Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді






1. У виняткових невідкладних випадках, пов 'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпо­чата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов 'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цьо­го Кодексу.

3. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в на­данні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

1. Норми цієї статті закону встановлюють винятки із порядку організації негласних слідчих (розшукових) дій, які за загальним правилом проводяться з дозволу слідчого судді. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 246 КПК за рішенням слідчого судді під час до­судового розслідування злочинів проводяться такі слідчі (розшукові) дії: Аудіо-, віде- оконтроль особи (ст. 260); Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261); Огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262); Зняття інформації з транспортних телекомунікацій­них мереж (ст. 263); Зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264); Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267); Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268); Спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269); Аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270); Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).

Виняток із наведеного переліку становить ч. 2 ст. 264 КПК, яка вказує, що не по­требує дозволу слідчого судді зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утриму­вачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. За рішенням слід­чого судді відповідно до ч. 8 ст. 271 КПК відбувається контроль за вчиненням зло­чину, за умови, що його проведення пов'язане з обмеженням конституційних прав особи. Наприклад, за змістом цієї норми на проведення контрольованої поставки предметів, товарів, речовин через засоби поштового зв'язку необхідне отримання до­зволу слідчого судді, оскільки обмежуватиметься право особи на таємницю кореспон­денції, задеклароване ст. 31 Конституції України.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій, закріплених статтями 260 КПК (аудіо-, відеоконтроль особи), 261 КПК (накладення арешту на кореспонденцію), 262 КПК (огляд і виїмка кореспонденції), 263 КПК (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), 264 КПК (зняття інформації з електронних інформаційних систем), 267 КПК (обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого воло­діння особи), 269 КПК (спостереження за особою, річчю або місцем), 270 КПК (аудіо-, відеоконтроль місця), 271 КПК (контроль за вчиненням злочину), 274 КПК (негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження) здійснюються у кри­мінальному провадження щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Частина 1 ст. 11 КК, передбачає що злочином є суспільно небезпечне винне ді­яння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, відповідальність за яке перед­бачена нормами Особливої частини КК України. За статтею 12 КК залежно від ступе­ня тяжкості злочини поділяються на окремі види: невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. У частинах 4 і 5 ст. 12 КК вказується відповідно, що тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років; особливо тяжким зло­чином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. З урахуванням по­ложень ч. 6 ст. 12 КК ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одно­часно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин. Отже, відповідно до санкції статті, згідно з якою злочин може бути віднесений до категорії тяжких або особливо тяжких, проведення негласних слідчих (розшукових) дій органами досудового розслідування може здійснюватися з метою запобігання та припинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які встановлена роз­ділами: Злочини проти основ національної безпеки (розд. I); Злочини проти життя та здоров'я (розд. II); Злочини проти власності (розд. VI); Злочини у сфері господарської діяльності (розд. VII), а саме ст. 201 (Контрабанда) та ст. 209 (Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом); Злочини проти громадської безпеки (розд. IX); Зло­чини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та пре­курсорів та інші злочини проти здоров'я населення (розд. XIII); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (розд. XIV); Злочини проти авторитету органів державної вла­ди, місцевого самоврядування та об'єднань громадян (розд. XV); Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг (розд. XVII) Особливої частини КК України

Відповідно змісту ч. 1 ст. 250 КПК проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді здійснюється у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей і запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Як виняткові та невідкладні випадки слід розглядати настання таких обставин, за яких відвернути загрозу життю людей або ж попередити, запобігти вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину із дотриманням загально­го порядку організації провадження негласних слідчих (розшукових) дій неможливо. Якщо така інформація отримана не у конкретному кримінальному провадженні, слід­чий, прокурор у порядку, встановленому ст. 214 КПК, вносять такі відомості до ЄРДР, після чого може розпочатися проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Відповід­но до змісту ч. 3 ст. 214 КПК до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений лише невідкладний огляд місця події. Після завершення огляду відомості про кримі­нальне правопорушення негайно вносяться до ЄРДР.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виняткових невідкладних ви­падках здійснюється за спрощеною процедурою, на підставі постанови слідчого, погодженої з прокурором, або постанови прокурора. Прокурор зобов'язаний невід­кладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотан­ням до слідчого судді. Невідкладність слід розуміти як «терміновість», «негайність», тобто дії прокурора повинні вкладатися в розумні часові межі, з урахуванням положень ст. 28 КПК «Розумні строки».

2. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання слідчого, узгодженого з про­курором, або прокурора відповідно до вимог ст. 248 КПК, тобто протягом 6 годин з моменту його отримання. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті слідчий суддя може постановити ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У та­кому разі виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (роз­шукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.