Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Світова торгівля та зовнішньо­економічна діяльність підприємств




Нині на планеті існує приблизно 230 незалежних країн, підприємства переважної більшості з яких ведуть зовнішньоекономічну діяльність.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства — діяльність, пов’язана з переміщенням товарів, послуг, ка­піталів та робочої сили за кордон, із здійсненням спіль­них виробничих операцій з підприємствами інших країн.

Діяльність підприємств, пов’язана з переміщенням то­варів і послуг, а отже і грошей, які обслуговують ці опе­рації, здійснюється у сфері міжнародної торгівлі. Така торгівля означає систему зовнішньоторговельних зв’язків між країнами, які торгують між собою. Необхідність тор­гівлі між країнами, в тому числі підприємствами, зумовле­на передусім існуванням міжнародного поділу праці, за якого кожна країна спеціалізується на виготовленні тих товарів, які дають змогу найраціональніше використовувати власні ресурси і виробництво яких обходиться їй де­шевше. При цьому вона відмовляється від виробництва тих товарів, які дешевше купувати в інших країнах.

З погляду принципу зрівняльних переваг, обґрунтова­ного Д. Рікардо, окремій країні вигідніше виготовляти та експортувати ті товари, при виготовленні яких досягнута найвища продуктивність праці, а отже — найбільша від­носна ефективність. Такі товари за умови їх високої якості найповніше задовольняють потреби споживачів і прода­ються на світовому ринку за найнижчими цінами, а отже є найбільш конкурентоспроможними.

До зовнішньоторговельних належать операції під­приємства, тісно пов’язані з експортом та імпортом то­варів і послуг. Перед тим як зайнятися ними, підприєм­ство повинно:

1) чітко визначити мету проведення таких операцій, яка здебільшого пов’язана з основною метою підприєм­ства — привласненням максимального прибутку. Водно­час похідними цілями при здійсненні експортних операцій підприємством є розширення обсягів виробництва за ра­хунок захоплення нових ринків збуту, а отже досягнення економії на масштабах виробництва (що у кінцевому підсумку сприятиме збільшенню прибутку), зростання ва­лютних ресурсів підприємства та ін.

Похідними цілями за здійснення імпортних операцій є удосконалення та оновлення основних фондів, досягнен­ня на цій основі відчутної економії ресурсів, розширення обсягів виробництва, асортименту продукції на внутріш­ньому ринку, а зрештою — зростання прибутків;

2) чітко визначити свої експортні можливості, які за­лежать від конкурентоспроможності продукції та обсягів її виробництва. В разі планування імпортних операцій підприємство мусить насамперед зіставити вигідність ви­робництва товарів всередині своєї країни і здійснення імпортних закупівель, зокрема джерела їх фінансування;



3) провести комплексну оцінку зовнішньоекономічної політики власної держави і країни, з якої імпортуються то­вари. Так, у разі проведення протекціоністської політики з метою захисту національних товаровиробників від іно­земних конкурентів, а отже створення для них сприятли­вих умов використовують: а) високу ставку мита (тобто протекціоністське мито), яке є акцизним податком на імпортні товари і змушує іноземних конкурентів підвищи­ти ціни на них, що зменшує їх конкурентоспроможність; б) імпортні товарні квоти, за допомогою яких визначають максимальні обсяги товарів, що імпортуються протягом певного періоду; в) надання ліцензій, тобто дозволу дер­жавних органів на імпорт або експорт певних товарів з ме­тою контролю експортно-імпортних операцій, руху валюти.

У разі здійснення вітчизняними підприємцями зовнішньоторговельних операцій важливо знати такі основні закономірності, що діють у сфері міжнародної торгівлі:

1) випереджаючий ріст торгівлі послугами порівняно з темпами міжнародної торгівлі;

2) випереджаюче зростання торгівлі готовими вироба­ми порівняно з товарами паливно-сировинної групи;

3) випереджаючі темпи міжнародної торгівлі між роз­винутими країнами світу;

4) зростання в експорті розвинутих країн частки про­дукції, виготовленої за допомогою інтелектуально та інформаційно насиченої праці.

Основними видами послуг у світовій торгівлі є:

1) послуги, пов'язані із зовнішньою торгівлею, тобто транспортуванням, страхуванням;

2) послуги, пов'язані з обміном технологіями (торгів­лею ліцензіями, “ноу-хау”, інжиніринговими послугами, управлінськими та ін.);

3) обмін соціальними і культурними послугами, зокре­ма надання туристичних послуг;

4) банківські послуги, зокрема здійснення міжнарод­них розрахунків, лізингових операцій та ін.;

5) послуги, пов’язані з міграцією робочої сили (випла­тою і перерахуванням заробітної плати, соціальних виплат тощо).

Важливу роль у міжнародній торгівлі соціальними по­слугами відіграє освіта у формі обміну досвідом та інфор­мацією, викладачами, науковими співробітниками, аспі­рантами й студентами.

Наступною важливою формою зовнішньоекономічної діяльності підприємств є діяльність, пов’язана з пе­реміщенням за межі національних країн капіталу, або ек­спорт та імпорт капіталу.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал