Здійснення правосуддя судом

1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

1. Положення щодо здійснення правосуддя виключно судами закріплено на кон­ституційному рівні (ст. 124 Конституції України) і деталізовано у процесуальному законодавстві та Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Функція правосуддя у кримінальному провадженні полягає у розгляді і вирішенні по суті правових конфліктів, що виникають у суспільному житті з приводу вчинення кримінальних правопорушень. її зміст становить розгляд у судових засіданнях кри­мінальних справ і застосування встановлених законом видів покарань щодо осіб, які винні у вчиненні кримінальних правопорушень, або у виправданні невинних. Функція правосуддя належить до основних кримінально-процесуальних функцій і є підґрунтям такої засади кримінального провадження, як змагальність (див. коментар до ст. 22), та низки інших засад кримінального провадження.

Правосуддя як функція судової влади здійснюється незалежними та безсторонні­ми судами, утвореними згідно із законом. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, присяжні в рамках відповідних судових процедур. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює право­суддя на професійній основі. Присяжними визнаються громадяни України, які у ви­падках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуд­дя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здій­сненні правосуддя.

Підстави та порядок утворення і ліквідації судів, а також наділення професійних суддів та присяжних відповідним правовим статусом визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Інші органи та посадові особи не мають повноважень на здійснення правосуддя, а прийняті ними рішення не мають правової сили судових рішень.

Тільки суду належить право визнати особу винною у вчиненні злочину і піддати її кримінальному покаранню (ч. 1 ст. 62 Конституції України). Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, уста­новлену законом.

Правила здійснення правосуддя у кримінальному провадженні встановлюються КПК на основі приписів Конституції України та з урахуванням положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається. У широкому значенні це означає, що судова влада в особі своїх органів - судів не може ухилитися від здійснен­ня правосуддя у кримінальному провадженні. У вузькому значенні це означає, що суд, якому підсудне відповідне кримінальне провадження, не вправі відмовитися від су­дового розгляду і ухвалення відповідного судового рішення. Ці положення базуються на тому, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч. 2 ст. 124 Конституції України) і випливає із низки засад кримінального провадження, зокрема, законності (див. коментар до ст. 9), рівності перед законом і судом (див. коментар до ст. 10), доступу до правосуддя та обов'язковості судових рішень (див. коментар до ст. 21), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (див. коментар до ст. 24).