Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю






1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випад­ках та в порядку, передбачених законом.

1. Стаття третя Конституції України проголошує, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Дане конституційне положення більшу конкретизацію знаходить у ст. 56 Основного закону, яка закріплює право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здій­сненні ними своїх повноважень.

Важливу роль в закріпленні наведеного конституційного положення, а також його конкретизації стосовно діяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукові дії, досудове розслідування, прокуратури та суду, в спеціальному (окремому) законі, віді­грали міжнародно-правові акти, визнані Україною. Так, МПГПП закріплює ряд важ­ливих положень, зокрема, що кожен, хто був жертвою незаконного арешту чи триман­ня під вартою, має право на компенсацію, якій надано позовної сили (ч. 5 ст. 9). Рівно ж, коли будь-яку особу остаточним рішенням було засуджено за кримінальний злочин, і коли винесений їй вирок був згодом скасований... за наявністю судової помилки, то особа, яка зазнала покарання у результаті такого засудження, одержує компенсацію згідно зі законом, якщо не буде доведено, що засудження відбулось виключно або частково з її вини (ч. 6 ст. 14). Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюд­ських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. також у своїй ст. 14 передбачає необхідність кожною державою-стороною Конвенції (Укра­їна є її стороною) забезпечити у своїй правовій системі одержання відшкодування жертвою катувань й підкріплене правовою санкцією право на справедливу й адекват­ну компенсацію, включаючи заходи до якомога повнішої реабілітації. У разі смерті жертви катувань право на компенсацію надається її утриманцям. КЗПЛ також містить низку важливих положень, що стосуються відшкодування шкоди, завданої незаконним арештом або затриманням (ч. 5 ст. 5 Конвенції), а також закріплює право особи на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення прав і свобод людини було вчинене особами, які діяли в офі­ційній якості (ст. 13-1 Конвенції). ЄСПЛ, юрисдикція якого розповсюджується на Україну, ухвалив низку рішень, якими зобов'язав нашу державу відшкодувати шкоду, завдану потерпілим незаконними діями та рішеннями органів досудового розсліду­вання, прокуратури та суду (справи: «Кобцев проти України», «Афанасьєв проти України», «Харченко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

2. Правовою основою реалізації коментованої статті, крім Конституції України та окремих положень названих та інших міжнародно-правових актів, є ст. 1176 ЦК та

Закон України від 1 грудня 1994 р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон Укра­їни) зі змінами, внесеними, Законом України «Про внесення змін до деяких законо­давчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» (ч. 17) від 13 квітня 2012 р. («Урядовий кур'єр» від 7 червня 2012 р., №100). В розвиток цього Закону прийняте Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України і Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р.. Власне, названий Закон України та ст. 1176 ЦК України встановлюють перелік випадків, а Закон - порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

За Законом України відшкодуванню підлягає шкода завдана громадянинові вна­слідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незакон­ного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, неза­конної конфіскації майна, незаконного накладення арешту;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених закона­ми України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

Заподіяна внаслідок перелічених дій і рішень шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-роз- шукову діяльність, досудове розслідування, а також органів прокуратури і суду (ст. 1 Закону України).

Право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями орга­нів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розсліду­вання, прокуратури і суду виникає у чітко визначених Законом України випадках, зокрема:

1) ухвалення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи в іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, ви­їмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від робо­ти (посади) та інших заходів кримінального забезпечення, що обмежують чи порушу­ють права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального право­порушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не вста­новлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримання (ст. 2 Закону України).

За Законом України особа у перелічених випадках має право на відшкодування (повернення) таких видів шкоди як:

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяль­ність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити потерпілій особі порядок відшкодування завданої шкоди та поновлення її порушених прав. При цьому необхідно зазначити, що право на відшкодування шкоди в особи не виникає у разі закриття кримінального провадження на підставі закону про амністію або акта про її помилування. Не виникає воно і в тих випадках, якщо особа в процесі досудового розслідування або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню дійсних обставин і цим сприяла незаконним діям та ухваленню таких рішень (ч. 4 ст. 1176 ЦК України).

Розмір відшкодування, зазначених видів шкоди залежно від того, який орган про­вадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом в апеляційному або касацій­ному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції (ч. 1 ст. 12 Закону України).

Питання про відшкодування моральної шкоди, в будь-якому випадку вирішується судом, який розглядав кримінальну справу або якому вона мала бути підсудна відпо­відно до чинного законодавства. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Постанова про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокура­тури, на вибір громадянина може бути оскаржена до суду за місцем проживання осо­би або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшу- кову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Необхідно при цьому заува­жити, що сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Процедура виконання постанови про відшкодування шкоди регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджет­них установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.

Відповідно до норм даного Порядку, рішення про стягнення коштів державного бюджету (в тому числі і постанова про відшкодування шкоди) виконуються виключно органами Державної казначейської служби України.

В Законі України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 р. № 4282-УІ (як і в попередніх Законах про Державний бюджет України, починаючи з 2002 р.) передбачена окрема стаття видатків на відшкодування шкоди, завданої гро­мадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову ді­яльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, яка носить назву «Відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянину вартості кон­фіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльніс­тю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» (код програми 3504030).

Розділ ІІ

ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

ГЛАВА 10

ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ І ПІДСТАВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.