Технології соціальної роботи з алко/наркозалежними сім’ями.

Сьогодні проблема наркоманії та алкоголізму просто заполонила Україну. Мова вже давно не йде тільки про неблагополучні сім’ї: часто жертвами залежності стають звичайні діти люблячих батьків, звичайні батьки, які зіткнулись з важкими життєвими випробуваннями, ваші сусіди та друзі. Звичайно, держава може запропонувати цим людям допомогу, але вона вкрай рідко допомагає і заклечається переважно в заміні одних наркотиків на інші, дещо слабші.
В Україні існує розгалужена мережа християнських реабілітаційних центрів для людей з алко та наркозалежностями (а подекуди й сексуальної чи порнографічної залежності та інших видів залежностей), які пропонують кардинально інший підхід до реабілітації.
Результати роботи християнських центрів просто вражають: за неофіційною статистикою близько 85-90% людей, які закінчують реабілітацію більше ніколи не повертаються до наркотиків та алкоголю. Для порівняння, в Європі, де в реабілітаційні державні програми вкладаються величезні кошти, мега-здобуткой є цифри порядка 45-47% неповернення. Будь-яка залежність – це не тільки фізична, а й духовна проблема і, відповідно, боротись з нею необхідно на цьому ж рівні. Лікуючи виключно фізичну (і навіть психологічну) залежність ніколи не можна повністю зцілити наркомана чи алкоголіка. Окрім цього, християнський реабілітаційний центр не тільки «лікує», а РЕАБІЛІТУЄ людину, тобто, допомагає їй побачити життя, орієнтуватись в ньому, заново соціалізуватись, звикнути до роботи та влитись в нове, здорове, суспільство.
Традиційно в християнських реабілітаційних центрах працюють люди, які самі пройшли реабілітацію в подібному центрі, повернулись до здорового життя і з часом самі почали допомагати людям з залежностями. Тому рівень довіри до працівників християнський ребцентрів серед самих реабілітантів досить високий.
Одним словом, друзі, якщо хтось з вас стикнувся з проблемою залежності в ваших родинах, з вашими близькими та рідними – контакти центрів нижче!
13. Загальна технологія соціальної роботи: соціальна профілактика та особливості її застосування.

Про соціальне проектування заговорили зовсім нещодавно. Ще в 70-і рр. визнавали за краще писати про соціальне планування, програмування, нововведення. Але поява класу нових складних задач у сфері економіки, культури, містобудівництві, дизайні серед інших типів соціально-інженерної діяльності дозволила виділити ще й соціальне проектування.
У сучасному розумінні соціальне проектування є систематичним описом соціального експерименту, однією з форм випереджувального відображення соціальної дійсності, що містили пропозиції стосовно цієї розробки на практиці.
Результатом соціального проектування є науково обґрунтовані визначення варіантів планового розвитку нових соціальних процесів і явищ.
Процес соціального проектування ще називають «соціальним конструюванням».
У полі соціального проектування перебувають об’єкти різної природи:
елементи, що піддаються організованому впливу, підсистеми й системи матеріального й духовного виробництва (засоби й предмети праці, соціальна технологія, духовна культура, соціальна діяльність тощо);
людина як суспільний індивід і суб’єкт історичного процесу й соціальних відносин з його потребами, інтересами, цінностями, установками, соціальним статусом, престижем, ролями в системі відносин;
елементи й підсистеми соціальної структури суспільства (соціальні групи, регіони тощо);
різні суспільні відносини (політичні, ідеологічні, управлінські, естетичні, моральні, сімейно-побутові, міжособистісні);
елементи способу життя (життєві позиції, способи життєдіяльності, якість і стиль життя тощо).
14. Технології соціальної роботи з сім’ями інвалідів.

Соціальна робота з інвалідами є однією із важливих і пріоритетних сфер соціальної роботи, в основі якої — правові основи соціального захисту населення, система державних і недержавних закладів і установ, форми, методи соціальної роботи, соціальні технології і технології соціальної роботи, зміст і специфіка яких визначається рівнем обмеження життєдіяльності людини, а також повноваженнями організацій соціальної сфери, рівнем кваліфікації працівників, досвідом роботи, фінансуванням, ресурсами тощо.

Керівні принципи організації послуг в інтересах інвалідів із урахуванням завдань створення рівних можливостей визначаються таким чином:

а) інваліди повинні продовжувати жити у своїх общинах і вести, за необхідної підтримки, звичайний спосіб життя;

б) інваліди мають брати участь у прийнятті рішень на всіх рівнях, що стосуються, як загальних справ общини, так і всіх справ, які мають для них як людей з фізичними недоліками особливе значення;

в) інваліди повинні отримувати необхідну допомогу в межах звичайних систем освіти, охорони здоров´ я, соціальних служб тощо;

г) інваліди мають брати активну участь в загальному соціальному й економічному розвитку суспільства, а їхні потреби повинні враховуватися у

національних планах розвитку. Інвалідам повинна бути надана рівна можливість брати участь у національному розвитку.

15. Загальна технологія соціальної роботи: соціальна адаптація та особливості її застосування.

Соціальна адаптація — пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи відносин із соціальними об'єктами, рольова пластичність поведінки, інтеграція особистості у соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії.

Адаптація може здійснюватись у формі акомодації (повного підпорядкування вимогам середовища без їх критичного аналізу), конформізму (вимушеного підпорядкування вимогам середовища) і асиміляції (свідомого й добровільного прийняття норм та цінностей середовища на основі особистісної солідарності з ними).

Адаптація пов'язана з прийняттям індивідом різних соціальних ролей, адекватним відображенням себе і своїх соціальних зв'язків. Вона відіграє вирішальну роль в соціалізації особистості. Порушенням адаптації вважають асоціальну поведінку, маргінальність, алкоголізм, наркоманію.

У бІЛЬШ ВУЗЬКОМУ РОЗУМІННІ Слова соціальна адаптація здійснюється в умовах безробіття шляхом пра цевлаштування, перекваліфікації чи підвищення кваліфікації, а такої надання допомог по безробіттю, соціально-психологічної підтримки і допомоги. Економічна адаптація залежить від задоволення фізіоло гічних потреб людей (якісне харчування, одяг тощо).