Програма курсу

ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї ЯК СПЕЦІАЛЬНА СОЦІОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ

План і основний зміст лекції

1. Предмет та об’єкт соціології сім’ї. Основні категорії соціології сім’ї.

2. Сім’я як соціальний інститут та мала соціальна група.

3. Взаємозв’язок соціології сім’ї з іншими науками.

Соціологія сім’ї як спеціальна соціологічна теорія. Специфіка вивчення сім’ї в соціології. Об’єкт та предмет соціології сім’ї. Основні категорії (умови життя сім’ї, спосіб мислення сім’ї, структура сім’ї, життєвий цикл, спосіб життєдіяльності, успішність функціонування).

Поняття соціального інституту та малої соціальної групи. Сім’я як соціальний інститут. Суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних стосунків. Успішність функціонування сім’ї в конкретних соціальних умовах. Зміна системи сімейних норм та цінностей. Ефективність функціонування сім’ї в суспільстві.

Місце соціології в структурі соціологічного знання. Взаємозв’язок соціології сім’ї з іншими галузями соціології. Соціологія сім’ї серед наук про сім’ю. Соціологія сім’ї та демографія. Взаємозв’язок із соціальною статистикою, соціальною психологією, соціальною педагогікою.

Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ СІМ’Ї ЯК САМОСТІЙНОЇ НАУКИ. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ СІМ’Ї

План і основний зміст лекції

1. Сім’я в протосоціології.

2. Макросоціологічний підхід до вивчення сім’ї.

3. Мікросоціологічні підходи.

Основні етапи вивчення сім’ї (теологічний, метафізико-філософський, науковий).

Особливості розгляду сім’ї на теологічному етапі: сім’я як вихідна ланка суспільства, пріоритет патріархальної сім’ї, непохитність моногамного шлюбу.

Метафізико-філософський етап. Критика теологічного етапу. Роль етнографічних досліджень у вивчення сім’ї. І.Я. Бахофен – історик, дослідник сім’ї та шлюбу. Етнографічні дослідження сім’ї. Проміскуїтет як найдавніша форма шлюбу. Матріархат (гінекократія) як альтернатива патріархальній сімейній системі. Дж.Ф. Мак-Леннан та обґрунтування альтернативи моногамного шлюбу – поліандрії. Сім’я в соціологічній теорії О. Конта. Розгляд сім’ї з позиції соціальної статики. Функції сім’ї. Особливості побудови сім’ї (соціальна ієрархія та субординація). Жінка в сім’ї.

Науковий етап. Особливості макросоціологічного підходу до вивчення сім’ї.

Інституційно-історичний підхід. Л.Г. Морган як засновник науки про сім’ю. Концепція моногенізму. Епохи в розвитку людського суспільства та форми шлюбно-сімейних стосунків, що їм відповідають. Ф. Енгельс „Про походження сім’ї, приватної власності та держави”. Взаємозв’язок між економічним розвитком суспільства та домінуючою в ньому формою сімейних стосунків. Переваги моногамного шлюбу.

Соціобіологічна парадигма (Е. Вілсон, Ю. Новоженов) про вплив біологічних факторів на сімейну поведінку людини. Теорія сексуального договору (Ю. Новоженов).

Функціональна парадигма (Т. Парсонс, Р. Мертон). Сім’я – стабільний елемент суспільства, який пов’язаний із ним своїми функціями. Функції сім’ї. Типи лідерства в сім’ї (за Т.Парсонсом). Роль жінки та чоловіка в сім’ї.

Конфліктологічна теорія (Х. Гартман). Сім’я – мікрокосм, що відображає суспільні конфлікти. Вона – місце боротьби за розподіл матеріальних благ, ведення домашнього господарства та виховання дітей. Вміння вирішувати конфлікти – показник життєздатності сім’ї. Влада в сім’ї.

Феміністична теорія. Ідея перегляду соціальних ролей в сім’ї. Звільнення жінки від експлуатації в сім’ї.

Мікросоціологічний підхід (Ф. Ле Пле, Е. Берджес) до вивчення сім’ї. Емпіричні дослідження сім’ї та шлюбу. Ф. Ле Пле – родоначальник мікросоціологічного підходу.

Символічний інтеракціонізм (Дж.Г. Мід, Ч. Кулі). Теорія обміну (Дж. Хоманс). Етнометодологія (Г. Гарфінкель). Психоаналітична теорія.