Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Критерії оцінювання роботи студента-практиканта
|
|
Критеріями оцінювання результатів виконання студентами ПНПУ імені В.Г. Короленка програмових завдань виробничої практики з педагогіки, передбачених Державними стандартами освіти і навчальними планами, є наступні:
| № п/п | Складові оцінювання | Розподіл балів (за 100-бальною шкалою) | Критерії оцінювання | ||
| Оцінка за шкалою ЕСТ та її зміст | Оцінка за 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою | |||
| 1. | Рівень теоретичної готовності (визначається якістю виконання психолого-педагогічної характеристики учнів класу) | А– високий рівень знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення | Відмінно | ||
| В – високий рівень знань з деякими недоліками | Добре | ||||
| С – добрий рівень знань | Добре | ||||
| Д – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання поставлених завдань | Задовільно | ||||
| Е – достатньо-мінімальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань | Задовільно | ||||
| FХ – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання поставленого завдання | Незадовільно | ||||
| F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання поставленого завдання | Незадовільно | ||||
| Якість виконання практичного завдання за програмою практики (виховний захід) | Використовується накопичувальна підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань, за умов якого студент отримує: | ||||
| А | 36-40 | Відмінно | |||
| В | 33-35 | Добре | |||
| С | 30-32 | Добре | |||
| Д | 27-29 | Задов. | |||
| Е | 24-26 | Задов. | |||
| 1-23 | Незадов. | ||||
| Х | Незадов. | ||||
| Рівень відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики | Критерії оцінювання: відмінно (20-30 балів) виставляється, якщо студент-практикант виконує практичне завдання на якісно високому рівні, виявляє при цьому ґрунтовність і творче володіння професійними вміннями, зацікавленість щодо вдосконалення існуючої в навчальному закладі чи в роботі класного керівника системи виховної роботи, з інтересом спостерігає за досягненнями педагогічної науки, демонструє прагнення до реалізації в навчально-виховному процесі сучасних рекомендацій педагогічної теорії та практики, що знайшло належне відображення у психолого-педагогічних спостереженнях; добре (10-19 балів) виставляється, якщо студент-практикант сумлінно поставився до виконання практичного завдання, виявляє самостійність, усвідомлено підходить до аналізу педагогічних явищ і процесів, використовує традиційні форми, методи і види професійно-педагогічної діяльності, досить ретельно аналізує психолого-педагогічні спостереження; задовільно (1-9 балів) виставляється, якщо студент-практикант несумлінно поставився до виконання практичного завдання, на репродуктивному рівні використовує елементи сучасних освітніх технологій, лише частково виявляє самостійність та ініціативність, демонструє фрагментарні вміння щодо реалізації професійно-педагогічної діяльності, у психолого-педагогічних спостереженнях відсутні висновки, логічні зв’язки; незадовільно (0 балів) виставляється, якщо студент-практикант безвідповідально поставився до виконання практичного завдання, лише частково вміє вирішувати педагогічні проблеми, не виявляє зацікавленості до здійснення виховної роботи, результати психолого-педагогічних спостережень мають фрагментарний характер, оформлені несвоєчасно. |
Загальна оцінка є комплексною і включає результати оцінювання освітньої, виховної і корекційної роботи студента-практиканта. На оцінювання результатів виробничої практики впливає якість фронтальної, групової та індивідуальної роботи, своєчасність і якість представленої звітної документації. Оцінюючи результати практики, важливо враховувати наступні чинники:
— рівень теоретичної підготовки студентів, знання ними літератури зі спеціальності;
— рівень сформованості професійно-педагогічних умінь та володіння методикою логопедичної роботи;
— якість проведених фронтальних, групових та індивідуальних логопедичних занять;
— ставлення до професії логопеда, до дітей, до практики (відповідальність, самостійність, творчість);
— якість роботи на методичних нарадах та консультаціях;
— рівень самоаналізу і аналізу різних видів корекційної роботи;
— змістовність та якість оформлення звітної документації;
— дотримання норм педагогічної етики і трудової дисципліни.
1. Рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики відповідно розробленої тематики модуля ( до 20 балів):
«20 балів – відмінно – А» – Високий рівень теоретичних знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення, а саме: студент має глибокі й систематизовані знання онтогенезу мовлення дітей, мовленнєвих особливості дітей із ЗПР; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвого розвитку; знає вимоги до організації логопедичного процесу, складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей. Володіння знаннями й уміннями організації корекційної роботи, перспективним і календарним плануванням, основними методами і прийомами логопедичної роботи з дітьми з різними вадами мовного розвитку та проведенням просвітницької й консультативної роботи.
«18 балів – добре – В» – високий рівень знань з деякими недоліками щодо основних вікових особливостей дітей з нормальним розвитком; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвого розвитку; знає вимоги до організації логопедичного процесу, складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей. Допускає незначні помилки у дотриманні вимог планування та організації корекційної роботи, зокрема недостатньо конкретне планування та володіння практичними навичками й прийомами логопедичної корекції відповідно вад мовлення
«15 балів – добре – С» – добрий рівень знань основних вікових особливостей мовленнєвого розвитку дітей; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовлення; на дотримується вимог до складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей.
