Етапи контролю

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Етапи контролю

Стандартизація цілей навчальних, визначальних моделей, норм оцінювання обов‘язкове є прогнозування майбутньої діяльності, хоча б на найближчі 2 роки

Вимірювання фактичного стану результатів роботи

Оцінювання. Передбачає інтерпретацію результатів

Відмітка. Формалізація навчання, в балах відповідної шкали (5 – ти чи 100 - бальна)

62. Поняття контролю (К.). Контроль як основна функція управління.

К. знань є невід‘ємною частиною управління учбовим процесом. Це важлива умова підвищення єфективності учбово-пізнавал. д-ті учнів. К.сприяє визначенню обсягу, рівню, якості засвоєних знань, виявленню успіхів та незасвоєних моментів. К. виконує виховну функцію: сприяє підвищенню відповідальності за роботу як В., так і учня, привчає до систематичної праці і охайності при виконанні задач.

Існують певні вимоги до К.: § об’єктивність (створення умов, в яких мax точно виявлялись знання учнів, справедливе відношення до кожного, пред’явлення до них єдиних вимог); § обгрунтованість оцінок (їх аргументація); § систематичність (організує і дисциплінує учнів, формує ціленаправленість в досягненні цілей. Буває: поточний, проміжний і підсумковий); § індивідуальний і диференційований підхід до оцінки знань (дозволяє зняти y-ну напруга під час відповіді, дає В. правильно і об’єктивно виявити і оцінити знання учнів); § всебічність і оптимальність.

За формю К. буває: [ ž індивідуальний ž фронтальний; [ sусний sписьмовий; [ ú з використанням наочності без використання наочності.

Метод навчання - 1)засіб досягнення мети, 2)спосіб д-ті, 3)засіб пізнання дійсності і її відображення в мисленні, 4)важливий педагогічний засіб, 5)шлях від незнання до знання, 6)форма реалізації викладання та навчання на конкретному мат-лі, 7)засоби роботи вчителя і учня, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, вміннями та навичками, формується світогляд учнів, розвиваються здібності.

4 революції в області методів навчання: 1)вчителя-батьки поступаються місцем професійним вчителям, 2)заміна усного слова письмовим, 3)введення в навчання друкованого слова, 4)часткова автоматизація і комп'ютеризація дидактичної роботи.

Загальні методи навчання: 1)слово, 2)спостереження, 3)практична д-ть, 4)програмоване навчання. Вибір методу залежить від: 1)специфіки навч. процесу, 2)особливостей аудиторії, 3)матер-техн. бази, 4)мети, форми навчання, 5)досвіда викладача, його кваліфікації, стилю роботи, особистих якостей вчителя, 6) бажання. Знання методів: 1)формує мотивацію учнів, 2)зд-ся логіка предметних дій, 3)сприяє керівництву д-ті вчителя та самоорг-ції д-ті учнів, 4)відбувається актуалізація предметного змісту.

Класифікація методів: За джерелом знань: 1)словесні: пояснення, лекція, оповідання, бесіда, диспут, рольова гра, драматизація, робота з книжкою, екскурсія, 2) наочні: ілюстрація, експеремент, вимірювання, демонстрація, спостереження, 3)практичні: вправи, л/р, пр/р, дослідження, проектування і моделювання, навчальні ігри За х-ром пізнавальної діяльності учнів: 1)інформаційно-репродуктивні, 2)репродуктивні, 3)проблемне викладення, 4)дослідницький, 5)пошуковий, 6)частково-пошуковий. Бінарні методи: методи викладання і методи навчання. Методи, які відображають логічний шлях навч. роботи: 1)індуктивний. 2)дедуктивний, 3)аналогії. Методи перевірки та оцінки знань, умінь та навичок: 1)повсякденне спостереження за роботою учнів, 2)усне опитування, 3)к/р, 4)перевірка дом/р, 5)програмований контроль. За формою організації процеса навчання: 1) фронтальний 2)груповий, 3)індивідуальний, 4)диференційований. П'ять основних методів, які ми викор. в плані уроку: 1)поясчювально-ілюстратчвний - учні сприймають ті факти та явища, які розповідає їм вчитель; інф-ція фіксується в пам'яті, сприйняття форм-ся за допомогою слова, книги, наочного посібника, досвіду, 2)репродуктивнчи метод - заснований на відтворенні знань, повторенні засобів дій по завданню вчителя, 3)проблемне викладання - вчитель ставить проблему, сам її вирішує, але при цьому показує шлях її вирішення, 4)частково-пошуковий - вчитель організує участь учнів в розкриті тих чи інших питань теми, яка вивчається; учень може форм-ти питання по мат-лу, що вивчається, підбирає докази по даній вчителем тезі, бере участь в еврістичній бесіді, 5)дослідницький метод - учні беруть участь в науковому пізнанні, вивчають факти, спостерігають явища, виявляють проблему дослідження, вивчають літ-ру, оцінюють результати, роблять висновки про можливості засвоєних знань. Закон чергування методів навчання передбачає: 1)ефект чергування, пропорційний ступеню перенасичення, 2)ефект чергування методів, пропорційний ступеню відмінності методів, що чергуються, 3)система методів, які використовуються, не повинна бути постійною, вона повинна змінюватися, оновлюватися через певний час. Цілі методів навчання: 1)дати учням знання основ наук, 2)навчити застосовувати ці знання на практиці, 3)розвинути учнів, виробити активність, 4)навчити самостійності, 5)сформувати світогляд.

