Розробка та ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, ризику та невизначеності.

Закони вихідних даних Г.Спенсера:

Кожен може прийняти ефективне рішення, володіючи достатньою інформацією.

Компетентний менеджерздатний прийняти оптимальне рішення і в разі існування інформаційних обмежень.

Талановитий менеджер здатний результативно діяти навіть за повної відсутності необхідної інформації.

При прийнятті управлінських рішень завжди важливо враховувати фактор ризику. Поняття “ ризик ”, у даному випадку, використовується як рівень визначеності, з якою можна прогнозувати результат. Рішення приймаються у різних обставинах по відношенню до ризику.

Ці умови традиційно класифікуються як умови визначеності, ризику та невизначеності ситуації, виходячи з наступного поділу інформації:

· повна інформація;

· неповна інформація чи така, що швидко змінюється;

· повна невизначеність.

А. Рішення приймаються в умовах визначеності, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору.

Б. Рішення приймаються в умовах ризику, коли керівник повинен бути готовим свідомо йти на ризик, оскільки поряд з ризиком понести витрати (втрати) існує імовірність отримання доходів. Управлінська практика свідчить, що рішення, здатні забезпечити отримання високих результатів, є найбільш ризиковими. Досягнення великих успіхів у бізнесі без ризику є утопією. У всі часи процвітання фірми залежало від готовності та вміння керівника йти на ризик.

За джерелами виникнення ризик поділяють на:

· господарський;

· пов’язаний з особистістю людини;

· обумовлений природними чинниками

Причинами виникнення ризику можуть бути:

· невизначеність майбутнього;

· непередбаченість поведінки партнера;

· нестача інформації.

Імовірності поділяються на дві категорії: об’єктивні та суб’єктивні.

Об’єктивна імовірність заснована на інформації за певний минулий період. Однак у багатьох випадках менеджер не має інформації про попередній період і повинен розраховувати лише на свою особисту оцінку ситуації, тобто у цьому випадку використовується показник суб’єктивної імовірності. Таким чином, здатність давати імовірнісну оцінку ситуації заснована на наявності неповної, але достовірної інформації, а також на досвіді, інтуіції, розумових здібностях керівника.

В. Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів, оскільки необхідні чинники є складними і новими, і про них неможливо отримати достатньо релевантну інформацію. Стикаючись з невизначеністю, керівник може використовувати різні можливості:

а) спробувати отримати додаткову релевантну інформацію і на її основі ще раз проаналізувати проблему;

б) діяти у відповідності з минулим досвідом, інтуіцією і зробити припущення про імовірність подій.

В умовах невизначеності ситуації корисно розраховувати:

· очікуване значення;

· середнє квадратичне відхилення;

· коефіцієнт варіації.

Про що ж говорить середнє значення?

Очікуване значення показника – середня зважена, де в якості ваги використовуються імовірності відбуття подій, а в якості величин, що усереднюються – значення показника при кожному з можливих варіантів. Це можна зобразити формулою:

А = Ai x Pi,