Показники енергетичних властивостей тракторів, методи їх визначення та шляхи поліпшення

Тягові показники тракторів являються одним із важливіших нормоутворюючіх факторів, які є визначальними енергетичної спроможності використання тракторів в конкретних ґрунтових умовах.

Показники енергетичних властивостей визначають як дослідним шляхом, так і розрахунковим.

Дослідний шлях полягає у проведенні тягових випробувань згідно з ГОСТом 7057-81. Для того, щоб можна було використовувати результати тягових випробувань при нормуванні механізованих робіт, необхідно встановити зв'язок між тяговими властивостями МА і умовами роботи.

По даним випробувань будують тягову характеристику. Тягова характеристика - це залежність тягової потужності (N_т) робочої швидкості (V_р), годинної витрати палива (G_т), згрмої витрати палива (q_е) і буксування (δ) від зміни тягового гилля (Р_т).

Теоретичні тягові характеристики доцільно будувати лише для перспективних тракторів, які тільки проектуються. Вони являються прогнозними.

Раціональною вважається така тягова характеристика, у якої максимум тягової потужності находиться посередені між існуючимии передачами. Лінія, яка з'єднує максимальні значення тягової потужності на різних передачах, утворює потеційну характеристику.

Аналіз великої кількості тягових характеристик показує, що трактори різної потужності мають свої конкретні потенційні характеристики і відповідні їм діапазони тягових зусиль (Р_т).

Таким чином, для кожного трактора і конкретних умов роботи існує тільки одне значення Р_т при якому він взмозі працювати з максимальною ефективністю (з мінімальними непродуктивними затратами потужності).

Принцип тягових класів закладений в основу побудови типорозмірного ряду тракторів (табл. 3.1…3.3).

Таблиця 3.1 - Класифікація сільськогосподарських тракторів по тяговому зусиллю ТОСТ 27021-86

Таблиця 3.2 - Міжнародна класифікація до тяговій потужності

(ИСО 730/1-77; 730/2-79; 730/3-82)

Таблиця 3.3 - Співвідношення між тяговими класами

поТОСТ і категоріями тракторів, які встановлені

міжнародними стандартами ИСО

Кожному тяговому класу ідповідає певне номінальне тягове зусилля (табл. 3.1).

Скільки робочі швидкості МА на найбільш енергоємких технологічних операціях співпадають за своїм рівнем як у нас, так і у інших країнах, то класифікації можна порівняти між собою ю(табл. 3.3).

Кожен тяговий клас складається з одної основної (базової) моделі трактора і декількох її різновидів (модифікацій). Модифікації в основному використовуються для виконання.спеціальних с.-г. операцій (табл. 3.4)

Таблиця 3.4 - Відповідність моделей тракторів тяговим класам

На тяговій характеристиці тягова потужність (N_т) являється основним параметром, по максимальному значенню якого визначають нормальну силу тяги
(Р_{т норм}), яка може співпадати (лише при роботі на щільних грунтах), але не обов'язково, з номінальною силою тяги (Р_{т н}) (яка відповідає номінальній частоті обертання колінчастого вала).

Номінальне тягове зусилля сільськогослодарського трактора – це зусилля яке трактор розвиває на стерні середньої щільності і нормальної вологості грунту (від 8 до 18%) в зоні максимального значення тягового ККД, маючи експлуатаційну масу, яка встановлена в технічній характеристиці, при цьому коєфіцієнт буксування не перевищуе 18% - для колісних тракторів (4к2), 16% - (4к4) і для гусеничних тракторів.

Для тракторів, які використовуються в промисловості, номінальне тягове зусилля визначається як граничне максимальне тягове зусилля по умовам зчеплення з ґрунтом.

Таким чином, номінальне тягове зусилля для с.-г. тракторів установлюють в зоні максимальних значень тягового ККД (η _{т тах}=N_{т тах}/N_ен ), а для тракторів які використовуються в промисловості – в зоні максимальних тягових зусиль (Р_{т мах}).