Функції менеджменту : склад і призначення.

Усі сучасні дослідники процесу управління виробництвом вважають класичний підхід, запропонований А.Файолем, основою класифікації функцій менеджменту. На сьогодні найбільш розповсюдженою є точка зору, згідно з якою процес менеджменту складається з чотирьох взаємопов’язаних функцій: планування, організація, мотивація та контроль.

Планування. Функція планування передбачає вироблення рішень про те, якими повинні бути цілі, завдання організації і що повинні зробити члени організації, щоб досягти їх. Отже, функія планування – це управлінська діяльність, яка ставить цілі та засоби їх досягнення

Організування. Організувати - значить тсворити певну структуру. Організування як функція менеджменту - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати для досягнення спільної мети.

Необхідною умовою створення структури є виконання робіт в межах функції планування, адже чітке визначення місії організації, цілей та завдань, вироблення стратегії діяльності формують базу для побудови структури. Отже, функція організації в менеджменті повинна забезпечувати перехід від стратегії до структури.

Мотивування. Поведінка людей завжди мотивована. Мотивацію визначають як силу, що спонукає до дії. Мотив - це внутрішнє спонукання, імпульс або намір, який змушує людину щось робити або поступати певним чином.

Контролювання. Контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Якщо не доводити мету до свїх підлеглих, то немає чого і контролювати. Це стосується не лише контролю за результатом, але й контролю за процесом, причому останній слід здійснювати особливо уважно. Без контролю в організації починається хаос і обєднати діяльність людей стає неможливо.

Функція контролю в організації передбачає:

1. Подолання невизначеності. Певні обставини можуть протидіяти досягненню запланованих результатів. Зміна законів, соціальних цінностей, умов конкуренції та інших чинників зовнішнього середовища можуть перетворити плани у щось недосяжне. Для реакції на вказані зміни організаціям потрібний ефективний механізм оцінки їх впливу на поточну діяльність та узагальнюючі показники. Невизниченість також породжується труднощами у прогнозуванні реакції персоналу на управлінські нововведення.

2. Попередження кризових явищ. Якщо вчасно не виправити помилки та не усунути проблеми, виявлені в процесі аналізу ситуації, то вони переплітаються з помилками в оцінці майбутнього стану організації та зовнішнього середовища. Імовірність переплетення помилок в організації велика через високий рівень взаємозвязку різних видів діяльності.

Функція контролю дозволяє виявити проблеми та скоригувати діяльність організації до того часу, коли ці проблеми переростуть у кризу.

3. Підтримування успіху. Важливим є й інший бік контролю, який полягає у підтриманні всього того, що є успішним у діяльності організації. Отже, один з найважливіших аспектів контролю – визначити, які напрями діяльності найбільше сприяли досягненню мети.

Отже, визначаючи успіхи та невдачі, ми отримуємо можливість адаптуватися до змін зовнішнього середовища.

Загальні функції є абстрактними. Вони перетворюються на реальну управлінську діяльність лише тоді, коли з їхньою допомогою відбувається реалізація конкретних функцій менеджменту. Тому загальну функції розглядають як основу здійснення будь-якого управлінського процесу.

Рис. 5.2. Класифікація функцій менеджменту.

Загальні функції менеджменту задіяні в усіх управлінських процесах, за допомогою конкретних функцій відбуваються конкретні управлінські процеси, об’єднувальна функція менеджменту – керівництво – пронизує всі управлінські процеси в організації. Визначальну роль відіграють конкретні функції менеджменту, які реалізуються через загальні.