Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Фактори, які впливають на опір машин
|
|
Природно-кліматичні:
- тип грунту, його структура;
- властивості матеріалу, який обробляється;
- метеорологічні умови.
Вплив першої групи факторів враховують при:
- визначенні нормативних показників;
- виборі технології вирощування с.-г. культур;
- аналізі показників роботи в данних умовах.
Конструкційні:
- тип робочих органів, їх форма, число, матеріал виготовлення;
- технологія виготовлення;
- вага машини;
- наявність допоміжних пристроїв;
- тип та конструкція ходового апарату.
Вплив другої групи факторів враховують при:
- виборі конструкції машини для конкретної технологічної операції;
- визначенні експлуатаційних вимог до конструкції;
- розробці технічних завдань для вдосконалення конструкції робочих машин.
Експлуатаційні:
- технічний стан машин (ступень спрацьовоності, якість проведення ТО, правільність виконання регулювальних робіт);
- режим роботи (швидкість руху, глибина обробки, ступень використання пропускної здатності).
Вплив третьої групи факторів враховують при:
- виборів режимів роботи;
- встановленні норм виробітку.
3.2.2. Тяговий опір робочих органів машин (R)
Дослідний шлях визначення тягового опору полягає у проведенні тягових випробувань.
Випробування проводять при швидкості руху V0 = 5км/год.
В процессі роботи с.-г. агрегату має місце значна нерівномірність опору машин у звязку із змінними факторами, що впливають на тяговий опір, це:
- фізико-механічні властивості грунту;
- мікрорельєф поля;
- режими роботи (V, PT, B).
Тому тяговий опір машин має випадковий характер в імовірно-статистичному розумінні.
Випадковий характер опору машин призводить до наявності великої кількості значень тягових опорів (R).
Для упорядкування випадкових величин тягових опорів (
) ввели поняття питомий опір (k) - це тяговий опір, який припадає на одиницю ширини захвату машини. Цей показник характеризує групи машин з однотипними робочими органами.
Для однотипних машин, які відрізняються тільки шириною захвату, (борони, культиватори, сівалки та ін.) він визначається за виразом:
, (3.33)
де R - тяговий опір машини, кН;
В – ширина захвату машини, м.
Для машин, які відрізняються як шириною захвату (В), так і глибиною обробітку (а), наприклад плуги:
, кН/м2 (3.24)
де а глибина оранки, м.
Для машин у яких опір пропорційно звязаний з їх вагою (зчіпки):
f м, (3.35)
де f м – коєфіцієнт кочення машин;
Gм – вага машини, кН.
Для машин, у яких робочі органи приводяться в дію від ВВП:
, кН/м (3.36)
де NВВП – потужність, витрачається на привід робочих органів від ВВП, кВт;
V – швидкість руху машини, км/год.
Осередненні значення питомого опору, які розраховані на основі тягових опорів і які, в свою чергу, одержані проведенням дослідних випробувань при швидкості руху V0 =5 км/год приведені в довідниках і позначаються k0.
