Види професійної діяльності фахівця з соціальної педагогіки

ЛЕКЦІЯ 1-2.

Тема: СУБ’ЄКТИ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ (4 ГОД.)

Мета: Сформувати у студентів наукові уявлення про психологічні, соціальні та педагогічні особливості основних суб’єктів вищої професійної освіти – майбутніх соціальних педагогів та викладачів соціально-педагогічних дисциплін.

Професійна спрямованість: формування методологічної компетентності майбутніх викладачів соціально-педагогічних дисциплін щодо соціального замовлення та основних суперечностей з підготовки майбутніх фахівців.

Основні поняття: базові цілі соціальної педагогіки, методика, методика викладання соціально-педагогічних дисциплін, структура методики викладання соціально-педагогічних дисциплін, педагогічне прогнозування, компетентність.

План лекції

1. Види професійної діяльності фахівця з соціальної педагогіки

2. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців

3. Функції та ролі викладача соціально-педагогічних дисциплін

Обрані методи: інформування, бесіда, обговорення, відеопрезентація, опора на досвід.

Питання для самостійного вивчення:

1. Стилі педагогічного спілкування викладача і студентів

2. Критерії професійної кваліфікації науково-педагогічних працівників ВНЗ

3. Педагогічні установки викладача

Запитання для самоаналізу й самоперевірки:

1. Проведіть контент-аналіз навчальної програми підготовки бакалаврів за спеціальністю «соціальна педагогіка»

2. Визначте цілі і завдання викладання окремих курсів соціально-педагогічного циклу.

Рекомендована література:

1. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

2. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи Навчальний посібник / Кузьмінський А.І. - К.: Знання, 2005. - 486 c.

3. Карандашев В.Н. Методика преподавания психологии: Учебное пособие. – СПб: Питер, 2006. – 250 с.

4. Васянович Г.П. Методологія педагогіки й педагогічна інноватика // Модернізація вищої у контексті євро інтеграційних процесів: Зб. наук. праць. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 332с. – С.4.

5. Липский И.А. Социальная педагогика в системе гуманитарного знания: структура и связи: Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.lipsky.ru/page/Statii/Soc-Ped-1.htm

6. Липский И.А. Социальная педагогика. Методологический анализ / И.А.Липский: учебное пособие. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.

7. Сейко Н.А. Соціальна педагогіка. Курс лекцій: Навчально-методичний посібник. – Житомир: Житомир.держ.пед.ун-тет, 2001. – 256с.

8. Сейко Н.А. Теоретичні основи соціально-педагогічної діяльності / Н.А.Сейко // Теорія і практика соціальної роботи: досвід регіону: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю системи центрів соціальних служб для молоді. – Житомир, 2003. – 77с. – С.11-20.

9. Сейко Н.А., Коляденко С.М. Методичні рекомендації до курсу «Методика роботи соціального педагога». – Житомир: ЖДПУ, 2000. – 104 с.

10. Сейко Н.А., Коляденко С.М. Робочий зошит з курсу соціальної педагогіки. – Житомир: ЖДПУ, 2000. – 54 с.

11. Сейко Н.А., Коляденко С.М. Технологія вивчення соціальної педагогіки / Н.А.Сейко, С.М.Коляденко // Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів. – У 2 ч. – Ч.ІІ. – Житомир: ЖДПУ, 2001. – С.23-51.

12. Соціальна педагогіка у категоріях і поняттях / Авт.-уклад. Сейко Н.А., Коляденко С.М. – Житомир: ЖДПУ, 2000. – 55 с.

Текст лекції:

Види професійної діяльності фахівця з соціальної педагогіки

Курс «Методика викладання соціально-педагогічних дисциплін» є базовим у підготовці майбутніх магістрів як викладачів соціальної педагогіки у ВНЗ І-ІІІ рівня акредитації. Поряд з оволодінням студентами теоретичними знаннями щодо форм, методів і технологій здійснення викладацької діяльності цей предмет надає можливість ознайомитися з практикою викладання у ВНЗ, осмислити власний досвід, включитися у відповідну діяльність, сформувати професійну готовність до забезпечення навчально-виховного процесу вищої школи. Ця мета конкретизується у таких завданнях курсу:

- оволодіти знаннями про теоретичні засади, технології та методи викладання у ВНЗ;

- визначити специфіку викладання дисциплін соціально-педагогічного циклу;

- оволодіти уміннями й навичками планування та викладу навчальної інформації;

- розкрити умови та завдання методики викладання соціально-педагогічних дисциплін;

- охарактеризувати особливості навчально-виховного процесу ВНЗ.

Матеріал курсу орієнтований на підготовку майбутнього соціального педагога як суб’єкта професійної діяльності; на оволодіння суб’єкт-суб’єктною технологією викладання соціально-педагогічних дисциплін; стимулювання потреби у самовдосконаленні; формування у студентів індивідуального стилю професійної діяльності; розвиток саморефлексії професійної компетентності.

Практична спрямованість курсу визначається його змістом та співвідношенням видів занять: лекцій, семінарів, практикумів, екскурсій, самостійної роботи, позанавчальної роботи, обговорення результатів практики.

Курс виконує систематизуючу функцію по відношенню цілого ряду навчальних дисциплін: педагогіки, педагогіки вищої школи, історії педагогіки, методики соціально-педагогічної діяльності, технологій соціально-педагогічної діяльності, етики соціально-педагогічної діяльності, загальної психології, вікової і педагогічної психології, методологічних засад соціально-педагогічної діяльності.

