Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Семінари та практичні заняття є ефективною формою організації навчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції.






Семінар (від лат. “seminarium” – “розсадник”, переносно – “школа”) – це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо.

Основними дидактичними цілями їх проведення є:

- забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з основ даного курсу, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійного опрацювання;

- спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш складних питань навчального курсу, активізація їх до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування у них навичок самоосвіти;

- володіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Семінари та практичні заняття виконують такі основні функції:

- навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до заняття);

- розливальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

- виховну (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);

- діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) та ін.



Отож, визначаючи методичну концепцію організації і проведення семінарів та практичних занять, слід виходити з того, що:

- під час вивчення різних дисципліни студенти повинні засвоїти їх провідні ідеї (зміст понять, положень, законів, теорій та ін.); знати галузі їх використання; вміти застосо­ву­вати набуті знання, вміння й навички під час вивчення фахових дисциплін, у майбутній прак­тич­ній діяльності тощо;

- до семінарів та практичних занять ставляться загально­дидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблемність та ін.);

- у мето­диці проведення є певні особливості, зумов­лені логікою ви­кла­­дання конкретної дисципліни;

- необхідно забезпечити високий рівень мотивації (вив­чен­ня теми слід розпочи­на­ти із з’ясуван­ня її значення для засвоєння даної чи інших дисциплін, у майбутній професійній діяльності тощо);

- дотри­мання прин­ци­пу профе­сійної спрямова­ності та здійснення різнорівневих міжпредметних зв’язків з іншими дис­цип­лі­­нами, практичним навчанням забезпечує формування єдиної системи знань умінь та навичок студентів;

- важливим є також формування професійної культури і мислен­ня;

- у процесі проведення заняття необхідно забезпечувати ор­га­­нічну єдність теоретич­ного і дослідницько-експерименталь­ного пізнан­ня;

- семінари та практичні заняття мають гармо­ній­но поєднуватися з лекціями та самостійної роботою студентів.

Відмінною особливістю семінарів та практичних занять як форми навчальних занять є:

- активна участь самих студентів у з’ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;

- викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування;

- така навчальна мета вимагає, щоб студенти були добре підготовлені до заняття;

- якщо студенти непідготовлені до заняття, то семінар або практичне заняття перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них).

Існує багато різновидностей занять, які відрізняються як за змістом, так і за формою організації роботи. У процесі проходження практики під час викладання тої чи іншої дисципліни рекомендується використовувати різні види семінарських занять (див. табл. 1).

 

Таблиця 1. Види семінарських занять

 

Вид семінару Коротка характеристика семінару
Семінари-бесіди Найпростіша форма семінару, побудована на основі евристичної бесіди (студенти дають відповіді на запитання, що мають проблемний характер і вимагають творчого, продуктивного мислення, як-от: “Чому...? ”, “Як Ви вважає­те...? ”, “Чим можна пояснити...? ” тощо); Дискусія (від лат. розгляд, дослідження) є вищим рівнем евристичної бесіди; найбільш поширеними і ефективними є: “круглий стіл”, форум, дебати, симпозіум (базуються на обміні думками між усіма учасниками, що привчає студентів самостійно мислити, сприяє роз­витку аналітичних навичок, розвиває здатність до ви­важеної аргументації, обстоювання власної точки зору, адекватно оцінювати себе та поважати думки інших); Може проводитися шляхом розгляду питань у вигляді невеликих доповідей студентів та подальшого обговорення учасниками семінару;
Наукові семінари Характеризуються високим рівнем узагальнення знань, умінь, нави­чок; дидактичні цілі і зав­дан­ня цього заняття реалізуються шляхом заслуховування і широкого аналізу звітів студен­тів про проведену науково-пошукову роботу; Проводяться у формі наукових конференцій; на них студенти виступають з доповідями, у яких висвітлюють результати виконаної ними науково-пошукової роботи, підготовки до студентських наукових конференцій тощо
З використанням ігрових ситуацій Проводяться у формі пізнавальної гри за типом телевізійних ігор (наприклад: “Що, де, коли? ”, “Рейн-ринг”, “КВК” та ін.); Ефективним різновидом є рольові ігри, що проводяться у формі наукових конференцій (на них студенти-доповідачі виступають у ролі експертів з того чи іншого питання; їхні доповіді рецензуються і оцінюються групою рецензентів – до 3-х чоловік); студенти, які незгідні з деякими положеннями, висвітленими у доповідях експертів, виступають у ролі опонентів; веде конференцію студент-головуючий, який надає слово усім учасникам гри, підводить підсумки після кожної доповіді, організовує обговорення тощо); Різновидом рольових ігор є прес-конференції (студент, який виконує роль прес-секретаря веде конференцію; студенти-журналісти ставлять запитання експертам з проблем, що винесені на розгляд семінару)
Міжпредметні семінари Проводяться одним або різними викладачами; на них обговорюється навчальна інформація, яка є предметом вивчення декількох дисциплін.

