Поняття технології соціальної роботи.

Соціальні технології в широкому сенсі слова - це особлива галузь наукового знання, яка ставить і обгрунтовує питання про те, яким чином і в якій послідовності можливі специфічні операції з результатами пізнавальної діяльності. У вузькому сенсі слова поняття «соціальні технології» має два значення. По-перше, соціальні технології - це, насамперед, процес цілеспрямованого впливу на соціальний об'єкт, обумовлений необхідністю й потребою отримання заданого результату. У цьому плані технологічність впливу наповнена такими поняттями, як етапність, процедурность, операциональность. По-друге, соціальні технології - це теорія, що досліджує процеси цілеспрямованого впливу на соціальні об'єкти, що розробляє і обгрунтовує ефективні способи і прийоми такого впливу. Характер впливу, його технологічність визначаються тією системою операцій цілеспрямованого впливу, яка ґрунтується на соціальному і соціологічному знанні об'єкта - це перший рівень технологічного впливу. Другий рівень технологічного впливу зумовлюється тим, що даний соціальний об'єкт знаходиться в нерозривному зв'язку з іншими соціальними об'єктами, більше того - є частиною соціальної системи, органічно інтегрований у соціальне ціле. І будь-яка зміна цього соціального об'єкта з неминучістю тягне за собою ланцюжок змін інших об'єктів. У подібному соціальному сценарії соціальна технологія повинна враховувати всі можливі зміни.

7. Типова технологія соціальної роботи як певний алгоритм діяльності.

Типова технологія соціальної роботи з клієнтом являє собою алгоритм діяльності, що зазвичай складається з кількох етапів які реалізуються у певній послідовності. Найбільш поширений етап розподілів етапів такий при якому відокремлюються підготовчий етап, етап безпосередньої реалізації методів втручання та підсумковий етап. У найбільш загальному вигляді визначити типову технологію соціальної роботи з клієнтом, можна одним реченням. Визначити ситуацію клієнта, розробити план вирішення проблеми і узгодити його з клієнтом, реалізувати адекватні заходи і оцінити їх результати. Основні складові типової технології На підготовчому етапі визначається соціальна ситуація клієнта і оточення, діагностуються психосоціальні характеристики клієнта і середовища, на основі зібраної інформації формулюється проблема, визначаються пріоритетні потреби, цілі і завдання, прогнозується, моделюється і обґрунтовується майбутня діяльність, обирається методи і засоби втручання, визначаються оціночні критерії, розробляється план дій, документуються домовленості, угоди, контракти.