Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






У цілому, позиція фахівців по відношенню до вирішення міжособистісних конфліктів досить оптимістична: конфлікти керовані і їх можна успішно вирішувати.




 

З огляду на це особливо актуальним для соціології в Україні є формування соціологічного мислення в усіх верств населення, передусім у молоді, у людей, зайнятих на виробництві, — від робіт­ника до керівника. Кожен член суспільства має бути певною мірою соціологічно освіченим, має розуміти значення і роль соціологічних знань у розбудові нового суспільства, має вміти дати соціологічну оцінку виконанню своїх професійних ролей, передбачати соціальні наслідки своїх втручань у суспільне життя.

 

 

Слід зазначити, що нині посилюється тенденція до інтернаціона­лізації соціології, формування соціологічного знання, яке складаєть­ся з різних теорій, що не заперечують одна одну. Підтвердженням тому може бути девіз XII Всесвітнього соціологічного конгресу (ли­пень 1990 р., Мадрид) «Соціологія для єдиного світу: єдність чи різ­номанітність?». На ньому йшлося про те, що для аналізу соціальних змін необхідні не одна загальносоціологічна теорія, а різні, що є свідченням певного соціологічного плюралізму. Важливого значен­ня набуває не інтеграція соціологічних теорій, а консолідація різних підходів і концепцій.

За таких умов зростає значення формування нового соціоло­гічного мислення, основними принципами якого мають стати від­мова від ідеологізації, просування в напрямі до єдиного світового соціологічного знання з метою вирішення спільних завдань. Однак при цьому не повинні нівелюватися різноманітність і своєрідність різних соціологічних знань, багатоваріантність шляхів досягнення поставлених цілей.

Єдність і різноманітність у соціології в діалектичному поєднанні — це також ознака нового соціологічного мислення. Видатний соціолог XX ст. П. Сорокін порівнював соціологію з дволиким Янусом, один лик якого — єдність, а другий — різноманітність. Однак заклик П. Сорокі-на до консолідації зусиль представників різних течій у 70-ті роки був сприйнятий більшістю радянських учених як украй реакційний. Проте згодом виявилося, що саме єдності в різноманітності потребує зовсім нова політична та ідеологічна ситуація як у світі, так і всередині нашої країни — припинення холодної війни, розвиток демократії та свободи. Конкретною передумовою формування нового соціологічного мислен­ня є схожість досліджуваних проблем. Вони актуальні для соціології рі­зних країн і можуть за умови спільного вивчення їх піднести соціологі­чні знання на принципово новий рівень. З огляду на це дуже важливого значення набуває отримання порівняльних даних, які можна викорис­товувати для розв’язання завдань, що мають теоретичний та ужитковий характер. Схожість постановки, змісту і способів дослідження соціоло­гічних проблем у різних країнах зумовлено тим, що всі народи однако­во турбують питання виживання людини, екологічної безпеки, підви­щення ефективності діяльності трудових колективів, взаємодії різних соціальних груп тощо.