«14 балів – задовільно – D» – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань щодо виявлення вікових особливостей мовленнєвого розвитку дітей, особливостей мовлення дітей із ЗПР; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвої діяльності; вимог до складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей, як обов’язкового документа. за основними вимогами завдання практики виконані, але без достатньої чіткості в плануванні і організації корекційної роботи студентом-практикантом.
«12 балів – задовільно – Е» – достатньо мінімальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань виявлення вікових особливостей мовленнєвого розвитку дітей, типологічних особливості дітей із ЗПР; окремих методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвого розвитку; не дотримується вимог до складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей.
«7 балів – незадовільно – FХ» – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконанняпрактичних завдань й на основі яких не можливо скласти цілісної картину про особливості мовленнєвого розвитку дитини – потрібне повторне виконання завдань.
«0 балів – незадовільно – F» – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконанняпрактичних завдань – потрібне повторне виконання завдань або повторне проходження практики.
2. Якість виконання практичних, індивідуальних завдань, передбачених програмою практики (до 50 балів – від 0 до 5 балів за виконання кожного завдання теми):
«46-50 балів – відмінно – А» – бездоганне виконання студентом практичних завдань передбачених завданнямимодулів. Відмінний рівень володіння комплексом практичних змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і рефлексивних умінь: опрацювання змісту навчального матеріалу, робить висновки та узагальнення, вміє користуватися літературою; організовує спостереження за дитиною та складає протоколи; підбирає методики й дидактичний матеріал; проводить логопедичне обстеження; узагальнює дані обстеження й диференціює дітей за первинним і вторинним дефектом; складає психолого-педагогічну та логопедичну характеристику; може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; бесідує з дефектологом, психологом щодо дітей; може визначати основні напрями корекцій-логопедичної роботи дитини; розробляти індивідуальний план корекції дитини. Проводить логопедичні заняття та фіксує ефективність логопедичної роботи. Студентом дотримані правила педагогічної деонтології та етики поведінки упродовж усього терміну практики.
«42-45 балів – добре – В» – загалом правильна робота з певною кількістю недоліків за завданнями модулів. Достатній рівень володіння комплексом змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і рефлексивних умінь: опрацювання змісту навчального матеріалу, робить висновки та узагальнення, вміє користуватися літературою; з недоліками проведено спостереження за дитиною та складений протокол; підбирає методики й дидактичний матеріал; проводить психолого-педагогічне і логопедичне обстеження; узагальнено дані обстеження дітей за первинним і вторинним дефектом; складено психолого-педагогічну і логопедичну характеристику; з незначними помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; активно бесідує з дефектологом, психологом щодо дітей; може визначати з незначною допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план логопедичної допомоги. Проводить логопедичні заняття та фіксує результативність корекційної роботи. Студент не весь час дотримувався правил педагогічної деонтології та етики поведінки.
«38-41 балів – добре – С» – непогано, але з частими й не грубими недоліками за завданнями модулів. Достатній рівень володіння комплексом змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і рефлексивних умінь: опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення, вміє користуватися літературою; з недоліками проведено логопедичного обстеження; підібрано методики й дидактичний матеріал. На посередньому рівні проведено логопедичне обстеження; узагальнено дані спостереження та обстеження за первинним і вторинним дефектом; складено психолого-педагогічну і логопедичну характеристику; з помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та логопедичного обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; невпевнено спілкується з дефектологом, психологом, логопедом щодо дітей; може визначати з допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план подолання порушень мовлення. При проведенні логопедичних занять допускає незначні помилки, фіксує результативність корекційної роботи. Студент дотримувався правил педагогічної деонтології та етики поведінки;
«35-37 балів – задовільно – D» – посередній рівень умінь зі значною кількістю недоліків за завданнями модулів, достатній для виконання практичних завдань: опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення, вибірково вміє користуватися літературою; з недоліками проводить обстеження мовленнєвого розвитку дітей та складає протокол; підбирає окремі методики й дидактичний матеріал. На посередньому рівні проведено логопедичне обстеження; частково узагальнює дані спостереження та обстеження дітей за первинним і вторинним дефектом; складає психолого-педагогічну і логопедичну характеристику; з помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; не може визначати з допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план логопедичної роботи з дітьми. Студент важко йде на контакт з дітьми, персоналом, не дотримується правил педагогічної деонтології та етики поведінки.
«18-34 балів – задовільно – Е» – достатньо мінімальний рівень умінь, допустимий для часткового виконання практичних завдань за завданнями модулів: вибіркового опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення, вибірково вміє користуватися літературою; з недоліками проводить спостереження за дитиною та складає протокол; підбирає окремі методики й дидактичний матеріал. На посередньому рівні проведено логопедичне обстеження; частково узагальнено дані спостереження та обстеження мовлення дітей за первинним і вторинним дефектом; складає логопедичну характеристику; з помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; не може визначати з допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план корекції мовлення дитини. Студент важко йде на контакт з дітьми, персоналом, не дотримується правил педагогічної деонтології та етики поведінки.