Таблиця 3.12 – Питомий тяговий опір плугів (kпл, кН/м2) при швидкості V0 =5 км/год в залежності від різновиду грунтів
| Грунти | Агрофон | Різновид грунтів | ||||
| глинисті | суглинки | супісок | ||||
| важкі | середні | легкі | ||||
| Черноземи | Стерня озимих Трави Цілина | |||||
| Дерново- Підзолисті | Стерня озимих Трави Цілина | |||||
| Каштанові | Стерня озимих Трави Цілина | - | - | - | - | - |
| Засолені | Стерня озимих | - |
Таблиця 3.13 – Питомий тяговий опір сільськогосподарських машин (k0) при швидкості V0 =5 км/год
| Технологічна робота | Сільськогосподарські машини | K0, кН/м |
| Оранка на глибину 25 см: легких грунтів; середніх грунтів; важких грунтів | Плуги безполицеві | 3, 0…8, 0 12, 0…15, 0 19, 0…25, 0 |
| Боронування | Борони зубові: важкі середні легкі, або посівні сітчасті та шлейф-борони пружинні та лапчасті голчасті (мотики) Борони дискові: на дискуванні стерні на дискуванні оранки на дискуванні луків | 0, 4…0, 7 0, 3…0, 6 0, 25…0, 45 0, 45…0, 65 1, 0…1, 8 0, 45…0, 65 1, 6…2, 2 3, 0…6, 0 4, 0…6, 0 |
| Культивація суцільна | Культиватори: паровий – глибина обробітку 6-8 см паровий – глибина обробітку 10-12 см штанговий – глибина обробітку 10-12 см | 1, 2…2, 6 1, 6…3, 0 1, 6…2, 6 |
| Глибоке рихлення | Глибокорозпушувачі | 8, 0…13, 0 |
| Обробіток Плоскорізами | Плоскорізи | 4, 0…6, 0 |
| Лущення стерні | Лущильники: дисковий – глибина обробітку 8-10см лемішний – глибина обробітку 10-14см лемішний – глибина обробітку 14-18см | 1, 2…2, 6 2, 5…6, 0 6, 0…10, 0 |
| Рядковий посів Зернових | Сівалки: дискова з міжряддям 0, 15м вузькорядна зернопресова сівалка-лущильник | 1, 1…1, 6 1, 5…2, 5 1, 2…1, 8 1, 2…2, 8 |
| Сівба буряків | 0, 6…1, 0 | |
| Сівба кукурудзи | 1, 0…1, 4 |
Продовження таблиці 3.13
| Коткування: | Котки: гладкі водоналивні кільцево-шпорові | 0, 55…1, 2 0, 6…1, 0 |
| Обробіток міжряддя цукрових буряків: - з підкормкою - з окучуванням | Культиватори із стрілчастими лапами: - проріджувач - підживлювач - окучник | 1, 2…1, 8 1, 2…2, 0 1, 4…1, 8 1, 5…2, 5 |
| Збирання трав і зернових (соломи) | Косарки брусові Kocapки подрібнювачі Жатки валкові Граблі: поперечні колісно-пальцеві | 0, 7…1, 1 0, 8…1, 3 1, 2…1, 5 0, 50…0, 75 0, 7…0, 9 |
| Збирання технічних культур | Комбайни: силосозбиральні кукурудзозбиральні бурякозбиральні картоплезбиральні льонозбиральні Бурякокопачі Картоплекопачі Гичкозбиральні | 1, 2…1, 6 1, 5…1, 7 8, 0…12, 0 10, 0…12, 0 4, 0…6, 0 3, 0…4, 0 5, 8…6, 5 2, 0…3, 5 |
| Снігозатримання | Валкувачі | 1, 0…1, 5 |
Основною конструктивною особливістю являється той факт, що різноманітні робочі органи сільськогосподарських машин мають здатність якісно виконувати конкретну технолотічну операцію тільки в деякому діапазоні агротехнічно-допустимих швидкостей.
Таблиця 3.14 - Агротехнічно-допустимі робочі швидкості руху МТА
| Технологічні операції | Vlim, км/год |
| Оранка | 4…7; 8… |
| Снігозатримання | 5…10 |
| Обробіток ґрунту: плоскорізами-глибокорозпушувачами культиваторами-плоскорізами | 7…10 8…12 |
| Лущення стерні лущильниками: дисковими лемішними | |
| Обробіток ґрунту боронами: дисковими Зубовими сітчастими | 5…10 6…8; 7…12* 3, 5…6, 5 |
Продовження таблиці 3.14
| шлейф-боронами | 6…7 |
| Коткування грунту котками: кільчасто- шпоровими кільчасто-зубчастими гладкими водоналивними | 6…12 4…9 4…8 |
| Обробіток грунту культиваторами: паровими з пружинними лапами | 5…8; 9…15* 5…7 |
| Внесення добрив: органічних мінеральних рідких туковою сівалкою | 7…12 5…10 6…8; 9…12* 6…10; 8…12* |
| Сівба сівалками: рядковими стерньовими кукурудзи, соняшнику, буряків льону овочевих культур | 7…9; 10…15* 5…10 6…7, 5 5…7 5…9 |
| Садіння кортоплі | 4…7; 7…9* |
| Обробіток міжряддя просапних культур: перший другий і наступні | 4…7 7…10 |
| Догляд за посівами цукрових буряків: розпушування букетування проріджування обприскування та обпилювання підгортання рядків посівів | 4…6 4…5 4…5; 6…8* 4, 5…9, 5 4…7 |
| Скошування: трав на сіно з подрібненням рядковими жадками | 5…7; 8…12* 4…8 7…10; 8…15* |
| Загрібання та ворушіння сіна граблями: поперечними кільцево-пальцевими | 5…9 8…10 |
| Пресування сіна | 6…8 |
| Копнування і стогоутворення | 5…9 |
| Збирання врожаю: зернових кукурудзи на силос кукурудзи на зерно | 3…8 4…8; 8…12* 3…7; 6…10* |
Продовження таблиці 3.14
| гички цукрових буряків коренеплодів льону і коноплі капусти помідорів огірків | 3…6; 6…9* 4, 5…8 4…6 до 2, 8 0, 7…3 1, 6…3, 4 |
| Збирання картоплі комбайном | 1, 8…4 |
| Копання бульб копачем | 2, 5…5 |
* Для машин з робочими органами, які працюють з підвищеними швидкостями руху.
