АТЕС, заснована в 1989 р.

· Глобальні проблеми сучасності: сутність, класифікація та процеси їх загострення

Глобалізація світового господарства – це процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.

Термін глобалізація (феномен злиття ринків окремих продуктів, що виробляються великими компаніями) був впроваджений Т.Левіттом в опублікованій в “Гарвард бізнес ревью” у 1983 р.

В науковий обіг термін “глобалізація” була введена Р.Робертсоном, який вперше його застосував в 1983р.; в 1985р. він дав детальне його тлумачення, а в 1992р. виклав основи цієї концепції у спеціальному дослідженні.

Особливості розвитку світового господарства

Співвідношення процесів глобалізації та розвитку світового господарства

Хвилеподібний розвиток глобалізації в контексті розвитку світового господарства

Вплив глобалізації на розвиток національних економік

Структуризація глобалізаційного процесу

Причини формування глобалізаційних процесів:

· процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;

· науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які корінним чином змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’язки (зниження витрат на трансакції);

· загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та є важливими з точки зору збереження та розвитку людської цивілізації.

Основні ознаки процесу глобалізації:

· взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;

· фінансова глобалізація – зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу;

· послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;

· розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;

· створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем;

· тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.

Розвиток процесів глобалізації у міжнародній економіці обумовлений різними факторами

· економічний розвиток країн, груп країн та регіонів у світі в умовах нерівномірного розподілу ресурсів, закономірними тенденціями науково-технічного процесу,

· тенденціями демографічного розвитку,

· наявністю та необхідністю розв'язання глобальних проблем, таких як: енергетичні, продовольчі, екологічні,

· використання ресурсів Світового океану та космосу,

· економічного зростання,

· зростання народонаселення,

· економічної безпеки, роззброєння;

· різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж,

· ринковою уніфікацією економічного розвитку.

Чинники розвитку глобалізаційних процесів

· Технологічний прогрес

· Відмінності соціально-економічних систем

· Лібералізація міжнародної торгівлі та інші форми економічної лібералізації

· Розширення сфери діяльності компаній

· Політика протекціонізму

· Валютні обмеження та коливання валютних курсів

· Ідеологічні невідповідності

· Релігійні обмеження

· Концентрація і централізація капіталу

· Збільшення кількості ТНК та транснаціональних банків

Форми прояву глобалізації на сучасному етапі розвитку

· зростання міжнародної торгівлі та інвестицій, лібералізація та дерегуляція ринку капіталів

· посилення ролі ТНК у світогосподарських процесах

· диверсифікація світових фінансових ринків та ринків технологій

· загострення глобальної конкуренції

· підвищення ролі інформаційних та комунікаційних технологій

· поява нових систем глобального стратегічного менеджменту

· поглиблення міжнародного поділу та кооперації праці

· зростання цілісності та єдності світового господарства посилення відкритості національних ринків

Рівні процесів глобалізації

1. Локальний — охоплює рівні мікроекономічних одиниць відкритого економічного простору.

2. Мікроекономічний — охоплює рівні виробничого процесу в системі господарських одиниць:

а) горизонтальна глобалізація;

б) вертикальна глобалізація:

· глобалізація вниз

· глобалізація вгору

3. Регіональний

4. Глобалізація на світовому рівні

Наслідки глобалізації

Позитивні наслідки глобалізації

· поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя);

· перехід на ресурсозаощаджуючі технології;

· посилення уваги до важливих проблем людства та інші.

Негативні наслідки глобалізації:

· посилення нерівномірності розвитку країн світу;

· нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності;

· концентрація в постіндустріальному світі більшої частини інтелектуального і технологічного потенціалу людства;

· зосередження основних торговельних потоків в межах співдружності розвинених держав;

· замикання інвестиційних потоків;

· спрямованість міграційних потоків з країн “третього світу” в розвинені регіони планети.

