💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій

1. Відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять, а також інформація, отримана в результаті їх проведення, не підлягають розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджа­ються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб.

3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

1. Відповідно змісту частин 1, 2, та 7 ст. 290 КПК після завершення досудового роз­слідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, а також потерпілому надається право ознайомлення з матеріалами кримінального про­вадження, у яких можуть міститися документи, складені за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 290 КПК із матеріалами кримінального провадження мають право знайомитися також ци­вільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, але тільки в частині, що стосується цивільного позову.

Учасники процесу, які мають право ознайомлюватися із документами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, попереджаються про необхідність нерозголошення таких відомостей. Пункт 4 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» закріплює, що інформація про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати опера- тивно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності, про склад і конкрет­них осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність, є державною таємницею. Оскільки проведення переважної більшості негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється із застосуванням сил та засобів оперативно-розшукової діяльності, кримінальним процесуальним законодав­ством встановлено заборону на розголошення відомостей щодо факту та методів про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій. Заборона розголошення даних досудово- го розслідування також обумовлюється необхідністю дотримання таємниці досудового розслідування, адже передчасне розголошення відомостей, отриманих внаслідок його проведення, може порушити законні права і інтереси учасників кримінального прова­дження, інших осіб та негативно вплинути на хід та результати вирішення справи.

2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші учасники процесу, які мають право на ознайомлення із цими протокола­ми (підозрюваний, його захисник, законний представник; захисник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру; потерпі­лий), попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб. Про попередження учасника кримінального проваджен­ня, який ознайомлюється із матеріалами документування негласних слідчих (розшу- кових) дій, щодо обов'язку нерозголошення іншим особам відомостей про факт та методи їх проведення, а також про здобуту інформацію слідчий, прокурор виносить постанову, яка підписується особою, щодо якої вона винесена.

Особи, винні у розголошенні даних досудового розслідування, несуть відповідаль­ність за ст. 387 КК, яка вказує, що розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов' язок не розголошувати такі дані, карається штрафом від п' ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті забороняється виготовлення копій про­токолів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них. Ця норма встановлює виняток із загального порядку ознайомлення з матеріалами кримі­нального провадження, що визначений ст. 290 КПК. Уведення цієї норми до коменто­ваної статті закону обумовлюється тим, що форми та методи провадження негласних слідчих (розшукових) дій та відомості, отримані в ході їх провадження, розголошен­ню не підлягають, гарантії їх нерозповсюдження забезпечуються засобами криміналь­но-правового захисту.