 

Методика підготовки і проведення семінарських та практичних занять передбачає:

- повідомлення студентам теми, плану семінарського заняття та рекомендованої літератури (найкраще подати студентам інструктивну карту проведення семінарського заняття);

- опрацювання та осмислення теоретичного матеріалу відповідної теми відповідно до плану семінарського заняття та рекомендованої літератури;

- підготовку до обговорення питань інформаційного блоку у формі діалогу, дискусії, диспуту, конференцій тощо (за планом заняття);

- підготовку, проведення фрагментів навчальних занять, на яких використовуються традиційні форми організації навчання (за вибором студента-практиканта), їх аналіз;

- підготовку та проведення фрагментів навчальних занять, на яких використовуються інноваційні форми організації навчання (за вибором студента-практиканта);

- виконання індивідуальних практичних завдань різних рівнів (за вибором студента-практиканта);

- написання рефератів (з метою відпрацювання пропущених лекційних занять чи практичних форм занять);

- виконання завдань науково-пошукової роботи (написання рефератів за тематикою проблемного характеру, розробку доповідей для публічного виступу, підготовку тестів, анкет, бесід, інтерв’ю тощо).

 

Алгоритм підготовки до семінару (практичного заняття):

- проаналізуйте тему заняття, подумайте над його дидактичними цілями і основними проблемами, які винесені на обговорення;

- опрацюйте рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу, при цьому обов’язково конспектуйте і занотовуйте прочитане, виписуйте те, що, на ваш погляд, сприятиме ефективному проведенню заняття;

- намагайтеся сформулювати свою думку з кожного питання і обґрунтовуйте свої міркування;

- запишіть запитання, які виникли у вас під час підготовки до проведення заняття, зверніться за консультацією до викладача;

- складіть розгорнутий план-конспект проведення заняття, ретельно обдумуючи його етапи, структурні елементи, навчальні питання, що виносяться на розгляд, методи, прийоми та засоби навчання, за допомогою яких забезпечуватиметься навчально-пізнавальна діяльність студентів.

 

Таблиця 2. Структура семінару (практичного заняття)

 

Етапи Характеристика
Організаційна частина Мета – мобілі­зувати студентів до навчання; активізувати їхню увагу; створити робо­чу атмосферу для проведення заняття; містить привітан­ня викладача зі студентами, виявлення відсутніх, перевірку підготовленості до заняття
Мотивація та стимулювання навчальної діяльності Передбачає фо­рмування потреби вивчення конкретного навча­льного матеріалу, повідомлення теми, мети та за­вдань завдань. Мотивації сприяє чітке усвідомлення його мети, що полягає у досягненні кінцевого, заплановано­го результату спільної діяльності викладача й студентів
Обговорення навчальних питань семінару (практичного заняття) Полягає в обговоренні й керуванні процесом розгляду основних питань семінару відповідно до обраного виду і методики його проведення (див. табл. 1). Викладач має подбати про поетапне обговорення, сприйман­ня, розуміння, закріплення і застосування студентами вивченої навчальної інформації.
Діагностика правильності засвоєння студентами знань Допомагає викладачеві та студентам з'ясувати причину неро­зуміння певного елемента змісту навчальної інформації, невміння чи помилко­вості виконання інтелектуальної або практичної дії. Здійснюється за допомогою серії оперативних ко­роткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронт­альних опитувань, тренінгу тощо), з використанням комп'ютерної техніки
Підбиття підсумків заняття Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто, мотивацію діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи)
Повідомлення домашнього завдання Містить пояс­нення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.