«1-17 балів – незадовільно – F» – низький рівень, наявні лише окремі уміння за завданнями модуля, недостатні для виконанняпрактичних завдань й на основі яких не можливо скласти цілісної картину про особливості мовленнєвого розвитку дитини – потрібне повторне виконання завдань.
«0 балів – незадовільно – FХ» – низький рівень, наявні лише окремі уміння, недостатні для виконанняпрактичних завдань – потрібне повторне проходження практики.
3. Рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики (до 30 балів). Звітна документація здається груповому керівнику в окремій папці. Папка повинна містити результати виконаних завдань, а саме: плани-конспекти індивідуальних логопедичних занять; зразки документації логопеда (план роботи, графік робочого часу, логопедичних занять та ін.:
«30 балів – відмінно – А» – високий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань з незначними недоліками, які не мають принципового значення.
«27 балів – добре – В» – високий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань з деякими недоліками.
«25 балів – добре – С» – добрий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань.
«23 балів – задовільно – D» – посередній, достатній рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань із недоліками для виконання практичних завдань.
«21 балів – задовільно – Е» – достатньо-мінімальний, допустимий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань.
«12 балів – незадовільно – FХ» – низький, недостатній рівень, наявні лише окремі елементи виконання та оформлення результатів завдань.
«0 балів – незадовільно – F» – низький, недопустимий рівень – відсутні елементи виконання та оформлення результатів завдань.
4. Рівень професійної сформованості особистості: студентові нараховуються бали зі знаком («-») у разі:
· невідповідності вимогам педагогічної деонтології та етики поведінки у процесі практики (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог службового дрескоду тощо);
· дотримання правил навчальної дисципліни (прояви недисциплінованості, спізнення та відсутність на організаційних заходах практики (настановчій і підсумковій конференції, під час розподілу на базі практики), спізнення і пропуски, порушення вимог службової дисципліни у процесі навчальної практики, несвоєчасність підготовки та подання документації тощо);
· звітна документація повинна бути представлена викладачу в останній день практики.
У випадку порушення визначених вимог груповий або факультетський керівник мають право із загальної суми балів, набраних студентом за результатами практики, зняти до 5 балів.
Рекомендована література
1. Волкова Г.А. Игровая деятельность в устранении заикания у дошкольников. — М., 1983.
2. Волкова ГА. Логопедическая ритмика. — М., 1985.
3. Выготская И.Б., Пеллингер Е.А., Успенская Л.П. Устранение заикания у дошкольников в игре. — М., 1984.
4. Ермакова И.И. Коррекция речи при ринолалии у детей и подростков. — М., 1984.
5. Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников. — М., 1985.
6. Жукова Н.С, Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление задержки речевого развития у дошкольников. — Екатеринбург, 1998
7. Иншакова О.Б. Альбом для логопеда. — М., 1998.
8. Каше ГА. Подготовка к школе детей с недостатками речи. — М., 1985.
9. Коррекционная педагогика / Под ред. Б.П. Пузанова. — М., 1999.
10. Лалаееа Р.И. Нарушения чтения и пути их коррекции у младших школьников. — СПб., 1998.
11. Лалаееа Р.И. Логопедическая работа в коррекционных классах. — М,. 1998.
12. Лалаееа Р.И,. Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников. — СПб., 1999.
13. Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой и С.Н. Шаховской. — М., 1998.
14. Миронова С.А. Логопедическая.работа в дошкольных учреждениях и в группах для детей с нарушениями речи. — М., 1993.
15. Пожиленко Е.А. Волшебный мир звуков: Пособие для логопедов. — М., 1999.
16. Понятийно-терминологический словарь логопеда / Под ред. В.И. Селиверстова. — М., 1997.
17. Садовникова И.Н. Нарушения письменной речи в их преодоление у младших школьников.—М., 1997.
18. Федорович Л.О. Логопедичний альбом. Навчальний посібник. –– Полтава, 2001.
19. Селиверстов В.И. Заикание у детей. Психокоррекционные и дидактические основы логопедических занятий. — М., 1994.
20. Спирова Л.Ф., Ястребова А.В. Учителю о детях с нарушениями речи. — М., 1984.
21. Справочник по дошкольному воспитанию. –– М., 1980.
Зміст
1. Загальні засади проведення виробничої логопедичної практики …………3
Загальні положення ………………………………………………………………4
Організація і основні напрями роботи в період виробничої практики
Етапи виробничої логопедичної практики ……………….……………………..4
2. Змістові модулі
Зміст виробничої логопедичної практики у дошкільному закладі …………...5
Зміст виробничої логопедичної практики на шкільному логопункті ………...8
Перелік звітної документації ………………………………………..…………11
Критерії оцінювання роботи студента-практиканта …………………………11
Рекомендована література ………………………………………………...……18
Додатки
Інструктивно-методичні матеріали виробничої логопедичної практики
Логопедичний зошит№1
Логопедичний зошит№2
|
|