Структура та зміст занять з фізичної культури.

Заняття з фізичної культури з дітьми двох-шести років проводяться щоденно. У теплий період року вони плануються на фізкультурному майданчику, а взимку, восени та весною два з них проводять у залі, інші — на свіжому повітрі (у дошкільних групах). Зміст заняття містить навчальний матеріал програми, діяльність вихователя та діяльність дітей. Змістовну сторону заняття складають фізичні вправи (загаль-норозвиваючі вправи, основні рухи, рухливі ігри, вправи спортивного характеру та ін.), які обумовлені програмою для кожної вікової групи. Наступним елементом змісту заняття є педагогічна діяльність вихователя. Вона складається із формулювання навчальних завдань, створення умов для успішного навчання, мотивації, регулювання фізичних навантажень, контролю за навчальною діяльністю дітей, виховання в них моральних та вольових якостей і та ін.

Навчання фізичних вправ під час занять потребує організації активної рухової діяльності дітей відповідно до певних психологічних та фізіологічних закономірностей розвитку їх організму. Врахування цих закономірностей обумовлює визначення в структурі занять трьох функціонально пов’язаних складових частин: підготовчої, основної та заключної. Послідовність розміщення цих частин відображає закономірності зміни працездатності організму дитини під впливом фізичних навантажень, і тому вона стабільна для будь-якого типу заняття. Зміст та тривалість кожної частини може варіювати залежно від віку дітей, рівня їх рухової підготовленості та конкретних дидактич­них завдань заняття.

Підготовча частина має мету – організувати дітей, зосередити їхню увагу на виконанні фізичних вправ, створити бадьорий настрій, забезпечити психологічну та фізіологічну підготовку організму дітей до розв’язання основних завдань заняття.У цій частині також вирішуються відносно самостійні завдання: формування та закріплення навичок стройових і загальнорозвиваючих вправ, формування правильної постави, розвиток рухових якостей, сприяння гармонійному зміцненню м’язового апарата та ін.Психологічна підготовка дітей полягає в зосередженні їх уваги на вирішення конкретних навчальних завдань за допомогою рухових дій, а також стройових вправ. Фізіологічна підготовка спрямована на досягнення готовності організму до виконання більш складних рухів в основній частині заняття. Для цього застосовуються загальнорозвиваючі вправи, які поліпшують кровообіг, забезпечують розігрівання м’язів, підвищують працездатність організму.

До змісту підготовчої частими заняття входять: стройові вправи, різноманітні шикування та перешикування (в колону, шеренгу, з колони по одному в три-чотири колони та ін.), ходьба звичайна та імітаційна, біг, підстрибування, вправи на орієнтування у просторі, танцювальні та загальнорозвиваючі вправи.

На початку заняття вихователь шикує дітей у колону або шеренгу, їх шикують на довшому боці залу (майданчику), на відстані 1-2 м від стіни, спиною до вікон (сонця). Старші діти шикуються та рівняються по носках ніг за командою «В одну шеренгу ставай!». Повідомляється короткий зміст заняття (починаючи з середньої групи). Це настроює дітей на краще виконання запланованих вправ і допомагає чіткіше розпочати заняття.

У цій частині доцільно також застосовувати вправи на орієнтування в просторі (ходьба зі зміною напрямку, змійкою та ін.) та увагу (зміна темпу ходьби відповідно до музики та підрахунку вихователя, зупинки під час ходьби та повільного бігу за сигналом та ін.). Ці вправи спрямовані в основному на розвиток спритності, підвищення уваги та спостережливості дітей.

Під час ходьби вихователь стежить за поставою дітей, щоб вони трималися рівно, не опускали голову, розпрямляли плечі й робили енергійні рухи руками. Для профілактики плоскостопості застосовують імітаційні вправи: ходьба на зовнішньому боці стоп, як ведмедик; на носках, як лисичка; з високим підніманням стегна, як конячка, та ін. Значно активізують дітей та підготовляють їх до наступної діяльності вправи ігрового характеру («Будь уважним», «Зроби фігуру», «Знайди собі пару» та ін.).