Вибір методу - це пошук різних прийомів та їх поєднань. Прийоми навчання розуміють як: 1)розумову дію, 2)пізнавальну дію, 3)дрібний метод навч. роботи, 4)окремий крок в пізнавальній роботі. Мета використання прийомів - обслужити різні методи навчання. Прийоми учб-пізн. діяльності: аналіз, синтез, порівняння, доведення, абстрагування, конкретизація, узагальнення, висування гіпотез, аргументація, перенос знань, спростування, математична та графічна терпритація результатів.

СР — це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та позааудиторний час. Метою СРС є сприяння у формуванні самостійності як риси особистості та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає у вміннях систематизувати, планувати, контролювати і регулювати свою діяльність без допомоги і контролю з боку викладача. Завданнями СРС можуть бути засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення і систематизація набутих знань, застосування отриманих знань для розв'язання практичних завдань та виконання творчих робіт.

Організація СРС повинна здійснюватися відповідно до вимог:

1. Обгрунтування мети завдань у цілому і конкретного завдання зокрема, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів.

2. Відкритість і загальна оглядовість завдань. Всі студенти повинні знати зміст завдання, проаналізувати правильність і корисність виконаної роботи, відповідність поставлених оцінок.

3. Надання детальних методичних рекомендацій щодо виконання роботи.

4. Надання можливості студентам виконувати творчі роботи.

5. Здійснення індивідуального підходу при виконанні самостійної роботи.

6. Нормування завдань для СР, яке базується на визначенні затрат часу і трудомісткості різних їх типів.

7. Можливість ведення обліку та оцінювання виконання завдань і їх якості.

8. Підтримання постійного зворотного зв'язку із студентами в процесі здійснення СР.

Організація самостійної роботи студентів включає 1)самостійне опрацювання лекційного мат-лу, 2)самостійна підготовка до практичних занять, 3)власне самостійна робота. Форми самостійної навч. роботи: 1)підготовка рефератів та доповідей на семінар, 2)вивчення та тезісне конспектування монографій чи іншої обов'язкової літ-ри. 3)розв'язання задач та прикладів, 4)тренінги, 5) програмоване навчання, 6)виконання курсових та дипломних робіт, 7)виконання студентських наукових робіт і т.д. Рівні орг-ної с-ми планування та організації с/р: 1) кафедральний, 2)факультативний. Ще два рівні: 1)той, що пропонує викладач, 2)той, що виконує учень.

Для реалізації CР в процесі вивчення навчального предмета студенти виконують комплекс завдань різних типів відповідних рівнів складності:

1. СРС-1 рівня — це сукупність пізнавальних дій суб'єкта навчання щодо засвоєння знань, видів та способів діяльності в конкретній предметній галузі. Забезпечує засвоєння предметних знань, навичок, умінь, формує певний енциклопедизм навчання, але не передбачає самост використання набутого.

2. СРС-2 рівня — це сукупність самостійних дій суб'єкта навчання над предметом, що задано, з метою отримання певного продукту — результату.

3. СРС-3 рівня — сукупність самостійних дій суб'єкта навчання у певних умовах за схемою організаційно-психологічної структури діяльності студента, що включає: визначення власної мети та планування шляхів її досягнення; мотивацію, визначення процесу дій з обраним предметом; самоконтроль та корекцію дій для досягнення заздалегідь визначеної цілі. Крім того, СРС-3 вбирає в себе два попередні рівні.

Підготовка студентів до СР й керівництво нею, поділяється на три великі блоки: мотиваційний, технологічний, організаційний.

а) Мотиваційний блок. Функцією цього блоку є створення з метою цілеспрямованого акцентування викладачам значущості самостійної роботи для опанування всією системою знань певної дисципліни.

б) Технологічний блок В його основі лежить завдання навчити студентів вміло користуватись літературою.