Вплив.швидкості руху на питомий опір в переважній більшості випадків характеризується параболічною залежністю. Ця залежність в межах реального діапазону робочих швидкостей від V0 до Vр описується формулою:
, (3.37)
де Δ С - темп приросту опору на 1 км/год приросту швидкості;
с - показник степені, величина якої залежить від особливостей конструкції машини і від умов роботи.
Для практичних розрахунків частіше всього користуються
слідуючими показниками с = 1 або с = 2.
Таблиця 3.15 - Доля приросту 
тягового опору і показник степені (с) залежно від виду роботи
| Вид роботи |
| с | ||
| зв | шв | зв | шв | |
| Оранка на глибину 20…22см | 0, 006 | 0, 005 | 5, 0 | 1, 50 |
| Культивація | 0, 005 | 0, 004 | 1, 8 | 1, 30 |
| Боронування | 0, 005 | 0, 004 | 1, 9 | 1, 40 |
| Сівба | 0, 004 | 0, 003 | 1, 6 | 1, 20 |
| Дискування (лущення) | 0, 002 | - | 1, 5 | - |
| Коткування | 0, 002 | - | 0, 9 | - |
| Скошування у валки | - | 0, 003 | - | 1, 25 |
зв - звичайні машини (знаряддя); шв - швидкісні.
Академік ГорячкінВ. П. запропонував квадратичну залежність зміни опору машин від швидкості руху:
для плугів з культурними корпусами:
, (3.38)
для плугів із швидкісними корпусами:
. (3.39)
Криволінійну залежність в робочому діапазоні швидкостей (V0…Vр) наближено можна замінити лінійною. Таке спрощення цілком прийнятне для експлуатаційних розрахунків.
Для плугів в даному випадку форцула 3.37 прийме вигляд:
, (3.40)
Для машин інших типів:
(3.41)
Таблиця 3.16 – Приріст тягового опору машин (Δ С) в %, при збільшенні швидкості руху на 1 км/год
| Робота | Машини | Швидкість, км/год | |
| 5..9 | 9...15 | ||
| Оранка | плуги: серійні швидкісні | 4...5 2...4 | 5...8 4...5 |
| Лущення, дискування | дискові лущильники дискові борони | 2...3 2...3 | 3...4 3...4 |
| Культявація | культиватори: серійні швидкісні | 4...5 2... 4 | 5...8 4...6 |
| Боронування | борони зубові: серійні щвидкісні | 2...4 1, 5...3 | 4...6 3...4 |
| Сівба | сівалки: серійні швидкісні | 1, 5...3 1...2 | 3...4 2...3 |
Продовження таблиці 3.16
| Збирання силосних культур | силосні комбайни | 1...2 | 2...4 |
| Збирання кукурудзи на зерно | кукурудзозбиральні комбайни | 1, 5...3 | 3...6 |
| Скошування колосових | жатки: рядкові швидкісні | 1, 5...3 0, 8...1, 4 | 3...5 1, 4…2 |
|
|