Якщо діти виконують загальнорозвиваючі вправи з посібниками, то треба подбати про раціональний спосіб їх роздачі. Посібники розкладають на стільчиках або гімнастичній лаві (прапорці, брязкальця, кубики), деякі з них складають в піраміду (палиці, обручі) або в кошик (м’ячі). Діти під час ходьби беруть їх, а потім перешиковуються для виконання загальнорозвиваючих вправ.

Молодших дітей (включаючи другу молодшу групу) шикують в коло. Щоб їм зручніше було виконувати загальнорозвиваючі вправи, групу треба розімкнути. За вказівкою вихователя діти роблять два-три кроки назад – коло стає широким і ніхто нікому не заважає.

Середню групу перешиковують з утворенням ланок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють свої ланки, йдуть у напрямі кубиків (кеглів), поставлених на певній відстані один від одного в кінці залу (майданчика). На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. У рядах діти розмикаються по ходу, піднімаючи вперед обидві або одну руку (якщо у другій посібник).

Дошкільників старшої та підготовчої до школи груп перешиковують через центр по три-чотири. Підгрупи дітей (по 3-4) після команди вихователя «Через центр по три (чотири) направо (наліво) руш!» одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючись рівняння, до протилежного кінця залу (майданчика). У такому перешикуванні дітям легше дотримуватися в русі потрібних інтервалів між колонами і по рядах. Епізодично може бути застосовано перешикування у колону по чотири з розходженням через центр залу (майданчика) спочатку по одному, а потім у парах.

Виконання загальнорозвиваючих вправ спрямоване на покращання загально-фізичної підготовки дітей, зміцнення здоров’я та підготовку їх організму до більш напруженої роботи у наступній частині заняття. При їх проведенні в усіх вікових групах слід ширше застосовувати різні вихідні положення: сидячи, лежачи, стоячи на колінах та ін. Це значно підвищує фізіологічний ефект впливу вправ на організм дітей, створює позитивні умови для розвантаження хребта та корекції порушень постави.Тривалість підготовчої частини заняття – 7-12 хв.

Основна частина заняття присвячується» навчанню та вдосконаленню в дітей основних рухів (стрибки, метання, лазіння та ін.), вправ спортивного характеру (плавання, ходьба на лижах, катання на ковзанах та ін.), комплексному розвитку фізичних якостей, вихованню моральних, інтелектуальних та вольових якостей. Важливе місце тут також відводиться рухливим іграм.

Ця частина заняття розподіляється на такі види діяльності: безпосереднє виконання дітьми фізичних вправ, участь у рухливій грі, сприймання й усвідомлення показу і пояснення вихователя, включаючи й спостереження за виконанням рухів іншими дітьми; необхідний відпочинок, допоміжні дії (розміщення фізкультурного інвентарю, перешикування, перехід від одного виду вправ до іншого і т.д.).

Старших дошкільників потрібно періодично залучати до підготовки місця заняття. Вони розставляють необхідний фізкультурний інвентар: обручі на підставці, дуги, стояки для стрибків у висоту та ін., а після закінчення виконання вправ прибирають його на місце.

У молодших групах у цій частині заняття діти виконують два-три основних рухи, у старших дошкільників їх кількість збільшується до трьох-п’яти рухів. Кожний з них повторюється не менше 5-8 разів, а якщо вправа виконується за короткий відрізок часу (стрибки у довжину з місця, метання, пролізання в обруч та ін.) і вона вже вивчена, кількість повторень збільшується до 10-16 разів.В усіх вікових групах ігри повторюються 3-5 разів (залежно від складності правил, ступеня рухливості та кількості дітей у групі). Там, де закінчення гри не обумовлено («Квач», «Вудочка» та ін.), вона триває в межах 5-8 хв. Тривалість основної частини заняття – 12-25 хв.

Заключна частина заняття має забезпечити поступовий пе­рехід дітей від стану збудження, викликаного вправами та грою в основній частині, до відносно спокійного стану. Для цього проводять малорухливі ігри (епізодично) з нескладними рухами та правилами («Знайди і промовчи», «Знайди, де заховано», «Хто вийшов?» та ін.). На завершення заняття дітям пропонують ходьбу у повільному темпі у поєднанні із вправами на дихання, іноді з різними завданнями. Наприклад, пройти крадькома, як «мишка»; на носках, як «лисичка»; з рухами рук, як «пташка», і т.п. Повільний темп виконання вправ на розслаблення, під музичний супровід сприяє відновленню організму дітей у більш короткий час.

