

Електронне видання комбінованого

використання на CD-ROM

Київ

Національна академія педагогічних наук України

Український науково-методичний центр

практичної психології і соціальної роботи

УДК 159.9.316

ББК 88.88.8

Рекомендовано до друку Радою Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (протокол № 9 від 27.12.2012 р.)

Обухівська А.Г., Ілляшенко Т.Д., Андрусишина Л.Є. Методичні рекомендації з окремих аспектів діяльності практичних психологів і консультантів ПМПК – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см.

ISBN 978-617-7118-00-7

У методичних рекомендаціях висвітлюються суттєві для щоденної практики психолого-медико-педагогічних консультацій аспекти діяльності, що стосуються здійснення психолого-педагогічного вивчення дитини, особливостей роботи з дітьми, що мають відхилення у поведінці, розрізнення внутрішньогрупових варіантів розвитку при загальному недорозвиненні мовлення.

Упровадження методичних рекомендацій сприятиме поглибленню знань консультантів ПМПК, підвищенню їх фахового рівня та якість надання ними послуг населенню.

Методичні рекомендації адресовано консультантам обласних та районних (міських) консультацій, спеціалістам органів управління освітою і наукою, студентам вищих педагогічних навчальних закладів з відповідного фаху.

УДК 159.9.316

ББК 88.88.8

ISBN 978-617-7118-00-7

Ó Український НМЦ практичної психології

і соціальної роботи, 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

Оновлення нормативно-правових засад функціонування психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК) створює сприятливі умовидля розгортання їх діяльності у відповідності до передових ідей і позиції, які відповідають сучасній державній політиці підтримки дітей з вадами психофізичного розвитку, у тому числі – з інвалідністю, та концепції соціальної інклюзії, що активно впроваджуються в системі освіти України.

Унесені зміни кардинально змінюють саму ідеологію існування таких консультацій. Зміст їх діяльності позбувається будь яких дискримінуючих моментів. Вони неухильно перетворюються на постійно діючі багатофункціональні установи системи освіти, осередки консультаційної, інформаційної, навчально-методичної допомоги для усіх дітей, які її потребують, безпосередньо в місцях їхнього проживання на правах рівності і захисту інтересів.

Провідними обов’язками працівників названих консультацій є різнобічне консультування та надання психолого-педагогічної допомоги у вирішенні широкого кола питань, пов’язаних з розвитком, навчанням, вихованням і соціально-педагогічною адаптацією дітей з різними проблемами (труднощами і вадами) психічного розвитку. Діяльність їх, насамперед, спрямована на:

а) вивчення особливостей розвитку і поведінки таких дітей;

б) оцінку їхніх здатностей до засвоєння знань;

в) визначення педагогічної стратегії реалізації освітніх потреб;

г) фахове консультування батьків, педагогів та спеціалістів органів управління освітою щодо особливостей організації для них навчально-виховного процесу.

У методичних рекомендаціях розглядаються актуальні для щоденної роботи консультантів проблеми. Кожна з них потребує розробки наукових засад, нових механізмів функціонування, уточнення і поглиблення змісту діяльності та його методичного упорядкування.

Так, у розділі І «Особливості вивчення дитини в психолого-медико-педагогічній консультації» (автор Обухівська А.Г.)висвітлюються важливі для здійснення психолого-педагогічного вивчення дитини процесуальні моменти. Це надзвичайно складний і відповідальний вид діяльності консультантів ПМПК і без перебільшення ключовий момент в житті дитини. Адже сутність його полягає в діагностиці її розвитку і оцінці здатностей до засвоєння знань. Здійснення психолого-педагогічного вивчення потребує високого кваліфікаційного рівня фахівців, наукових знань з галузі діагностики відхилень у розумовому розвитку і спеціальних технологій його проведення, обов’язкового дотримання наукових принципів. Новітньою формою роботи сучасних консультацій є формулювання психолого-педагогічного висновку та рекомендацій такого змісту, що визначає педагогічні цілі і завдання реалізації освітніх потреб дітей у відповідності до їх індивідуальних особливостей і можливостей розвитку. У розділі надаються схема та зразки їх складання.

У розділі ІІ «Діти з девіантною поведінкою в роботі психолого-медико-педагогічних консультацій» (автор Ілляшенко Т.Д.) присвячено мало розробленій у вітчизняній педагогіці темі - дітям, які мають відхилення у поведінці. Автором виокремлено первинні поведінкові порушення як прояв дизонтогенезу та вторинні, що є наслідком неадекватних умов навчання і виховання дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку. Крім цього розглядаються методичні питання вивчення дітей цієї категорії та взаємодії консультації з батьками і школою у наданні їм допомоги.

У розділі ІІІ «Реалізація диференційованого підходу в роботі з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення» (автор Андрусишина Л.Є.) розкриваються проблеми дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Автор переконливо демонструє, що діти з одним і тим же станом мовленнєвого розвитку (ЗНМ), істотно відрізняються між собою індивідуальними варіантами загального психічного розвитку, для яких характерним є специфічне варіювання порушень мовлення і мислення на тлі загального недорозвинення мовлення. В практичній діяльності невизначеність їх взаємозв’язку і домінування ускладнює не лише логопедичну диференціацію цих дітей, але й відмежування від дітей з іншими типами дизонтогеній: затримки мовленнєвого розвитку та розумової відсталості. В кінцевому результаті це обумовлює недостатню ефективність корекційної роботи, оскільки не враховуються психологічні чинники, які зумовлюють або підсилюють мовленнєвий дефект. Автором виділено три підтипи загального недорозвинення мовлення, кожний з яких має своєрідну структуру мовленнєвої компетенції і інтелектуальних процесів. Це має значення для продуктивності корекційного впливу, оскільки дозволяє більш точно диференціювати стан дитини, описати її індивідуальні особливості і, головне, визначати засоби корекційної роботи.

Упровадження в практику методичних рекомендацій сприятиме професійному зростанню фахівців консультацій і підвищенню ефективності їх діяльності.