Загальна технологія соціальної роботи: соціальне консультування та особливості її застосування.

Особливої уваги слід приділити соціально–психологічному консультуванню, адже саме соціальні працівники проводячи консультування намагаються вплинути на оточення використовуючи різнопланові ресурси з метою оптимізації соціальних стосунків і активації особистих ресурсів клієнта. Ефективне консультування є складним і в кожному випадку унікальним процесом, який реалізовується фахівцем у співпраці з клієнтом, а не замість нього. Консультування – це партнерство фахівців. Консультант – це фахівець у певній галузі. Клієнт краще, ніж будь-хто інший, обізнаний щодо свого власного життя, потреб та почуттів. Щоб консультування було успішним, фахівці мають поділитися один з одним своїми знаннями. Консультант має мету – допомогти клієнту прийняти рішення або розв'язати проблеми. Люди найкраще виконують ті рішення, які вони самі прийняли. Саме через це добрі консультанти не приймають рішення за своїх клієнтів. Натомість вони допомагають клієнтам прийняти власні рішення. Консультанти також дають поради. Клієнт може прийняти правильне рішення, коли консультант та клієнт ділиться один з одним фактами та почуттями. Спочатку виділимо так зване інтимно-особистісне соціальне консультування. Наступний по значимості та частоті вид соціального консультування-сімейне консультування. До нього можна віднести консультування по питаннях, виникаючих у людини в своїй сім’ї або інших сім’ях, близьких для неї людей.Третій вид консультування-педагогічне консультування До нього можна віднести обговорення консультанта з клієнтом питань навчання та виховання дітей, підвищення педагогічної кваліфікації дорослих людей, педагогічного керівництва, управління дитячими та дорослими групами та колективами.
30. Технології мобільної соціальної роботи з молоддю.

Під соціальною роботою з молоддю розуміється професійна діяльність з надання допомоги як окремому молодій людині, так і групам молодих людей з метою поліпшення або відновлення їх здатності до соціального функціонування; створення умов, що сприяють досягненню цих цілей в суспільстві, а також робота з молодими людьми на комунальному рівні, за місцем проживання або в трудових колективах. Основним завданням соціальної роботи при цьому є вироблення у молоді здатності самостійно вирішувати свої проблеми, адаптуватися до нових соціально-економічних умов ринкової економіки, отримувати навички самостійного життя і брати участь у самоврядуванні. Суб'єкт цього виду діяльності - соціальні служби для молоді, що представляють собою сукупність державних і недержавних структур, спеціалізованих установ з надання соціальної допомоги і захисту молодих людей, підтримки їхніх ініціатив.
31. Загальна технологія соціальної роботи: соціальне забезпечення та особливості її застосування.

Деякі вчені виділяють і інші конститутивні ознаки соціального забезпечення. Так, Р.І. Іванова відносить до їх числа наступні:

1) об'єктивні підстави, що викликають потребу в особливому механізмі соціального захисту з підтримки (надання) певного рівня життєзабезпечення;

2) спеціальні фонди, джерела соціального забезпечення;

3) особливі способи створення цих фондів;

4) особливі способи надання засобів існування;

5) закріплення правил надання соціального забезпечення в соціальних, в тому числі правових, нормах.

Під соціальним забезпеченням розуміють:

- Форму розподілу, що гарантує громадянам нормальний рівень життєвого і культурного стандарту понад винагороди за працю в старості, при втраті працездатності та годувальника; - Систему матеріального забезпечення та обслуговування громадян за віком, хвороби, інвалідності, безробіття, у зв'язку з втратою годувальника, виховання дітей і в інших встановлених законодавством випадках; - Сукупність суспільних відносин, що складаються між громадянами, з одного боку, і органами держави, місцевого самоврядування, організаціями, - з іншого, з приводу надання громадянам за рахунок спеціальних фондів, бюджетних коштів медичної допомоги, пенсій, допомог та інших видів забезпечення при настанні життєвих обставин, що тягнуть за собою втрату або зниження доходу, підвищені витрати, малозабезпеченість, бідність, або з розподілу позабюджетних фондів соціального призначення та перерозподілу частини державного бюджету з метою задоволення потреб громадян у разі втрати джерела засобів існування, несення додаткових витрат або відсутності необхідного прожиткового мінімуму по об'єктивним соціально значущим причин.
32. Технології групової соціальної роботи з молоддю.