Починаючи з середньої групи, в кінці заняття вихователь підбиває його підсумки, робить короткі зауваження щодо виконання поставлених завдань і поведінки дітей.Тривалість заключної частини заняття – 1-5 хв. Таким чином, збереженню високої працездатності дітей усіх вікових груп сприяє раціональне чергування фізичного навантаження та активного відпочинку, яке передбачає вправи, що виконуються з високою інтенсивністю (біг, стрибки, лазіння), перемежування вправами середньої та низької інтенсивності (ходьба, вправи з рівноваги, підлізання під дугу та ін.). Для занять з фізичної культури треба створити відповідні гігієнічні умови. Якщо заняття проводиться у залі, його заздалегідь провітрюють, прибирають вологим способом, підготовляють потрібний фізкультурний інвентар та посібники. Одяг у дітей під час занять повинен відповідати погодним умовам та стимулювати їх активну рухову діяльність.

У фізкультурному залі доцільно одягати майку, труси, чешки або бути босоніж. Влітку на фізкультурному майданчику – майку, труси, носки, тапочки або полукеди. У прохолодну, вітряну погоду – легкий спортивний костюм, на ногах полукеди або кеди. Восени та взимку при температурі 0…+5″ С дітям одягають бавовняну білизну (футболку з довгими рукавами, колготки), вовняний костюм, зверху – лижний, лижну шапочку, рукавички, кеди з вовняними шкарпетками. При зниженні температури до -10°С одягають куртку та тепле взуття. Вихователь проводить заняття у спортивному одязі (брюки або шорти, футболка чи кофточка, чешки або кеди). Цей одяг дає змогу почувати себе більш впевнено і не заважає показу рухів.

74.Характеристика базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»(розділ «Забезпечення рухової активності»)

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», на відміну від попередніх і чинних програм навчання й виховання дітей дошкільного віку, є програмою розвитку дитини, у т. ч. й фізичного. Розробники програми на чолі з О. Л. Кононко переконані, що «Я у Світі» - програма нового типу, оскільки в ній уміщено базовий зміст дошкільної освіти, який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного закладу розвивального життєвого простору. Матеріали програми «Я у Світі» структуруються за уніфікованою, єдиною для всіх вікових періодів життя рамкою-схемою, яка містить загальні особливості вікового періоду, характеристику психологічного віку, освітні завдання, лінії розвитку, показники компетентності дитини, зміст та умови оптимізації педагогічної діяльності. Матеріали кожного наступного змістового блоку додаються, нашаровуються на висвітлені в попередньому, не повторюючи його. Програма акцентує увагу на необхідності щоденного проведення занять із фізичної культури.

