Форми, методи та засоби організації навчально-виховного процесу в ПТНЗ.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

3.3. Основними формами теоретичної підготовки є: різні типи уроків, лекції, теоретичні семінари, практичні
семінари, лабораторно-практичні заняття тощо; індивідуальне заняття учнів, слухачів; консультації; виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат,
розрахункова робота, курсовий проект, проміжна поетапна та
випускна кваліфікаційна робота, дипломний проект); навчальні екскурсії; інші форми організації навчання.ПТНЗ самостійно обирають форми та методи організації
навчально-виробничого процесу, а педагогічні працівники
самостійно, з урахуванням основ педагогіки, визначають засоби і
методи навчання та виховання учнів.

Планування діяльності професійно-технічних та інших навчально-виховних закладів ПТО, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

2.1. Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ПТНЗ на навчальний рік.

План роботи на навчальний рік є первинним документом, що визначає основні напрями діяльності ПТНЗ і проблеми, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році, та включає такі розділи:

" Вступ" - дається стислий аналіз результатів і проблем навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності та виконання обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів (прийом, випуск) та підсумків їх працевлаштування.

" Організаційні заходи" - плануються основні заходи щодо організаційного забезпечення діяльності ПТНЗ, у тому числі з ознайомлення та вивчення контингенту учнів, слухачів нового набору, укладання угод з фізичними та юридичними особами на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, організації роботи приймальної комісії, підготовки та здачі в архів навчально-планувальної документації за минулий рік тощо.

" Теоретична підготовка" - плануються заходи щодо вдосконалення організації та методики викладання теоретичних навчальних предметів, пошуків найбільш ефективних і оптимальних методів навчання, розробки дидактичних матеріалів для комплексного методичного забезпечення занять (уроків).

" Професійно-практична підготовка" - плануються заходи щодо забезпечення і вдосконалення організації виробничого навчання та виробничої практики, розробки відповідних планів, дидактичних матеріалів для комплексного методичного забезпечення занять (уроків), підбір навчально-виробничих робіт тощо.

" Виховна робота" - плануються заходи, спрямовані на поєднання навчання з національно-патріотичним вихованням, впровадженням принципів загальнолюдської моралі і духовності, розвитком творчих
здібностей, талантів та забезпеченням соціального захисту учнів, слухачів.

" Фізична підготовка" - плануються заходи, спрямовані на забезпечення та розвиток фізичного здоров'я, комплексного підходу до формування гармонійних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки учнів до активного життя і професійної діяльності.

" Контроль за організацією навчально-виробничого процесу" - плануються заходи щодо здійснення контролю за станом навчальної, навчально-виробничої, навчально-виховної роботи, визначення рівня знань, умінь та навичок учнів, слухачів відповідно до вимог робочих навчальних планів та робочих навчальних програм.

" Методична робота" - плануються заходи з аналітичної, організаційної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників, підвищення ефективності навчально-виробничого процесу, оновлення змісту професійно-технічної освіти, а також розробка навчально-планувальної документації, планування роботи педагогічної ради, методичних комісій, методичного кабінету ПТНЗ
тощо.

" Підвищення кваліфікації педагогічних працівників" - плануються заходи щодо підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників у системі післядипломної освіти, стажування на виробництві і у навчальних закладах та контролю за періодичністю навчання.

" Охорона праці" - плануються заходи щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці й навчання, промислової санітарії і протипожежного захисту в ПТНЗ та контроль за дотриманням вимог охорони праці під час професійно-практичної підготовки учнів, слухачів на підприємстві чи в сфері послуг.

" Удосконалення навчально-матеріальної бази" - плануються заходи щодо оснащення навчальних майстерень, кабінетів, лабораторій, полігонів, автодромів, трактородромів, спортивних і побутових приміщень обладнанням та устаткуванням, забезпечення сировиною і паливно-мастильними та іншими матеріалами, інструментами та дидактичними засобами навчання.

" Професійно-орієнтаційна робота" - плануються заходи щодо професійної орієнтації населення на підготовку та отримання робітничої професії у ПТНЗ, проведення консультацій з питань організації професійного відбору, допрофесійної підготовки та прийому громадян на навчання.

