Обробка та аналіз результатів

Обробка результатів здійснюється для виявленнятакихтипів педагогічної спрямованості особистості вчителя: 1) спрямованість на предмет, що викладається, - скорочене і, природно, умовна назва - “Предметник” (Пр); 2) спрямованість на комунікацію, спілкування - “Комунікатор” (Сп); 3) спрямованість на організаційні моменти -“Організатор” (Орг); 4) спрямованість на просвіту, високий інтелект, духовні цінності - “Інтелігент” (Ін).

Підраховується загальна кількість обведених кружком знаків “+” і “-“ в правій частині першого стовпчика і результат записується в нижню вільну клітинку.

Аналогічним чином робиться підрахунок в кожному стовпчику. Отримані сумарні показники характеризують ступінь вираженості того або іншого типу педагогічній спрямованості. При цьому більше значення показника відповідає яскравішій вираженості відповідного типу. Сумарна оцінка за кожним типом не може перевищувати десяти одиниць. За даними Є.І.Рогова, зона норми знаходиться в межах 3 - 7 одиниць.

Вираженість одного типу педагогічній спрямованості є показником моноспрямованості особистості вчителя, а декількох типів - поліспрямованості. Кожен з типів педагогічної спрямованості можна вважати недостатньо розвиненим, якщо сумарний показник, що його характеризує, знаходиться в зоні нижче за середні значення; і, навпаки, яскраво вираженим - при сумарному показнику, що його характеризує, який знаходиться в зоні вище за середні значення. Ці типи педагогічної спрямованості можуть виявляти себе в педагогічній діяльності, відповідно, в гіпо- і гіперактивних формах; в останньому випадку можливий їх негативний вплив на поведінку вчителя не тільки в професійній сфері, але і за її межами - у сфері побуту, сімейних відносинах тощо (явище так званого “професійного шлейфу”). Завдання практичного психолога полягає в наданні вчителеві необхідної психологічної допомоги по розвитку і корекції його педагогічної спрямованості. Інформованість вчителя про свій тип педагогічної спрямованості в зоні норми має переважно пізнавальний характер.

Вчитель- “комунікатор” відрізняється екстравертованістю- відкритістю до зовнішнього світу, низькою конфліктністю доброзичливістю, здібністю до емпатії, любов’ю до дітей, реалізує свої навчально-виховні впливи через пошук механізмів сумісності з учнем, знаходження точок зіткнення в особистому житті, його впливи, як правило, викликають найбільші зміни в “побутовій” поведінці учнів.

Для вчителя- “предметника” характерні раціоналізм, тверда впевненість у необхідності знань і їх значущість у житті, він виховує учнів засобами предмета, що викладає, шляхом зміни сприймання або внутрішньої картини світу, залучення до роботи у гурту тощо.

Вчитель-“організатор” нерідко є лідером не тільки у дітей, але й у педагогічному колективі, переважно транслює свої особистісні особливості у ході проведення різноманітних позакласних заходів, результати його впливу частіше за все виявляються у сфері ділового співробітництва, колективної зацікавленості, дисципліни.

Для вчителя-“інтелігента”, чи “просвітителя” притаманні принциповість, дотримання моральних норм, реалізація себе через високоінтелектуальну просвітительську діяльність. Він несе учням моральність, духовність, відчуття свободи.

Звіт студента за результатами застосування методики має містити:

1. Тему самостійної роботи.

2. Мету роботи.

3. Заповнений протокол дослідження:

· П.І.Бдосліджуваного: ____________

· Вік досліджуваного: _______________

· Дата дослідження: __________________

· Предмет дослідження: _______________

· П.І.Б. експериментатора: _____________

· Бланк відповідей досліджуваного: _______

· Висновки: ______________

ІІ. Ознайомлення студентів з програмою активізації та розвитку професійно-педагогічної спрямованості особистості вчителя “Сам собі психолог”(за Ю.А.Кореляковим) [2].

Робота за програмою відбувається індивідуально, у формі рольової гри, в якій педагог виступає у дещо незвичній для себе ролі –практичного психолога, що працює з самим собою як з клієнтом (звідси назва “Сам собі психолог”).

Мета гри полягає в оволодінні психотехнологіями, що сприяють активізації внутрішніх засобів самокорекції та саморозвитку професійно-педагогічної спрямованості вчителя на гуманістичні цінності й сприяння розвитку особистості учнів.

Методичний апарат включає завдання і вправи, які по мірі опрацювання програми виконуються у певній послідовності.

Організація і хід проведення гри такі, що послідовність виконання завдань і вправ є індивідуалізованою персонально для кожного вчителя. Ця послідовність визначається результатами попередньо проведеної діагностики (з допомогою вище описаної методики чи методики, за Є.І.Роговим) властивих саме вчителю психологічних особливостей розвитку професійно-педагогічної спрямованості. Послідовне опанування програми передбачає корекцію і розвиток пізнавальної, емоційної та поведінкової складових професійно-педагогічної спрямованості.

