Практичні завдання. 1. Доберіть антоніми до поданих нижче видів спілкування

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

1. Доберіть антоніми до поданих нижче видів спілкування. Визначте ознаки викоремлених видів

Постійне – …; опосередковане – …; монологічне – …; усне – …; вербальне – …; етикетне – ….

2. Назвіть, що означають такі жести: потирання долонь, підсвідоме розслаблення комірця або потирання шиї, прикривання губ рукою, руки схрещені на грудях.

3. Прочитайте текст, випишіть синоніми до слова ввічливість, за поданим взірцем поясніть їхнє значення.

В Україні завжди високо цінувалася ввічливість у ставленні до людей. Про це, зокрема, свідчить чимало слів на позначення цієї якості: ввічливий, вихований, ґречний, запобігливий, люб’язний, обхідливий, поштивий, привітний, уважній, чемний, шанобливий... Цю низку синонімів суттєво доповнюють олова, запозичені з інших мов: галантний, делікатний, коректний, куртуазний, тактовни й тощо. Головним у цій низці є слово ввічливий – «який дотримується правил пристойності, виявляє уважність; чемний». Інші синоніми називають різні відтінки ввічливості. Скажімо, люб’язний – це «уважний, привітний до кого-небудь», тактовний – «який володіє відчуттям міри, такту».

Ввічливість – це чемність, дотримання правил пристойності у вчинках і в мовленні, вияв вихованості. Це основа етикетної поведінки, невід’ємна ознака нормальних взаємин між людьми.

Ще великий князь Володимир Мономах (1053—1125) у славетному «Поученні», звертаючись до своїх дітей та всіх, хто слухатиме цю його «грамоти цю», радив: «при старших годиться мовчати, премудрих слухати», «бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати», «не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігатись», «не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити». Подібно міркували люди в інші часи та в інших краях. Іспанський філософ XVII ст. Бальтасар Грасіан писав: «Грубість шкодить усьому, навіть справедливому і розумному, люб’язність усе скрашує: позолотить «ні» підсолодить істину, підрум’янить навіть старість. У всіх правилах важливо «як»...». Оце «як» – як сказано, написано, поглинуто, відреаговано, як сидимо, вітаємось, їмо, жестикулюємо тощо – для культури спілкування має першорядне значення. Дуже часто саме від нього залежить успіх чи неуспіх контактів між людьми (Я. Радевич-Винницький).

Взірець. Ввічливий – який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, чемний.

4. Повторіть правила написання апострофа і м’якого знака. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, м’який знак чи апостроф. Поясніть їхнє вживання.

Полум/яний, возз/єднання, пил/ніс/т, міл/йон, п/ят/сот, черешен/ці, здоров/я, нев/янучий, св/ятковий, духм/яний, узгір/я, дев/яносто, зор/яно, перед/ювілейний, п/ятірка, лял/чин, солом/яний, бад/орість, моркв/яний, з/їзд, запіз/нюс/, Д/Артан/ян, читал/ня, грабил/но, к/юре, зв/язковий, торф/яний, тьм/яно, безхмар/я, дріб/язковий, Лук/ян, в/юнкий, дзв/якнути, взаємопов/язаний, нян/чин, об/явити.

1. Яка роль належить спілкуванню у професійній діяльності педагога?

2. У чому полягає регулятивна функція спілкування?

3. Назвіть критерії виокремлення видів спілкування.

5. Як можна «читати» людину за жестами, мімікою, рухами тіла?

6. Який вплив гендерних чинників на перебіг спілкування?