" Фінансово-господарська та навчально-виробнича діяльність" - плануються заходи, спрямовані на забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку ПТНЗ.

2.2. Основними навчально-методичними документами з планування
навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;

робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;

поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;

перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання;

плани виробничого навчання навчальних груп на місяць;

плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;

2.2.1. Робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти (далі - робочі навчальні плани) - це документи, розроблені у відповідності з типовими навчальними планами підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії (далі - типові навчальні плани), що містять код і назву професії згідно з державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, код і назву професії, спеціальності (спеціалізації) за державним класифікатором професій ДК 003: 2005, освітній рівень вступника до ПТНЗ, обмеження щодо їх віку і статі, медичних показників, термін і ціль навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов'язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин відведених на
них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти, загальний фонд навчального часу, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, критерії їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень професійної кваліфікації випускника.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти розробляє на основі Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1135 (1135-2002-п), державні стандарти з конкретних професій (далі - державні стандарти), затверджує типові навчальні плани та типові навчальні програми, які визначають структуру обов'язкової компоненти змісту професійно-технічної освіти і є обов'язковими для використання і
виконання в ПТНЗ незалежно від форм власності та підпорядкування.Обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти не може перевищувати 80 відсотків загального фонду навчального часу.ПТНЗ на основі типових навчальних планів, а також вимог державних стандартів, розробляють робочі навчальні плани, в яких відображають зміни у відповідній галузі виробництва чи сфері
послуг, і погоджують їх з основними замовниками кадрів.Робочі навчальні плани за професіями третього ступеня професійно-технічної освіти затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти, робочі навчальні плани за професіями першого та другого ступенів професійно-технічної освіти - Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Планування перспективного розвитку ПТНЗ повинно відповідати державній політиці в галузі профтехосвіти, враховувати передовий вітчизняний і зарубіжний досвід та регіональні умови.

2. Роль та місце плану перспективного розвитку в системі управління професійно-технічним навчальним закладом

2.1. Функціональна спрямованість плану перспективного розвитку полягає у покращенні:

· гнучкості реагування ПТНЗ на вимоги роботодавців, особливо регіональних;

· розуміння педагогічним колективом перспективних завдань ПТНЗ та шляхів їх досягнення;

· комунікації та співпраці між керівництвом ПТНЗ та педагогічним колективом.

2.2. План перспективного розвитку складається терміном на три роки.

2.3. План перспективного розвитку є основою для складання плану роботи навчального закладу на рік.

Процедура розробки плану перспективного розвитку

3.1. Розробку плану перспективного розвитку організовує та контролює директор ПТНЗ. Учасниками розробки плану перспективного розвитку є представники педагогічного колективу, які в подальшому забезпечать реалізацію цього плану.

3.2. Обговорення та схвалення плану перспективного розвитку здійснюється під час чотирьох зборів педагогічного колективу, які проводяться, зокрема, для:

· 1 збори – обговорення та схвалення розділу «Опис середовища»: визначення термінів і відповідальних за підготовку розділів «Аналіз регіонального ринку праці», «Маркетинговий аналіз», «Навчальний процес», «Управління навчальним процесом і його організація», «Фінансовий аналіз», «Аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз»;

· 2 збори – обговорення та погодження розділів «Аналіз регіонального ринку праці», «Маркетинговий аналіз», «Навчальний процес», «Управління навчальним процесом і його організація», «Фінансовий аналіз», «Аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз»; визначення термінів і відповідальних за підготовку проекту розділу «Пріоритетні напрямки та цілі розвитку»;

· 3 збори – обговорення та погодження розділу «Пріоритетні напрями та цілі розвитку»; визначення термінів та відповідальних за підготовку проекту розділу «План досягнення цілей»;

· 4 збори – обговорення та затвердження плану перспективного розвитку.

3.3. Процес розробки плану перспективного розвитку відбувається прозоро з інформуванням усіх зацікавлених сторін. Участь у обговоренні плану перспективного розвитку повинні брати представники роботодавців ПТНЗ.