Індикатори економічної глобалізації

Індикатори економічної глобалізації

13.2. Фінансова глобалізація

Фінансова глобалізація – це:

1) об'єктивний процес, який відображає сукупність умов розвитку сучасного світового суспільства і, насамперед, науково-технічного і економічного прогресу. Це найбільш складний та розвинений з точки зору інтернаціоналізації процес, що є наслідком поглиблення фінансових зв'язків країн, лібералізації цін та інвестиційних потоків, створення глобальних фінансових груп;

2) вільний та ефективний рух капіталів між країнами й регіонами, функціонування глобального ринку, формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів, реалізацію глобальних фінансових стратегій ТНК і транснаціональних банків;

3) об'єднання національних фінансових ринків з наступним їх перетворенням у єдиний світовий фінансовий простір. Вона забезпечує прискорення темпів інновацій, посилює взаємодію національних економік на базі сучасних інформаційних технологій і принципів регулювання, створює гнучкі ринки праці, товарів, капіталу

Фінансова глобалізація

4) посилення взаємозалежності та взаємовпливу країн у сфері фінансових відносин, зростанням ролі міжнародних кредитних відносин, міжнародного руху капіталів, розширенням джерел надходження доходів і розміщення активів у інших країнах. В її основі вільний рух капіталів, валюти, їх переміщення через національні кордони, результатом чого є формування глобальних фінансових ринків і світового фінансового співтовариства;

5) розширення кордонів, меж ринків інвестиційних інструментів, усунення бар'єрів доступу та розширення можливостей вільного залучення до глобального інвестиційного процесу на принципах конкурентної боротьби;

6) інтеграція національних фінансових систем із міжнародними фінансовими ринками та інституціями.

Фактори впливу на фінансову глобалізацію

Політичні:

· зростання впливу політичний подій, утому числі політичних криз, на стабільність фінансових ринків;

· геополітичні зміни;

· зростання політичного впливу міжнародних економічних організацій;

Психологічні – підвищення впливу психологічних очікувань учасників.

Соціальні:

· трансформація соціальної політики держави;

· зрушення у соціальній структурі населення

Економічні:

1) наявність різноманітних економічних інтересів держав, міжнародних організацій, фізичних та юридичних осіб;

2) скорочення трансакційних витрат;

3) зростаючий вплив екзогенних факторів на національні господарства;

4) зростаючий вплив лібералізації фінансових ринків на товарні ринки;

5) можливість вирішення глобальних проблем завдяки концентрації ресурсів на глобальних фінансових ринках.

6) необмежені технологічні можливості для здійснення фінансових угод між суб'єктами з різних країн протягом короткого терміну часу;

7) скасування фіксованих валютних курсів (розмивання меж національних валютних систем);

8) лібералізація фінансової діяльності;

9) зниження податкових ставок на здійснення фінансових угод;

10) відкриття філій іноземних банків на внутрішніх фінансових ринках;

11) вихід страхових компаній на міжнародні фінансові ринки;

12) зростання ролі фінансових посередників та зменшення ролі комерційних банків.

Регулятивна група чинників розвитку фінансової глобалізації

Форми прояву фінансової глобалізації:

· лібералізація валютних ринків, валютного регулювання;

· поява світових фінансових та валютних криз;

· спостерігається гетерогенність, фрагментарність, мозаїчність світового фінансового ринку та одночасне зростання його масштабів;

· нерівномірним розвитком окремих сегментів світового фінансового ринку

· зміна напрямків і обсягів світових валютно-фінансових потоків;

· постійне зростання міжнародного товарообміну;

· відбувається посилення міграції робочої сили;

· вибухоподібне зростання світового фінансового ринку, фінансових трансакцій, що здійснюються між різними суб’єктами світогосподарських зв’язків

Форми прояву фінансової глобалізації

9) внаслідок поступового пом’якшення валютного контролю (послаблення державного контролю щодо руху капіталу збоку США, Великобританії та Японії) полегшується доступ на національні фінансові ринки для іноземних інвесторів та емітентів з промислово розвинутих країн (з кінця 1960-х — на початку 70-х рр.);

10) до початку 1980 р. у світовій економічній системі сформувалася світова фінансова мережа, що поєднала провідні фінансові центри різних країн через їх головні фінансові центри, та зміцнення зв’язків між ним стали основою так званої фінансової революції