Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні

1. Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або ві- деозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування тех­нічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати прове­дення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

2. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх про­ведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.

3. Уразі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшуко­вих) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводили­ся такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.

1. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій має на меті виявлення та фік­сацію інформації, що вказує на ознаки підготовлюваного, вчинюваного або вчинено­го злочину, за умови, що в інший спосіб отримати відповідні відомості органам до- судового розслідування не вдалося. Негласні слідчі (розшукові) дії, регламентовані цією главою КПК, проводяться в конспіративний спосіб, що забезпечує можливість отримання інформації про підготовку та вчинення злочинів приховано від осіб, проти­правні дії яких документуються. Документування протиправної діяльності через про­ведення негласних слідчих дій може здійснюватися лише у випадках, коли запобігти вчиненню злочину або розкрити злочин іншими засобами неможливо. Отримана внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформація забезпечує можливість слідчому встановити реальну картину розслідуваної події злочину, оскіль­ки особи, що є об'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не підозрю­ючи, що за ними ведеться спостереження, а також, що їх протиправні дії фіксуються за допомогою технічних засобів, ведуть себе невимушено, таким чином розкриваючи своїми діями свої плани та наміри щодо вчинення злочинних посягань, та можуть обмінюватися зі своїми спільниками та іншими особами інформацією, що викриває їх протиправну антисуспільну діяльність.

Організаційно-тактичні засади проведення кожної із негласних слідчих (розшуко- вих) дій, закріплених гл. 21 КПК, є захищеною законом таємницею, їх правова регла­ментація забезпечується підзаконними нормативними актами суб'єктів, уповноваже­них на їх проведення.

Під результатом негласних слідчих (розшукових) дій слід розуміти сукупність отриманих внаслідок їх проведення відомостей, що вказують на ознаки вчинення зло­чину, осіб, що їх вчинили, а також інформації щодо осіб, які ухиляються від кримі­нальної відповідальності, органів досудового розслідування чи суду або від кримі­нального покарання. Інформація, отримана відповідно мети проведення негласних слідчих (розшукових) дій та зафіксована на матеріальні носії є матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій. Обов'язковими вимогами до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій слід вважати те, що вони відображають інформацію, здобуту відпо­відно до мети кримінального провадження та зафіксовану у порядку, визначеному законодавчими та відомчими актами. Внаслідок проведення негласних слідчих (роз- шукових) дій можуть бути отримані документи (копії), які містять фактичні дані про злочинні діяння окремих осіб і груп, об' єкти матеріального світу (речі й предмети) властивості, якості й стан яких об'єктивно пов'язані зі злочинною діяльністю, або такі, що були знаряддям злочину, й усі інші матеріальні об'єкти, які можуть бути засобами виявлення, розкриття та розслідування злочину і використані як приводи та підстави для початку кримінального провадження та прийняття інших процесуальних рішень, а також для отримання фактичних даних, що можуть використовуватись у доказуванні. Під копією слід розуміти документ, що відтворює інформацію документа-оригінала, а також його зовнішні ознаки (або їх частини) з обов'язковою позначкою «копія». Копії з документів, що містять сліди кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи об­ставини, що встановлюються під час кримінального провадження згідно з положення­ми ст. 98 КПК, та оформлені як додатки до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії (статті 104-106, 252 КПК), можуть використовуватися у доказуванні.

Згідно з вимогами ч. 1 коментованої статті за результатами проведення кожної із негласних слідчих (розшукових) дій складається протокол. Додатками до протоколу є матеріальні носії інформації, предмети і документи, отримані за результатами про­ведення цих негласних слідчих (розшукових) дій. Залежно від специфіки негласної слідчої (розшукової) дії за її результатами можуть бути сформовані різні додатки. Зокрема, за результатами аудіоконтролю особи або аудіоконтролю місця додатками до протоколу виступатимуть фонограми запису розмов, зафіксовані на аналогових чи цифрових носіях, за результати накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки додатками до протоколу можуть виступати предмети й документи, що пере­силалася у відправленнях, або копії таких документів, матеріали фото- кінозйомки негласних слідчих дій із огляду, виїмки телеграфно-поштових відправлень тощо. Про­токол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається осо­бою, що її проводила, до змісту вносяться необхідні відомості щодо дати й місця складення протоколу, виду проведеної негласної слідчої (розшукової) дії з посиланням на норму КПК, відомості щодо уповноваженої особи, що дала дозвіл на її проведення, дати початку й закінчення, строку проведення, отримані результати. Хід проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою техніч­них засобів. Результати технічного документування ходу провадження негласних слідчих (розшукових) дій також можуть використовуватись у доказуванні на судових стадіях кримінального провадження.