3.4. Оптимальний розмір плану перспективного розвитку 35-40 сторінок. Сторінки плану перспективного розвитку повинні бути пронумеровані і проставлені поряд з найменуванням розділів у змісті.

Організація роботи ліцею здійснюється згідно із Законом України „Про освіту”, „Про професійно - технічну освіту ”, „Про загальну середню освіту ”, „Положення про методичну роботу в професійно – технічному закладі”, Статутом ліцею, іншими правовими нормативними актами в галузі освіти, окремих розділів „Плану роботи педагогічного колективу на навчальний рік”

План роботи педагогічного колективу нашого ліцею складається з 12 розділів

Навчально - виробничий процес у Харківському професійному ліцеї швейних технологій ґрунтується на принципах гуманістичної особистісно орієнтованої педагогіки, демократизму, незалежності від політичних, громадських об’єднань, спільній діяльності педагогічних працівників, учнів, слухачів, батьків, колективів підприємств, установ та організацій, включає природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загально технічну, професійно - теоретичну, професійно – практичну підготовку, а також виховну роботу з учнями.

Організація діяльності педагогічного колективу у поточному навчальному році здійснювалась відповідно до плану роботи педагогічного колективу, відповідно розділів.

У 2010-2011 навчальному році були досягнуті такі результати навчально-виробничої, навчально- виховної, навчально – методичної, фінансово - господарської діяльності:

- на протязі навчального року постійно працювали над проведенням якісних уроків, тематичних оцінювань знань учнів, комплексно методичним забезпеченням предметів, над удосконаленням матеріальної бази кабінетів, над оновленням дидактичного матеріалу, згідно планів проводились предметні тижні, відкриті уроки, викладачі та майстри виробничого навчання на протязі навчального року працювали над пошуками найбільш ефективними і оптимальними методами навчання.

- у рамках предметних тижнів у ліцеї було проведено олімпіади з предметів загально технічного та професійного циклу.

- забезпечено повне виконання навчальних планів та програм.

- проводилась робота по підготовці учнів до ЗНО, ДПА, ДКА.

- велика увага приділялась позакласній роботі з учнями.

- постійно працювали гуртки художньої самодіяльності, технічної творчості, театру мод, під керівництвом керівників гуртків проводились культурно – масові заходи, заходи по морально – правовому вихованню.

- згідно з складеним планом керівника фізичного виховання спортивно – масові заходи, учні приймали участь у всіх обласних спартакіадах.

- велась робота по підготовці атестації педпрацівників, було атестовано три викладачі та один майстер виробничого навчання – де два педпрацівника підвищили свій рівень кваліфікації.

- були укладені угоди з підприємствами про виробниче навчання та виробничу практику, проведено обстеження робочих місць на підприємствах з метою допуску до проходження виробничого навчання та виробничої практики;

- укладено трьохсторонні угоди з кожним учнем нашого закладу “учень –підприємство та навчальний заклад”

- своєчасно ремонтувалось все обладнання в майстернях ліцею. Проводився профілактичний ремонт та змащення швейних машин.

- проведено капітальний ремонт розкрійної лабораторії та майстерні № 2.

- на протязі всього навчального року велась профорієнтаційна робота разом з обласним центром зайнятості.

- постійно здійснювався контроль за організацією навчально – виробничого процесу, контроль за станом роботи з охорони праці, додержання правил техніки безпеки.

44.Плани навчально-виховної роботи педагогічних працівників, майстрів виробничого навчання (календарні, поурочні плани педагогічних працівників, плани роботи майстрів виробничого навчання, практичних психологів, соціальних педагогів).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 р. «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів.»:

«Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах».

самостійно складати календарний план, наоснові програм та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, структуру і форму яких визначати самостійно;

користуватися календарними планами з друкованою основою, вносячи, відповідні корективи згідно програм та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

З предметів, програми яких не передбачають погодинного поділу навчального матеріалу, вчитель зобов’язаний складати календарний план, структуру і форму яких визначати самостійно.

Календарне планування в початковій школі з предметів інваріантної та варіативної складових Типових навчальних планів складається на основі Програм для 1-4 класів середньої загальноосвітньої школи (К.: Початкова школа, 2006) та Програм курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. (Варіативна складова Типових навчальних планів. 1-4 класи /Упор.: Л.Ф. Щербакова, Г.Ф. Древаль).

