Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Техніка нападу
Стійка — положення гравця з м'ячем або без м'яча п. повній готовності до дії. Розрізняють стійки: високу, середню, низьку. Вибір тієї чи іншої стійки визначається ігровою ситуацією. Найчастіше застосовується середня стійка: ноги напівзігнуті і розставлені на ширину кроку, тулуб дещо нахилений вперед, руки зігнуті і виставлені дещо вперед. Висока стійка — те ж положення, але ноги і тулуб випрямлені. Низька стійка — положення ніг і рук те ж, але тулуб більш нахилений і ноги більше зігнуті в колінах. Переміщення. В процесі гри спортсмен постійно знаходиться в русі, переміщуючись кроком або бігом, гравець здійснює стрибкії, зупинки, оберти. І7! дії дозволяють гандболісту звільнятися від опіки суперника, ви-лодити на вільне мі'сце, вибирати оптимальне місце для гри з партнерами та кидка по воротах. Використовується ходьба звичайна, приставними кроками, вперед о'б-лпччям, спиною, боком. Ці ж прийоми гандболіст використовує при переміщенні бігом. Зупинки. Ситуація гри, що змінюється, змушує гандболіста робиш зупинки з м'е'гою або звільнишся від опіки суперника, або створши сприятливу можливість партнеру для взяття воріт, або ефективного продовження гри. Стрибки. /Іс.вля і передача м'яча, що летить писо-;.о, кидки по воротах у стрибку дають відчутну исрс-нагу супернику, який вміє високо стрибати. Заслони. Це дії гравця, що стає па шляху руху противника, який щільно опікає свого партнера, тим самим допомагаючи партнерові звільнитися від опіки і довершити розучену такти.чну комбінацію.
Обманні рухи, фінти застосонуються з мстоюю створення сприятливих умив своїй команді для успішного завершення комбінації або кидків по воротах. Гравців, успішно володіючих обманними діями і фінтами, як правило, тримає не один гравець, а два. Тим самим кпманда, яка захищається, відчуває труднощі в захисті своїх воріт, а команда, що нападає, отримує сприятливі можливості завершення комбінацій. Ловля — це прийом, за допомогою якого гравець двома або однією рукою оволодіває м'ячем, то летить. Вибір засобу ловлі м'я'ча залежить від швидкості і'юі-о польоту, траєкторії польогу і рівня техніч'ної підготовленості гравця. Л о в л я м'я ч а д в о м а р у к а м и. Щоб зловити м'яч, який летить на груди, гравець виставляє руки вперед, назустріч м'ячу, пальці розставлені (великі торкаються, а вказівні направлені одп'іі до одного), вся кисть розслаблена. При наближенні -м'яча гравець в.итягає руки назустріч м'ячу, ловлячи його, згинає їх у ліктьових суглобах, тобто амортизує, гасячи швидкість польоту м'яча. При ловлі м'яча, що летить високо, великі пальці зближуються і доло-пі дещо розгортаються назустріч м'ячу. М'яч, що1 летить низько, та м'ячі з відскоком ловлять руками, які опуше'ні донизу, руки торкаються одна одної мі-зи'нцями. Щоб зловити м'яч, який летить збоку, гравець або повертається грудьми до' нього і ловить, як описано више, або витягує руки вбік, розгортаючи їх юлопямч до м'яча, причому, якщо він летить праворуч, ліва рука зверху, а якщо ліворуч — права. Обертаються тільки плечі і голова, а тулуб ні. Лов л я м'я ч а од н і є ю р у к о ю. М'яч можна зловити двома способами: із захватом його пальцями і без захвату ними. При' ловлі м'яча однією рукою гравець випростовує її назустріч м'ячу, пальці шиїроко розставлені, створюючи нібито воронку. При стиканні м'яча з пальцями гравець злинає руку в ліктьовому суглобі, відводить її назад, амортизуючи удар м'яча по долоні, захоплює пальцями м'я'ч. Без захвату м'яча пальця.ми гравець робить ті ж рухи рукою, але тільки' посилаючи амортизуючу дію рук і залишаючи м'яч на долоні. П'р'и всіх способах ловлі м'яча необхідно: контролювати м'яч зоро'м, до'ки не оволодієш ним; по можливості робити зустрічний рух до м'яча; випростову- Рис. 2 Рис. З пати руки назустріч м'ячу, який летить; кисті і пальні рук тримати розслабленими до стикання з м'ячем; після касання з м'ячем пальці стиснути і захопити м'яч; після захвату м'яча зігнути руки в ліктях і бути готовим' до передачі і кидка по воротах. Помилки при ловлі м'яча: пальці пук напружені; руі'.! і не зігнуті в ліктях; не робиться зустрічний рух. І'уі^чми до м'яча, що летить; не амортизується удар М'ЯЧА. Передача м'яча — не основний прийом, який забезпечує взаємодію гравців під час гри. Від швидкості і точності передачі м'яча багато в чому залежить успіх гри. Застосовують передачі однією і двома руками' як у русі, так і на місці або в стрибку. Передачі можуть бути короткими, довгими, навісними, з відскоком від підлоги, високими або низькими. Виконуючи передачу, гравець вибирає найбільш доцільний засіб для даної ситуації, щоб передача для партнера була зруч'поіо і своєчасною, а для противника раптовою. Помилки при передачі м''яча: він дуже стискається пальцями; передача м'я'ча або надто висока, або низька. Вправи для вдосконалення ловлі і передачі м'яча наведені на рис. 2 (на місці) і на рис. З (в русі)..Зрозуміло, вони не вичерпують всієї різноманітності існуючих вправ з вдосконалення передачі і ловлі м'яча. Кожний вчитель (тренер) може використовувати будь-яку вправу в залежності від рівня технічної підготовки гравців. У міру вдосконалення техніки вправи ускладнюються за змістом і за кількістю гравців. Спочатку передача і ловля виконуються на місці, а потім у русі.
|