Інструментарій (реквізит) гри складають: текст програми “Сам собі психолог”, робочий зошит, ручка, фломастери, кольорові олівці чи різнокольорові кулькові ручки.

Приступаючи до занять, виконайте підготовчі мотиваційно-установочні вправи 1 і 2. У подальшому, коли в цьому буде потреба, можна обмежитися одним з них.

Вправа 1. “Внутрішній промінь”. Вправа виконується індивідуально, допомагає зняти втому, набути внутрішньої впевненості і стабільності; створює мотиваційну готовність до успішної та ефективної роботи.

Для виконання вправи прийміть зручну позу, розслабтеся.

Уявіть, що в середині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який рухається згори до низу і повільно, поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслаблюючим світлом. По мірі руху променя розгладжуються морщини, зникає напруження в області потилиці, послаблюється на складка на лобі, розслаблюються брови, “охолоджуються” очі, ослаблюється затискування губів, опускаються плечі, звільняються шия й груди. Внутрішній промінь наче формує нову зовнішність спокійної, звільненої людини, задоволеної собою й своїм життям, професією, учнями.

Виконайте вправу декілька разів - згори до низу.

Виконуючи вправу, ви отримаєте задоволення, навіть насолоду. Закінчуйте вправу словами: “Я став новою людиною! Я став молодим і сильним, спокійним і стабільним! Я готовий до роботи! Я все буду робити добре! ”

У ході роботи за програмою виконуйте вправу кожен раз, як тільки відчуєте себе втомленим, невпевненим, тим, що втрачає стабільність.

Вправа 2. “Дерево”. Вправа виконується індивідуально. Вона виробляє внутрішню стабільність, створює баланс нервово-психічних процесів, звільняючи від ситуації, що травмує.

Для виконання вправи прийміть зручну позу, розслабтеся.

Уявіть себе деревом (яким вам подобається, з яким легше за все ототожнювати). Докладно програйте в свідомості образ цього дерева: його потужний і гнучкий стовбур, гілки, що переплітаються, коливають листя під час вітру, відкритість крони назустріч сонячним променям і волозі дощу, циркуляцію живильних соків по стовбуру, коріння, що міцно вросло в землю. Важливо відчути живильні соки, які коріння витягує з землі. Земля-це символ життя, а коріння - стабільності, зв’язку людини з реальністю.

У ході роботи за програмою виконуйте вправу кожного разу, як тільки відчуєте себе деяку невпевненість, втрату стабільності, зв’язку з реальністю.

Вправа 3. “Діагностика”. Визначити професійно-педагогічну спрямованість за вище описаною методикою. Пройшовши діагностичне обстеження і не обробляючи поки його результати, виконайте ще раз установочно-мотиваційні вправи 1 і 2 та приступіть до виконання вправи 4.

Вправа 4. “Актуалізація уявлень про професійно-педагогічну спрямованість особистості вчителя”. Уявіть відомих вам педагогів - колег, ваших друзів, просто знайомих. Подумайте про те, що всі вони різні за темпераментом, зовнішньому вигляду, поведінці й відносинами між собою, з учнями. Наскільки унікальним часом буває кожен з них. Поро змірковуйте, зануртеся у ці думки.

Психологи встановили, що для характеристики особистісних професійно-педагогічних особливостей учителя значущими є такі параметри, як товариськість (Сп), організованість (Орг), інтелігентність (Ін), спрямованість на предмет, що викладається (Пр). Учителів з перевагою тієї чи іншої якості умовно можна назвати “комунікатор”, “організатор”, “інтелігент”, “предметник”.

Впишіть у робочий зошит на сторінці зліва в рядок ці типи вчителів. Поро змірковуйте про найбільш характерних і яскравих психологічних відмінностях одного типу від іншого. Уявіть собі особливості поведінки кожного з них у класі, серед колег, вдома. Зосередьтеся на ваших думках і уявленнях, зануртеся в них.

У розумі намалюйте образ учителя кожного типу. Малюнки можуть бути символічними, у формі знаків, умовних зображень. Спробуйте придумати для них ті назви, що, на вашу думку, найбільш підходять. Для цих цілей можна використовувати яскраві жаргонні вирази, слова-ярлики. Намалюйте образи вчителів цих типів у робочому зошиті. Розфарбуйте їх. Надпишіть під кожним з них назву. Підкресліть.

Вправа 5. “Розшифровка типології”. Поверніться до запису, зробленого вами при виконанні попередньої вправи. Які з запропонованих нижче якостей могли б підійти для психологічної характеристики кожного з чотирьох виділених типів учителів? Випишіть ці якості поруч з відповідними типами.

Якщо відчуєте потребу повернутися до рисунків і повторити їх іще раз з якимись уточненнями й змінами, то зробіть це, відтворюючи їх у робочому зошиті.

Вправа 6. “Пожвавлення психологічних типів”. Виділіть найбільш привабливий для вас тип учителя. Програйте в розумі його дії в різних педагогічних ситуаціях: у класі, під час ведення уроку, у відносинах з колегами, учнями, у позакласних заходах. Намагайтеся повніше й глибше вжитися в образ його думок, переживань і поведінки. Спробуйте увійти в його образ і у формі сценічної імпровізації зіграти його роль. Мімікою, жестами, поведінкою виразіть характер учителя вибраного вами типу в різних педагогічних ситуаціях. Зробіть це наодинці з собою, а якщо дозволяють умови, то перед колегами чи близькими людьми, попросивши їх зіграти ролі учнів, батьків тощо.

При виникненні труднощів спирайтеся на описи характеристик типів учителів, поданих вище.

Повторіть вправу 6 з кожним з психологічних типів.

Вправа 7. “Ваш психологічний професійно-педагогічний автопортрет”. Поверніться до змісту трьох попередніх вправ. Подумайте, який з чотирьох типів найбільш точно характеризує вас, якому з них ви у найбільшому ступені відповідає ваша професійно-педагогічна індивідуальність. Поміркуйте над цим. Може виявитися так, що близькими вам виявляться відразу декілька типів. Пронумеруйте їх у порядку убування (1- найближчий вам тип, 2- наступний за близькістю тощо). Виділіть підкреслюванням і вашим улюбленим кольором найбільш приємні, а нелюбимим кольором – найбільш неприємні для вас типи Зробіть те ж саме з психологічними типами, які принесли вам найбільше задоволення при виконанні їх ролі.

Ця вправа повинна дати вам привід для роздумів про потенціал і найбільш ймовірні напрямки вашого особистісної і професійної зміни, зростання й розвитку.

Вправа 8. “Чи дійсно ви знаєте себе? ”. Поверніться до бланку відповідей з результатами діагностичного обстеження й обробіть їх. У випадку труднощів зверніться за допомогою до практичного психолога вашої школи. Спів ставте отримані в ході об’єктивного психодіагностичного обстеження дані та їх інтерпретацію з результатами попередньої вправи. Відмітьте всі спів падання й неузгодженості ваших типологій, отримані в результаті об’єктивного психодіагностичного обстеження і на основі самооцінки. Запишіть результати цього порівняльного аналізу в зошит. Вони мають дати вам можливість поміркувати про рівень розвитку у вас самооцінки, самоаналізу, самопізнання, ауто діагностики. В ході подальшої роботи з програмою спирайтеся на результати об’єктивного психодіагностичного обстеження.

Вправа 9. “Побудова персональної програми корекції і розвитку педагогічної спрямованості”. Побудуйте персональну (індивідуалізовану особистості для вас) програму корекції розвитку вашої педагогічної спрямованості.

1. Поверніться до попередньої вправи.

2. Випишіть у робочий зошит свою персональну психологічну характеристику рівня розвитку вашої педагогічної спрямованості. Наприклад, так: Ін, Пр, Орг, Сп.

3. Випишіть її складові у три колонки з урахуванням рівня їх розвитку вас. Наприклад, так:

Рівні розвитку

складових моєї педагогічної спрямованості

Пам’ятайте, ваш запис найімовірніше буде іншим. Він має відповідати даним психодіагностичного обстеження.

4. Сформулюйте вашу програму.

4.1.Ваша головна мета - гармонізувати рівень розвитку всіх складових вашої педагогічної спрямованості, розвинувши їх до нормального рівня, і за можливістю повно реалізувати себе в дусі актуалізації і втілення у своїй педагогічній діяльності гуманістичних цінностей.

4.2. Усі складові вашої педагогічної спрямованості, що увійшли у ліву колонку, є для вас еталонними, актуалізуйте пов’язані з ними найбільш яскраві і приємні для вас образи, думки, переживання, реальні професійні дії, реалізуючи які ви досягали успіху й максимально сприяли розвитку особистості учнів. Усім, в кого зроблений запису лівій колонці, треба виконати вправи 1-го блока.

4.3. Усі складові вашої педагогічної спрямованості, що увійшли в праву колонку, мають завищений рівень і можуть негативно впливати на вашу поведінку не тільки в професійній сфері, але й за її межами - у сфері побуту, сімейних відносин тощо, перешкоджаючи зняттю супутнього педагогічній професії напруження; вам необхідно провести їх корекцію. Всім, в кого зроблений запис у правій колонці, треба виконати вправи 2-го блока (див. нижче).

4.4. Усі складові вашої педагогічної спрямованості, що увійшли в середню колонку, мають недостатній рівень розвитку і не повною мірою реалізуються вами для втілення в педагогічному процесі гуманістичних цінностей; їх вам необхідно актуалізувати й розвивати. Всім, у кого зроблений запис у середній колонці, треба виконати вправи 3-го блока (див. нижче).