Календарний план може бути складений за такою формою:

№ Назва теми, розділу, програми Кількість годин Дата Матеріали для повторення Обладнання, унаочнення, додаткова література

«На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно.

Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.»

Вчитель має право самостійно визначати структуру, форму та спосіб оформлення поурочних планів.

Відповідно донаказу Міністерства освіти і науки України № 297 від 17 травня 2005р. «Про подолання проявів бюрократизму в освіті»

«- розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму;»

Вчитель має право самостійно вибрати термін і форму зберігання поурочних планів (урок, тема, місяць, семестр, навчальний рік).

Досвідчені педагоги, які мають достатній досвід педагогічної роботи, вищу категорію, педагогічні звання, якісні показники в навчально-виховному процесі, методичні наробки з дозволу шкільної адміністрації (наказ або питання на педагогічній раді) можуть користатися поурочними планами, складеними за попередні роки (за умовою, що використовуються незмінні навчальні програми та підручники, вносячи в разі потреби відповідні доповнення і корективи.

у поурочному плані об’єктивно виправданими елементами є дата, тема, мета (освітня, виховна, розвиваюча), обладнання уроку. В ньому відображаються основні питання змісту навчального матеріалу, форми, методи й прийоми його опрацювання, навчальні засоби та інші компоненти навчального процесу, які істотно впливають на досягнення мети уроку;

структура поурочного плану залежить від типу уроку (урок засвоєння, нових знань, комбінований, узагальнення і систематизація і інші);

поурочні плани з предмету «Фізична культура» розробляються на урок або систему уроків;

Переліки навчально-виробничих робіт з професії розробляються на семестр чи курс навчання (для груп ТУ)майстром виробничого навчання, погоджуються старшим майстром (якщо є в училищі кілька паралельних груп, то розробка переліку доручається найдосвідченішому майстрові) обговорюється і схвалюється методичними комісіями та затверджується заступником директора з навчально-виробничої роботи. Для всіх навчально-виробничих робіт, які включені в перелік, повинна бути розроблена технологічна та технічна документація (креслення та технічні умови відповідно до діючих державних стандартів, інструкційні чи технологічні карти), що розробляється відповідними методичними комісіями ПТНЗ на основі державних стандартів..

Планування діяльності практичних психологів і соціальних педагогів здійснюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України за річним планом роботи (обов’язково), місячним (за потребою), щоденним обліком роботи (обов’язково). Річний план роботи є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу. При складанні річних планів роботи необхідно враховувати:
- участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм наказів та рішень колегій Міністерства освіти і науки України;
- пріоритетні напрями діяльності навчального закладу та запити педагогічного колективу;
- специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі їх розвитку;
- спеціалізацію і рівень кваліфікації практичного психолога (соціального педагога) навчального закладу.

План роботи затверджується директором, погоджується методистом.

Аналітична частина річного плану роботи оформлюється за схемою:
1) вказуються загальні відомості про навчальний заклад (повна назва, проблема, над вирішенням якої працював навчальний заклад, практичний психолог, соціальний педагог), кількість учнів (дітей) у навчальному закладі, кількість класів, особливості навчальних класів (груп) (наприклад, класи з поглибленим вивченням предметів, профільні класи) тощо;
2) проводиться короткий аналіз найбільш актуальних проблем, над якими працівник психологічної служби працював протягом навчального року: описується результативність проведеної роботи; зазначаються труднощі, які виникали у роботі;
3) визначаються основні завдання, які планується вирішити у новому навчальному році;
4) вказується запит адміністрації на наступний навчальний рік, проблематика роботи навчального закладу.

Статистична звітність (наказ від. 28.12.2006 № 864 додаток 3) практичними психологами (соціальними педагогами) навчальних закладів здійснюється за семестр у визначені терміни. Здійснюється за нормативами часу на основні види роботи практичного психолога та соціального педагога (наказ від. 28.12.2006 № 864 додаток 4). Аналітична звітність здійснюється за рік.