в) Організаційний блок самостійної робот. Сама суть СР передбачає вміння студента до самоорганізації, але як свідчить практика педагогічної праці, цей процес проходить значно успішніше, якщо викладач в загальних рисах визначить студентам, що повинно стати результатом самостійної роботи і яким чинам його досягти.

СР за зразками характеризується виконанням типових завдань та різноманітних вправ за зразком. Ці завдання і вправи дають можливість засвоїти матеріал, але вони не розвивають творчої активності студента. В їх основі лежить метод спостереження.

Конструктивно-варіантна СР допомагає відтворити структуру знань, використати їх при вирішенні складних завдань, проблемних ситуацій. Тут вже використовуються методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, аналогії, системності та редукції.

Евристична СР — це вирішення окремих проблем, які ставляться на лекції, семінарі, практичному занятті. Характерною рисою таких робіт є формування вміння формулювати проблему, бачити шляхи її розвитку і вирішення.

Творчо-дослідна СР дозволяє студентам від репродуктивного типу мислення. Це така форма мислення, коли людина створює нові ідеї, парадигми, якісно відмінні від тих, які утвердилися раніше.

Активізація форм с/р: 1)робота з мат-лом підручника з послідуючим аналізом тексту, 2)реферування проблемних ситуацій, 3)самоперевірка з програмованого контролю, 4)аналіз виробничих ситуацій, 5)складання та розв'язання кросвордів, 6) участь у навч-вироб. грі. Важлива форма еф-ної організації с/р учнів - консультації (інд. та групові) та співбесіда з учнями.

М. навчання – засоби роботи вчителя(В) та учнів, за допом. яких досягається оволодіння знаннями, вміннями та навичками, формується світогляд учнів, розвиваються здібності.Існує 4 основних М. навчання, які використов. в плані уроку: 1. Пояснювально – ілюстративний М: учні сприймають ті факти і явища, про які розповідає їм В. Інформація фіксується в пам’яті, сприйняття формується за допомогою слова, книги, наочного посібника, досвіду і т.і. Передбачає велику кількість пояснюючих, управляючих дій, може включити повторення, пояснення, показ наочності (плакатів, карт, малюнків на дошці). 2. Репродуктивний М: заснований на відтворенні знань, повторенні засобів дій у завданні В. Передбачає подачу готових фактів, доказів, а також визначення понять. В. акцентує увагу на головному. Так будується лекція і бесіда. На основі цього М. частіше за все здійснюється програмне навчання. Недолік: він не дозволяє в повній мірі розвивати гнучкість і самостійність мислення.

3. Проблемно – пошуковий М: В. створює проблемну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до рішення цієї проблеми. Протягом вакладення матеріалу, В. “веде” за собою мислення слухачів, робить його більш активним і творчим. В. організовує участь учнів в розкритті тих чи інш. питань теми, яка вивчається. Учень може формулювати питання по матеріалу, що вивчається, підбирає докази по даній В. тезі, бере участь в еврістичній бесіді.

4. Дослідницький М: Учні беруть участь в науковому пізнанні, вивчають факти, спостерігають явища, виявляють проблему дослідження, вивчають літ-ру, оцінюють рез-ти, роблять висновки про можливості засвоєних знань.

М навчання мають такі цілі: ¨ дати учням знання основ наук; ¨ навчити застосовувати їх на практиці; ¨ розвинути учнів, виробити активність; ¨ навчити самостійності; ¨ сформувати світогляд.

Перевірка і оцінка знань мають ряд властивостей:

J контролююча власт. – виявлення стану знань, вмінь, навичок як у окремих учнів, так і у класу для визначення можливостей подальшого просування в вивченні програмного матеріалу і в той же час слугує засобом К. ефект. як навчання, так і викладання.

навчаюча власт. - означає, що проведення перевірки знань повинно бути корисним для всього класу. Вона сприяє самоконтролю (слухаючи відповіді товаришів, кожен може співставити свої знання з знаннями інших), активізує діяльність кожного члена класу, забезпечує закріплення погано освоєного матеріалу та інше.

виховна власт. – полягає в привченні учнів до систематичної роботи, в їх дисциплінуванні, допомагає розібратися кожному в своїх знаннях і здібностях. †організуюча власт. – починає діяти задовго до підсумкового К; з самого початку навчання, коли вчитель дає установки і виставляє вимоги, які будуть використані при тому чи іншому виді К

розвиваюча власт. – реалізується самими учнями. При правильній організації К. розвивається мислення, виховуються вольові та інші якості особистості.

методична власт. – здійснюється самим вчителем для наступного удосконалювання курсу, корекції всього учбового процесу.