Г) суб'єктивна сторона.

Об’єкт – це суспільні відносини, які охороняються правовими нормами від порушень. Наприклад, які суспільні відносини охороняються Правилами дорожнього руху. Можна сказати, що ці Правила охороняють суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. В практичній діяльності поняття об’єкту адміністративного правопорушення майже не застосовується.

Більш практичне значення мають інші елементи складу правопорушення.

Об'єктивна сторона – це сукупність зовнішніх ознак правопорушення. До ознак об’єктивної сторони правопорушення належать:

1. Протиправне діяння (дія чи бездіяльність). Будь-яке порушення пов’язано (в більшості випадків) із активними діями правопорушника. Розпивання алкогольних напоїв в громадських місцях вимагає фіксації факту такого розпивання з боку правопорушника. Бувають правопорушення, які вчиняються шляхом бездіяльності. Наприклад, злісна непокора законним вимогам працівника поліції є проявом такої протиправної бездіяльності.

2. Настання шкідливих наслідків (характерно для так званих матеріальних складів). Не всі правопорушення призводять до настання шкідливих наслідків, але в разі їх наявності на це треба обов’язково звертати увагу і фіксувати у відповідних процесуальних документах.

3. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням і наслідками. Необхідно довести, що саме протиправне діяння призвело до конкретних шкідливих наслідків.

4. Час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Саме діяння – це обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Інші ознаки не завжди є обов’язковими. Вони мають назву факультативних (необов’язкових) ознак. Наприклад, вчинення дрібного викрадення майна буде мати ознаку часу. Але час вчинення такого правопорушення не буде мати значення для кваліфікації такого правопорушення і така ознака буде вважатися факультативною.

Суб’єкт – це особа, яка вчинила правопорушення і підлягає адміністративній відповідальності. Суб’єктом може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-тирічного віку. Також суб'єктом може бути і юридична особа. Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та/або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несуть юридичні, за якими зареєстровано транспортний засіб.

Суб’єктивна сторона – це психічне ставлення суб’єкта до своєї поведінки. Суб’єктивна сторона характеризується виною, яка проявляється у формі умислу або необережності.

Вина – це основна і обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Вина може мати дві форми – умисну або необережну. Можна виділити прямий та непрямий умисел при вчиненні адміністративного правопорушення.

Прямий умисел = усвідомлення своїх дій + передбачення можливих наслідків + бажання їх настання.

Непрямий умисел = усвідомлення своїх дій + передбачення можливих наслідків + байдуже ставлення до того, чи настануть вони, чи ні.

Необережність у формі самовпевненості =усвідомлення своїх дій + передбачення можливих наслідків + легковажно розраховує на їх відвернення.

Необережність у формі недбалості = усвідомлення своїх дій + не передбачає настання наслідків, але повинен був передбачити.