Протоколи з додатками негласних слідчих (розшукових) дій після закінчення їх провадження та до моменту віддання обвинуваченого до суду зберігаються у проку­рора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та відпо­відає за їх збереження. На судових стадіях кримінального провадження суд досліджує протоколи з додатками негласних слідчих (розшукових) дій, у необхідних випадках до участі запрошується спеціаліст, який надає необхідні консультації або допомогу в експлуатації технічних засобів, які використовувалися під час проведення досудо- вого розслідування.

2. Відповідно до ч. 2 цієї статті закону на будь-якій стадії кримінального прова­дження особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит вказаних осіб може мати на меті здійснення перевірки законності проведених негласних слідчих (розшукових) дій та отримання консультацій або роз' яснень фахівця щодо змісту отриманих за ними ре­зультатів. Оскільки організаційно-тактичні засади проведення кожної із негласних слідчих дій є захищеною законом таємницею, з якою може бути обізнане лише вузьке коло фахівців, з метою нерозголошення форм та методів їх проведення відомості, що можуть призвести до розконспірації методики негласних слідчих (розшукових) дій, розголошенню не підлягають. У виняткових випадках окремі відомості можуть бути розкриті для всебічного, повного, неупередженого дослідження обставин криміналь­ного провадження, за умови, що досудове розслідування та судове провадження здійснюються із дотриманням режиму секретності.

Цією ж нормою статті Кодексу закріплено, що допит осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, може відбуватися із збере­женням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом. Розголошення на досудовому розслідуванні та на стадіях судового розгляду матеріалів кримінального провадження відомостей стосовно осіб, які безпосередньо проводили негласні слідчі (розшукові) дії, у пере­важній більшості випадків може створити загрозу як їх особистій безпеці, так і за­вдати шкоди членам їх сімей. Окрім того, оприлюднення у ході кримінального про­вадження персональних даних осіб, які проводили чи брали участь у проведенні не­гласних слідчих (розшукових) дій, зробить неможливим подальше їх використання на відповідній ділянці роботи, адже щодо того, ким є і чим замається ця людина, буде обізнана невизначена кількість осіб, що брали участь у кримінальному провадженні. Тому за умови необхідності допиту вказаної категорії осіб на будь-якій стадії кримі­нального провадження щодо них слід застосовувати передбачені законом заходи без­пеки. Нерозголошення відомостей може забезпечуватися шляхом обмеження їх вне­сення до матеріалів кримінального провадження. Прийнявши рішення про застосу­вання заходів безпеки, слідчий, прокурор або суд виносить мотивовану постанову або ухвалу про зміну в матеріалах кримінального провадження прізвища, імені, по бать­кові особи, що проводила або брала участь у проведенні негласних слідчих (розшу­кових) дій на псевдонім. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а інші дані зазначаються лише у постанові (ухвалі) про зміну анкетних даних. Ця постанова до матеріалів кримінального провадження не додається, а збері­гається окремо в органі, який здійснює досудове розслідування.

Допит співробітників оперативних підрозділів, які проводили негласні слідчі (роз­шукові) дії або були залучені до їх проведення, може здійснюватись відповідно вимог ст. 232 КПК, із мікшуванням звуку та відповідним форматом трансляції відеозобра- ження, що не дозволить упізнати цю особу.

3. У випадку використання для доказування результатів негласних слідчих (роз- шукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводи­лися відповідні дії. Такими особами можуть бути безпосередньо підозрюваний, об­винувачений або особи, що контактували із підозрюваними або обвинуваченими та обізнані в їх протиправній діяльності, що зафіксовано у матеріалах, сформованих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Ці особи повідомля­ються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строки, передбачені ст. 253 КПК, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.