У процесі реалізації завдань фізичного виховання здійснюється різнобічний вплив і на розумову сферу дітей, і на рухову, і на їхнє «Я» в комплексі. Усю сукупність завдань, презентованих програмою, можна умовно поділити на гри групи: навчальні, оздоровчо- розвивальні і виховні. Навчальні завдання: формувати вміння та навички основних життєво важливих рухових дій (ходьби, бігу, стрибків, метання тощо); формувати вміння і навичок особистої та громадської гігієни; надавати первинні знання дітям щодо занять фізичними вправами. Оздоровчо-розвивальні завдання: підвищувати опірність організму дитини до впливів зовнішнього середовища; сприяти розвитку кісткової системи, суглобів, становленню правильної форми хребта, а також зміцненню та пропорційному розвитку всіх груп м'язів; сприяти розвитку серцево-судинної, дихальної, нервової систем і покращенню процесів обміну речовин. Виховні завдання: розвивати психічні процеси: увагу, пам'ять, сприймання та здатність відтворювати в рухах побачене й почуте; привчати до самообслуговування під час гігієнічних процедур і виконання фізичних вправ; привчати до дисципліни, ввічливості, чесності, дотримання правил поведінки в колективі під час спілкування з ровесниками і старшими; сприяти розвитку витримки, працьовитості. Для комплексного розв'язання цих завдань вихователям реко­мендовано використовувати весь спектр засобів фізичного виховання: гігієнічні фактори, природні сили, фізичні вправи. При цьому обов'язково враховувати вікові особливості дітей та їхні можливості й потреби. Практичною новизною і відповідністю основному завданню до­шкільної освіти («збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини») вирізняється з-поміж інших програм сфера «Я сам» базової програми «Я у Світі». Компетентність дошкільника у сфері «Я сам» - важлива передумова його особистісного становлення. Як і інші сфери, вона поділена на змістові лінії: «Фізичне Я», «Психічне Я» і «СоціальнеЯ». За своїм змістом лінія «Фізичне Я» близька до розділів «Виховуємо здорову дитину» програми «Малятко» та «Зростаємо дужими» програми «Дитина», оскільки передбачає розвиток рухової активності та фізичної витривалості дитини. Проте ця змістова лінія доповнена відомостями про будову тіла й функції окремих органів, про вікові зміни в організмі та умови його розвитку, про живлення (харчування і розвиток, спрагу й голод, культуру споживання їжі) та загартування організму: гігієну тіла, праці, знання про здоров'я, хворобу і здоровий спосіб життя, а також статеву диференціацію та ідентифікацію (більш докладно розкрита в змістовій лінії «Інші люди») і безпеку організму. Базовою програмою «Я у Світі» визначено вплив фізичного роз­витку дошкільника на його загальний розвиток і передбачено такі завдання: оцінка особливостей формування здоров'я організованих до шкільних колективів; визначення провідних факторів ризику несприятливого виливу на здоров'я дошкільника; обґрунтування пріоритетних завдань оздоровлення дітей до­шкільного віку в умовах ДНЗ; впроваджування таких здоров'язберігальних технологій у системі дошкільної освіти, які б слугували ефективним, економічно вигідним засобом зміцнення здоров'я дітей, особливо переддошкільного та дошкільного віку в період становлення їх особистості, початку соціалізації, що передує систематичній шкільній освіті.

У програмі виділено сім ліній розвитку дошкільника: фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, креативний, мовленнєвий, художньо-естетичний. Матеріали кожної із семи ліній розвитку висвітлюють сутність та специфіку зазначеного напряму становлення особистості, вікову динаміку, завдання розвитку, особливості організації життєдіяльності дитини. Лінії розвитку реалізуються через відповідні форми активності. За базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», на відміну від звичної орієнтації на кількісні показники фізичних досягнень та якість виконання вправ, більше уваги приділяється тому, чи охоче виконує їх дитина, яка норма виконання є її індивідуальною, відповідає її природним можливостям, дає змогу відчути себе задоволеною, спроможною; у яких випадках дитина почувається ніяково, невпевнено, виявляє ознаки боязкості, а можливо, справжньої фобії. Адже будь-яке фізичне насильство над собою може залишити негативний слід у душі, позначитися на особистісному зростанні дитини.

75.Характеристика гігієнічних факторів як засобу фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Гігієнічні фактори є своєрідним засобом фізичного виховання. Дотримання вимог особистої і громадської гігієни, режиму діяльності, сну, харчування і т. д. викликає у людини позитивні емоції, що в свою чергу покращує діяльність всіх органів, систем і підвищує працездатність.

Крім того, гігієнічні фактори становлять обов'язкова умова для більш ефективного впливу фізичних вправ на організм що займаються.Недотримання чистоти приміщень, а також фізкультурного обладнання, інвентарю, іграшок, одягу, взуття може призвести до різних захворювань дітей і знизити позитивний вплив фізичних вправ на їх фізичний розвиток.

Природні сили природи (сонце, повітря, вола) є важливим засобом зміцнення здоров'я, а також підвищення працездатності: вода очищає шкіру від забруднення; сонячні промені вбивають різні мікроби, сприяють відкладенню під шкірою вітаміну D і охороняють людини від захворювання; повітря садів, парків, лісів, що містить особливу речовини (фітонциди), сприяє знищенню мікробів, збагачує кров киснем.

Використання природних сил природи у поєднанні з фізичними вправами найбільш сприятливо для: дитячого організму.