Сім'я - осередок (мала соціальна група) суспільства, найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі і родинних зв'язках, тобто відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами, та іншими родичами, котрі живуть разом і провідними спільнегосподарство на основі єдиного сімейного бюджету. Життя сім'ї характеризується матеріальними і духовними процесами. Через сім'ю змінюються покоління людей, в ній людина народжується, через неї продовжується рід. Сім'я, її форми і функції прямо залежать від суспільних відносин в цілому, а також від рівня культурного розвитку суспільства. Природно, чим вище культура суспільства, отже, тим вище культура сім'ї.
Поняття сім'я не слід плутати з поняттям шлюб. Сім'я являє собою більш складну систему відносин, чим шлюб, тому вона об'єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, інших родичів.
Сімейні стосунки можуть бути, як і персональні (відносини між матір'ю і сином) так і групові (між батьками і дітьми чи між подружніми парами у великих сім'ях).
Сутність сім'ї відбивається в її функціях, у структурі й у рольовому поведінці її членів.
Найважливішими функціями сім'ї є: репродуктивна, виховна, відновлювальна і господарсько - споживацька.
Репродуктивна функція містить у собі відтворення в дітях чисельності батьків, тобто бере участь у кількісному і якісному відтворенні населення. Можна сказати, що це найважливіша функція. Адже, міркуючи логічно, щоб через 24-30 років населення нашої країни було не менше, ніж зараз, необхідно, щоб дітей у сім'ї було не менше ніж батьків. Бажано навіть більше, так як іноді двоє дітей по тим чи іншим причинам не завжди відтворюють своїх батьків. У цілому 1000 чоловік населення, що складається з дводітної сімей, через 25-30 років утрачають третина своєї чисельності і по статистиці для відтворення населення Росії треба, щоб приблизно 50% сімей мали 3 дітей. В даний час, через перевагу міського способу життя, збільшення зайнятості жінок, найтяжкого економічного становища народжуваність падає. Таким чином, може виявитися, що на двох пенсіонерів буде приходитися один працівник. З цієї точки зорудержава зацікавлена ​​в збільшенні багатодітних сімей, створення їм певних пільг. Але, дивлячись на це інакше, зокрема з позицій тенденції збільшення народження в багатодітних сім'ях дітей з патологіями, перенаселення через обмеженість ресурсів, збільшення непрацюючого населення й інших факторів, можна припустити, що на даному етапі збільшення дітонародження і багатодітних сімей не є позитивна сторона.
Господарсько-споживча функція сім'ї охоплює різні аспекти сімейних відносин. Це ведення домашнього господарства, дотримання домашнього бюджету,управління сім'єю, проблема жіночої праці. Сім'я як первинний осередок є виховної колискою людства. У сім'ї головним чином виховуються діти. У сім'ї дитина отримує перші трудові навички. У дитини розвивається уміння цінувати і поважати працю людей, там вона здобуває досвід турботи про батьків, рідних і близьких, вчиться розумному споживанню різних матеріальних благ, накопичує досвід спілкування з грошима.
Кращий приклад - це приклад батьків. У більшості випадків діти є відображенням батьків. Звичайно ж, виховна функція на цьому не вичерпується. Можна говорити і про самовиховання в сім'ї.
Відновлювальна функція сім'ї полягає у підтримці здоров'я, життєвого тонусу, організації дозвілля та відпочинку, сім'я стає оздоровчим середовищем, де будь-який член сім'ї вправі сподіватися на турботливе ставлення рідних і близьких. Для цього потрібно не тільки морально-психологічна підготовка, але і дотримання режиму праці та відпочинку, режиму харчування та інше.
Організація дозвілля відіграє велику роль у відновленні. Дозвілля служить засобом відновлення фізичних і духовних сил людини. Часто дозвілля відбувається в кожного по-своєму. Хто - то дивиться ТБ, слухає музику і т.д. Це є пасивним відпочинком. Людина потребує активного відпочинку -подорожі, прогулянки. Це приносить більше здоров'я для сім'ї в цілому і кожного її членів.
Під структурою сім'ї розуміється сукупність відносин між її членами, включаючи крім відносин споріднення і систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету, і т.д. Виділяють авторитарну структуру, де сім'ї поділяються на авторитарні і демократичні. Аналог цьому - розподіл на патріархальні, матріархальні і егалітарний сім'ї. Егалітарний сім'ї в даний момент займають лідируюче положення в розвитих країнах.
Рольова взаємодія в сім'ї є сукупність норм і зразків поведінки одних членів сім'ї по відношенню до інших. Традиційні ролі, коли жінка вела домашнє господарство, виховувала дітей, а чоловік був хазяїном, власником майна і забезпечував економічну самостійність сім'ї, змінилися. На сьогоднішній день переважна кількість жінок беруть участь у виробничій діяльності, економічному забезпеченні сім'ї, беруть рівну участь у суспільних рішеннях. З одного боку це сприяло розвитку жінки як особистості, рівності чоловіків, але з іншого - призвело до зниження рівня народжуваності і збільшення числа розлучень.
Основою сучасного шлюбу стають не економічні чи статусні, а емоційні сторони міжособистісних відносин.




.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал