Г) від константи дисоціації і не залежить від тиску.

1.4.4. Для розрахунку рН буферного розчину необхідно знати:

а) константу дисоціації і співвідношення кислота: сіль:

б) тиск і температуру;

в) константу дисоціації і температуру;

г) співвідношення співвідношення кислота: сіль і тиск розчину.

1.4.5. рН кислотного буферу залежить від:

а) співвідношення компонентів; б) тиску;

в) температури; г) часу.

1.4.6. рН основного буферу залежить від:

а) природи речовин; б) тиску;

в) температури; г) часу.

1.4.7. Серед написаних сумішей виберіть ті, що мають буферну дію:

а) H₂CO₃; KHCO₃; б) HNO₃; NH₄NO_3;

в) H₂CO₃; NH₄Cl; г) NH₄OH; NaH₂PO₄.

а) СН₃СООН і СН₃СООNa б) NH₄Cl і NH₄OH;

в) Na₂HPO₄ і NaH₂PO₄; г) Na₂CO₃ і NaHCO₃.

1.4.10. Основним буфером є суміш:

а) СН₃СООН і СН₃СООNa б) NH₄Cl і NH₄OH;

в) Na₂HPO₄ і NaH₂PO₄; г) Na₂CO₃ і NaHCO₃.

1.4.11. Ацетатна буферна система представлена рівнянням:

а) СН₃СООН + СН₃СООNa

б) CH₃COOH + NaSO₄

в) CH₃COOH + NaOH г) HCl + CH₃COONa

1.4.12. Гідрокарбонатна буферна система представлена рівнянням:

а) H₂CO₃ + NaCl; б) H₂CO₃ + Na₂CO₃;

в) H₂CO₃ + NaHCO₃; г) HCl + NaOH.

1.4.13. Ацетатний буферний розчин в залежності від співвідношення кислоти і солі може існувати в діапазоні рН:

а) 3, 7 – 5, 6; б) 6, 2 – 8, 2;

в) 1, 3 – 3, 4; г) 5, 8 – 6, 9.

1.4.14. Амонійний буферний розчин в залежності від співвідношення кислоти і солі може існувати в діапазоні рН:

а) 8, 4 – 10, 3; б) 5, 4 – 6, 8;

в) 6, 8 – 8, 3; г) 4, 1 – 5, 6.

1.4.15. Фосфатний буферний розчин в залежності від співвідношення кислоти і солі може існувати в діапазоні рН:

а) 5, 9 – 8, 0; б) 4, 8 – 7, 2;

в) 8, 1 – 9, 5; г) 3, 2 – 5, 8.

1.4.16. Яка із фосфатних буферних систем, що складається із 0, 02 молярних розчинів Na₂HPO₄ i NaH₂PO₄ , поданих нище, має значення рН=6, 81:

а) 40 мл Na₂HPO₄ та 40 мл NaH₂PO₄;

б) 10 мл Na₂HPO₄ та 20 мл NaH₂PO₄;

в) 20 мл Na₂HPO₄ та 30 мл NaH₂PO₄;

г) 25 мл Na₂HPO₄ та 40 мл NaH₂PO₄.

1.4.17. Ацетатна буферна система, яка відповідає значенню рН=4, 65 складається з 0, 01 молярних розчинів СН₃СООН і СН₃СООNa, які подані у об’ємах:

а) 20 мл СН₃СООН та 20 мл СН₃СООNa; б) 10 мл СН₃СООН та 25 мл СН₃СООNa;

в) 30 мл СН₃СООН та 15 мл СН₃СООNa; г) 20 мл СН₃СООН та 10 мл СН₃СООNa.

1.4.19 При якому співвідношенні кислота: сіль рН кислотної буферної системи найбільший:

а) 1: 9; б) 2: 8; в) 5: 5; г) 9: 1.

1.4.20. При якому співвідношенні кислота: сіль рН кислотної буферної системи найменший:

а) 1: 9; б) 2: 8; в) 5: 5; г) 9: 1.

а) 1: 9; б) 2: 8; в) 5: 5; г) 9: 1.

1.4.22. При якому співвідношенні кислота: сіль рН аміачної буферної системи буде найменша:

а) 1: 9; б) 2: 8; в) 5: 5; г) 9: 1.

1.4.23. Наведіть приклади буферних розчинів утворених слабкою основою і її сіллю.

1.4.24. Наведіть приклади буферних розчинів, що містять солі багато основних слабких кислот.

1.4.25. Наведіть приклади буферних розчинів утворених солями багато основних слабких кислот.

1.4.26. Які основні протолітичні процеси відбуваються при дії на буферну систему сильної кислоти чи лугу:

а) електролітична дисоціація, протоліз, нейтралізація;

б) електролітична дисоціація, протоліз, гідроліз;

в) гідроліз, протоліз, нейтралізація;

г) окислення, гідроліз, протоліз.

1.4.27. Механізм дії буферних систем направлений на:

а) відновлення кислих і лужних продуктів;

б) окиснення кислих і лужних речовин;

в) нейтралізацію кислих і лужних продуктів;

г) гідроліз кислих і лужних продуктів.

1.4.28. Механізм дії на ацетатну буферну систему кислотою представлений в рівнянні:

а) СН₃СОО^- + Н₃О⁺ ↔ СН₃СООН + Н₂О;

б) NН₃∙ H₂O + H₃O⁺ ↔ NH₄⁺ + 2H₂O;

в) H₃O⁺ + HCO₃^- ↔ H₂CO₃ + H₂O;

г) H₃O⁺ + OH^- ↔ 2H₂O.

1.4.29. Механізм дії на амонійну буферну систему лугу представлений рівнянням:

а) OH^- + H₃O⁺ ↔ 2H₂O;

б) NН₃ ∙ H₂O + H₃O⁺ ↔ NH₄⁺ + 2H₂O;

в) OH^- + HCO₃^- ↔ HCO₃^- + H₂O

г) OH^- + NH₄⁺ ↔ NH₃ ∙ H₂O.

1.4.30. Механізм дії на гідрокарбонатну буферну систему кислотою представлений в рівнянні:

а) Нb^- + H₃O⁺↔ HHb + H₂O;

б) H₃O⁺ + OH^- ↔ 2H₂O;

в) HPO₄^-2 + H₃O⁺ ↔ H₂PO₄^- + H₂O;

г) H₃O⁺ + HCO₃^- ↔ H₂CO₃ + H₂O.

1.4.31. Механізм дії на гідрокарбонатну буферну систему кислотою представлений рівнянням:

а) H₃O⁺ + HCO₃^- ↔ H₂CO₃ + H₂O;

б) НСО^-₃ + OH^- ↔ H₂CO₃

в) H₂CO₃ + OH^- ↔ HCO^-₃ + H₂O

г) H₃O⁺ + OH^- ↔ 2H₂O.

1.4.32. Механізм дії на фосфатну буферну систему кислотою представлений:

а) НРО₄^-2 + Н₃О⁺ ↔ Н₂РО₄^- + Н₂О

б) НРО₄^- + Н₃О⁺ ↔ Н₃РО₄^- + ОН^-

в) Н₂РО₄^- + ОН^- ↔ НРО₄^-2 + Н₂О⁺

г) НРО₄^-2 + Н₂О⁺ ↔ Н₂РО₄^- + ОН^-.

1.4.33. Напишіть механізм дії аміачної буферної системи при надходженні кислих і лужних продуктів.

1.4.34. Напишіть механізм дії на гідрокарбонтні буферні розчини кислот і лугу.

1.4.35. Напишіть механізм дії на фосфатний буферний розчин кислоти і лугу

1.4.36. Напишіть механізм дії на ацетатний буферний розчин кислоти і лугу.

1.4.37. Рівняння Гендерсона для підрахунку рН кислотних буферних систем:

а)

б)

в)

г)

1.4.38. Рівняння Гендерсона для підрахунку рН основних буферних систем:

а)

б)

в)

г)

1.4.39. Для розрахунку рН основного буферу необхідно скористатись формулою:

а)

б)

в)

г)

1.4.40. Біохімічні буферні системи організму:

а) гідрокарбонатна, фосфатна, гемоглобінова, білкова;

б) фосфатна, ацетатна, білкова, гідрокарбонатна;

в) гемоглобінові, білкова, фосфатна, амонійна;

г) білкова, ацетатна, амонійна, фосфатна.

1.4.41. У плазмі крові найбільшу роль відіграють буферні системи:

а) аміачна; б) гідрокарбонатна;

в) ацетатна; г) гемоглобінна.

1.4.42. У плазмі крові найбільшу роль відіграють буферні системи:

а) фосфатна; б) гемоглобінова;

HbO₂^- + H₃O⁺ ↔ HHbO₂ + H₂O;

в) Hb^- + H₂O ↔ ННb + OH^-

HbO₂^- + H₂O ↔ HHbO₂ + OH^-;

г) Hb^- + Н₂СО₃ ↔ HHbO₂ + НСО₃^-

HbO₂^- + Н₂СО₃ ↔ HHbO₂ + НСО₃^-.

1.4.50. Буферна система оксигемоглобін-гемоглобін характеризується рівновагою між йонами:

а) Hb^- і ННb б) Hb^- і OH ^-

HbO₂^- і HHbO₂; HbO₂^- і OH^-;

в) Hb^- і H₃O⁺ г) Hb^- і HHbO₂

HbO₂^- і H₃O⁺; HbO₂^- і ННb.

1.4.51. Значення рН плазми крові в нормі може знаходитись:

а) 7, 35-7, 45; б) 6, 80-7, 0;

в) 7, 15-7, 35; г) 8, 01-8, 35.

1.4.52. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону підвищення концентрації йонів водню (зниження рН) називають:

а) алкалозом; б) анабіозом;

в) ацидозом; г) антагонізмом.

1.4.53. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону зменшення концентрації йонів водню (підвищення рН) називають:

а) ацидозом; б) алкалозом;

в) анабіозом; г) антагонізмом.

1.4.54. Яку із наведених речовин можна використовувати для коригування кислотно-основного стану організму при ацидозі:

а) NaHCO₃; б) NaCl

в) HCl г) аскорбінову кислоту.

1.4.55. Механізм дії білкової буферної системи при надходженні кислих продуктів представлений рівняням:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;