Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ДОДАТОК № 1.




Класифікація внутрішніх органів, загальний план будови стінки трубчастих органів

Спланхнологія(splanchnologia) - вчення про нутрощі. Нутрощі-splanchna (гр.), viscera (лат.) - це внутрішні органи, які лежать у порожнинах тіла (ротовій, порожнині шиї, грудній, черевній, тазовій) і забезпечують в організ­мі обмінні процеси із зовнішнім середовищем, а статеві органи мають функцію розмноження. Внутрішні органи - більш широке поняття. Це всі утвори, які лежать під шкірою.

Нутрощі об'єднуються в системи: дихальну, травну, сечостатеву.

Грудна і черевна порожнини вистелені серозною оболонкою, яка частково фіксує внутрішні органи. Ця оболонка складається із сполучної тканини, зовніш­ня поверхня якої вкрита одношаровим плоским епітелієм. Вона зменшує тертя між органами під час їх рухів. У тих місцях, де немає серозної оболонки, органи покриваються волокнистою сполучною тканиною — адвентицією. За адвентицією (чи серозною оболонкою) розміщуються: м'язова оболонка, підслизова основа і слизова оболонка.

Слизова оболонка вистеляє зсередини порожнисті органи. Вона містить залози і окремі епітеліальні клітини, які виділяють слиз, а лімфоїдні фолікули, що теж знаходяться тут, виконують захисну функцію. М'язова оболонка частіше має два шари: внутрішній циркулярний і зовнішній поздовжній.

Більшість органів має трубкоподібну форму – тобто трубчасті. Складаються вони із слизової, м’язової і серозної (зовнішньої) оболонок. Залежно від функції кожна з оболонок має специфічну будову.

Все внутренние органы снабжены кровеносными и лимфатически­ми сосудами и нервами.

Крім трубчастих (порожнистих) внутрішніх органів, розрізняють паренхіматозні органи. Паренхіматозні внутрішні органи не мають порожнини і обмежуючих її стінок. Вони складаються з паренхіми - основної тканини, ув’язненій в сполучнотканинну строму(остов). Паренхіма представлена переважно епітелієм, яким обумовлена специфічність функції органу. Сполучна тканина, утворююча строму, покриває орган зовні і у вигляді прошарків пронизує його паренхіму. До паренхіматозних органів відносяться печінка, підшлункова залоза, легені, нирки і ін.

Всі внутрішні органи забезпечені кровоносними і лімфатичними судинами і нервами.

Слизова оболонка – це внутрішній шар стінки, складається з трьох пластинок: епітелію, власної і м'язової пластинок слизової оболонки. Епітелій, який відмежовує стінку органів від зовнішнього середовища (вмісту травного каналу) у ротовій порожнині, горлі, стравоході, відхідниковому каналі – багатошаровий, плоский не зроговілий; у шлуночку, тонкій і товстій кишках – простий стовпчастий (одношаровий циліндричний). Власна пластинка слизової оболонки, на якій міститься епітелій, утворена пухкою волокнистою неоформленою сполучною тканиною. В ній розташовані залози, лімфатичні вузлики, нервові елементи, судини. М'язова пластинка складається з міоцитів. Підслизова основа утворена пухкою волокнистою неоформленою сполучною тканиною, в якій розташовані скупчення лімфоїдної тканини, залози, нервове сплетення (Мейснера), артеріальні, венозні і лімфатичні сплетення.



М'язова оболонка – це середній шар стінки трубчатих органів. Найчастіше складається з двох шарів внутрішнього – колового і зовнішнього – поздовжнього. Між шарами лежить пухка волокниста неоформлена сполучна тканина, в якій розташоване нервове сплетення (Ауербаха) та судини. У стінках більшої частини травного каналу м'язи непосмуговані , а лише у верхньому відділі (горло, верхня третина стравоходу) і в нижньому (зовнішній м'яз – стискач відхідника) м'язи посмуговані .

Серозна оболонка – це зовнішній шар стінки трубчастих органів, утворений сполучнотканинною основою, покритий одношаровим плоским епітелієм – мезотелієм. Покриває більшість органів травної системи, крім горла, стравоходу, нижньої частини прямої кишки.

 

Черевна порожнина та порожнина очеревини:

Черевна порожнина- це порожнина, яка обмежована вгорі діафрагмою, внизу переходить в порожнину таза, бічні і задні її стінки представлені поперековим відділом хребта і м'язами, а передня - широкими м'язами живота та їхніми сухожилковими розтягами (апоневрозами). У черевній порожнині розташовані такі органи, як шлунок, тонка і товста кишки, печінка, підшлункова залоза, селезінка, а також органи сечостатевої системи (рис. 9.12, 9.13). Зсере­дини черевна порожнина вистелена серозною оболонкою - очеревиною,яка складається з двох листків: парієнтального (пристінкового, він покриває стінки порожнини) і вісцерального (нутряного, він в тій чи іншій мірі покриває внутрішні органи). Якщо вісцеральний листок покриває орган з усіх сторін, говорять про його інтраперитонеальнеположення (шлунок); якщо орган покритий очере­виною з трьох сторін, то він знаходиться в мезоперитонеальномуположенні (висхідна та низхідна ободові кишки); і, нарешті, якщо орган покритий очеревиною лише з однієї сторони, то він лежить екстраперитонеально(підшлункова за­лоза). Між вісцеральним і парієнтальним листками є система щілин, яка заповнена серозною рідиною (1-2 мл) і становить порожнину очеревини. Гладка зволожена очеревина полегшує переміщення органів відносно один одного, зменшуючи тертя між листками.



Крім того, органи черевної порожнини, розвиваючись між очеревиною і задньою черевною стінкою, відходять від стінки і тягнуть за собою серозну оболонку так, що утворюються серозні складки, на яких підвішуються органи. Ці складки складаються з двох листків очеревини і називаються брижами.

Переходячи з органа на орган або із стінки на орган, очеревина утворює зв'язки і чепці (сальники). Розрізняють великий і малий чепці (сальники). Великий звисає з великої кривизни шлунка, як фартух, і складається з чотирьох листків очеревини, між якими знаходиться жир. Малий чепець (сальник) пред­ставлений двома зв'язками: печінково-шлунковою і печінково-дванадцятипа­лою. Вони складаються з двох листків очеревини. Між листками печінково-дванадцятипалої зв'язки проходять важливі анатомічні утвори: печінкова артерія, загальна жовчна протока і ворітна вена. Позаду малого чепця (сальника) і шлунка знаходиться сальникова сумка,яка є частиною порожнини очеревини. Вона обмежована органами і зв'язками.

 

 

 

Положення органів черевної порожнини щодо очеревини

Інтраперитонеальне положен­ня органів .

Шлунок

Порожня кишка

 

Клубова кишка

 

Сліпа кишка з червоподіб­ним відростком

Поперечна ободова кишка

Селезінка

 

Маткові труби

Мезоперитонеальне положен­ня органів .

Печінка

Жовчний міхур

 

Одна третина дванадцятипа­лої кишки

Висхідна ободова кишка

 

Низхідна ободова кишка

Середня третина прямої кишки

Матка

Сечовий міхур


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал