Механізм ведення бухгалтерського обліку

На кожний об’єкт бухгалтерського обліку відкривають окремий рахунок. Розглянемо структуру і ведення таких рахунків.

На кожному бухгалтерському рахунку на певну дату фіксують початковий стан об’єкта, а також збільшення або зменшення засобів підприємства. Залежно від категорії ра­хунків збільшення або зменшення таких засобів познача­ють поняттями “дебет” (від лат. debet — він винен) і “кре­дит” (від лат. credit — він вірить).

Щоб зафіксувати на бухгалтерських рахунках кожну господарську операцію, а отже кожну суму, а також для зручності ведення рахунків кожний рахунок відображають у вигляді двосторонньої таблиці, в якій зверху посередині записують назву рахунка, в лівій частині — дебет, а в правій — кредит

Рахунок №______

Дебет Кредит

В бухгалтерському обліку налічується 97 балансових рахунків і 5 позабалансових (які знаходяться в X запасно­му розділі). Збільшення нумерації від 1 до 97 відображає послідовний процес формування на підприємстві засобів виробництва, виготовлення на них товарів, їх збуту, стан фінансів тощо.

Розрізняють активні, пасивні та активно-пасивні ра­хунки.

Активний рахунок (лат. aktivus — діяльний) — рахунок, на якому ведеться облік засобів і майна підприємства, тоб­то активів (матеріальних цінностей, грошових ресурсів тощо).

При цьому збільшення засобів на рахунку записують у дебет, а їх зменшення — в кредит.

Пасивний рахунок (лат. passivus — бездіяльний) — раху­нок, на якому ведеться облік джерел фінансування прид­баних підприємством засобів.

На пасивних рахунках збільшення засобів на рахунку записується в кредит, а їх зменшення — в дебет. З ураху­ванням цього бухгалтерський баланс можна розглядати як рівність записів за дебетом і кредитом.

Активно-пасивний рахунок — рахунок, на якому ведеть­ся облік розрахунків (поточних операцій).

Такі рахунки можуть бути і активними, і пасивними. Водночас за дебетом переважно відображають збільшення засобів підприємства (отримані або затрачені ним засоби), а за кредитом — перераховані за придбання ним засобів кошти або компенсацію витрат.

Відкриваючи рахунок, у ньому спочатку фіксують по­чатковий залишок, або початкове сальдо. Згодом при здійсненні операцій із збільшення або зменшення засобів підприємства чи ведення поточних операцій за певний проміжок часу підводять підсумок по кожній стороні рахунку, який називається оборотом. Різницю між сумами на кожній із сторін рахунку називають кінцевим сальдо.

Розділ 4

МІЖНАРОДНІ ФОРМИ

ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