Вивчивши курс студент повинен знати:

· психологічні особливості студентської молоді як вікової та соціальної групи;

· історію і сучасні тенденції педагогіки вищої школи;

· зміст та форми організації навчально-виховного процесу у вищій школі;

· особистісні і професійні характеристики суб’єктів навчально-виховного процесу у вищій школі;

· теоретичні підходи до організації професійної соціально-педагогічної освіти;

· функції та професійні ролі викладача соціально-педагогічних дисциплін;

· зміст соціально-педагогічної освіти;

· технологію розробки навчальної дисципліни;

· методи навчання соціально-педагогічним дисциплінам;

· специфіку організації навчальних занять у вищій школі.

Вивчивши курс студент повинен уміти:

· самостійно працювати з літературою з проблем вищої освіти;

· працювати із нормативно-правовою, програмною, методичною документацією;

· проводити порівняльний аналіз педагогічного досвіду професійної підготовки фахівців із соціальної педагогіки в Україні та за кордоном;

· планувати діяльність навчально-виховної роботи у ВНЗ;

· аналізувати ефективність системи навчання майбутніх соціальних педагогів;

· володіти методами навчання соціально-педагогічним дисциплінам;

· проектувати навчально-виховний процес у ВНЗ;

· моделювати систему взаємодії «викладач – студент»;

· створювати інформаційно-методичне забезпечення соціально-педагогічних курсів.

Соціальна педагогіка як галузь діяльності має три базові цілі:

1. Пошук нових соціально-педагогічних знань (соціальна педагогіка як наука);

2. Застосування соціально-педагогічних знань для розв’язання практичних проблем (соціальна педагогіка як галузь діяльності; професія);

3. Передача соціально-педагогічних знань (методика викладання соціально-педагогічних дисциплін).

Соціальна педагогіка як навчальний предмет і соціальна педагогіка як наука – не тотожні поняття – соціально-педагогічні дисципліни мають свої дидактичні цілі, тому для їх успішного викладання недостатньо лише соціально-педагогічних знань, необхідно уміння викладати.

Методика – сукупність способів доцільної діяльності.

Методика викладання соціально-педагогічних дисциплін – це методика навчання соціально-педагогічним знанням і навичкам, соціально-педагогічної просвіти.

Методика викладання соціально-педагогічних дисциплін є «метадіяльністю», тобто такою, що формує іншу діяльність. А саме: робота викладача соціально-педагогічних дисциплін надбудовується над навчальною діяльністю студентів: цілі, які ставить перед собою викладач, формуються як потенційні ефекти зростання студента; процес реалізації зазначених цілей здійснюється через організацію діяльності студентів; оцінка успішності викладання відбувається через ефективність особистісного й професійного зростання студентів.

Структуру методики викладання соціально-педагогічних дисциплін можна представити через взаємозв’язок таких компонентів:

· педагогічне прогнозування реалізації у процесі викладання суспільних, освітніх, особистісних цілей;

· методичне усвідомлення інструментів навчально-виховного впливу у вищій школі;

· організація інформаційних, виховних, освітніх впливів;

· аналіз досягнутого результату, співвіднесення його з поставленими цілями.

Випускник спеціальності «Соціальна педагогіка» повинен уміти здійснювати такі види діяльності:

Соціально-педагогічна – забезпечення цілеспрямованого впливу на поведінку та діяльність дітей і підлітків, розвиток ініціативи та творчості; здійснення соціальної допомоги та підтримки клієнтів; сприяння в отриманні компенсацій, адресної допомоги клієнтам; соціально-педагогічний патронаж сімей груп ризику; створення сприятливого мікроклімату у мікросоціумі клієнтів; допомога в адаптації та соціалізації; діагностична, корекційна, реабілітаційна робота з людьми, які опинилися у складній життєвій ситуації.

Діагностична – вивчення соціально-побутових умов життя клієнтів; виявлення дітей, які потребують особливої соціально-педагогічної уваги; визначення інтересів та потреб дітей і підлітків, проблемних ситуацій на різних етапах розвитку дитини з метою попередження негативних наслідків; вивчення психолого-медико-педагогічних особливостей особистості клієнтів у межах власної компетентності.

Корекційно-розвиваюча та реабілітаційна – соціально-педагогічна корекція та реабілітація особистості, міжособистісних стосунків, виховних впливів; здійснення заходів по відновленню психологічного, морального, емоційного стану та здоров’я дітей і підлітків.

Профілактична – проведення роботи з попередження відхилень від норм соціального розвитку (девіантної, делінквентної та адиктивної поведінки) дітей і підлітків; різних негативних явищ у соціумі (бродяжництво, соціальна дезадаптація, тощо).

Правозахисна – охорона прав особистості; забезпечення клієнтів інформацією з питань соціального захисту та підтримки; сприяння в реалізації правових гарантій різних категорій дітей; правове виховання дітей з житлових, сімейних, трудових та ін. питань; надання посередницьких послуг клієнтам у соціально-правових питаннях.

Культурно-просвітницька – організація різнобічної, соціально сприятливої культурно-дозвіллєвої діяльності дітей і підлітків; проведення профорієнтаційної роботи; пропаганда соціально-педагогічних знань.

Організаційно-управлінська – збір та обробка професійно значимої інформації; забезпечення взаємодії різних спеціалістів освітніх, медичних, культурних, спортивних, правових закладів; залучення добровольців та координування їх участі у соціально-педагогічних проектах.

Методична – проектування й планування соціально-педагогічної діяльності на основі вивчення державних документів, соціальних програм, навчально-методичної літератури з врахуванням досягнутих результатів і проблем; самоосвіта.