Характеристика принципів навчання фізичних вправ (принцип виховного характеру, наочності, доступності та індивідуалізації, систематичності, послідовності, міцності).

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Принцип свідомості і активності.Послідовна реалізація в фізичному вихованні цього принципу передбачає кваліфіковане виконання фахівцем наступних вимог. Формувати у виховуваних осмислене ставлення і стійкий інтерес до спільної мети і конкретним завданням, поставленим у заняттях. Значення цієї вимоги очевидно, проте виконати його буває не просто, особливо у фізичному вихованні дітей. Початкові мотиви, які спонукають займатися фізичними вправами, різноманітні і нерідко з педагогічної точки зору випадкові або малоістотні (наприклад, випадково виникли наслідувальні мотиви, прагнення виділитися зовнішніми формами тіла, вузько поняті спортивні інтереси). Від фахівця фізичного виховання потрібно професійне вміння дохідливо розкривати перед вихованцями справжній зміст прилучення до фізичної культури, її роль і значення в досягненні фізичної досконалості і повноцінний розвиток особистості, формувати на цій основі осмислені цільові установки і прагнення реалізувати їх, незважаючи на труднощі. Ніякі інтереси, що не спираються на розуміння суті справи, в тому числі інтерес, будили лише емоційною привабливістю занять або внесенням до них розважальних почав, не можуть служити постійним джерелом активності на шляху до високої, мети важкодосяжним. Без серйозного роз'яснення суті і значимості цієї мети не можна довести до свідомості вихованців необхідність виконання тих конкретних завдань, з послідовної реалізації яких має складатися досягнення мети. У контексті ж зрозумілою мети ясніше стають і приватні деталізують її завдання. У свою чергу, осмислене виконання їх сприяє мобілізації на рішення чергових завдань. Забезпечуючи осмислене ставлення займаються до кожної висувається завдання, слід враховувати, звичайно, їх реальні можливості проникнення в суть справи, що залежать від рівня інтелектуального розвитку і підготовленості, відповідно диференціювати ступінь заглибленості своїх роз'яснень, надавати їм потрібну дохідливість. З якими б труднощами не доводилося справлятися йому при цьому, педагог не може дозволити собі не враховувати інтелектуальних потенцій вихованців і розглядати їх лише як виконавців своїх задумів, не вимагають роздумів.

Принцип наочності. Забезпечуючи наочність у фізичному вихованні, передбачають не тільки широку опору на зорово сприйняту інформацію, а й спрямовану активізацію всіх органів почуттів, що поставляють в комплексі багату чуттєву інформацію про реальні умови і параметри рухової діяльності. Особливе значення в реалізації принципу наочності має адекватне використання засобів і методів наочного впливу стосовно закономірностям початкового і поглибленого розучування рухових дій, оптимальне поєднання комплексного та виборчого впливу на функції аналізаторів руху. Передбачається також поєднання безпосередньої і опосередкованої наочності у системі заходів, що забезпечують удосконалення рухової діяльності. Чим повніше чуттєвий образ знову розучуваного рухової дії, тим сприятливіші передумови до його формування, до становлення нового рухового уміння. Створюючи ці передумови на початку розучування дії, доводиться долати відому методичну труднощі: щоб по-справжньому «відчути» координаційну структуру, кінематичні та динамічні параметри дії, його необхідно виконати, але зробити це не дозволяє відсутність або недостатність відповідних відчуттів. Обумовлене цим об'єктивна суперечність долається двома основними шляхами, по перше, шляхом дотримання раціональної послідовності в навчанні руховим діям, завдяки чому руховий досвід, набуття на попередніх етапах, служить опорою в становленні нових рухових дій, розучуємо на наступних етапах, по друге це має безпосереднє відношення до розглянутого принципом, шляхом комплексного використання різноманітних демонстраційних засобів і способів забезпечення наочності (показ дії вміє виконувати його, застосування наочних посібників, кіно - і відеодемонстраціонной техніки і т. д.) в поєднанні з імітаційними та іншими підводять вправами. Поряд з традиційними общепедагогических засобами і методами забезпечення наочності у процесі розучування і подальшого вдосконалення рухових дій використовують спеціалізовані засоби і способи спрямованого впливу на функції сенсорних систем, які інформують виконує дію про умови, параметрах, динаміці і результатах його виконання.

Принципи доступності та індивідуалізації. Важливість та особливості реалізації про ті педагогічного принципу доступності у сфері фізичного виховання обумовлені, перш за все, тим, що в процесі занять фізичними вправами серйозних навантажень піддаються рухові та інші життєво важливі функції організму. Якщо при цьому завищується посильна міра навантажень, виникає загроза для здоров'я займаються, тобто фізичні вправи замість оздоровчого починають чинити негативний вплив. Уміле дотримання принципу доступності є, тому запорукою оздоровчої спрямованості думка часто висловлюють правилом від відомого до невідомого або від освоєного до неосвоєному. Такі формулювання лише іншими словами виражають те ж вимога - дотримуватися закономірну наступність занять. Настільки ж важлива умова доступності фізичних вправ - поступовість у переході від більш легких завдань до більш важким. Оскільки функціональні можливості організму зростають поступово, то і вимоги, що пред'являються до них у процесі фізичного виховання, не повинні зростати надмірно різко. Поступовість забезпечується нефорсованому ускладненням досліджуваних форм рухів, раціональним чергуванням навантажень і відпочинку, ступінчастим і хвилеподібним зміною навантажень протягом тижневих, місячних, річних періодів часу, а також іншими шляхами. У зв'язку з принципом доступності в загальній дидактиці зазвичай формулюють і правила від простого до складного, від легкого до важкого. Незважаючи на очевидну, здавалося б, справедливість цих правил, треба враховувати, що вони відносні і далеко не універсальні.